Совєтський чи радянський

[piton]

Прошу,не згадуйте мені цього переляканого блюдолиза...

Не Бандера...

[ou77]

Навіть поляки кажуть "Совєчі"! Чому треба все перекладати? Вважаю, що це дурниця.

Тому що якщо не перекладати то значить говорити іноземною мовою, не думаю що це краще.

Господи, помилуй!!! Ви не жартуєте?!
А як же бути без іноземних слів, як?
Кожна мова має іноземні слова, українська також не є винятком.

Ага, але є кілька методів запозичення, деякі з них, на мою думку, збагачують мову більше, а саме: калькування. "радянський" якраз і є калька з російського "советский". А слово "совєтский" ламає систему мови взагалі, бо виходить що можна мати суфікс -ск- на місці -ськ-

[Jurek7]

Вживайте "совєцький" і все буде добре.

[ou77]

От знову відхилення від системи: мяке "в" такого в українській мові не буває...

[Jurek7]

Це просто спочатку хтось так написав.., ось я й не поміняв...

Годі вже.., вживайте "совецький". Чи Ви й з цього не радий?...

Не догодиш Вам...

[ou77]

звичайно мені не догодиш, вимовити можна але языка зломаєш, я думаю як вже ми причепилися до рос. "советский" то слід перекласти (через древньоруську) "совітський" або "совіцький" (може пан Андрусяк мене поправить як би воно склалося через древньоруську), бачимо що вони вже достатньо відійшли від російського що можна і кальку вже зробити:)

[Jurek7]

Робіть, що хочете.   

[Maksymus]

Західня діяспора послуговувалася т.зв. скрипниківським правописом,який було розроблено в УССР (у Харкові,тому логічно було б його називати східнім) найкращими мовознавцями того часу.Доля їх усім відома--всіх їх замордовано комуністами.Саме цей правопис і створювався як компроміс (намагання зблизити галицькі та наддніпрянські мовні особливості).На той час большевики ще марили (...) винищення українців і духовного і фізичного.На українців чекав голодомор...

У Вашому повідомленні багато всього наплутано. Апріорі демонізуючи радянську владу, Ви механічно змішуєте різні обрáзи, завдані нею — фізичні і духовні. Після слів про поневолення так і хочеться сказати: Vae victis!

Правопис, що його називають іноді на честь професійного більшовика-революціонера Скрипника, виявився нездатним задовольняти потреби українців в українській радянській державі. Було багато причин, зокрема, очевидна механічність тих компромісів, що їх потребу не зрозуміли ані на Західній ( http://community.livejournal.com/ua_etymology/126327.html ), ані на Східній Україні.

Доля учасників конференції сумна, безперечно, але не залежала від політичних уподобань. Я зібрав деяку біографічну інформацію про них: http://community.livejournal.com/ua_etymology/52004.html

Можна бачити також, що не всі учасники були знищені. Ті окремі щасливці, що вижили після хвилі репресій, доклали значних зусиль з усталення сучасної літературної мови. Булаховський (граматика, історія мови), Грунський (історія мови), Калинович (перший великий післявоєнний словник) та Наконечний (орфоепічні норми). На українців чекав не лише Голодомор, а й праця на Україну в надзвичайно дивних умовах репресій та заохочень. Одним з прикладів таких заохочень були роки загравання з національними республіками у перші роки радянської влади — скрипниківський правопис під патронатом Народного комісаріату освіти був не менш радянський, ніж будь-який наступний. Навіщо ж вивищувати його тільки тому, що завдяки певним історичним подіям його вживання законсервувалося далеко на еміґрації. За роки радянської влади мова розширила функціональні стилі, усталився словник, кардинально змінилася структура суспільства, соціальна база мовців. Ми живемо в іншій країні, ніж наші предки. Правопис 20-х років сьогодні виглядає не просто архіїчно, а як невдалий мовний експеримент.

[Iskandar]

Проте слово совѢтъ є церковнослов'янiзмом.

[Jurek7]

Якщо вже казати про вживання людьми в живій розмовній мові, то повинен відмітити, що ніколи слово "совєцький" (або якось інакше "совецький" чи "совіцький", у варіаціях, так би мовити) не чув, ну, у розумінні, від тих людей, з якими маю честь спілкуватися.., а повірте мені, горизонти сього спілкування облягають всю Україну: від Стрия, що на Заході, аж до Харкова, що на Сході країни.

[Iskandar]

На мою думку, ця лексема не могла активно "суржикуватися", оскiльки слово "радянський" було частиною офiцiйного словнику, отже активно вживалося в ЗМI, було пристутнє в топонiмiцi тощо.

[Jurek7]

Отож.

[Python]

Голосував за «радянський» — варіант «совєцький»/«совіцький» звучить як суржик. Приклад польської, англійської та ін. мов, де це слово було запозичено напряму з російської, вважаю недоречними, оскільки в українській мові самої УРСР вживалось саме слово «радянський», на його ж основі утворився ряд абревіатур та скорочень, прийнятих в українській мові; зрештою, Радянський Союз — не єдиний приклад назви держави, що був перекладений чи скалькований з іншої мови, а не запозичений: Юнайтед Стейтс ми вже чомусь не сприймаємо як «питому» назву

[rocker]

У Вашому повідомленні багато всього наплутано. Апріорі демонізуючи радянську владу, Ви механічно змішуєте різні обрáзи, завдані нею — фізичні і духовні. Після слів про поневолення так і хочеться сказати: Vae victis!

Нікого й нічого я не демонізую,а лише послуговуюся фактами.Якщо вони в Вашому розумінні демонізують совдепію,то я тут ні до чого.Я відреаґував на заяву одного з дописувачів,який назвав західним правопис,що його було розроблено у Харкові.

Правопис, що його називають іноді на честь професійного більшовика-революціонера Скрипника, виявився нездатним задовольняти потреби українців в українській радянській державі.

Чому цей правопис виявився нездатним задовольняти потреби українців в українській радянській державі? Хіба він вільно застосовувався і врешті все зійшло,даруйте,на пси? А хіба не було цькування цього правопису та його розробників? А хіба це я зараз написав статті: А.Хвиля "На боротьбу з націоналізмом на мовному фронті" (За марксо-ленінську критику, ч.7,липень 1933) /відчуваєте: на мовному фронті?/;Н.Каґанович "Викорінити,знищити націоналістичне коріння на мовному фронті" (бібліотека "Більшовик України", Партвидав ЦК КП(б)У,30.10.1933) /для Вас Каґанович--видатний мовознавець?/; П.Горецький,І.Кіриченко "Націоналістичне шкідництво в синтаксисі сучасної української літературної мови".Продовжувати перелік? Це вільна наукова дискусія? Чому тоді терміни як з бойових дій?
  Але діяспора послуговувалася цим правописом і все було гаразд.

Доля учасників конференції сумна, безперечно, але не залежала від політичних уподобань. Я зібрав деяку біографічну інформацію про них: http://community.livejournal.com/ua_etymology/52004.html

А чому сумною була доля учасників,хіба за, нехай навіть і хибні, переконання в розумінні дальшого розвитку української мови треба розстрілювати? Хіба мовна практика не довела б слушність "мовознавця" Каґановича & Co?

Можна бачити також, що не всі учасники були знищені. Ті окремі щасливці, що вижили після хвилі репресій, доклали значних зусиль з усталення сучасної літературної мови. Булаховський (граматика, історія мови), Грунський (історія мови), Калинович (перший великий післявоєнний словник) та Наконечний (орфоепічні норми).

За те,що їх було не розстріляно вони мали бути вдячні совдепії? А працювали,бо їм "по-науковому пояснили". Праці переляканих науковців викликають у мене особисто сумнів. Якщо для Вас те, що науковця спочатку зтероризували, а потім "дозволили" дещо зробити, є прийнятним і природнім, то я дотримуюсь иншої думки.

На українців чекав не лише Голодомор,

Звісно, на українців чекав ще й Голодомор-ІІ...

[rocker]

...скрипниківський правопис під патронатом Народного комісаріату освіти був не менш радянський, ніж будь-який наступний.Навіщо ж вивищувати його тільки тому, що завдяки певним історичним подіям його вживання законсервувалося далеко на еміґрації.

Ні, скрипниківський правопис розроблявся ще людьми, які не знали, що мовознавство -- це фронт. Надалі над усіма розробниками висіло зловісне memento, тому вони знали на ЩО від них чекають.Отже, наступні правописи ішли в річищі проголошеного зближення аж до ліквідації усіх особливостей саме української мови.В перспективі мова мала бути ліквідована або царина її функціонування мала стати лише марґінально-побутовою.

Правопис 20-х років сьогодні виглядає не просто архіїчно, а як невдалий мовний експеримент.

Якби не було московсько-комуністичного терору, все було б инакше,а те,що для Вас ( та певної,дуже ледачої частини людей,що не можуть опанувати будь-які норми української) певні речі видаються архаїчними -- це Ваші особисті уподобання.

[Maksymus]

Якби не було московсько-комуністичного терору, все було б инакше,...

Якби не громадянська війна XVII ст., якби не падіння Батурина з наступною Полтавською катастрофою, все було б ще якось інакше. Якби здійснилися плани Наполеона (чи Капніста) щодо України. Якби членів Кирило-Мефодіївського  товариства не викрили. Якби петербурзький журнал Основа не закрили (чи не відкрили). Якби не укази та циркуляри, котрі обмежували функціонування української мови. Якби визвольні змагання початку XX ст. призвели до здобуття незалежності. Все було б зовсім інакше... І правописні норми, і лексика  були б, цілком імовірно, зовсім інші.

Чому Ви обираєте яко відправний саме цей пункт — правопис часів радянської влади, правопис наскрізь експериментальний, який створювався на революційній хвилі? Оберіть, скажімо, за відправну точку «Лексикон» Беринди та якусь староукраїнську граматику до часів московської окупації. А ще краще, до польської та литовської окупації: можна повернутися до давньокиївської мови XI-XIII ст. Це була б послідовна відмова від будь-якого окупаційного впливу. Обирати ж випадковий правопис, ухвалений комуністами та безпартійними, що його незручності стали очевидні одразу, це просто випадковий вибір.

І терор, і репресії «на мовному фронті» вже стали невід’ємною частиною нашого минулого. Двісті років імперського впливу, сто років складної радянської історії, модернізація, перетворення селянського народу у горожан радянської, а потім і незалежної держави, вплинули на мову, яка сьогодні саме така, з такими нормами, такими носіями, такими перспективами, якими вони є тут і тепер, а не сто років тому, чи десь за тисячі кілометрів звідси.

[Taras]

я вважаю, що правильно "радянський".
від чого походить це слово? - "радитися"..."совєтуваться" - це ж по-російськи.

[Wraith_van_Twilight]

я вважаю, що правильно "радянський".
від чого походить це слово? - "радитися"..."совєтуваться" - це ж по-російськи.

Згоден 100%

[Jurek7]

я вважаю, що правильно "радянський".
від чого походить це слово? - "радитися"..."совєтуваться" - це ж по-російськи.

Советоваться.

До речи, а як же Soviet Union?

[Python]

До речі, а як же Soviet Union?

То вже норма англійської мови — там інші правила і традиції. Ми ж спокійно перекладаємо United States of America на свою мову, не заморочуючись на фонетичній відповідності.

[IamRORY]

Слово "радянський (-а, -е)", незалежно від обставин виникнення, на цей час є набагато вживанішим за "совєтський (-а, -е)" і цілком вписується у систему української мови. В офіційних документах воно взагалі є єдиним можливим варіантом.

Російському "совету" (як формі діяльності/взаємодії певної кількості осіб) відповідає українська "рада", тож утворення слова "радянський" як характеристики чогось, повязаного із діяльністю рад - органів влади, було цілком слушним. Крім того, етимологічно російскому "совету" в українській мові відповідає слово "совіт" (означає "порада, згода, мирні стосунки"), тож слова "совєт" та похідні від нього виглядають неприродно. А прикметник "совєцький" двічі неприродній через вживання суфіксу -цьк-.   

[Jurek7]

До речі, а як же Soviet Union?

То вже норма англійської мови — там інші правила і традиції. Ми ж спокійно перекладаємо United States of America на свою мову, не заморочуючись на фонетичній відповідності.

Ясно. Дякую за виправлення.

[SIVERION]

Звісно що Радянський .Совєтський це іронія

[regn]

Совєтський

Взагалі такого ніколи в житті не чув, крім іронічних висловлювань. Крім того, така орфографія відображає неможливу в українській послідовність звуків.

[Nekto]

Совк Ой!