Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Python
 - августа 25, 2018, 15:17
Цитата: Linden от августа 25, 2018, 13:46
ЦитироватьЯкщо вилучити звідти перевидання творів материкових авторів, то скільки залишиться?
Це ви скажіть. Дуже багато мовознавців- чи просто знавців-втікачів були в діяспорі наробили багато матеріялів, як і видатний Шевельов, його творами послуговуються навіть й зараз.
Питання в тому, чи можна ставити знак рівності між емігрантами першого покоління, що здобули освіту та починали свою наукову/письменницьку діяльність тут, на Україні, та діаспорянами наступних поколінь, що вчилися мові вже за кордоном.
Автор Python
 - августа 25, 2018, 15:08
Ну так і технічні матеріали в Канаді, як не дивно, переважно писалися англійською. В обох випадках, українською мовою друкувалась лише дещиця з того, що друкувалося домінуючою мовою (російською чи англійською). І не факт, що в діаспорі з цим було краще — зважаючи на радянський культ науково-технічного прогресу та декларовані просвітницькі ідеали, комуністи просто зобов'язані були забезпечити населення науково-технічною літературою на основних мовах союзних республік. Союзу були потрібні технічні спеціалісти, плюс антирелігійна ідеологія, для підтримання якої важливим був рівень наукової освіченості населення — в випадку УРСР, цього неможливо було досягти, подаючи наукові знання виключно після повноцінного освоєння російської мови. Науково-популярні видання українською були широко доступні практично до кінця існування СРСР, і лише в 90-х відбулася справжня (вже не ідеологічна, а ринкова) русифікація, коли ця категорія книг перестала друкуватися українською.

Якщо український радянський школяр навчався в українській школі, то в нього, як правило, були й українські підручники з усіх предметів, включно з природничими дисциплінами — чого в канадських школярів не було. З чим справді було погано, так це з технічною вищою освітою, яка, не рахуючи окремих періодів, викладалась переважно російською — відповідно, й університетські підручники також. Хоча от у мене вдома лежить українська книжка з гінекології, видана щось там наприкінці 70-х — тобто, навіть така вузькогалузева література українською мовою друкувалась.
Автор Linden
 - августа 25, 2018, 13:46
ЦитироватьЯкщо вилучити звідти перевидання творів материкових авторів, то скільки залишиться?
Це ви скажіть. Дуже багато мовознавців- чи просто знавців-втікачів були в діяспорі наробили багато матеріялів, як і видатний Шевельов, його творами послуговуються навіть й зараз.

Ви якось занадто применшуєте справи діяспори. Причому технічні матеріяли в Совітах, як не дивно, переважно писалися ж тою московською.
Автор Sandar
 - августа 24, 2018, 19:37
Навряд.
Автор Сяргей Леанідавіч
 - августа 24, 2018, 18:52
Цитата: Python от августа 24, 2018, 14:44
От Ви, наприклад, імітуючи мову діаспори, намагаєтесь писати повідомлення ламаною граматикою, яку інші користувачі ідентифікують як «гуглопереклад»
Не поняв, Linden шо, діяспоріянин?
Автор Python
 - августа 24, 2018, 17:55
Цитата: Linden от августа 24, 2018, 16:39
Цитироватьщоб створити повноцінну літературу
Певні? Все вони мали і чимало.
Якщо вилучити звідти перевидання творів материкових авторів, то скільки залишиться?
Автор Linden
 - августа 24, 2018, 16:39
Цитироватьщоб створити повноцінну літературу
Певні? Все вони мали і чимало.
Автор Python
 - августа 24, 2018, 14:44
Ну так вибачте, скільки тої діаспори (особливо неасимільованої) і скільки носіїв української мови вцілому? При всій повазі до діяспорян, що зберегли мову там за океаном, їх було надто мало, щоб створити повноцінну літературу (і не лише художню, а й навчальну, технічну, науково-популярну). Крім того, ми говоримо про людей, для яких українська мова стала суто домашньою (плюс недільня українська школа), а то й другою вивченою після англійської. От Ви, наприклад, імітуючи мову діаспори, намагаєтесь писати повідомлення ламаною граматикою, яку інші користувачі ідентифікують як «гуглопереклад» — бо це і є той же некваліфікований переклад з думання англійською на писання українською, а не законсервована джерельна українська, що не зазнала впливу інших мов. Тобто, там уже під питанням, йдеться про власне скрипниківку чи про такий собі half-напів у поєднанні з її залишками.
Автор Linden
 - августа 24, 2018, 14:05
ЦитироватьПо-перше, поняття "класичний" до орфографії, що прожила всього кілька років, застосовувати некоректно.
Певні? Прожила і живе далі посеред діяспори. От одна (чи навіть вже) з найстаріших ґазет, котра досі жива, є скипниківкою — Свобода.
Автор Sandar
 - июля 7, 2017, 12:38
Цитата: DarkMax2 от июля  7, 2017, 08:50
Цитата: Sandar от июля  6, 2017, 23:55
Ви не дивилися українське телебачення в 90-их? Безліч американських фільмів українською.
Дивився. Кінець 90-х - серіали українською. Не початок, не фільми.
Не знаю як на самому самому початку, а десь з 94/95 пам'ятаю купу американських фільмів (ну і серіалів).