іронічні фразеологізми

[ou77]

Добрий день всім!
Цікаво би булдо згадати іронічні фразеологізми (я їх так назвав, поправте, якщо є інша назва), які існують в українській мові, от в голові крутиться два:

-ну що дали?
-дали, в обидві руки. (наголос на "у")

або
біжу, аж падаю

[olga_maximenko]

Вхопив шилом патоки.
З неї така господиня, як з собачого хвоста сито.
Схожий, як попове теля на Маринчину плахту.

[olga_maximenko]

Він такий, що з вареної крашанки курча висидить.

[znatok]

пропоную подивитись словник українських ідіом (http://infostore.org/user/znatok-vetra)

[olga_maximenko]

Дякую

[Ірина]

Будеш топтати ряст и слухати соловья

[iopq]

Забула що хвора та й побігла

[ou77]

Забула що хвора та й побігла

класс, iopq, я довго сміявся, не можу мовчати, саме таке і хотів тут збирати...

[znatok]

- а ти знаєш казку про чорного вола?
- ні.
- і ти не знаєш і я не знаю. знаєш казку про чорного вола?
- так.
- і ти знаєш і я знаю. знаєш казку про чорного вола?
...

[znatok]

Ще в дитинстві від моєї бабусі (царство їй небесне!) в Україні (межа Черкаської і Київської областей) часто чув наступні вирази:

1. причепився як той реп'ях.

2. "а дав я тобі старче копієчку?" = "причепився як той реп'ях"

до цього така оповідка:
" ... сидить старець, іде мимо нього багатій, побачив його і кинув йому копійку.
  старець йому й каже:
  - спасибі тобі чоловіче!
  чоловік трохи відійшов від старця, а потім вернувся, та й запитує:
  - а дав я тобі копієчку?
  - дав. спасибі тобі чоловіче!
  чоловік знову відійшов, знову повернувся і знову запитує:
  - а дав я тобі копієчку?
  - дав. спасибі тобі чоловіче!
  чоловік ще раз відійшов, знову повернувся і знову запитує:
  - а дав я тобі копієчку?
  - на свою копійку і забирайся з нею, щоб я тебе не бачив з твоєю клятою копійкою!... "

[Харон]

Та й дядь його лисий ! ( "Дядь" - у значенні "дідько", "чорт", Чернігівський діалект ).

Під самими обценьками, а ти не бачиш. ( Львівський діалект, "обценьки" - значить, "ковальські кліщі" ).

[Python]

Львівський діалект, "обценьки" - значить, "ковальські кліщі"

На Черкащині теж є таке слово. А ось «кліщі» в цьому значенні чути не доводилось — лише «обценьки» або «щипці».

[Харон]

Львівський діалект, "обценьки" - значить, "ковальські кліщі"

На Черкащині теж є таке слово. А ось «кліщі» в цьому значенні чути не доводилось — лише «обценьки» або «щипці».

А от я лексеми "щипці" не чув в усіх тих місцях, де виріс і жив тривалий час - на Поділлі, на Київщині та у Харкові (останніх 20 років); навіть - серед Харківського, (Слобожанського) українства, яке політики найбільш звинувачують у "русизмах мислення та мовлення". 
Подививсь у "перекладачі ГУГЛу" - також моя правда, не Ваша. 

[Python]

Гуглоперекладач — не авторитет, у його результатах досить часто трапляються русизми, недоперекладені слова й якісь непояснювані помилки (це ж автопереклад, не людина!). Щодо кліщів — не впевнений, але, здається, це також русизм.

[Харон]

Гуглоперекладач — не авторитет, у його результатах досить часто трапляються русизми, недоперекладені слова й якісь непояснювані помилки (це ж автопереклад, не людина!). Щодо кліщів — не впевнений, але, здається, це також русизм.

Так, щодо "гуглоперекладача" згоден з Вами, хоча кращого наразі не маємо. Вважаю, що саме "обценьки" в даному випадку - певна українська лексема. Було так: до нашого двору ( у м. Шепетівка ) на літні канікули приїхав з батьками хлопчик зі Львову ( мені тоді було десь 12 років, а тому хлопчикові - приблизно 10 ). Від цього хлопця я й почув наведений мною вислів з обценьками, здивувався ( бо в Шепетівці вже тоді переважно балакали на "суржику", а, крім того, ніхто про "обценьки" або "щипці" не пригадував, бо такі знаряддя у побуті не використовувалися; ось слово "плоскогубці" я повсякчас чув змалечку ).  Не розуміючи, про що каже львівський хлопчик, я спитався у свого батька (який народився і виріс на Чернігівщині ). Батько засміявся і відразу пояснив, що таке "обценьки", більше того - і зазначений вислів був для нього цілком зрозумілий, оскільки батько здогадався, що ми з львівським хлопчиком гралися, ховаючи один від одного певні речі, і вислів стосувався моєї нездатності знайти ту річ, яку львівянин заховав "під самими моїми обценьками".