Ракунові, песовиді

[alant]

Черговий привід не любити наших біологів: називають паламиду на рос. манір пеламідою.

Чому паламида має бути?

[DarkMax2]

 

Черговий привід не любити наших біологів: називають паламиду на рос. манір пеламідою.

Чому паламида має бути?

Бо словники й література.

[alant]

Черговий привід не любити наших біологів: називають паламиду на рос. манір пеламідою.

Чому паламида має бути?

Бо словники й література.

Гуглтранслейт паламіду з грецької перекладає як скумбрію, а паламиду не перекладає.

[DarkMax2]

як скумбрію

ПАЛАМИ́ДА, и, жін. Промислова морська риба родини скумбрієвих. Відколи себе пам'ятав [Сашко], батьки його жили в злиднях і їли раз на день юшку з бичків або смажену паламиду (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 20.

[alant]

як скумбрію

ПАЛАМИ́ДА, и, жін. Промислова морська риба родини скумбрієвих. Відколи себе пам'ятав [Сашко], батьки його жили в злиднях і їли раз на день юшку з бичків або смажену паламиду (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 20.

У Татарка, 1926 - паламіда, у Нікольського, 1930 - теж паламіда, далі Третьяков, 1947 - обидві назви, Виноградов, 1960 і далі пеламіда.
Оскільки "пеламіда" була в більшій кількості джерел, то обрали її. В даному випадку не надто принципово, з мого погляду.

Думка автора статті про сучасні українські назви с цього приводу.

[DarkMax2]

Звідки цитата?

[DarkMax2]

В даному випадку не надто принципово, з мого погляду.

Принципово, бо це тупо орфографічна помилка: грецьке слово в оригіналі пишеться Παλαμίδα.

[alant]

Звідки цитата?

З листування.

[alant]

В даному випадку не надто принципово, з мого погляду.

Принципово, бо це тупо орфографічна помилка: грецьке слово в оригіналі пишеться Παλαμίδα.

Важливо, як воно вимовляється українцями.

[DarkMax2]

Важливо, як воно вимовляється українцями.

Ха-ха-ха. Очевидно, що вирівнювання за російською мовою, де сталася ця помилка.

[DarkMax2]

Цікавий збіг
Носорожець, -жця, м. Сказочная птица съ рогомъ на носу, погибшая во время потопа, такъ какъ она, полагаясь на свою силу, не захотѣла войти въ ковчегъ. Драг. 95.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 571.

[DarkMax2]

Доволі кумедно автор просуває ракунів і єнотів-не_собак, попри визнання, що пізня радянська термінологія мала природну підставу й просто давніша за "репресовану".

У часи інтродукцій виду в Україні (1934–1937, 1948–1954) титульною назвою була «єнот»; так само писали і в російськомовній літературі (напр., [37]). Пізніше повернулися до давнього біномена у версії «собака єнотовидний» [9, 28, 42], чому сприяла література щодо інтродукцій в СРСР ракунів, яких також називали «єнотами», але з прикладкою «полоскун» (=«смугач»).

https://museums.lnu.edu.ua/zoology/wp-content/uploads/sites/6/2015/11/HUNT_MAMM-UKRAINE.pdf

[Python]

Людина настільки не розбирається в біологічній термінології, що тягає цю псевду про «полоскуна» від «полоски» скрізь, де піднімає цю тему — лінуючись навіть перекласти латинську назву виду.

[DarkMax2]

Та це ж очевидно й у межах мови. -ун віддієслівне творення (пердун).

[Python]

До речі, дратує, що українські вікіпедисти застосовують зворотній порядок (іменник перед прикметником) не лише там, де це відповідає назві роду перед назвою виду, а й у тривіальних назвах (коли окремо взятий іменник не позначає рід, до якого належить вид, або коли іменник і прикметник разом утворюють назву роду). В УРЕС та Біологічному словнику ця різниця чітко зберігалась, у російській вікіпедії — також, а в українській навіщось усе згребли в одну купу.

[alant]

А що скажете, про думку автора про походження назв собака та соболь?

[Python]

По-моєму, це збочення — доводити другорядність «собаки» в українській мові шляхом копання в давньоруських етимологіях (навіть якби вони й відповідали справжньому походженню слова — взагалі-то, собаку виводять з іранських мов, а не з соболів хутром до себе; щодо соболя, ЕСУМ вважає його праслов'янським, зіставляючи з іншими індоєвропейськими зі значенням «строкатий», згадує також версію про фіноугорське або тюркське походження; про зв'язок «собаки», «соболя» й «себе» — імовірно, псевда). З того місця, де про зв'язок пса/собаки з добром/злом — люта псевда (здавалось би, що спільного мають «пес», «пестити» й англ. «pest»? Взагалі, дивно, чому з таким талантом до пошуку неіснуючих етимологій автор не знайшов зв'язку між «псом» та «псевдонаукою»). Хоча ні, там усе про етимологію собаки/пса базується чи то на псевдонаукових джерелах, чи то на псевдонаукових фантазіях самого автора — поки що я не побачив жодного збігу між тим, що пише цей спеціаліст, та тим, що пише ЕСУМ.