Звідки у проєктників в "членкині" літера К?
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Словарь такого слова не знает.
Цитата: Wolliger Mensch от июля 28, 2015, 14:18
Словарь такого слова не знает.
Журналюги знають.
Словники різні бувають.
http://r2u.org.ua/s?w=членкиня&scope=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&scope=all&highlight=on)
А от що буде, коли Головою Верховної ради оберуть жінку, я й подумати боюсь.
Хоча голова вона жіночого або спільного роду.
Цитата: Волод от июля 28, 2015, 14:53
Словники різні бувають.
http://r2u.org.ua/s?w=членкиня&scope=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&scope=all&highlight=on)
Это русско-украинский, такие не считаются — там для толкования могут всякое из нафталина вытащить, из диалектов и др. языков повыковыривать или вообще из головы выдумать. Вы одноязычный дайте.
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:14
Звідки у проєктників в "членкині" літера К?
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Скоріш самка «członek».
Питоме, до речі, челенко. Член є запозиченням.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Челенконогі, челенчиня тощо має бути. Чоловіче статеве челенко :E: Чи, якщо серйозно впроваджувати, статевий челенок.
Челе́нок чи челено́к?
Челеноцтво в партії ) Чи челенківство?
Челенковоногі, челенкастоногі, челенконогі - як краще?
коліництво в партії?
колінконогі?
Та ні, там не про коліна, коли про раків. Там саме пальцеподібні ноги.
Товариш, -ша, м.
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Тобто російському члену відповідав український дореволюційний товариш.
Товариш по партії :)
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2015, 11:55
Та ні, там не про коліна, коли про раків. Там саме пальцеподібні ноги.
Arthropod
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2015, 11:57
Товариш, -ша, м.
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Тобто російському члену відповідав український дореволюційний товариш.
Товариш по партії :)
Товариш це Льоня Голубков, бо йому належить доля майна чи прибутків, чи ще чогось.
До того ж, коли партія не одна, то як називати членів чужої партії? Партейгеносес?
Цитата: Волод от июля 29, 2015, 12:12
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2015, 11:55
Та ні, там не про коліна, коли про раків. Там саме пальцеподібні ноги.
Arthropod
ἄρθρον was sometimes used to refer to various body parts such as the ankles, eyes, mouth, genitals, etc.
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2015, 11:23
Питоме, до речі, челенко. Член є запозиченням.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Челенконогі, челенчиня тощо має бути. Чоловіче статеве челенко :E: Чи, якщо серйозно впроваджувати, статевий челенок.
Др.-русск.
челенъ не является соответствием ст.-сл.
члѣнъ (< *čelnъ), а восходит к др. образованию: праслав. *čelenъ.
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2015, 12:35
Цитата: Волод от июля 29, 2015, 12:12
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2015, 11:55
Та ні, там не про коліна, коли про раків. Там саме пальцеподібні ноги.
Arthropod
ἄρθρον was sometimes used to refer to various body parts such as the ankles, eyes, mouth, genitals, etc.
Згоден на "колінкуватоногі". :)
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:14
Звідки у проєктників в "членкині" літера К?
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Членові - членочка.
Членикові - членкиня.
Навіщо це неповноголосся?
Членкиня це дружина товариша/пана Членко. :)
Члѣнъ? Гаразд, то хай буде чліниня чи чліниця.
Цитата: alant от июля 30, 2015, 12:52
Членкиня це дружина товариша/пана Членко. :)
Членкиха?
Дочка — членківна, дружина — членчиха.
Цитата: Python от июля 30, 2015, 16:26
Дочка — членківна, дружина — членчиха.
Може сестра?
Ще є -учка/-ючка.
Це якщо Членюк.
Цитата: Wolliger Mensch от июля 30, 2015, 18:29
Цитата: Python от июля 30, 2015, 16:26
дружина — члениха.
:3tfu:
Ну так це якщо чоловік — член.
«Я б с такой фамилией в тамбуре повесилась» ©
Треба щоб все було як в Біблії, повикидати суфікси.
сябриха.
бо в білорусів "сябра" окрім значення "друг" має й значення "член орг-ції".
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:15
Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)
Цитата: Sirko от августа 4, 2015, 11:02
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:15
Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)
ну, є певний зв'язок між к та -ець.
Цитата: Sirko от августа 4, 2015, 11:02
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:15
Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)
Мистець (у Грінченка) -> мистиця.
Цитата: Волод от июля 29, 2015, 10:46
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:14
Звідки у проєктників в "членкині" літера К?
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Скоріш самка «członek».
https://www.youtube.com/watch?v=T1QoX1LD19g
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2015, 11:57
Тобто російському члену відповідав український дореволюційний товариш.
Чоловічий статєвий товариш :D
Чего вы член через есть пишете, а не десятеричное, сиречь, почему член, а не члін? Там же ять был.
Цитата: Γρηγόριος от марта 27, 2017, 22:01
Чего вы член через есть пишете, а не десятеричное, сиречь, почему член, а не члін? Там же ять был.
Бо челенок про кость пальца. А член заимствование из русского. Напомнило мой вопрос
Цитата: DarkMax2 от октября 25, 2014, 23:59
Чому кизил не дрін, а дере́н? Дрѣнъ же!
Да, я Вашу реплику позже увидел :-[
Но так при заимствовании разве русские словеса не укранизируемы?
Цитата: Γρηγόριος от марта 27, 2017, 22:43
Да, я Вашу реплику позже увидел :-[
Но так при заимствовании разве русские словеса не укранизируемы?
Ну, укранизируемы. Копейка на письме имела ять - дало копійка. Членъ не имел - не дало.
Члѣнъ имел.
Цитата: Γρηγόριος от марта 27, 2017, 22:45
Члѣнъ имел.
В 19 веке уже без него писали. (https://books.google.com.ua/books?id=pr47AQAAMAAJ&pg=RA3-PA37&dq=%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8A&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwidhfvYuffSAhXIIpoKHSnsAJ0Q6AEIJjAC#v=onepage&q=%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8A&f=false)
Справился, — похоже, Вы правы. Однако в церковнословенском он продолжал писаться (не так ли?), а значит, духовенство должно было произносить оное слово соответствующе, да и доселе должно.
Цитата: DarkMax2 от марта 26, 2017, 23:55
Цитата: Sirko от августа 4, 2015, 11:02
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:15
Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)
Мистець (у Грінченка) -> мистиця.
Мені відомі три моделі творення фемінітивів від слів, що закінчуються на -ець:
мисливець -> мисливиця (мислив-ець-> мислив-иця);
кравець -> кравчиня (крав-ець -> крав-ч-иня, -ець -> -ч-);
швець -> швачка (шв-ець -> шв-ач-ка, тут, схоже, заміна -ець на -ак);
Тож членкині та мисткині хибні з точки зору морфології. "Кабінетні" мисткиня та членкиня містять невідомо звідки взятий суфікс -ък- (перехід -ьц- в -ък- незрозумілий). Ну, і очевидно, що правильною моделлю для мистець було б -иця, аби уникнути накопичення приголосних.
Член не має суфікса, тож навіть членчиня було б неправильно. Членка, члениня. Але феміністкам, певно, не звучить.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Шкода, що їжатцелюби до цього не дійшли :-) Були б раки челенкуватолапі :-)
Незовсім зрозуміло, нащо взагалі за той член триматися (особливо з урахуванням семантичного зсуву) — слово саме по собі книжне, в початковому значенні в українській мові використовується ще рідше, ніж у російській, обидва найуживаніші значення запозичено з літературної російської — тобто, слово цілком могло б потрапити до переліку «русизмів, відсутніх в українській мові». Учасник/учасниця — чим поганий варіант? (Розумію, теж «російська калька», але наскільки простіше вирішується проблема з жіночим відповідником).
Судячи по Грінченку, в 19 ст. активно використовувалися... "конкретні" випадки: товариш товариства, братчик братства, громадянин громади, партієць партії тощо. Узагальнення ж очікувано плід становлення мови на державному рівні. Породження канцелярії.
мембриса :D (англ. memberess/membress)
Навіть якщо в мові немає родів, ми усе одно вигадаємо фемінітиви! (https://books.google.com.ua/books?id=FhZBsN73AK8C&pg=PT99&lpg=PT99&dq=%22memberesses%22&source=bl&ots=ev8W40MJmO&sig=TC-MYFh1fOr_V4tB8xg_s5GAPFI&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwip1e2p0qPTAhXMthQKHeRhD4wQ6AEIKDAB#v=onepage&q=%22memberesses%22&f=false)
Тут іще слід мати на увазі, що англійська мова довгий час перебувала під впливом французької, де є два роди іменників (жіночий і чоловічий).
Цитата: Wolliger Mensch от июля 29, 2015, 12:41
Др.-русск. челенъ не является соответствием ст.-сл. члѣнъ (< *čelnъ), а восходит к др. образованию: праслав. *čelenъ.
Почему вы так думаете?
Цитата: DarkMax2 от апреля 14, 2017, 10:16
Мені відомі три моделі творення фемінітивів від слів, що закінчуються на -ець
Далі про моделі. Одночасно обурює і смішить, що феміністки не дотримуються наявних способів творення.
Вони вигадують "благозвучні" історикиня та критикиня, коли народна мова вже давно створила історичок, істеричок (чоловіча форма істерик), а також медичок (і це "словникове" слово!!!). Але -чки їм не красиві. Проте чомусь красиві недолугі -ині.
Цитата: DarkMax2 от апреля 25, 2017, 08:26
Цитата: DarkMax2 от апреля 14, 2017, 10:16
Мені відомі три моделі творення фемінітивів від слів, що закінчуються на -ець
Далі про моделі. Одночасно обурює і смішить, що феміністки не дотримуються наявних способів творення.
Вони вигадують "благозвучні" історикиня та критикиня, коли народна мова вже давно створила історичок, істеричок (чоловіча форма істерик), а також медичок (і це "словникове" слово!!!). Але -чки їм не красиві. Проте чомусь красиві недолугі -ині.
Чому вони по-Вашому недолугі?
Цитата: Γρηγόριος от марта 27, 2017, 22:01
Чего вы член через есть пишете, а не десятеричное, сиречь, почему член, а не члін? Там же ять был.
Згадався ще один церковнослов'янізм, що прийшов через російське посередництво: древній.
Судячи по слову др
івітня, як і ср
іберний, ять первинно зберігав ікавізм.
Цитата: DarkMax2 от апреля 14, 2017, 10:16
Цитата: DarkMax2 от марта 26, 2017, 23:55
Цитата: Sirko от августа 4, 2015, 11:02
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2015, 14:15
Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)
Мистець (у Грінченка) -> мистиця.
Мені відомі три моделі творення фемінітивів від слів, що закінчуються на -ець:
мисливець -> мисливиця (мислив-ець-> мислив-иця);
кравець -> кравчиня (крав-ець -> крав-ч-иня, -ець -> -ч-);
швець -> швачка (шв-ець -> шв-ач-ка, тут, схоже, заміна -ець на -ак);
Тож членкині та мисткині хибні з точки зору морфології. "Кабінетні" мисткиня та членкиня містять невідомо звідки взятий суфікс -ък- (перехід -ьц- в -ък- незрозумілий). Ну, і очевидно, що правильною моделлю для мистець було б -иця, аби уникнути накопичення приголосних.
Член не має суфікса, тож навіть членчиня було б неправильно. Членка, члениня. Але феміністкам, певно, не звучить.
До речі, шукаю ще приклади переходу -к -> чиня.
Ніхто таких не пригадає? Хочу впевнитись, що не існує -киня.
Партієць, партійка, бо є ж однопартієць, чому б і партійцю не бути?
Цитата: Easyskanker от июля 8, 2017, 10:38
Партієць, партійка, бо є ж однопартієць, чому б і партійцю не бути?
Партієць є.
ЦитироватьПАРТІ́ЄЦЬ, ійця, чол., розм. Член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП(б)). Партієць той, хто дійсно допомагає будувати організацію, яка відповідає с.-д. принципам (Ленін, 20, 1971, 275); То ж більшовик, то ж партієць! — Кожен вам скаже в окрузі. Значить, маю якусь я міць, Значить, труднощів гори здужаю (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 53).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 78.
Теоретично про будь-якого члена будь-якої партії можна.
Партієць "Свободи", наприклад.
Це дуже добре.
Зараз подивився: (https://r2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&scope=all&highlight=on)
Цитироватьч. партии – партіє́ць (-і́йця), парті́йник (-ка); (о женщ.) – парті́йниця.
Там для кожного є своє слово...
Цитата: Easyskanker от июля 8, 2017, 11:14
Зараз подививися:
Фу, там хибна член-К-иня.
Цитата: Easyskanker от июля 8, 2017, 11:14
Там для кожного є своє слово...
Партійниця правильне з точки зору морфології. Найс.
Як челядник -> челядниця.
Ем... Я не певен, шо моє питання буде розумне, але все ж. Чому не члениня? Чому членкиня?
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 13:47
Ем... Я не певен, шо моє питання буде розумне, але все ж. Чому не члениня? Чому членкиня?
Бо "кабінетна" вигадка. Автор погано знав морфологію і створив слово за прикладом хибної мистКині.
В обидвох словах К нізвідки.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=P14oAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA68&img=1&pgis=1&dq=%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U0WOXKZANaX-rydXuRy-z0d4EddpQ&edge=0)
Кравець -> кравчиня (ц->ч)
Мистець -> мистЧиня. Але стч - 3 приголосні небажані, тож мистиця, як мисливець ->мисливиця.
А мисткиня - малограмотність еміграції.
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 13:55
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 13:47
Ем... Я не певен, шо моє питання буде розумне, але все ж. Чому не члениня? Чому членкиня?
Бо "кабінетна" вигадка. Автор погано знав морфологію і створив слово за прикладом хибної мистКині.
В обидвох словах К нізвідки.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=P14oAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA68&img=1&pgis=1&dq=%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U0WOXKZANaX-rydXuRy-z0d4EddpQ&edge=0)
А мисткиня звідки?
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:07
Кравець -> кравчиня (ц->ч)
Мистець -> мистЧиня. Але стч - 3 приголосні небажані, тож мистиця, як мисливець ->мисливиця.
А мисткиня - малограмотність еміграції.
стч це ок. Читається як
щ :)
Але чому у Вас
ч?
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:11
Але чому у Вас ч?
А Ви вважаєте, що має бути кравкиня? Я просто дивлюся на решту слів, які 100% не винахід якогось літератора.
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:11
стч це ок. Читається як щ
Не зовсім.
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:09
А мисткиня звідки?
Читав, що емігрантський винахід 30-х.
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:12
А Ви вважаєте, що має бути кравкиня?
А як утворено
кравчиня?
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:12
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:11
тч це ок. Читається як щ
Не зовсім.
стч а не тч. А навіть якби й тч — яка складність? Читається як ч:
Але там стч.
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:15
А як утворено кравчиня?
Крав-(е)ць-иня. Чи що Ви маєте на увазі під "як"?
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:18
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:15
А як утворено кравчиня?
Крав-(е)ць-иня. Чи що Ви маєте на увазі під "як"?
Чому ч?
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:19
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:18
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:15
А як утворено кравчиня?
Крав-(е)ць-иня. Чи що Ви маєте на увазі під "як"?
Чому ч?
Ви коли-небудь чули про чергування приголосних?
Не у рукі, а у руці, не рукний, а ручний тощо.
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:15
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:12
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:11
тч це ок. Читається як щ
Не зовсім.
стч а не тч. А навіть якби й тч — яка складність? Читається як ч:
Але там стч.
Це не "читається", а Вами спрощується: викинули Т, а потім сч до щ, як в щасті.
Спотворення, якого можна уникнути через -иця.
Звідки ноги ростуть у чергування:
(wiki/uk) Перша_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Друга_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Третя_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:22
Ви коли-небудь чули про чергування приголосних?
Не у рукі, а у руці, не рукний, а ручний тощо.
А чо там має бути чергування?
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:22
Це не "читається", а Вами спрощується: викинули Т, а потім сч до щ, як в щасті.
Спотворення, якого можна уникнути через -иця.
Всіма спрощується, інакше не вимовиш. Це не спотворення.
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:32
Звідки ноги ростуть у чергування:
(wiki/uk) Перша_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Друга_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Третя_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
Чому
иня має давати якусь палаталізацію?
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:40
Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Неправильно поставили питання. Чому ДАЄ.
Взагалі, про ці суфікси є у Віснику Львівського університету за 1965 рік, але Гугель нормально погортати не дає. :(
Цікаве! Натрапив на просування свідкині при наявній в словнику свідці.
ЦитироватьСВІ́ДКА, и, жін., заст. Жіночий рід до свідок.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 76.
Відчуття мови мертве в народу :(
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:55
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:40
Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Чому ДАЄ.
Не знаю, чи дає. Якшо Ви знаєте, можете пояснити?
Я ж не лінгвіст. Я емпірично просто находжу закономірності.
В кравчині, продавчині тощо -ець переходить в -ч-.
При цьому є низка слів з -гиня: богиня, берегиня.
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 15:28
Я ж не лінгвіст. Я емпірично просто находжу закономірності.
Ви відкидаєте "мисткиня", а "кравчиня" у Вас норм слово. Чому?
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:12
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:11
Але чому у Вас ч?
А Ви вважаєте, що має бути кравкиня? Я просто дивлюся на решту слів, які 100% не винахід якогось літератора.
Такі як божиня і монашиня?
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 15:35
Такі як божиня і монашиня?
Бог та монах без -ець. Схоже, що тут саме поведінка -ець причина всьому. Мистець тож не може давати мисткиню.
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 15:32
Чому?
Звідки К?
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 15:37
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 15:35
Такі як божиня і монашиня?
Бог та монах без -ець. Схоже, що тут саме поведінка -ець причина всьому. Мистець тож не може давати мисткиню.Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 15:32
Чому?
Звідки К?
Я думаю, шо "кравчиня" це просто невдалий неологізм. Ви тільки на це слово і посилаєтесь.
Ну, вибачте, що мені важко пригадати професії на -ець. Тим паче, що паралельно використовувалась форма -ачка (від -ак-ка) - швачка.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=lE4NAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA79&img=1&pgis=1&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U3WBBrHWP2sb8h-YanYC8FtsSboWg&edge=0)
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 15:53
Ну, вибачте, що мені важко пригадати професії на -ець. Тим паче, що паралельно використовувалась форма -ачка (від -ак-ка) - швачка.
Швачка нормальне слово. А кравчиня невдалий неологізм.
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 15:53
(https://books.google.com.ua/books/content?id=lE4NAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA79&img=1&pgis=1&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U3WBBrHWP2sb8h-YanYC8FtsSboWg&edge=0)
Дурачок якийсь писав.
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 16:07
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 15:53
(https://books.google.com.ua/books/content?id=lE4NAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA79&img=1&pgis=1&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U3WBBrHWP2sb8h-YanYC8FtsSboWg&edge=0)
Дурачок якийсь писав.
Ем... Коротше, мені не сподобалось 'братин' і 'мамів'. Ну бо наче такого бути в принципі не може і традиція тут ні до чого. Але от я згадав білоруське 'міколін' і 'міколавы', 'бацькін' і 'бацькаў'... Так шо може це я́ дурачок... :-[
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 16:07
Швачка нормальне слово.
Шкачка нормальне слово. Утворене заміною суфіксу -ець на -ак. Так.
Нормальне, бо не шевкиня.
Ви не іронізуєте?
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:55
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:40
Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Неправильно поставили питання. Чому ДАЄ.
Я б запитав, чому в випадку кравчині дає палаталізацію, а в випадку княгині й богині — ні.
Кравчиня це фейк.
Цитата: Sandar от июля 9, 2017, 22:25
Кравчиня це фейк.
http://tinyurl.com/ybhnlckn
Мені нарешті пояснили звідки К!
człon
ek / członkini
Членкиня це полонізм.
Цитата: Python от июля 9, 2017, 21:12
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:55
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:40
Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Неправильно поставили питання. Чому ДАЄ.
Я б запитав, чому в випадку кравчині дає палаталізацію, а в випадку княгині й богині — ні.
Схоже, що так поводяться всі -ець, коли до них додають -иня.
"Продавчині квітів" в Енциклопедії українознавства (1966 р.) (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fxXU21AegGYC&dq=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&focus=searchwithinvolume&q=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96+%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2)
Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2017, 16:42
Цитата: Python от июля 9, 2017, 21:12
Цитата: DarkMax2 от июля 8, 2017, 14:55
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 14:40
Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Неправильно поставили питання. Чому ДАЄ.
Я б запитав, чому в випадку кравчині дає палаталізацію, а в випадку княгині й богині — ні.
Схоже, що так поводяться всі -ець, коли до них додають -иня.
"Продавчині квітів" в Енциклопедії українознавства (1966 р.) (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fxXU21AegGYC&dq=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&focus=searchwithinvolume&q=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96+%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2)
О... Ше
продавчиня...
Такий самий фейк як і
кравчиня.
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 15:46
Я думаю, шо "кравчиня" це просто невдалий неологізм.
Подивіться на роки — (Google) кравчиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&tbs=,cdr:1,cd_max:31+%D0%B4%D0%B5%D0%BA.+1917+%D0%B3.&num=100)
Цитата: Zavada от июля 10, 2017, 17:43
Цитата: Sandar от июля 8, 2017, 15:46
Я думаю, шо "кравчиня" це просто невдалий неологізм.
Подивіться на роки — (Google) кравчиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&tbs=,cdr:1,cd_max:31+%D0%B4%D0%B5%D0%BA.+1917+%D0%B3.&num=100)
Ов, дякую.
Але як воно утворюється?
Цитата: Sandar от июля 10, 2017, 18:17
Але як воно утворюється?
кравець+иня
ць->ч
Тому що 1-а палаталізація.
Цитата: Bhudh от июля 11, 2017, 00:41
Тому що 1-а палаталізація.
иня це ж ыня?
А -ь что, совсем-совсем на следующую гласную не влияет?
Цитата: Bhudh от июля 11, 2017, 02:03
А -ь что, совсем-совсем на следующую гласную не влияет?
кравьць + ъиня = кравьциня = кравьчиня?
Примерно так. Йот тоже когда-то ы в и переводил, чем палатализация хуже?
Однако княгиня.
Цитата: Alone Coder от июля 11, 2017, 14:02
Однако княгиня.
ЦитироватьА ета княжиня була бярэмянная, такъ що яны урёмянно ждали дятёнка. Енъ, князь, бувъ етому дѣлу радъ.
тиць (https://books.google.com.ua/books?id=lFHPDAAAQBAJ&pg=PA112&dq=%22%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%8F%22&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwi4oPfcmYHVAhWGQJoKHfYnCdsQ6AEIIzAA#v=onepage&q=%22%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%8F%22&f=false).
Але просто княгиня не від князець. Тут, думається, Ь відкинулось, як -ар в господиня.
Ясно, всім велике спасибі. І вибачте, шо називав ті слова фейками :-[
Вчора почув на телеканалі ZIK слово історикиня.
http://zik.ua/tv/video/95135
Воно є у книжках.
(Google) історикиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&num=10)
Цитата: Zavada от июля 17, 2017, 11:56
Вчора почув на телеканалі ZIK слово історикиня.
http://zik.ua/tv/video/95135
Воно є у книжках.
(Google) історикиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&num=10)
В сучасних все буває.
Цитата: DarkMax2 от июля 17, 2017, 12:07
Цитата: Zavada от июля 17, 2017, 11:56
Вчора почув на телеканалі ZIK слово історикиня.
http://zik.ua/tv/video/95135
Воно є у книжках.
(Google) історикиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&num=10)
В сучасних все буває.
А шо може бути ліпше за історикиня? Хіба шо просто історик. Пані історик. Чи ше ліпше — паня історик :)
Усе одно кожен школяр знає, що історичка :-)
Цитата: DarkMax2 от июля 17, 2017, 16:01
Усе одно кожен школяр знає, що історичка :-)
І кожен школяр знає шо слово непристойне.
Цитата: Sandar от июля 17, 2017, 23:29
Цитата: DarkMax2 от июля 17, 2017, 16:01
Усе одно кожен школяр знає, що історичка :-)
І кожен школяр знає шо слово непристойне.
Але природне і відповідає парадигмі.
ЦитироватьМЕДИ́ЧКА, и, жін., розм. Жіночий рід до медик (переважно про студентку медичного інституту або факультету). У нас тепер живе орловська панночка Анна Федорівна Гассель; її сестра (Катерина) ваша медичка першого курсу (Леся Українка, V, 1956, 400); Капітан Косачов, згадавши, що Галя теж медичка, бо закінчила перший курс медичного інституту, порадив їй залишитись біля матері (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 30).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 664.
ЦитироватьІСТЕРИ́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до істерик. — Неля в нас істеричка. Вона не зовсім психічно здорова (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 403).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 50.
Медикиня-істерикиня ;D
ЦитироватьПРА́ЧКА, и, жін. Робітниця, праця якої полягає в пранні білизни. Бідна прачка або послу гачка щоденною важкою працею здобуває собі кусник чорного хліба (Іван Франко, II, 1950, 310); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин і тільки скеровували їхні дії (Павло Загребельний, День.., 1964, 33);
// Жінка, що пере білизну. Над рікою тут і там червонилися спідниці прачок (Іван Франко, III, 1950, 92).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 523.
Пракиня! :E:
Цитата: DarkMax2 от июля 17, 2017, 23:36
Пракиня! :E:
Як Ви утворили
пракиня?
Взагалі це все у Вас несерйозно.
Цитата: Sandar от июля 17, 2017, 23:42
Цитата: DarkMax2 от июля 17, 2017, 23:36
Пракиня! :E:
Як Ви утворили пракиня?
Заміною -ка на -иня.
Відьмачка -> відьмак -> відьмакиня - наочно?
Цитата: Sandar от июля 18, 2017, 00:44
Цитата: DarkMax2 от июля 18, 2017, 00:06
Цитата: Sandar от июля 17, 2017, 23:42
Цитата: DarkMax2 от июля 17, 2017, 23:36
Пракиня! :E:
Як Ви утворили пракиня?
Заміною -ка на -иня.
Відьмачка -> відьмак -> відьмакиня - наочно?
Прач - пракиня?
Точно, є ж ще "віддієслівні" на -ач. Зовсім про них забув.
Відьмачка ж саме від відьмака, як співачка від співака.
У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Цитата: Sirko от июля 18, 2017, 19:59
У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Де гарно?
А українською (нормальною): посланниця, воячка, умілиця, бігунка!
Нещодавно обурювався, до речі, через те, що "фемінітивістам" западло в словники зазирати: замість свідки (наз. в. свідка) вигадали свідкиню.
Цитата: Sirko от июля 18, 2017, 19:59
У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Чо не посланчиня і умільчиня?
Цитата: Sandar от июля 19, 2017, 04:19
Цитата: Sirko от июля 18, 2017, 19:59
У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Чо не посланчиня і умільчиня?
Ну, інша мова - інші правила. У росіян на ногє, у нас на нозі.
Цитата: DarkMax2 от июля 19, 2017, 10:25
Цитата: Sandar от июля 19, 2017, 04:19
Цитата: Sirko от июля 18, 2017, 19:59
У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Чо не посланчиня і умільчиня?
Ну, інша мова - інші правила. У росіян на ногє, у нас на нозі.
Посланкиня, умілкиня? В чеській мові?
Цитата: Sandar от июля 19, 2017, 10:38
Посланкиня, умілкиня? В чеській мові?
(wikt/en) poslankyně (https://en.wiktionary.org/wiki/poslankyn%C4%9B)
(wikt/en) umělkyně (https://en.wiktionary.org/wiki/um%C4%9Blkyn%C4%9B)
Цитата: Upliner от июля 19, 2017, 11:55
Цитата: Sandar от июля 19, 2017, 10:38
Посланкиня, умілкиня? В чеській мові?
(wikt/en) poslankyně (https://en.wiktionary.org/wiki/poslankyn%C4%9B)
(wikt/en) umělkyně (https://en.wiktionary.org/wiki/um%C4%9Blkyn%C4%9B)
Спасибі. В них чогось суфікс -kynê...
Лингвистически-феминистическое (http://glornaith.livejournal.com/1002218.html) - жінка проти фемінітивів :-)
ЖінКа проти К.
ЖОНА́, и, жін.
1. нар.-поет. Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. [Калеб:] Так, брате Джошуе, хай прийде Дженні і скаже нам, чи обіцяв їй Річард її узяти за жону (Леся Українка, III, 1952, 66); Ярина навіть сказала, що вона козацька жона, і що козак її десь воює з поляками (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 345).
2. розм., рідко. Те саме, що жінка 1. Коли Слободянські сторони доводилось переїздить, то чували, — стара жона викопала печери у крейдяній горі (Марко Вовчок, I, 1955, 180).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2017, 21:14
Лингвистически-феминистическое (http://glornaith.livejournal.com/1002218.html) - жінка проти фемінітивів :-)
То в контексті російської, де фемінітиви менш активні, ніж у згаданих там же західнослов'янських. Українська мова в цьому плані балансує десь між російською й західнослов'янськими: «авторка» звучить цілком природньо, але лише як суто неформальна назва жінки-автора.
Цікавіше, що «авторку» в російській мові взяли на озброєння «радикальні феміністки» (як вони до цього додумались? Взагалі, складне питання, що́ більше дискримінує жінку — фемінітиви чи їх відсутність).
Ну, думаю, через складність для вимови автриси :-)
Я вважаю їх "послідовне" (зло)вживання негативним явищем. Нащо ця сегрегація в множині, коли дублюють "любі автори та авторки"? Створюється "вододіл" по статі, наче це первинна, основна ознака для певних професій.
Така мова, можливо поділ тільки на роди – це є спрощення. Адже він не зможе розтлумачити : «Коні пасуть хлопці».
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2017, 08:09Нащо ця сегрегація в множині, коли дублюють "любі автори та авторки"?
А давай зробим так? Давай, всі побачать які ми мудрі і принципові! Берем оце́
го́ на озброєння! Поїхали! Гойра!
::)
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2017, 08:09
Ну, думаю, через складність для вимови автриси :-)
Я вважаю їх "послідовне" (зло)вживання негативним явищем. Нащо ця сегрегація в множині, коли дублюють "любі автори та авторки"? Створюється "вододіл" по статі, наче це первинна, основна ознака для певних професій.
Усі люблять повторюватися! Ось і Ви повторили те саме аж 4 рази! :)
1) послідовне" (зло)вживання
2) сегрегація в множині
3) дублюють
4) вододіл" по статі.
Ще одна версія -- уподібнення до звернення "пані та панове" до людей, які ними не є, аби ті мали приємність відчути себе належними до вищої верстви. :D
Феміністки мають понімати, шо крім жінок і чоловіків є люди з іншою ідентичністю, тому авторки (люблю це слово, як і лікарку) проблеми не рішають ;)
На першому каналу Укррадіо — аналітикиня та докторка історичних наук.
Подумав, що має бути ще й членкиня-кореспондентка. :) Знайшлася.
(Google) "членкиня (https://www.google.ru/search?as_q=%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F+%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BA%D0%B0%22&as_epq=&as_oq=&as_eq=&as_nlo=&as_nhi=&lr=lang_ru&cr=&as_qdr=all&as_sitesearch=&as_occt=any&safe=images&as_filetype=&as_rights=)
Ну, чому не доктореса чи доктриса? Чому фемінітивістки ігнорують наявні моделі творення?
Чи чого не аналітиканка? Є ж інтриганка. Чи аналіжанка, як їх улюблена колежанка. :P
Туфта це всьо.
«Фемінітиви проти клінгонів» «Star Trek: Discovery» в українському перекладі тут хтось, крім мене, дивиться?
Цитата: Python от ноября 17, 2017, 01:44
«Фемінітиви проти клінгонів» «Star Trek: Discovery» в українському перекладі тут хтось, крім мене, дивиться?
Ні, а що там?
Цитата: DarkMax2 от ноября 16, 2017, 22:46
Цитата: Zavada от Цитироватьнауковиця
Морфологічно тут усе гарно :-) Чи не згодні?
Згоден. Просто раніше не чув.
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2017, 08:04
Цитата: Python от ноября 17, 2017, 01:44
«Фемінітиви проти клінгонів» «Star Trek: Discovery» в українському перекладі тут хтось, крім мене, дивиться?
Ні, а що там?
Грандіозний фемінітивний експеримент.
ЦитироватьКоментар перекладача серіалу щодо вживання фемінітивів "капітанка", "командорка" та інших:
Найперше слід зазначити, що фемінітиви абсолютно властиві українській мові. Зокрема форми на позначення чоловіків та жінок у певних професіях були у значно активнішому вжитку до початку 1930-х, поки українську не почали примусово наближувати до російської, залишаючи тільки паралельні для обох мов словоформи (цей процес стосувався не тільки фемінітивів — наприклад, через нього в українській мові значно збіднів увесь словник активно вживаних слів). Таким чином фемінітиви збереглися тільки там, де й у російській — переважно на позначення ролей, які традиційно закріплювалися за жінками (вчителька, медсестра, прибиральниця). Творячи фемінітиви ми повертаємо те, що у нас забирали протягом десятиліть зросійщення.
Українська мова має 11 продуктивних суфіксів для творення фемінітивів; її морфологія набагато краще дозволяє їх створювати, ніж морфологія російської! Проблема з фемінітивами не в тому, що вони "неорганічні", а лише в тому, що вони незвичні. Очевидно, що до сих пір ми зустрічали дуже мало жінок на високих військових посадах (власне, тільки у 2017 році зняли заборону для жінок займати велику низку посад у війську), а жінки з військовим званням використовують маскулінітиви на позначення свого рангу (як і багато інших жінок на позначення своєї професії) просто тому, що жіноче асоціюють з "неякісним", "непрестижним".
Останнім часом ЗМІ використовують низку нових слів для позначення жінок на раніше невластивих чи неозвучуваних ролях: прем'єрка, міністерка, амбасадорка, знавчиня, критикиня, експертка. Ці нові словоформи відображають процес набуття жінками більшої ваги в суспільстві, зокрема на ключових посадах. А в суспільстві майбутнього, де панує повна гендерна рівність, як у "Стар Треку", мова має відображати наявну ситуацію: якщо ми бачимо достатньо багато жінок на капітанських посадах, то слово "капітанка" у цьому світі має бути звичним і нікого не дивувати.
Капітанка та командорка звучать як назви різновидів головного убору чи куртки.
Цитата: Python от ноября 17, 2017, 13:06
її морфологія набагато краще дозволяє їх створювати, ніж морфологія російської!
При цьому активістКИ творять фемінітиви з однаковими суфіксами в обидвох мовах.
Цитата: Python от ноября 17, 2017, 13:06
Проблема з фемінітивами не в тому, що вони "неорганічні", а лише в тому, що вони незвичні.
Ні, проблема в переобтяженості морфеми -ка. Напередодні лінгвофеміністичного буму від був продуктивний (і є?) в творенні назв неживого: предметів, дій, подій.
Цитата: Python от ноября 17, 2017, 13:06
амбасадорка
У автора язик не повернувся сказати посолка? ::)
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2017, 13:28
Цитата: Python от амбасадорка
У автора язик не повернувся сказати посолка? ::)
Цитата: професор Олександр Пономарів от
Російське посол, посолка українською мовою - засіл, (родовий відмінок засолу), а ще засолення (засолювання). Щодо слова посолка, то такі утворення не характерні для української мови. Як і використовуване в друкованих та електронних ЗМІ Десятинка замість Десятинна церква.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/11/161107_ponomarev_103_dk
Цитата: Python от ноября 17, 2017, 13:06
прем'єрка, міністерка, амбасадорка, знавчиня, критикиня, експертка
І окремо в черговий раз хочеться обуритися, що фемінітивістки ігнорують наявні парадигми творення.
Є майст
ер і майстр
иня (не майстерка (http://sum.in.ua/s/majsterka)!); є мед
ик, істер
ик та мед
ичка (http://sum.in.ua/s/medychka), істер
ичка; мислив
ець і мислив
иця.
Має бути міністри́ня, знави́ця, крити́чка.
Цитата: Zavada от ноября 17, 2017, 13:48
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2017, 13:28
Цитата: Python от амбасадорка
У автора язик не повернувся сказати посолка? ::)
Цитата: професор Олександр Пономарів от
Російське посол, посолка українською мовою - засіл, (родовий відмінок засолу), а ще засолення (засолювання). Щодо слова посолка, то такі утворення не характерні для української мови. Як і використовуване в друкованих та електронних ЗМІ Десятинка замість Десятинна церква.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/11/161107_ponomarev_103_dk
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/45922-posol.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/45671-posel.html
Не важливо, чи частина літнорми, чи ні. Усе одно в мозку тригерить. Нещодавно спіткав таке на вікі в статті про святого Павлина. Через рос. значення певні люди просувають іншомовну форму Паулін.
ҐЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ НАЗВ ПОСАД І ПРОФЕСІЙ У ФРАНКО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ (http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/52/46.pdf)
Цитата: Zavada от ноября 17, 2017, 13:48
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2017, 13:28
Цитата: Python от амбасадорка
У автора язик не повернувся сказати посолка? ::)
Цитата: професор Олександр Пономарів от
Російське посол, посолка українською мовою - засіл, (родовий відмінок засолу), а ще засолення (засолювання). Щодо слова посолка, то такі утворення не характерні для української мови. Як і використовуване в друкованих та електронних ЗМІ Десятинка замість Десятинна церква.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/11/161107_ponomarev_103_dk
Ну, тоді посолеса, послиня ;D
Осел та ослиця, посол та послиця :D ;up:
«Шановні сери і сериці!»
Цитата: Python от ноября 17, 2017, 22:57
«Шановні сери і сериці!»
Нє, такі збочення хай залишаються прерогативою Есперанти...
ЦитироватьПам'ятаєте, як ізраїльська послиця Бен-Наомі вимагала в МЗС України (були про це повідомлення в сіоністських ЗМІ) не допустити до парламенту представників Української Консервативної партії, оскільки її очолює президент МАУП?
АБО ПРАЦЮЙ НА УКРАЇНУ, АБО ЗАБИРАЙСЯ ГЕТЬ! / Персонал Плюс - №6 (157) 8 - 14 лютого 2006 року (http://www.personal-plus.net/157/406.html)
ЦитироватьВ той час, як британська послиця в Україні (Джудіт Гоф) приїжджає зі своєю жінкою.
Ірена Карпа: «Основна моя цінність у житті — це свобода» | spirit-of-paris.me (http://spirit-of-paris.me/irena-karpa/)
Цитироватьпослиха чи послиця? — Пані послова. — Ич як хитро.
+ Послиця на папері (https://books.google.com.ua/books?id=0ssUAQAAIAAJ&q=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjVy4j-i8jXAhVpQpoKHduKAlcQ6AEIJjAA)
В Желехівського післанка.
Цитата: Sirko от ноября 19, 2017, 15:16
В Желехівського післанка.
Це ж пара до послАНець.
Пані посол — нормально. Але я не проти фемінітивів.
Цитата: Sandar от июля 10, 2017, 16:54
О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
До речі, у Грінченка прода
гуха (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48924-prodaghukha.html) - від прода
ж.
Цитата: DarkMax2 от мая 21, 2018, 10:01
Цитата: Sandar от О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
До речі, у Грінченка продагуха - від продаж.
Цитата: Сергій Саржевський от
Звідкіля ти взялася в нас, загадкова "продавчине"? Знаю, що хрещений твій батько - вельмишановний Віктор Кабак, але де ти в нас знайшлася? Здогадуюся, що тобою хотіли затулити уересерівську "продавщицю". Оця я вже знаю, звідки взялася й коли: у 50-х роках того століття пропхали її в мову через красне письменство злії редакторове. Логіка була така: в московській мові "прадавица" осучаснилася й стала "продавщицей", то й українську продавицю тра було якось омолодити.
Кримський з Єфремовим пропонували "продавницю" - щось не припала до душі. Ще були "продагуха" й "крамарка" - друга очевидна, а перша така гарна й до нашої доби підхожа, що я від неї, "продагухи", ні за що не відмовлюся. Ще була "продавачка" - теж додільно. А задерикувата діялектна "продачуха" - хіба не красиве й корисне разом?
Не нажену, й "продавчині": ясно-ж, з "кравчині" повстала вона, така-ж похідна від "продавця", як і та - від "кравця". Але, така загадкова, залежна, що вона продасть? А торгувати-ж треба...
http://ssarzhevsky.blogspot.com/2016/11/blog-post_98.html
Ну, так, можна було за зразком мисливиці продавицю вживати.
Сьогодні прочитав про детективницю, і в мене постало питання: а хто такі детективники?
Цитата: Олександр Пономарів от
Инколи пишуть і кажуть письменник-детектив, але ж детектив — це герой твору, а не його автор, зауважує читач.
Можливо, такого письменника варто називати детективник або детективіст.
https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-41398292
Я про це подумав, але персонаж-детекнивник це дивно. Там радше мова була про жінку-детектива: "...пригоди дівчини-детективниці Ненсі Дрю..."
Почув по радіо (з вуст викладачки): "Я є викладач української мови у львівському університеті".
Цитата: DarkMax2 от ноября 8, 2018, 15:36
Я про це подумав, але персонаж-детекнивник це дивно. Там радше мова була про жінку-детектива: "...пригоди дівчини-детективниці Ненсі Дрю..."
:green: ".... пригоди дівча-детективнича ...."
Цитата: Zavada от января 2, 2019, 16:26
Почув по радіо (з вуст викладачки): "Я є викладач української мови у львівському університеті".
Показово, що навіть Ірина Фаріон (від якої можна було б очікувати радикалізму в питаннях мовного відродження) до насаджування фемінітивів ставиться негативно й воліє іменуватися не «професоркою», а «професором».
Цитата: https://gre4ka.info/interv-iu/48898-iryna-farion-vony-realno-posiahaiut-na-mii-rai-tomu-ia-zmushena-povernutysia-v-peklo- Це якась навала з фемінітивами. Їх тулять куди треба і не треба. Для мене дуже важливо з яких середовищ вони ідуть. Ідуть з ліберального середовище, з середовища, яке обстоює гендерну ідеологію від якої мене тріпає, тому що я шанувальниця традиційних стосунків між чоловіком і жінкою, традиційної родини, де чоловік – це голова, але жінка – шия. У нас в Україні завжди був матріархат і буде. Але я за те, щоб чоловік був воїном, а жінка передусім, хоч би перші три роки абсолютно віддала своїй дитині. Тому, коли починають втручатися в цю царину святая святих, то в мене виникає внутрішній супротив. І тому, коли мене представляють, як «професорка», то я ставлю запитання: «Це є така посада «професорка»?». Мене обирали на посаду професора, я бачила офіційно-діловий документ. Ви можете мене професоркою кликати на каві, але в офіційно-діловій атмосфері прошу мене називати відповідно до чинного правопису.
Нє, нє, хто-хто, а Фаріон не професор, а професриця! :)
Цитата: Python от января 3, 2019, 15:10
Показово, що навіть Ірина Фаріон (від якої можна було б очікувати радикалізму в питаннях мовного відродження) до насаджування фемінітивів ставиться негативно й воліє іменуватися не «професоркою», а «професором».
19 березня 2018 року у книгарні «Є» в Івано-Франківську молоді люди, які представилися активістами товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» зірвали лекцію-дискусію «Поговоримо про фемінітиви». Про це пише івано-франківський сайт «Репортер».
Як повідомляється, читати лекцію мала Іванка Урда — літераторка, редакторка, феміністка, засновниця проекту «Львівські прозові читання». Організатором заходу була громадська організація «ФРІ».
Однак на захід прийшли кілька місцевих хлопців, які стали поводитись дуже розкуто, навперебій викрикували питання щодо фемінізму, заперечували його доцільність в Україні. Досить швидко лекція переросла у балаган.
На заклики слухачів лекції до активістів просто послухати її зміст, активісти товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» не відреагували. Натомість вони почали доводили організаторам, що сам захід є безглуздим. Один з них звинуватив Іванку Урду в «грантожерстві», інший назвав лесбійкою, бо вона, мовляв, підтримує ЛГБТ-спільноту.
Наостанок молодики пообіцяли відвідувати усі подібні заходи у Івано-Франківську, «щоб не допустити нав'язування мешканцям феміністичної ідеології».
https://zaxid.net/news/
Власне, фемінітиви сприймаються все менше як елемент мовного відродження і все більше як ідеологічно мотивована інновація (і далеко не всі активні борці за мову є послідовниками цієї ідеології).
Цитата: Zavada от января 3, 2019, 15:34
Цитата: Python от января 3, 2019, 15:10
Показово, що навіть Ірина Фаріон (від якої можна було б очікувати радикалізму в питаннях мовного відродження) до насаджування фемінітивів ставиться негативно й воліє іменуватися не «професоркою», а «професором».
19 березня 2018 року у книгарні «Є» в Івано-Франківську молоді люди, які представилися активістами товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» зірвали лекцію-дискусію «Поговоримо про фемінітиви». Про це пише івано-франківський сайт «Репортер».
Як повідомляється, читати лекцію мала Іванка Урда — літераторка, редакторка, феміністка, засновниця проекту «Львівські прозові читання». Організатором заходу була громадська організація «ФРІ».
Однак на захід прийшли кілька місцевих хлопців, які стали поводитись дуже розкуто, навперебій викрикували питання щодо фемінізму, заперечували його доцільність в Україні. Досить швидко лекція переросла у балаган.
На заклики слухачів лекції до активістів просто послухати її зміст, активісти товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» не відреагували. Натомість вони почали доводили організаторам, що сам захід є безглуздим. Один з них звинуватив Іванку Урду в «грантожерстві», інший назвав лесбійкою, бо вона, мовляв, підтримує ЛГБТ-спільноту.
Наостанок молодики пообіцяли відвідувати усі подібні заходи у Івано-Франківську, «щоб не допустити нав'язування мешканцям феміністичної ідеології».
https://zaxid.net/news/
Отаке теж погано. Засуджую.
Мовна дискусія перейшла в політичну площину, з відповідним рівнем аргументації. :pop:
Розлогі причинки до запису про фемінітиви (https://maksymus.wordpress.com/2017/11/21/500530/)
Дві причини не вживати фемінітиви (https://maksymus.wordpress.com/2017/11/09/500520/)
Як раз в тему :)
ЦитироватьНа Украине с 3 июня вступят в силу новые нормы правописания, которые узаконивают использование феминитивов. Пресс-релиз опубликовало министерство образования и науки Украины.
В министерстве уточнили, что новые нормы правописания необходимо начать применять с момента их публикации. Их рекомендуют использовать «во всех сферах общественной жизни, в частности, в официально-деловом стиле речи».
Новые нормы вводят в украинский язык феминитивы, обозначающие род деятельности.
В качестве примеров в релизе упоминаются «поэтка», «членкиня» и «критикесса». Кроме того, изменятся правила написания слов, имеющих греческие корни — звук «эф» будет передаваться с помощью буквы «т». В частности, можно будет писать «міт» вместо «міф» и «Атени» вместо «Афіни». Изменится также и правописание ряда приставок.
Министерство образования затем разработает план имплементации новой редакции «Украинского правописания» в образовательный процесс. В этом документе будут прописаны сроки и этапы внедрения нововведений.
Так, усе погано. Тут тобі й суто умоглядній міти та дитирамби, і членкині, що ігнорують морфологію, і контрадмірали один словом, і така чудова послідовність: економклас, але компакт-диск.
А. М. Архангельська. До проблеми словотвірної фемінізації в українській мові новітньої доби: традиція і сучасність. ІІ (https://movoznavstvo.org.ua/index.php?option=com_attachments&task=download&id=264)
ЦитироватьЗагалом же здійснений аналіз статусу і стану фемінінного словотворення доби українізації дещо бентежить. Якщо вже в українській мові, на відміну від російської, професійні назви бувають здебільшого осібні для чоловіків і осібні для жінок, то цей процес мав би послідовно відбитися у словниках ділової мови, перекладних словниках, укладених до початку першої хвилі деукраїнізації, та у словниках, виданих представниками української діаспори, які, позбавлені будь-якого диктату та тиску із зовні, мали б підтвердити послідовне збереження мовою українських емігрантів уже відомих в 20-30-х роках фемінативів. Адже соціальна активність жінки в період українізації була достатньо високою, аби сформувати «соціальне замовлення» на відповідне позначення особи жіночої статі, а наша мова мала і має достатню кількість фемінізувальних формантів, щоб таке «соціальне замовлення» виконати.
Отримані нами дані дають вагомі підстави поставити під сумнів наявність стійкої або хоча б відносно стабільної традиції в послідовному продукуванні словотвірних фемінативів у період українізації, про яку не свідчать ані дані українських граматик кінця XIX — поч. XX ст., ані дані словників, що фіксують стан українського фемінінного лексикону означеної доби.
ЦитироватьПроведене дослідження також засвідчує проблематичність твердження про те, що фемінізація в українській мові доби українізації була явищем усталеним, послідовним, виявляла високу активність і що є підстави говорити про стабільну мовну традицію української мови початку XX ст. у творенні парних іменників жіночого роду, яку за радянських часів штучно (силоміць) нівелювали і до якої нам усім сьогодні в контексті автохтонізації нашої мови слід повернутися.
У студії Укррадіо була підполковниця.
Можна чекати на генералку?
На кралю-генералю. :)
Ну, підполковниця хоча б правильно утворене слово. Хоча СУМ-11 каже, що то дружина підполковника.
Найзавзятішою виявилася МНСівська медсестриня.
https://detector.media/infospace/article/59920/2011-02-04-teksti-novin-telekanaliv-04022011/
Цитата: Zavada от октября 7, 2019, 14:45
Найзавзятішою виявилася МНСівська медсестриня.
https://detector.media/infospace/article/59920/2011-02-04-teksti-novin-telekanaliv-04022011/
Пара до цієї покручі? ::)
(https://scontent.fhrk3-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/65991538_1270031829838078_5912457932498272256_n.jpg?_nc_cat=102&_nc_eui2=AeEZqjGebBjpty-5urKaE06Vlja7g7aqkf3UlUwfHBsk737Jj6oickl1N2p9Lg02dbk0iJ9G1KqL2pcIlyfG2qWjKUETCbkNhIDixX6uZLHLEg&_nc_oc=AQmCiC4prjmIhpNmgpJWUgT3r1AQrUuah-a0yUIToHh0RBpmTkBLRM0l6-845rWfAAw&_nc_ht=scontent.fhrk3-1.fna&oh=ce8e89c44f67f3bff881bb852cfc2d2c&oe=5E2F1FA9)
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2019, 08:27
Пара до цієї покручі? ::)
Таке словечко є ще (мабуть, переважно як прикол):
(Google) "медсестром" (https://www.google.com/search?as_q=%22%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%22&as_epq=&as_oq=&as_eq=%22%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5%22+%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B9+%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9+explanation&as_nlo=&as_nhi=&lr=&cr=&as_qdr=all&as_sitesearch=&as_occt=any&safe=images&as_filetype=&as_rights=)
Експослиню США відкликали з України після її відмови особисто просити розслідувати справи (https://hromadske.ua/posts/eksposlinyu-ssha-vidklikali-z-ukrayini-pislya-yiyi-vidmovi-osobisto-prositi-rozsliduvati-spravi-ar)
(https://selfiemag.ru/wp-content/uploads/2019/03/3055768.jpg)
Кіт-послиня ;)
Цитата: DarkMax2 от октября 14, 2019, 09:05
Експослиню
Послинь багато, їх не подолати. :-)
(Google) "послиня" (https://www.google.com.ua/search?q=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwiJnITK_KLlAhXS-ioKHWP4ASQQ_AUICSgA&biw=1173&bih=770&dpr=1.09)
ЦитироватьПослиця
Ахах... ;D
Цитата: Sandar от июля 10, 2017, 16:54
О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
(https://scontent.fhrk3-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/80868697_1427470427427550_3284528303486009344_n.jpg?_nc_cat=107&_nc_ohc=zt-Icoyd-roAQkXBY20cnLh9JUrQumNkslLOoeBhxNq0k4vLXW-mldfUw&_nc_ht=scontent.fhrk3-1.fna&oh=68dd2d90c8d2a30ae0f8a0af223aa16c&oe=5EB10951)
Продавницю подає словник Deutsch-ruthenisches Handwörterbuch Омеляна Партицького. Без варіантів :)
До речі, така схема творення присутня в сучасній літнормі: виборець - виборниця, видавець - видавниця.
Цитата: Sandar от июля 10, 2017, 16:54
О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
Цитата: DarkMax2 от декабря 27, 2019, 21:11
Продавницю подає словник Deutsch-ruthenisches Handwörterbuch Омеляна Партицького. Без варіантів :)
А в іншому словнику
продавниця сусідує з
кравчинею та
швалею.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=jSY_AAAAIAAJ&hl=ru&pg=PA124&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U1_JYLDmTyi80_nCaMooLqlH-vp7A&edge=0)
А ще в одному
шваля — кравчиха.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=DsnqAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA897&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22+intitle:%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&sig=ACfU3U3EopoBeh5luYXYbEig3Mig2evWsg&edge=0)
Це словники якого року?
ІМХО, кравчиня є механічною переробкою кравчихи.
-ыня не мало б давати ц>ч.
До речі, було слово кравниця, однак, як у випадку паяльника, означало предмет.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=kJwJAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA63&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U0umAib9zzr-Egkesw7p7AgWOeZpw&edge=0)
Цитата: DarkMax2 от января 3, 2020, 16:07
Це словники якого року?
Перший — 1955-го.
https://books.google.com.ua/books?id=jSY_AAAAIAAJ&q="кравчиня шваля"&dq="кравчиня шваля"&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiaysKpz-fmAhVGpYsKHSlYDOkQ6AEIKDAA (https://books.google.com.ua/books?id=jSY_AAAAIAAJ&q=%22%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F+%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F+%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiaysKpz-fmAhVGpYsKHSlYDOkQ6AEIKDAA)
Другий — 2006-го.
https://books.google.com.ua/books?id=DsnqAAAAMAAJ&q="шваля" intitle:словник&dq="шваля" intitle:словник&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjcvOHrz-fmAhX5isMKHYs9CHgQ6AEIKDAA (https://books.google.com.ua/books?id=DsnqAAAAMAAJ&q=%22%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22+intitle:%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&dq=%22%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22+intitle:%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjcvOHrz-fmAhX5isMKHYs9CHgQ6AEIKDAA)
Цитата: DarkMax2 от января 3, 2020, 16:07
До речі, було слово кравниця.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=kJwJAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA63&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U0umAib9zzr-Egkesw7p7AgWOeZpw&edge=0)
Цікаво, навіщо в книжці множина (кравницы).
(https://books.google.com.ua/books/content?id=BrJJAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA256&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0%22&sig=ACfU3U1hkRLZWTbs3xNvYgztUmS90Oibhg&edge=0)
Словарь русских донских говоров
Вибачте, скопіюю з 5-ої сторінки:
Цитата: Sandar от июля 10, 2017, 22:10
Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2017, 20:40
Цитата: Sandar от июля 10, 2017, 18:17
Але як воно утворюється?
кравець+иня
ць->ч
Чому ц + иня = ч ?
Цитата: Bhudh от июля 11, 2017, 00:41
Тому що 1-а палаталізація.
Цитата: Sandar от июля 11, 2017, 01:53
Цитата: Bhudh от июля 11, 2017, 00:41
Тому що 1-а палаталізація.
иня це ж ыня?
Цитата: Bhudh от июля 11, 2017, 02:03
А -ь что, совсем-совсем на следующую гласную не влияет?
Цитата: Sandar от июля 11, 2017, 02:13
Цитата: Bhudh от июля 11, 2017, 02:03
А -ь что, совсем-совсем на следующую гласную не влияет?
кравьць + ъиня = кравьциня = кравьчиня?
Цитата: Bhudh от июля 11, 2017, 08:32
Примерно так. Йот тоже когда-то ы в и переводил, чем палатализация хуже?
Це Вам, Максе.
Але князь - княгиня. Неприродне накопичення суфіксів. Майже завжди жіночий суфікс заміняє чоловічий: мисливець - мисливиця, плакальник - плакальниця, свідок - свідка.
Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови. Нариси із словозміни та словотвору / Бевзенко С.П. – Ужгород, 1960. – с. 122.
Там сказано, що -иня втратила продуктивність десь у 16 столітті.
Тоді сусідинь та християнинь витіснили сусідки та християнки.
Цитата: DarkMax2 от января 3, 2020, 17:31
Але князь - княгиня.
Я тут подумав, а чи не може «княгиня» бути похідною від більш раннього варіанту, де Г ще не перейшло в З? (Тобто, грубо кажучи, княгиня — це конунгиня). Чи існують інші приклади переходу зубних у задньоязикові під впливом цього суфіксу?
Слово кравчиня реально чув.
Та котра дома шиє і їй приносять замовлення.
Сильно в значення не вникав,
Активна словотвірна фемінізація узуальних маскулінних найменувань за професією, родом діяльності, соціальною функцією (теоретикиня, мовознавка, професориня, політоложка, політичка тощо), стала результатом бурхливих соціальних та мовних зрушень під впливом процесів демократизації та зміни статусу жінки у сьогочасному суспільстві. У процесі деривації фемінативів з метою реформування українського лексикону шляхом вилучення із нього засобів мовної ідентифікації жінки, що з якихось причин є небажаними, не відповідають вимогам доби або мовним смакам, спостерігаємо хаотичне використання фемінізувальних афіксів, нетотожних у різних стилях, проте, як наслідок, з'являються численні дублети – стилістично не-нейтральні та семантично й прагматично марковані одиниці (попри те, що в процесі фемінізації похідне слово мало би набути лише семи фемінінності). Навіть формант –к-(а), який з-поміж інших фемінізувальних є найменш семантично і конотативно обтяженим (як-от: пасажирка, дисертантка, бібліотекарка), сьогодні, на жаль, не може бути визнаний беззаперечно нейтральним ні з семантичного, ні з стилістичного погляду (пор. мовознавка, терапевтка, банкірка, економістка, політоложка). Пропозиція приєднувати до основ на приголосну, на –лог, -тик суфікс –иня питання не вирішує, бо похідне слово не засвідчує їх абсолютної стилістичної нейтральності: імунологиня, олігархиня, теоретикия, соціологиня, політологиня, фотографиня, професориня, докториня філологічних наук. Аналіз контекстів уживання одиниць, що презентують різні способи мовної категоризації одного поняття, переконує: вони семантично, прагматично і стилістично не рівнозначні своїм чоловічим корелятам.
(Google) (https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjviOz84ufmAhXBk4sKHZmHDyQQFjAAegQIARAC&url=http%3A%2F%2Firbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Fopac%2Fsearch.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2FNznuoaf%255F2013%255F36%255F91%252Epdf&usg=AOvVaw2Ht6aedI7ysQQYo7jCszMJ)
Політоложку не зустрічав.
Цитата: Python от января 3, 2020, 17:45
Я тут подумав, а чи не може «княгиня» бути похідною від більш раннього варіанту, де Г ще не перейшло в З? (Тобто, грубо кажучи, княгиня — це конунгиня). Чи існують інші приклади переходу зубних у задньоязикові під впливом цього суфіксу?
ы блокировал третью палатализацию.
Цитата: Zavada от января 3, 2020, 17:49
пор. мовознавка
А чого це не виділили? Мовознавиця ж.
А що не так з економісткою? Ніби ж для всіх назв професій на -іст фемінітиви на -істка регулярно утворювались ще до нововведень. Якщо воно стилістично марковане, то лише в межах загальної маркованості фемінітивів, де вони раніше не вживались в офіційних назвах.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=HgUaAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA101&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U3Si-bqySxvnR3-WDXeU92f9M7X0w&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books/content?id=0oZgAAAAMAAJ&hl=uk&pg=PA24&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%88%D0%B2%D0%B0%D1%87%22&sig=ACfU3U1jQUWjsGn2q5w6aH5LSNGpTIzRbQ&edge=0)
Цитата: DarkMax2 от января 3, 2020, 19:37
Цитата: Zavada от пор. мовознавка
А чого це не виділили? Мовознавиця ж.
Бо це слово бачив раніше. А різних -ложок раніше не бачив.
Фемінітиви та польський взірець (https://ueartemis.livejournal.com/7356.html)
Хе-хе, я такий старий, що пропустив це обговорення)))
Ми використовуємо "членкиню" як уже конвенційний у громсекторі вираз. Хоча мені більше "членка" до вподоби. Однак пофіґ, не критично важливо це.
А "фотографка" вимагаю вживати замісць "фотографиня", але якось через раз вдається.
Цитата: DarkMax2 от января 4, 2020, 14:54
(https://books.google.com.ua/books/content?id=HgUaAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA101&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U3Si-bqySxvnR3-WDXeU92f9M7X0w&edge=0)
у польській poseł - posłanka, але у 1920-1930х, коли мало було жінок у Сеймі, було й posełka.
але це "депутатка", бо наша посолка = ambasadorka.
Цитата: Conservator от января 22, 2020, 16:51
як уже конвенційний у громсекторі вираз
Вода камінь точить :( Так, у певних колах уже закріпилося :(
Цитата: Conservator от января 22, 2020, 16:53
у польській poseł - posłanka, але у 1920-1930х, коли мало було жінок у Сеймі, було й posełka.
але це "депутатка", бо наша посолка = ambasadorka.
Як я вже казав, у російській 19 ст. інколи траплялася послиця. Логічна форма: царь - царица, осёл - ослица, посол - послица.
ЦитироватьРусская «послица», графиня Матвѣева, говорила въ Дрезденѣ, что царевичъ никогда германской принцессы за себя не возьметъ.
Цитата: DarkMax2 от января 3, 2020, 19:37
Цитата: Zavada от пор. мовознавка
А чого це не виділили? Мовознавиця ж.
Цитата: ведуча Укррадіо от
З нами на зв`язку Тетяна Петренко, мовознав... я не знаю, як утворити фемінітив, тому залишимо "мовознавець".
ЧлениЦя логічніша :-)
Член-дівка (як козак-дівка, солдат-дівка) :)
Член із членом. :D
Цитата: Paul Berg от октября 14, 2020, 23:58
Член із членом. :D
Ну от справді, чому «член» — мало не почесне звання, а «піхва», навпаки, сприймається мало не як лайка? При тому, що обидва слова — евфемізми. Скажете, в цьому нема сексизму?
Члениця у книжках — (Google) "члениця" (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22+OR+%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%22+OR+%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8E%22+OR+%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%8E%22+OR+%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%22+OR+%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%D0%BC%22+OR+%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%22+OR+%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%D1%85%22&num=100)
Наталена Королева створила цинтаврессу - від кентавра, їздкиню - жінка, яка їде на коні. Але вони не увійшли в обіг.
https://m.gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_feminitivi-pritamanni-ukrayinskij-movi-ce-ne-yakes-nove-yavische-movoznavicya/843774
Боже, знов -кині! Є ж наїздниця.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=TajTAAAAMAAJ&hl=uk&pg=PA141&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BD%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U3Nyjil1jSOM8f66zfBEiS8HxqIkQ&edge=0)
https://github.com/brown-uk/dict_uk/issues/153 — кількадесят фемінітивів.
Цитата: Zavada от октября 16, 2020, 16:37
https://github.com/brown-uk/dict_uk/issues/153 — кількадесят фемінітивів.
І всі з довідника Стеля позаминулого року видання? Бо якщо це «такі, що звучать нормально», то боюсь уявити ті, що звучать ненормально.
Цитата: Python от октября 15, 2020, 00:15
Ну от справді, чому «член» — мало не почесне звання, а «піхва», навпаки, сприймається мало не як лайка? При тому, що обидва слова — евфемізми. Скажете, в цьому нема сексизму?
Мені кожну таку самопроголошену членкиню хочеться назвати не те що піхвою, а,
ну ви розумієте.
Цитата: Paul Berg от октября 14, 2020, 13:36
Тут маються на увазі саме вісти чи так писали слово "вісті"?
Цитата: From_Odessa от декабря 21, 2020, 21:25
Тут маються на увазі саме вісти чи так писали слово "вісті"?
Вісти
Цитата: From_Odessa от декабря 21, 2020, 21:25
Тут маються на увазі саме вісти чи так писали слово "вісті"?
(Google) "останні (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96+%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%22+-%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96&num=100)
Кілька разів чув по радіо керівничка замість керівниця.
Цитата: Zavada от декабря 23, 2020, 14:30
керівничка
Часто вживане в живій мові слово.
Цитата: From_Odessa от декабря 21, 2020, 21:25
Тут маються на увазі саме вісти чи так писали слово "вісті"?
ЦитироватьIII-а відміна (шелестівкова)
Відм. 1-ий одн. кінчить ся на мягку шелестівку -ть, -дь, -сь, -зь, -ль, -нь, на шиплячі -ч, -ж, -ш, -щ, одно слово на -р (твар}, а два на -в (кров, любов = люба). Осібняком стоїть слово мати.
Однина Множина
1. часть части
2. части частий
3. части частям
4. часть части
5. часте части
6. частию, частю частями
7. части частях
Цитата: Sirko от января 22, 2021, 01:59
ЦитироватьIII-а відміна (шелестівкова)
Відм. 1-ий одн. кінчить ся на мягку шелестівку -ть, -дь, -сь, -зь, -ль, -нь, на шиплячі -ч, -ж, -ш, -щ, одно слово на -р (твар}, а два на -в (кров, любов = люба). Осібняком стоїть слово мати.
Однина Множина
1. часть части
2. части частий
3. части частям
4. часть части
5. часте части
6. частию, частю частями
7. части частях
Якому терміну в сучасній українській відповідає «шелестівка»?
Цитата: Vlad26t от января 22, 2021, 08:23
Якому терміну в сучасній українській відповідає «шелестівка»?
Шелестівка (http://sum.in.ua/s/shelestivka) — приголосна. А голосівка (http://sum.in.ua/s/gholosivka) — голосна.
Дурнувата назва. Хіба Б, Д тощо схожі на шелест?
Цитата: DarkMax2 от января 22, 2021, 09:54
Дурнувата назва. Хіба Б, Д тощо схожі на шелест?
«Приголосні» рятує тільки те, що слова «приголос» узагалі нема :)
Так, приголосні зазвичай перебувають «при голосних» (тобто, поруч із ними) — проте, в українській мові є кілька слів, що складаються з самої приголосної.
Цитата: DarkMax2 от января 22, 2021, 09:54
Дурнувата назва. Хіба Б, Д тощо схожі на шелест?
:D
На честь Шевельова приголосні можна перейменувати на шерехівки. Він з Харкова якщо що. :green:
Гепівки не пропонувати. :down:
Цитата: LUTS от декабря 23, 2020, 21:38
Цитата: Zavada от керівничка
Часто вживане в живій мові слово.
Сприймається як зменшувальне.
А працівничка, робітничка і т. д.?
Цитата: Sirko от января 24, 2021, 12:27
Цитата: DarkMax2 от января 22, 2021, 09:54
Дурнувата назва. Хіба Б, Д тощо схожі на шелест?
:D
На честь Шевельова приголосні можна перейменувати на шерехівки. Він з Харкова якщо що. :green:
Гепівки не пропонувати. :down:
Шнайдерівка :eat:
Цитата: Zavada от января 25, 2021, 11:33
Цитата: LUTS от декабря 23, 2020, 21:38
Цитата: Zavada от керівничка
Часто вживане в живій мові слово.
Сприймається як зменшувальне.
А працівничка, робітничка і т. д.?
Та ні. Просто ж.р. слова "керівник".
Я б сказав, що як вульгарне. До слова, таке є і в польській
ЦитироватьNiektóre formy męskie są tak ustabilizowane w wymienionej funkcji, że nazwa nauczyciel akademicki odnosi się i do mężczyzny, i do kobiety (nauczycielka jest tylko w szkole), nazwa kierownik w odniesieniu do kobiety używana jest w instytucjach naukowych (np. Maria Kowalska – kierownik Zakładu Genetyki), kierowniczka zaś – w instytucjach o mniejszym prestiżu, np. w sklepie.
Фемінітиви та польський взірець (https://ueartemis.livejournal.com/7356.html)
Фотографинь на Вас не вистачає?
Цитата: LUTS от января 26, 2021, 21:09
Цитата: Zavada от Цитата: LUTS от Цитата: Zavada от керівничка
Часто вживане в живій мові слово.
Сприймається як зменшувальне.
Та ні. Просто ж.р. слова "керівник".
Та я ж кажу — сприймається як...
Мабуть, не лише мною.
Цитата: Zavada от января 25, 2021, 11:33
А працівничка, робітничка і т. д. — уживані в живій мові?
Цитата: Zavada от января 28, 2021, 17:45
А працівничка, робітничка і т. д. — уживані в живій мові?
Ні
Цитата: DarkMax2 от января 22, 2021, 09:54
Дурнувата назва. Хіба Б, Д тощо схожі на шелест?
Придумайте кращу.
Цитата: DarkMax2 от января 26, 2021, 23:08
Я б сказав, що як вульгарне. До слова, таке є і в польській
А з різними статевими квотами принизливість буде тільки підсилюватися, бо зрозуміло, що потрапили кудись не за професійні якості, а за те, що будуть -инями і -ками.
Фемінітиви як підніжка гендерній рівності (https://xmova.wordpress.com/2021/03/08/fem/).
Цитата: DarkMax2 от марта 9, 2021, 14:19
Фемінітиви як підніжка гендерній рівності (https://xmova.wordpress.com/2021/03/08/fem/).
Звідти:
ЦитироватьЧоловіки не мають жодної проблеми з позначеннями «знаменитість розповів» і «зірка визнав» — чому?
Взагалі-то, про чоловіка-знаменитість чи чоловіка-зірку тут теж скажуть у жіночому роді. Узгодження родів має пріоритет над фізичною/ментальною статтю особи.
ЦитироватьАле згадується мені ФБ-пост однієї відомої журналістки (називаю її так, бо вона, вочевидь, цінує фемінітиви)
А в такому контексті фемінітив вживався і до фемінітивної кампанії (навіть якби в трудовій книжці журналістки було написано «журналіст», і сама вона не належала до поціновувачів фемінітивів). Неофемінітиви викликають контр-реакцію, від якої страждають і узвичаєні фемінітиви.
Не ґендеруйте мене (https://maksymus.wordpress.com/2021/03/10/512460/).
Видимість... Хм, тільки зараз звернув увагу, що це поняття перегукується на етимологічному рівні з російським "позором" (ганьбою).
Цитата: Python от марта 9, 2021, 14:42
Взагалі-то, про чоловіка-знаменитість чи чоловіка-зірку тут теж скажуть у жіночому роді.
От я раптово подумав, чи не казатимуть про человіка як про зіркового співака чи знаменитого актора щоб не говорити в жіночому роді?
Цитата: Drundia от марта 12, 2021, 16:33
Цитата: Python от марта 9, 2021, 14:42
Взагалі-то, про чоловіка-знаменитість чи чоловіка-зірку тут теж скажуть у жіночому роді.
От я раптово подумав, чи не казатимуть про человіка як про зіркового співака чи знаменитого актора щоб не говорити в жіночому роді?
Про чоловіка казатимуть в чоловічому роді, про жінку — в жіночому.
Цитата: Drundia от марта 12, 2021, 16:33
Цитата: Python от марта 9, 2021, 14:42
Взагалі-то, про чоловіка-знаменитість чи чоловіка-зірку тут теж скажуть у жіночому роді.
От я раптово подумав, чи не казатимуть про человіка як про зіркового співака чи знаменитого актора щоб не говорити в жіночому роді?
Як правило, намагаються підібрати такі способи називати людину, щоб рід узгоджувався зі ста́ттю (особливо коли це впливає на рід не лише підлеглих прикметників, а й дієслів — тоді невідповідний за родом іменник фігуруватиме в титулах та епітетах: «Наш гість — відома кінозірка, видатна особистість», але далі заміниться відповідним: «Актор, що вперше вийшов на сцену в десять років»). Але якщо вже чоловіка можна назвати кінозіркою, то це буде «улюблена кінозірка», а не «улюблений кінозірка». Зрештою, так само, як і в випадку «видатної людини» чи «неординарної особистості» — хіба що «зірка» в ґендерно-нейтральному застосуванні менш узвичаїлось, тому може трохи різати слух.
Можна ще у дні тижня ввести фемінітиви. Понеділок, вівторок, четвер - день, а середа, п'ятниця, субота, неділя - днина. З місяцями не вийде. Хоча можна змінити закінчення у назвах деяких приємних місяців. Місяциня Квітня, травня... Або ні, за такою ознакою перейменовувати місяці буде сексизмом. 8-)
Де навчатимуть актрис, адже на акторському в факультеті навчатимуть лише акторів?
Цитата: alant от марта 19, 2021, 18:58
Де навчатимуть актрис, адже на акторському в факультеті навчатимуть лише акторів?
Зроблять окремий актриський.
Цитата: LUTS от марта 19, 2021, 17:06
Можна ще у дні тижня ввести фемінітиви. Понеділок, вівторок, четвер - день, а середа, п'ятниця, субота, неділя - днина. З місяцями не вийде. Хоча можна змінити закінчення у назвах деяких приємних місяців. Місяциня Квітня, травня... Або ні, за такою ознакою перейменовувати місяці буде сексизмом. 8-)
Хай буде воно — місячина.
Цитата: Sandar от марта 19, 2021, 21:41
Цитата: LUTS от марта 19, 2021, 17:06
Можна ще у дні тижня ввести фемінітиви. Понеділок, вівторок, четвер - день, а середа, п'ятниця, субота, неділя - днина. З місяцями не вийде. Хоча можна змінити закінчення у назвах деяких приємних місяців. Місяциня Квітня, травня... Або ні, за такою ознакою перейменовувати місяці буде сексизмом. 8-)
Хай буде воно — місячина.
Якщо місяць триває, всередньому, близько 30 днів, можна назвати його або її тридцятиденкою. (Насправді більшість місяців 31-денні, а ще один триває менше 30 днів, але це великої ролі не грає — були ж колись п'ятирічки за два роки). Питання в тому, де взяти жіночі тридцятиденки? Якщо по родах вільно змінюються лише прикметники, то «тридцятиденка люта» (яка, при тому, ще й коротка) надто сексизмом відгонить. Хоча, можливо, саме цього і прагнуть феміністки — привернути суспільну увагу до проблеми, показуючи жінку як зацьковану жертву невпинної дискримінації в чоловічому колективі.
ЧОМУ НЕ ХІМІЦЯ (https://ukurainajin.dreamwidth.org/314991.html)
Цитата: DarkMax2 от октября 5, 2021, 13:10
ЧОМУ НЕ ХІМІЦЯ (https://ukurainajin.dreamwidth.org/314991.html)
На аргументи назразок «У поляків ці форми не мають зневажливого шкільного присмаку — і нічо.» хочеться відповісти: «А ще в німецькій мові визначені артиклі трьох родів, а японське «яма» означає «гора», а в Середній Азії плов їдять руками — і чо?». Добре, в польській є схожа форма, яка має схоже значення й інший стилістичний відтінок — ну і яким чином польська стилістика раптом стане українською? Орієнтуючись на саму лише польську, чеську, болгарську, російську або сербську стилістику, ви нічого не зможете сказати про присмак конкретного українського слова — фальшивих друзів на рівні стилістичних відтінків буде явно більше, ніж на рівні основних значень. Чи начальник української мови видасть наказ «не сміятись», і українці не сміятимуться, навіть коли воно звучатиме по-дурному?
Цитата: Python от октября 5, 2021, 18:38
На аргументи назразок «У поляків ці форми не мають зневажливого шкільного присмаку — і нічо.» хочеться відповісти: «А ще в німецькій мові визначені артиклі трьох родів, а японське «яма» означає «гора», а в Середній Азії плов їдять руками — і чо?».
;up:
Цитата: Python от октября 5, 2021, 18:38
назразок
Зараз пишеться одним словом?
Я не заперечую, хоча раніше не зустрічав і в словниках/правилах не бачу.
Цитата: Zavada от октября 6, 2021, 15:56
не зустрічав і в словниках/правилах не бачу.
Як завжди, маєте рацію. Всі помиляються — я також. Проте, мабуть, було б варто ввести орфографічне розрізнення «назразок»/«на зразок» (як це зроблено з «наприклад»/«на приклад»), щоб уникнути можливих двозначностей (напр., «Пришили латку з тканини на зразок бавовняного полотна» можна зрозуміти двома різними способами).
Цитата: Python от октября 6, 2021, 18:17
Як завжди, маєте рацію.
На жаль, не завжди. :yes:
Цитата: Python от октября 6, 2021, 18:17
Проте, мабуть, було б варто ввести орфографічне розрізнення «назразок»/«на зразок».
Згоден.
Цитата: Zavada от октября 6, 2021, 15:56
Раніше не зустрічав і в словниках/правилах не бачу.
Є навіть у книжках. Ганьба! :down:
(Google) "назразок" (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%C2%AD%22%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%22&num=100)
Звісно, поза книжками — набагато більше.
(Google) "назразок" (https://www.google.com.ua/search?q=%C2%AD%22%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=2ahUKEwjKy8WqjLbzAhVVQjABHQ4UBzsQ_AUoAHoECAEQAg&biw=853&bih=553&dpr=1.5)
Зокрема на сайтах, де мали б не забувати про правила. Є написання одним словом і на сайтах, де пишуть про помилки, роблячи інші помилки. :down:
http://194.44.112.13/chytalna/108/files/basic-html/page26.html
Цитата: Zavada от октября 6, 2021, 18:43
Є навіть у книжках. Ганьба!
Здається, ганьбити треба алгоритм розпізнавання, що губить пробіли — сусідні слова там теж позливалися між собою: «Він мавнамірзробити частокілвищим і прибудуватидо ньогощось назразок блокгауза, вякому колоністимогли б відбивати напад цілого загону піратів.». Як там у книжках насправді — треба переходити й дивитися оригінал (де, в даному випадку, цієї помилки нема).
Цитата: Python от октября 6, 2021, 18:55
Цитата: Zavada от Є навіть у книжках. Ганьба!
Здається, ганьбити треба алгоритм розпізнавання, що губить пробіли.
У більшості випадків — дійсно (в худліті).
Але у наукових виданнях — без пробілів. :o
(https://books.google.com.ua/books/content?id=IxgjAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA305&img=1&pgis=1&dq=%C2%AD%22%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%22&sig=ACfU3U1Edb3kp6v5JyuQN4odaHCC6Fggiw&edge=0)
Varshavsʹki ukraïnoznavchi zapysky
(https://books.google.com.ua/books/content?id=TAtJAQAAMAAJ&hl=ru&pg=PA420&img=1&pgis=1&dq=%C2%AD%22%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%22&sig=ACfU3U1kEPUdgn7srIuATN7oVB4Fdr9X0w&edge=0)
Literaturno-naukovyĭ vistnyk
(https://books.google.com.ua/books/content?id=HT4iAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA49&img=1&pgis=1&dq=%C2%AD%22%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%22&sig=ACfU3U17hxZKlW5OyF2UIaAlOksyebfXjQ&edge=0)
Сучасна українська літературна мова
Там, де желехівка, треба дивитися окремо — може, в тому правописі це й було нормою.
Утім, якщо мовознавці і в більш сучасних виданнях роблять таку помилку, то закрадається підозра, чи не могло таке написання бути нормативним і в якомусь із старих правописів сучасного типу.
Желехівка — правопис до 1922 року (коли-не-коли аж до 1940-х).
Varshavsʹki ukraïnoznavchi zapysky — 2003 р.
Literaturno-naukovyĭ vistnyk — таки 1909 р.
Сучасна українська літературна мова — 1965 р.
У книжках по 1950 р. — лише двічі без пробілів (1907 р. і 1909 р.).
(Google) "назразок" (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%22&tbs=,cdr:1,cd_max:31+%D0%B4%D0%B5%D0%BA.+1949+%D0%B3.&num=100)
Звісно, відсканували не все.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=WKzqAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA39&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA+,+%D0%BD%D0%B0+%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%82%D1%83%22&sig=ACfU3U1dNN8OxthpIa4n1xk8aGLgovCYqg&edge=0)
Український правопис
О. А. Дітель
Наукова Думка, 1993
Так же — в довідниках 1964 р. і 1973 р.
(Google) "на (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA+,+%D0%BD%D0%B0+%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%82%D1%83%22&num=100)
Членкиня партии- учасныця, чи преставныця партии.
Членистоногие - Членистоноги
Товарищ- товарка, встречал в литературе. Правда режет слух, ассоциируется с товаром и торговлей.
А вообще можно ж говорить и член партии Галина и товарищ Тимошенко Юлия и т. д. как в русском.. Почему обязательно необходимо этим словам искать женские формы?
:green: Безродный у Вас вопрос.
Цитата: Волод от мая 28, 2022, 11:54
:green: Безродный у Вас вопрос.
Так в современной политике родов и полов нет. Раньше в древности политика была мужским делом, а теперь в это грязное дело залезли и женщины. И лезут-то в основном мужланки-маскулянки, вместо того, чтобы детей рожать и давать им любовь. Поэтому товарищ и член для женщин политиков вполне нормально.
Чим Ви незадоволені, коли діти це не для них, то наступні покоління жінок будуть лагідніші.
Порадіймо ж за наших нащадків!
Цитата: Gobino от мая 28, 2022, 11:37Правда режет слух, ассоциируется с товаром и торговлей.
А
товарищ у Вас с
товаром не ассоциируется?
Н-да, суровая штука — деэтимологизация...
Цитата: Bhudh от мая 28, 2022, 13:54
Цитата: Gobino от мая 28, 2022, 11:37Правда режет слух, ассоциируется с товаром и торговлей.
А товарищ у Вас с товаром не ассоциируется?
Н-да, суровая штука — деэтимологизация...
Кстати нет, потому что суффикса -ищ в русском нет.
Цитата: Gobino от мая 28, 2022, 11:37
А вообще можно ж говорить и член партии Галина и товарищ Тимошенко Юлия и т. д. как в русском.. Почему обязательно необходимо этим словам искать женские формы?
Влияние польского, где вообще феминитивы распространены куда больше, чем например в русском.
Цитата: bvs от мая 28, 2022, 15:12суффикса -ищ в русском нет
Вы забыли уточнить —
в словах мужского рода.
Цитата: Gobino от мая 28, 2022, 11:37
Товарищ- товарка, встречал в литературе. Правда режет слух, ассоциируется с товаром и торговлей.
В українській мові товаришка.
Цитата: DarkMax2 от июня 1, 2022, 12:11
Цитата: Gobino от мая 28, 2022, 11:37
Товарищ- товарка, встречал в литературе. Правда режет слух, ассоциируется с товаром и торговлей.
В українській мові товаришка.
До речі, «товаришка» використовувалось і в ролі радянського пролетарського звертання. Тоді як рос. «товарка» стилістично обнижене (якщо пара «друг» і «товарищ» там більш-менш рівноцінна, то «товарка» явно менш функціональна, ніж «подруга»).
Мне кажется, что товарка менее употребительно, чем подруга т. к. ассоциируется с торговка или та, кто занимается товаром. Товарищка кажется слышал от бабушки, но точно не товаришка.
Вот мне непонятна тяга образовывать обязательно от всех существительных мужского рода существительные женского. Неужели в Украине, обращаясь к водителю женского пола говорят водительница или водительша, водителька?
Цитата: Gobino от июня 1, 2022, 23:38
Вот мне непонятна тяга образовывать обязательно от всех существительных мужского рода существительные женского. Неужели в Украине, обращаясь к водителю женского пола говорят водительница или водительша, водителька?
Скоріш, «водійка» (бо «водій»). В реальній мові — як правило, ні (я б скоріш сказав «жінка-водій»). Хоч у розмовній мові фемінітиви утворюються частіше, ніж у літ. нормі до 2019, утворення їх не настільки регулярне, як прописано в останній редакції правопису.
Норму про фемінітиви було протягнуто під тиском феміністського лоббі, і вона відображає не реальну ситуацію, а побажання феміністок, якою б вони хотіли цю мову бачити.
Цитата: Python от июня 2, 2022, 11:16
Норму про фемінітиви було протягнуто під тиском феміністського лоббі, і вона відображає не реальну ситуацію, а побажання феміністок, якою б вони хотіли цю мову бачити.
Какой ужас.
Цитата: Python от июня 2, 2022, 11:16
Норму про фемінітиви було протягнуто під тиском феміністського лоббі, і вона відображає не реальну ситуацію, а побажання феміністок, якою б вони хотіли цю мову бачити.
А в польском и немецком тоже влияние феминисток? Там это было достаточно давно.
Цитата: bvs от июня 2, 2022, 13:59
Цитата: Python от июня 2, 2022, 11:16
Норму про фемінітиви було протягнуто під тиском феміністського лоббі, і вона відображає не реальну ситуацію, а побажання феміністок, якою б вони хотіли цю мову бачити.
А в польском и немецком тоже влияние феминисток? Там это было достаточно давно.
Это еще от амазонок повелось у них )))
Цитата: bvs от июня 2, 2022, 13:59
Цитата: Python от июня 2, 2022, 11:16
Норму про фемінітиви було протягнуто під тиском феміністського лоббі, і вона відображає не реальну ситуацію, а побажання феміністок, якою б вони хотіли цю мову бачити.
А в польском и немецком тоже влияние феминисток? Там это было достаточно давно.
Фемінітиви та польський взірець (https://ueartemis.wordpress.com/2020/01/05/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B2%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C/)
Что в польском феминитивы используются больше чем в русском, я обратил внимание еще по учебникам времен ПНР, и там это кажется даже специально оговаривалось.
Цитата: bvs от июня 2, 2022, 13:59
Цитата: Python от июня 2, 2022, 11:16
Норму про фемінітиви було протягнуто під тиском феміністського лоббі, і вона відображає не реальну ситуацію, а побажання феміністок, якою б вони хотіли цю мову бачити.
А в польском и немецком тоже влияние феминисток? Там это было достаточно давно.
Так то там.
Теоретично, якби українська мова в ХХ ст. не орієнтувалась на норми й тенденції мови російської (де в період СРСР роль фемінітивів знизилась), а максимально задіяла словотвірні парадигми фемінітивів розмовної української мови, то, можливо, українська ситуація з фемінітивами нагадувала б польську, але словотвірні моделі були б більш автентично-українськими. А так виходить, що в радянський період фемінітиви з мови викорчовувались, а тепер їх штучно насаджують, беручи незовсім ті словотвірні моделі, які в українській мові мали б бути продуктивними (напр., фемінітиви на -иня в розмовній українській мові — рідкість, а в мові журналістів, які підтримали реформу, ця модель задіяна чи не найбільше з усіх).
Цитата: Python от июня 2, 2022, 21:04
А так виходить, що в радянський період фемінітиви з мови викорчовувались, а тепер їх штучно насаджують, беручи незовсім ті словотвірні моделі, які в українській мові мали б бути продуктивними (напр., фемінітиви на -иня в розмовній українській мові — рідкість, а в мові журналістів, які підтримали реформу, ця модель задіяна чи не найбільше з усіх).
Угу-угу! Фемінітивотворення (https://ueartemis.wordpress.com/2020/11/19/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/).
До речі, чому швачка, а не швиця? Або шевниця.
Бо слово «швець» в якості назви професії – це запозичення з чеської і було синонімом «чоботаря». Тому часто приписують цей фах діду Т.Г.Шевченка.
А «швець» в якості назви швейцарців і шведів – українське слово.
«швачка» - українське слово.