"Шерудить" в наст. и буд. вр.

[Lodur]

Етимологічний словник т.6 стор.386

А в жизни, а не в этимологическом словаре?

[Волод]

Пошерудю

Перенесли бы тему в правильную ветку, то было бы "шарудітиму".

[zwh]

Пошерудю

Ага, "сидю и шерудю"...

[Волод]

Час назад я пошерудил кочергой в печке. Сейчас я опять шеружу кочергой в печке. И через час я снова пошеружу кочергой в печке.

Правильно ли я употребил заболженные слова?

Пошерудю

Ага, "сидю и шерудю"...

В украинском есть звук "дж", поэтому нет этой дилеммы: "шаруджу"

[TestamentumTartarum]

Сижу и тихонечко шурудю ©

[TestamentumTartarum]

Кстати, значение у меня у него: подбивать дрова в топке, очищая попутно решётку от золы, чтобы пламя занялось сызнова, или когда при первичной топке не хочет разгораться; а также - заниматься какими-то своими делами тихонечко, мастерить что-либо руками, неведомое окружающим.

P.S. Метазначение я вижу как " перебирание чего-то чем-то".

[pomogosha]

    Уже разбирали 8 лет тому глагол шерудить

[zwh]

Кстати, значение у меня у него: подбивать дрова в топке, очищая попутно решётку от золы, чтобы пламя занялось сызнова, или когда при первичной топке не хочет разгораться; а также - заниматься какими-то своими делами тихонечко, мастерить что-либо руками, неведомое окружающим.

P.S. Метазначение я вижу как " перебирание чего-то чем-то".

Еще можно пошерудить палкой в трубе, пошерудить вилами в баке с дерьмом и пр.

[TestamentumTartarum]

Да!!
Лампочку ещё можно пошерудить, чтобы загорелась, или пробки - вдруг перегорели (сейчас пробок нет, но можно автоматы "пошерудить" - туда сюда то бишь пощелкать).

Трубу, если забилась, длинной палкой - тоже вроде слышал.

Бельё в машинке или в тазике тоже весьма шерудимо 

Ковёр можно щеткой пошаркать или пошерудить, если стираешь.

Даже не задумывался, что этот глагол был чаще в употреблении, пока вы не указали ещё значений.
Про значение-то мастерить вспомнил не сразу.
Сейчас в основном только про печку.

[zwh]

Да!!
Лампочку ещё можно пошерудить, чтобы загорелась, или пробки - вдруг перегорели (сейчас пробок нет, но можно автоматы "пошерудить" - туда сюда то бишь пощелкать).

Трубу, если забилась, длинной палкой - тоже вроде слышал.

Бельё в машинке или в тазике тоже весьма шерудимо 

Ковёр можно щеткой пошаркать или пошерудить, если стираешь.

Даже не задумывался, что этот глагол был чаще в употреблении, пока вы не указали ещё значений.
Про значение-то мастерить вспомнил не сразу.
Сейчас в основном только про печку.

Значений про лампочку или стираемый ковер на встречал. А что за значение "мастерить"?

[TestamentumTartarum]

"Они там шурудят потихоньку" - потихоньку занимаются ремонтом;
"Соседи шурудят чего-то там" - у соседей стройка;
"Шурудит что-то там у себя" - мастерит что-либо у себя в комнате,  в мастерской;
"Они нашурудили чего-то там" - они натворили что-то, пытаясь сделать.

[Bhudh]

Так это не "мастерить", а как раз "шуршать, шуметь, шумно копаться".
Мало ли чем они там могут заниматься, кроме ремонта.

[TestamentumTartarum]

Так это не "мастерить", а как раз "шуршать, шуметь, шумно копаться".
Мало ли чем они там могут заниматься, кроме ремонта.

А как объяснить такие формы, как "нашурудит/нашурудил" - со значение сделает(-л), натворит(-л), сотворит(-л) ?
И у меня вче значения имеют под собой сопутствующую характеристику - это всё делается либо тихо, либо достаточно таинственно для говорящего (заглазно), но никак не "шумно".

[Bhudh]

Расширение значения в сторону «чем-то заниматься».

[DarkMax2]

Пример неоднозначный. В украинском в принципе есть два разных слова "шарудіти" и "шарудити".
Причём, воробей может под застрехой делать  как одно, так и другое.

Я слова "шарудити" не знаю.

Но что я - даже Гугл такого слова не знает: (Google) "шарудити"

Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 486.

ШАРУДІТИ, джу, диш, недок., чим і без додатка.

1. Видавати слабкий шерех, шелест. У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери... (Степан Васильченко, I, 1959, 165); Кипариси слухають... І поять ніч пахощами, і пестять ніч вітами своїми, і шарудять тихо-тихо хвоєю (Остап Вишня, I, 1956, 196); Сніг по шибці шарудів... (Павло Тичина, II, 1957, 152); Ледь шарудить під кроком тепла глиця (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 39); Тихо-тихо, аби не шарудіти, перегортаю в папці непожовклі сторінки (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 52);
//  безос. Чує вона, — під столом шарудить і хтось торкає її чоботом в ногу то з одного боку, то з другого (Нечуй-Левицький, III, 1956, 140);
//  Викликати слабкий шерех, шелест. Тоді ставало знов тихо, під лавками пищали миші, що вже перебирались на зиму до хати, та таргани шаруділи у миснику (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); Щебетав соловейко, зорі мигали, вітерець пахучий шарудів вишеньками (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 81).

2. розм. Шукати навпомацки, спричиняючи слабкий шерех, шелест. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялися всі куточки (Панас Мирний, IV, 1955, 383); [Савка:] Чую, шамотить щось до воза; підійшло, давай кожуха розкривати. Розкрило кожуха, далі починає лапою шарудіти по виду, поводило по лобі, по губах, по бороді, налапало вуса та як не чкурне од воза, тільки бур'ян зашумів (Степан Васильченко, III, 1960, 61); За хвилину я вже шарудів у шафі (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 40); Брати, пригинаючись, мовчки входять до хати. Старший шарудить рукою по окрайцю комина, одначе зразу ж лає себе: ..дурні думки потягнули до тих часів, коли вдома були сірники (Михайло Стельмах, II, 1962, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 418.

Теперішній час - шаруджу́, майбутній - шаруді́тиму.

Шарудити у словниках немає.

[DarkMax2]

Етимологічний словник т.6 стор.386

А где-то вне? Бо в Етимологічний потрапляли оказіоналізми.

Наприклад, у перший том якось потрапило дивне слово "горос" зі значенням "перемога" і неясною етимологією, "ймовірно угорською". Потрапило воно в нього зі Словаря мови руських південців Пискунова, а туди з одного із записів народної пісні, з наступних рядків:

Ведмедівська попівна горос учинила:
Сімсот турок-яничар з коней повалила.

Нині не важко звірити кілька публікацій з цією піснею. У версії з книжки 1893 року вжито слово "голос". Очевидно, що "горос" насправді був "голосом" у значенні "галас".

[Волод]

Етимологічний словник т.6 стор.386

А где-то вне? Бо в Етимологічний потрапляли оказіоналізми.

Наприклад, у перший том якось потрапило дивне слово "горос" зі значенням "перемога" і неясною етимологією, "ймовірно угорською". Потрапило воно в нього зі Словаря мови руських південців Пискунова, а туди з одного із записів народної пісні, з наступних рядків:

Ведмедівська попівна горос учинила:
Сімсот турок-яничар з коней повалила.

Нині не важко звірити кілька публікацій з цією піснею. У версії з книжки 1893 року вжито слово "голос". Очевидно, що "горос" насправді був "голосом" у значенні "галас".

А нічого що «голос» і «галас» це зовсім різні слова?
А ось трохи з кримськотатарського:

цитата:
битва
dögüş, uruş, cenk, muarebe, mubareze (уст.)
поле битвы cenk (или dögüş) meydanı
началась жестокая битва amansız uruş başladı

цитата:
борьба
1. küreş, mucadele
борьба за существование yaşayış içün küreş
борьба за свободу и независимость azatlıq ve mustaqillik içün küreş
борьба не на жизнь, а на смерть ölüm-qalım (или ayat-memat) küreşi
2.спорт. küreş
вольная борьба serbest küreş
способный к борьбе küreşçen



цитата:
поединок
uruş, dögüş, mubareze

http://medeniye.org/ru/lugat

[DarkMax2]

А нічого що «голос» і «галас» це зовсім різні слова?

Одного походження. І семантика прозоро пов'язана. Тим паче "учинити галас" це сталий вираз.
Яким боком уруш і кюреш схожі на горос?

[Волод]

Слово «галас» споріднене з словами «галай», «галакати»,  а не з «голос».
Проте етимологічний словником Вас не «огорошишь».

[DarkMax2]

Слово «галас» споріднене з словами «галай», «галакати»,  а не з «голос».
Проте етимологічний словником Вас не «огорошишь».

Не знаю, з якого дива там написано, що "недостатньо обґрунтованими" були спроби вивести з "голос". Куди логічніше. Тип паче, що й в такому випадку галаю нічого не заважає бути похідним від галасу.Хай там як, зафіксовано "учинити голос", з контексту випливає, що "галас", а слово "горос" зустрічається лише в одного переписувача - Пискунова. Взагалі більше ніде. Оказіоналізм.