Совєтський чи радянський

[Conservator]

Українська еміграція на американський континент розпочалася ще в період, коли Галичина входила до Австро-Угорщини. Нова хвиля емігрантів не могла не взаємодіяти з нащадками минулих переселень — вони ж, у свою чергу, не мали контакту з українцями СРСР і отримували інформацію про радянські реалії переважно з англомовних джерел.

Купа видань 50-х рр., які є в моїй домашній бібліотеці, видана в ФРН і Великобританії, причому всі їхні автори й редактори виїхали в 1944.

У виданнях таборів DP кінця 40-х рр. теж усюди "совєтський".

[Python]

причому всі їхні автори й редактори виїхали в 1944.

Виїхали звідки — з Західної України чи зі Східної? Якщо для західноукраїнських земель під владою Польщі звуконаслідування російської назви було більш-менш зрозумілим явищем, то в контексті Східної України «совєцький» викликає думки про насаджування російської мови на Україні й русизмів в українській мові (Лєнін, вертольот і т.п.). «Совєтський» було вживаним у рамках суржику, але з вуст письменника чи політика це б сприймалось, скоріш, як поклоніння перед радянськими реаліями.

[Conservator]

Виїхали звідки — з Західної України чи зі Східної? Якщо для західноукраїнських земель під владою Польщі звуконаслідування російської назви було більш-менш зрозумілим явищем, то в контексті Східної України «совєцький» викликає думки про насаджування російської мови на Україні й русизмів в українській мові (Лєнін, вертольот і т.п.). «Совєтський» було вживаним у рамках суржику, але з вуст письменника чи політика це б сприймалось, скоріш, як поклоніння перед радянськими реаліями.

Майже половина еміґрантської інтеліґенції, понад половина автури ненаціоналістичних еміґрантських часописів все ж таки зі сходу України. І всі писали "совєтський"

[Python]

Майже половина еміґрантської інтеліґенції, понад половина автури ненаціоналістичних еміґрантських часописів все ж таки зі сходу України. І всі писали "совєтський"

Вони писали так, як було заведено там, де вони писали. У будь-якому разі, для переважної більшості носіїв української мови «совєцький» все ж було не українським, а російським словом.

[5park]

Розглядаючи це питання, необхідно усвідомлювати наявність двох узусів: питомо українського та західного (якщо його коректно так називати). Немає нічого дивного в тому, що представники діаспори призвичаїлися до останнього. Більше того - використання терміну "совєтський" обумовлюється в їхньому розумінні ще й ідеологічним мотивом. Але українські українці мають розуміти очевидне: термін "радянський" етимологічно є присвійним прикметником, відсилаючи нас до такого поняття як "влада рад", а затим - і до революційного облаштування нашого суспільства. Виглядало б дивним, коли б в чиємусь ідіолекті були присутні обидва слова: одне на позначення устрою, а інше - на йменування держави.

[ou77]

Золота орда теж нічого хорошого нам не принесла. Однак, це не привід, щоб перейменовувати її в Алтин-орду.

[RostislaV]

лень читать всю Тему, однозначно что корень "рад" германский и является чужим для восточно-славянского языка, (оскорбления).

Однако по правильному, если исходить из корневых основ древнерусского языка и развитие его в корневые основы русского и украинского (нормального, чистого) то должно быть так -

Совет (рус)
Совит (укр)

в украинской кириллической форме - Совіт

Отсюда - "Совітський"

Но такого мы конечно же не дождёмся!

Так что будем всегда пожалуй "радится" так сказать.

[5park]

Золота орда теж нічого хорошого нам не принесла. Однак, це не привід, щоб перейменовувати її в Алтин-орду.

Дозвольте поцікавитись з приводу причини вашого сміху?

[Nekto]

Хоча справді, український варіант пуризму часто зводиться до очищення мови від лексики, спільної з російською.

Але тема особливої цінності не представляє, тому думаю можна трохи поофтопити.
Слово "совіт" - звичайно ж є в українській мові, але воно питоме чи це запозичення з російської?

[Conservator]

Але тема особливої цінності не представляє, тому думаю можна трохи поофтопити.
Слово "совіт" - звичайно ж є в українській мові, але воно питоме чи це запозичення з російської?

Чув лише у множині як "совіти" на означення совєтської влади, причому лише в текстах міжвоєнного періоду. ІМХО, запозичення.

[Nekto]

Але тема особливої цінності не представляє, тому думаю можна трохи поофтопити.
Слово "совіт" - звичайно ж є в українській мові, але воно питоме чи це запозичення з російської?

Чув лише у множині як "совіти" на означення совєтської влади, причому лише в текстах міжвоєнного періоду. ІМХО, запозичення.

У білоруській савет - запозичення з рос., а про українське совіт ЕСУМ здається нічого не говорить про запозичення...

[Nekto]

Нічого не розумію...
ЕСУМ пише, що cвÑ, - церковнослов'янська калька грецького слова, а поÑ,ім реконÑ,сруюÑ" праслов'янську Ñ,,орму... Як це? 

[ou77]

Золота орда теж нічого хорошого нам не принесла. Однак, це не привід, щоб перейменовувати її в Алтин-орду.

Дозвольте поцікавитись з приводу причини вашого сміху?

"Ходить привід по Європі, привід комунізму"
я прочитав як примара, тільки потім дойшло що' Python хотів написати. "з приводу" - згоден, а от "привід" як калька з "повод" не згоден:)

P.S. "з приводу причини" також по-моєму криво, але вже не так смішно.

[Python]

"Ходить привід по Європі, привід комунізму"

Може, привид?

[ou77]

Може, привид?

точно!

[andrewsiak]

Однако по правильному, если исходить из корневых основ древнерусского языка и развитие его в корневые основы русского и украинского (нормального, чистого) то должно быть так -

Совет (рус)
Совит (укр)

в украинской кириллической форме - Совіт

"по правильному" др-рус съвѣтъ (которое само по себе было заимствованием из старославянского) должно было дать в украинском звіт, и фактически его и дало (только с другим значением).

[RostislaV]

Однако по правильному, если исходить из корневых основ древнерусского языка и развитие его в корневые основы русского и украинского (нормального, чистого) то должно быть так -

Совет (рус)
Совит (укр)

в украинской кириллической форме - Совіт

"по правильному" др-рус съвѣтъ (которое само по себе было заимствованием из старославянского) должно было дать в украинском звіт, и фактически его и дало (только с другим значением).

может и так,

звіт - это "отчёт" вроде сейчас значит.

[andrewsiak]

Однако по правильному, если исходить из корневых основ древнерусского языка и развитие его в корневые основы русского и украинского (нормального, чистого) то должно быть так -

Совет (рус)
Совит (укр)

в украинской кириллической форме - Совіт

"по правильному" др-рус съвѣтъ (которое само по себе было заимствованием из старославянского) должно было дать в украинском звіт, и фактически его и дало (только с другим значением).

может и так,

звіт - это "отчёт" вроде сейчас значит.

да.
хотя, я тут подумал,
скорее звіт < извѣтъ.
Но съвѣтъ также бы дал звіт.

[Beermonger]

Чому на українській Советський Союз переводять як - "радянський"? Його ж майже ні в одній мові не переводять, aнгл. - Soviet Union, нім. - Sowjetunion (Union der Sozialistischen Sowjetrepubliken), італ. - Unione Sovietica, слов'янські - Sovětský svaz (чес.) або Sovjetski Savez (хорват.) і т.д. Тільки в польськой зустрічається версія Związek Socjalistycznych Republik Radzieckich (разом з Sowieckich). Чи потрібно це обезьяннічаніе?

[Лукас]

А ми особливі!

[Drundia]

Просто тоді правильніше все ж було б "сов'єтський". Взагалі я проти жахливих написань "святий, мавпячий, морквяний". У нас у Львові говорять "мавп'ячий" і навіть "св'ятий". Якщо губні тільки тверді, то нехай будуть тільки твердими. Кілька винятків в літературній мові я би вирівняв.

До речі, як ставиться шановне товариство до м'якого /r'/ в українській мові? Я коли навчався у школі, більшість говорили "Ігор'я / Ігора, гар'ячий, говор'ю". У нас не було м'якого "рь".

То ви не вмієте вимовляти напівпом'якшені губні й вимовляєте м'які (У «Сучасній українській мові» за редакцією О. Пономарева палаталізація губних узагалі згадана не була, а було згадане подальше випрямління губ порівняно з твердими). Є такий чудовий вигук разом із похідними цвьох і цьвох, з двома варіянтами написання. А якщо взяти слово «морквяний», то зі вставним [й] там збіг у чотири приголосні, можливо на часі почати писати мавпачий, моркваний, хіба що напівпом'якшена вимова утримується морфологією, а саме особливостями суфіксів -^йач-, -^йан- (тобто слабке [й] на їх початку, яке може асимілюватись попереднім приголосним, хоча думаю в нашій мові ніякого сильного [й] немає)

А так краще совітський, або советський, бо оці от «є» і «ьо» в російських словах після твердих приголосних — винахід в тому числі й Харківського правопису, який деякі чудові люди так сильно люблять.

/rʲ/ в українській мові в різних діялектах ствердів по-різному, я чув десь він досі м'який у кінці слів, а десь подовжується, а не йотується (наприклад пірря замістя пір'я). Зараз його як правило позначають як пом'якшений, а не м'який, але все ж таке він лишається повноцінною фонемою.

да.
хотя, я тут подумал,
скорее звіт < извѣтъ.
Но съвѣтъ также бы дал звіт.

А з якого слова походить українське «світ»? До речі в деяких українських словах єри розвинулися в повноголосні варіянти, наприклад «мозок» (рос. «мозг», давнє якщо не помиляюсь «мозъгъ»)

[5park]

Чому на українській Советський Союз переводять як - "радянський"? Його ж майже ні в одній мові не переводять, aнгл. - Soviet Union, нім. - Sowjetunion (Union der Sozialistischen Sowjetrepubliken), італ. - Unione Sovietica, слов'янські - Sovětský svaz (чес.) або Sovjetski Savez (хорват.) і т.д. Тільки в польськой зустрічається версія Związek Socjalistycznych Republik Radzieckich (разом з Sowieckich). Чи потрібно це обезьяннічаніе?

Бо глупо говорити: влада - радянська, але союз - совєтських республік.

[Python]

А якщо взяти слово «морквяний», то зі вставним [й] там збіг у чотири приголосні, можливо на часі почати писати мавпачий, моркваний, хіба що напівпом'якшена вимова утримується морфологією, а саме особливостями суфіксів -^йач-, -^йан- (тобто слабке [й] на їх початку, яке може асимілюватись попереднім приголосним, хоча думаю в нашій мові ніякого сильного [й] немає)

У ряді діалектів української мови такі слова, як мавпячий і морквяний, вимовляються з чітким [й] після губної (мавп'ячий, моркв'яний). Власне, ця особливість є і в моїй вимові.

[Drundia]

А якщо взяти слово «морквяний», то зі вставним [й] там збіг у чотири приголосні, можливо на часі почати писати мавпачий, моркваний, хіба що напівпом'якшена вимова утримується морфологією, а саме особливостями суфіксів -^йач-, -^йан- (тобто слабке [й] на їх початку, яке може асимілюватись попереднім приголосним, хоча думаю в нашій мові ніякого сильного [й] немає)

У ряді діалектів української мови такі слова, як мавпячий і морквяний, вимовляються з чітким [й] після губної (мавп'ячий, моркв'яний). Власне, ця особливість є і в моїй вимові.

Мавп'ячий ще можна якось вимовити, а от моркв'яний інакше як з чотирма фонетичними складами, або ж з нетиповим для мови складоподілом вимовити як на мене неможливо. Хоча я би сказав що там звук [й] перебуває в несприятливих фонетичних умовах, через що й асимілюється попереднім приголосний, що в результаті м'якшиться, але через невластивість такого м'якшення з часом ствердіває, як у французьких словах після шиплячих та в слові «парфуми» літера «ю» порівняно з радсько-совітськими часами було успішно замінена на «у».

Нерідко можна почути навіть як відповідно до правописного апострофа вимовляють «мьяко», але з [й]. Погрібний так вимовляв у своїй «українській літературній вимові», і називав таку вимову «твердою». Тобто [пйать] і [п'йать] — твердо, а [п'ать] — м'яко.

[Python]

Мавп'ячий ще можна якось вимовити, а от моркв'яний інакше як з чотирма фонетичними складами, або ж з нетиповим для мови складоподілом вимовити як на мене неможливо.

Чому ж, це не складніше, ніж «парк в'язів».