Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Да?

Автор Zavada, октября 10, 2019, 16:29

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Zavada

Біля половини гостей Укррадіо, говорячи українською мовою, вживають російське слово-паразит "да" (зі запитувальною інтонацією); деякі — в кожному реченні. 
Навіть у ведучих воно іноді трапляється.
Що це за пошесть?!
В трамваях, на улицах – всюду подряд
Висит и гремит безобразный мат.
Но только не гневайтесь так сурово –
Теперь это – «гласность», «свобода слова»!
Эдуард Асадов

Wolliger Mensch

«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: ,,рулетке" — ,,выпечке"?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил...», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО ... ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики...», Авал
«Томан приличный мужчина. Правда по патриархальным меркам слегка голодранец», Vesle Anne
«Возможен ли фонетический переход "ж" в "п с придыханием"», forest

Sandar

Якщо відмовитися від цього слова, то як сказати? «Справді?» ?


R

Є таке слово, но.
Вживається в значенні так, справді.
Походить скоріш за все від слова айно.

Vertaler

Цитата: R от октября 11, 2019, 12:44
Є таке слово, но.
Вживається в значенпні так, справді.
Походить скоріш за все від слова айно.
Файне слово зi смаком Карпат, нно.
Стрч прст в крк и вынь сухим.

Волод

Цитата: Sandar от октября 10, 2019, 22:34
Якщо відмовитися від цього слова, то як сказати? «Справді?» ?

Цитировать2. питальна. Уживається на початку питального речення, надаючи йому відтінку сумніву, здивування, недовіри; за значенням близька до слів: хіба, невже, чи. — Так се шлях у Хрумово? — спитав ще раз Михайло (Марко Вовчок, I, 1955, 324); [Наташа Жукова:] Ми, Іване Володимировичу, прийшли сказати, що ми мріяли про зустріч з вами багато років.. Тільки ми спочатку від хвилювання розгубились. [Мічурін:] Так? Знаєте, я це відразу помітив (Олександр Довженко, I, 1958, 481).

http://sum.in.ua/s/tak

Awwal12

Цитата: R от октября 11, 2019, 12:44
Походить скоріш за все від слова айно.
Наоборот. :fp:
Ср. тж. рус. диал. "но" ("да").
Фашиствующий имперец, асексуал и многожёнец, татарофоб, заслуженный функционер РПЦ. Слушает радио "Радонеж" и терпеть не может счастливых людей.

"Да здравствуют ДОЯРКИ!! Потому что доярки - это раса сверхчеловеков. За ними будущее планеты. Они переживут даже атомную войну, потому что доярки вечны, ибо хтоничны. И дадут потомство, которое тоже будет доярами и доярками. Ура, товарищи!.." (c) Awwal12

altynq

Цитата: Zavada от октября 10, 2019, 16:29
Біля половини гостей Укррадіо, говорячи українською мовою, вживають російське слово-паразит "да" (зі запитувальною інтонацією); деякі — в кожному реченні. 
Навіть у ведучих воно іноді трапляється.
Що це за пошесть?!
Може це тому, що так говорить, наприклад, сам прем'єр-міністр? :) Чи ви вже давно таке чуєте?

Але взагалі насправді незрозуміло, що вам саме не подобається: слова-паразити взагалі, чи те, що воно "російсьске"? Слів-паразитів треба уникати, це зрозуміло, але чи є "да" російським? За моїми спостереженнями його цілком можна запроваджувати до літературної норми.

R


Wolliger Mensch

Цитата: R от октября 12, 2019, 10:10
Цитата: Awwal12 от октября 11, 2019, 18:56
Наоборот. :fp:
Сумнівно.
Ще є чешське ano.

В восточнославянских совпало два разных праслав. слова. Праслав. *a ono > *ano > др.-русск. ано > русск., укр., бел. ано, ан «но», «да», «ли» и т. д. — значения по говорам разнообразные. С другой стороны, праслав. *nъ «сейчас», «ну», «давай», «но» > др.-русск. нъ > русск., укр., бел. но с теми же значениями по говорам. Ко второму более есть полная ступень *nu > ну, с теми же значениями. Последние могут соединяться с междометием а в а-но, а-ну.
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: ,,рулетке" — ,,выпечке"?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил...», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО ... ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики...», Авал
«Томан приличный мужчина. Правда по патриархальным меркам слегка голодранец», Vesle Anne
«Возможен ли фонетический переход "ж" в "п с придыханием"», forest

Zavada

Цитата: altynq от октября 12, 2019, 00:50
Може це тому, що так говорить, наприклад, сам прем'єр-міністр? :) Чи ви вже давно таке чуєте?

Раніше рідко чув.

Цитата: altynq от октября 12, 2019, 00:50
Але взагалі насправді незрозуміло, що вам саме не подобається: слова-паразити взагалі, чи те, що воно "російське"?

І те, й інше.
А днями чув (від однієї людини протягом кількох хвилин) "да", "ну", "знаєте", "там", "ну, там", "знаєте, там".

Цитата: Sandar от октября 10, 2019, 22:34
Якщо відмовитися від цього слова, то як сказати? «Справді?» ?

Його вживають там, де ніяке слово не потрібне.
В трамваях, на улицах – всюду подряд
Висит и гремит безобразный мат.
Но только не гневайтесь так сурово –
Теперь это – «гласность», «свобода слова»!
Эдуард Асадов

Волод

Цитата: Awwal12 от октября 11, 2019, 18:56
Цитата: R от октября 11, 2019, 12:44
Походить скоріш за все від слова айно.
Наоборот. :fp:
Ср. тж. рус. диал. "но" ("да").


:green: Но!(Да!) Далеко судьба закинула панцирных бояр.
https://www.proza.ru/2016/04/18/659

DarkMax2

ДА 1, спол., діал.

1. єднальний. З'єднує однорідні члени речення або цілі речення. На селі стихло; хіба де стукне віконце да проскочить попід ворітьми хисткий парубок (Марко Вовчок, I, 1955, 71); Биймо да биймо панів з паненятами! (Павло Тичина, I, 1946, 218).

2. приєднувальний. Приєднує речення або члени речення, що доповнюють чи уточнюють раніше висловлену думку. Вона мені: — Да ти, мабуть, зроду дурний! да ти се, да ти те! (Марко Вовчок, I, 1955, 76).

3. протиставний. З'єднує члени речення або цілі речення з протиставним значенням. Для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; Да як заховаться? (Євген Гребінка, I, 1957, 83); — Ревеш, вітре, да не плачеш, По тобі не тяжко (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 201.


ДА 2, част., розм., рідко.

1. ствердж. Уживається при передачі підсумку роздумів з приводу чого-небудь у знач. так, дійсно. Да, хороша-таки штука життя (Андрій Головко, II, 1957, 179);
//  Уживається при несподіваній згадці про щось забуте або пропущене у попередній розмові, при раптовій зміні теми розмови і т. ін. — Да, — раптом згадав Сергій Іванович. — Подзвоню ж на станцію (Андрій Головко, I, 1957, 470); — Да, я не сказав, як потрапив до Маші (Юрій Яновський, II, 1954, 77).

2. підсил. Уживається на початку речення для підсилення виразності висловлювання. — І чого в тебе такі очі смутні? — Да того, може, що нездужаю (Марко Вовчок, I, 1955, 195); — Да ви просто геніальна голова (Панас Мирний, III, 1954, 285);
//  Уживається всередині речення перед присудком або групою присудка для підсилення його значення. А в нашому селі да був дід одинокий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 266); Катря сього вечора 1 да така ласкава була й весела (Марко Вовчок, I, 1955, 197);
//  Уживається з наказ. сп. або при висловленні побажання, спонукання. — Да подивіться, люди добрі, чи він же не козак? (Марко Вовчок, I, 1955, 73).
Да й, рідко — те саме, що Та й (див. та). Нехай собі да й шумлять дуби, шумлять дуби, де глибокі рови (Павло Тичина, I, 1946, 168).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 201.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

R


Zavada

Цитата: altynq от октября 12, 2019, 00:50
чи є "да" російським?

Вживання його зі запитувальною інтонацією можливе, якщо можлива стверджувальна відповідь "да".
Але (на відміну від російської мови)
Цитата: DarkMax2 от октября 20, 2019, 11:26
1. ствердж. Уживається при передачі підсумку роздумів з приводу чого-небудь у знач. так, дійсно. Да, хороша-таки штука життя (Андрій Головко, II, 1957, 179);
//  Уживається при несподіваній згадці про щось забуте або пропущене у попередній розмові, при раптовій зміні теми розмови і т. ін.

А пхають "да" без передачі підсумку роздумів і без несподіваної згадки про щось.
Інші словникові значення теж не підходять. Тому таке "да" — не українське.
До речі, кілька разів чув, як замість паразитного "да" використовують паразитне "так". :-)

 
В трамваях, на улицах – всюду подряд
Висит и гремит безобразный мат.
Но только не гневайтесь так сурово –
Теперь это – «гласность», «свобода слова»!
Эдуард Асадов

altynq

Цитата: Zavada от октября 21, 2019, 13:05

Вживання його зі запитувальною інтонацією можливе, якщо можлива стверджувальна відповідь "да".
Але (на відміну від російської мови)
Цитата: DarkMax2 от октября 20, 2019, 11:26
1. ствердж. Уживається при передачі підсумку роздумів з приводу чого-небудь у знач. так, дійсно. Да, хороша-таки штука життя (Андрій Головко, II, 1957, 179);
//  Уживається при несподіваній згадці про щось забуте або пропущене у попередній розмові, при раптовій зміні теми розмови і т. ін.

А пхають "да" без передачі підсумку роздумів і без несподіваної згадки про щось.
Інші словникові значення теж не підходять. Тому таке "да" — не українське.

Я мав на увазі, чи не треба вже внести в ці словники те саме нейтральне значення "так". За моїми спостереженнями "да" вживається в розмовній українській часто та в дуже різних регіонах в сенсі "так", і можна вже зробити таке вживання законним.

Щодо слів-паразитів в цілому, звичайно це негативне явище, яке свідчить про те, що людині важко говорити в тому темпі, в якому хочеться, та важко вчасно підбирати слова. Але як ви самі пишете, це стосується ніяк не виключно "да".

Zavada

Цитата: altynq от октября 21, 2019, 14:31
Я мав на увазі, чи не треба вже внести в ці словники те саме нейтральне значення "так".

Схоже, що треба.
В трамваях, на улицах – всюду подряд
Висит и гремит безобразный мат.
Но только не гневайтесь так сурово –
Теперь это – «гласность», «свобода слова»!
Эдуард Асадов

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр