Na razie

[Iskandar]

Вы про что?
Я про две грамматические ошибки в двух последних словах.

[Lodur]

Вы про что?
Я про две грамматические ошибки в двух последних словах.

Большинство качественных прилагательных имеет две степени сравнния -- сравнительную и превосходную (вищий i найвищий). Их образование и употребление имеет свои особенности по сравнению с русским языком. Простая форма сравнительной степени образутся при помощи суффиксов -ш- и -iш-: дешевий -- дешевший, веселий -- веселiший (в русском языке -- при помощи суффиксов -ее, -ей, -е, -ше: добрее, добрей, мягкий -- мягче, долгий -- дольше).
{skip}
Украинские формы сравнительной степени прилагательного изменяются по родам, числам, падежам: вище дерево, на вищому деревi ( в русском языке форма сравнительной степени прилагательного неизменяемая).

Страшний --> страшнiший --> страшнiше.

"Коронавiрусу" вместо "коронавiруса" — диалектная особенность.

[Iskandar]

Ну, и где у гиднючки изменение по родам-падежам? Кроме того, объект сравнения нельзя ставить просто в родительный падеж. А вірусу как раз правильно.

страшніший ніж коронавірус
страшніший за коронавірус
страшніший вiд коронавірусу

[Lodur]

Ну, и где у гиднючки изменение по родам-падежам? Кроме того, объект сравнения нельзя ставить просто в родительный падеж. А вірусу как раз правильно.

страшніший ніж коронавірус
страшніший за коронавірус
страшніший вiд коронавірусу

Да, только что хотел постскиптум написать, что на строгом литературном языке было бы "страшніший за коронавірус". Но разговорный украинский гораздо ближе в некоторых моментах к русскому, чем литературный. Так что средний род здесь вполне допустим, если считать, что плакат написан разговорным языком.

[Iskandar]

Это, очевидным образом, не разговорный украинский, а калька с русского в голове у сиськомовной гиднючки, не освоившей нюансы церемониального языка.

[Python]

Да, только что хотел постскиптум написать, что на строгом литературном языке было бы "страшніший за коронавірус". Но разговорный украинский гораздо ближе в некоторых моментах к русскому, чем литературный.

Це незовсім той випадок. Скоріш, «страшніше коронавірусу» під впливом російського зразка може сприйматись як більш літературний варіант (хоч для української мови це не так), а «страшнійший за коронавірус» — як більш розмовний (у літературній мові часто уникають конструкції з «за», надаючи перевагу «ніж» — канцеляризм із тої ж серії, що й «потрібно» замість «треба», але в багатьох уже відклалось, що «страшніший за» — мало не суржик).

[Iskandar]

Ушпыталылы 

[From_Odessa]

Раньше не встречал это слово. В Викисловаре есть. Но любопытно, что пример там приведет с ковидом, то есть, непонятно, новое это слово или нет.

те ж саме, що госпіталізувати. ◆ У Львові ушпиталили з підозрою на коронавірус «Covid-19» 30 пацієнтів.

[Iskandar]

Хотя в поверхностных словарях нет, гуглтранслейт понимает слово uszpitalić
Собственно, форма этого галичинизма говорит сама за себя

[From_Odessa]

На самой-то Галичине слово распространено, или это что-то новое?

[From_Odessa]

На самой-то Галичине слово распространено, или это что-то новое?

В смысле, новое, взятое из польского или образованное по его примеру недавно, или слово старое, просто в общеукраинском обычно не встречавшееся?

[Poirot]

В немецком есть Spital.

[From_Odessa]

В немецком есть Spital.

В украинском, собственно, "шпиталь" ('госпиталь').

[piton]

Подумал, над президентом изощренно надругались.

[Poirot]

Забыл, что значит название темы. Пришлось в самый первый пост слазить.

[Iskandar]

НРР

[Авишаг]

В украинском, собственно, "шпиталь" ('госпиталь').

Не знала.
Как-то не встречалось мне это слово.

[Python]

В украинском, собственно, "шпиталь" ('госпиталь').

Не знала.
Как-то не встречалось мне это слово.

Основное название — «лікарня», во всех официальных бумагах используется именно оно. «Шпиталь» — регионализм, распространяемый сейчас преимущественно журналистами.

[Python]

НРР

1) Видавництва принципово не друкують практично нічого українською мовою на комп'ютерну тематику. Це відома проблема, але не думав, що все настільки глибоко.
2) Українськість слова «поліцейський» викликає сумніви (при тому, що точно неросійське «поліціянт» — вузькорегіональне, а американське «коп» (яке українські журналісти теж намагалися впровадити) з нашими місцевими екс-міліціонерами взагалі не в'яжеться). Даремно перейменували, ІМНО.

[ta‍criqt]

Возвращаясь к основному объекту темы: в русском языке есть выражения в таком ра́зе, ни в коем ра́зе.

[DarkMax2]

Ушпыталылы 

Старий покруч. Років з 10 уже "шпиталать" журналюги.
ГОСПІТАЛІЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Поміщати хворого в лікарню, в госпіталь для лікування. Лікар має можливість не тільки своєчасно госпіталізувати хворого, але й продовжувати дальше лікування і нагляд в умовах стаціонару (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 324).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 140.

[Авишаг]

продовжувати дальше

Ась?
Почему "дальше"?

[DarkMax2]

продовжувати дальше

Ась?
Почему "дальше"?

дальший.

[DarkMax2]

ДА́ЛЬШИЙ, а, е.

1. Вищ. ст. до далекий 1.

2. Який слідує за чим-небудь, після чогось; наступний. Тепер на тиждень хтось має цілковиту волю.., а там мусить подумати про матеріал до дальшої статті (Леся Українка, V, 1956, 351); Письменники уважно вислухали запити своїх юних читачів, щоб врахувати їх у своїй дальшій роботі (Літературна газета, 9.IX 1948, 4);
//  Який триває далі, продовжується (про розвиток, прогрес і т. д.). Марксизм дістав свій дальший розвиток у ленінізмі (Радянська Україна, 22.IV 1951, 2).

[Python]

Уточню: не «продовжувати дальше», а «дальше лікування» (рос. «дальнейшее лечение»). Хоча в наш час сказали б, скоріш, «подальше лікування» з тим же значенням.