Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Python]

а зачем отдельная буква-то? Вот i и надо писать после твёрдых, а псоле мягких писать ї

Наоборот, чтобы не путаться.

«Навпаки» якраз і заплутує, бо в желехівці було саме так, як пише Валентин, а всі йотовані асоціюються з м'якістю. Якщо вже хочемо залишити і для м'яких, то для твердих треба взяти не і, не ї, а щось третє (можливо, ı ?)

[Валентин Н]

Ну это лишнее уже. Надо приучить людей что i не смягчает и всё будет логично и исторично.

[Artiemij]

В темі про "вулиньську мову" писав після твердих ї. Думаю уптимально бу'е.

Так всё же «уптимально» или «бу'е»?

[ТАРАС]

Я трохи вдосконалив абетку для української літературної мови та діалектів (додав та замінив деякі букви (щоб зменшити кількість букв з діакритичними знаками)). Остаточний варіант абетки:
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З Ѕ Џ И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ў Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я (Ъ Ё)
Букви для діалектів: Ӱ (або Ѵ) Э Ѡ Ѣ Ы Ӧ Ү Ұ ЪІ (або Ӹ) ʘ з́ с́ Ғ Ң Ћ Ђ
Ӱ (або Ѵ) - [y], Э - [e], Ѡ - [о], Ѣ - [æ], Ы - [ɨ], Ӧ - [œ], Ү - [ʉ], Ұ - [ʊ], ЪІ (або Ӹ) - [ɯ] (для карпатських діалектів), ʘ - [ɒ] (для наддністрянських, надсянських, карпатських говірок), Ғ - [ɣ], Ң - [ŋ], Ћ - [tɕ], Ђ - [dʑ], з́ - [ʑ], с́ - [ɕ].
(В абетці представлені, мабуть, не всі діалектні звуки)
С. П. Бевзенко у книзі "Українська діалектологія" на сторінці 52 пише про звук [ɤ] (в закарпатських діалектах) - Ъ (для нього можна було б ввести таку букву). Також пишуть про звуки [ʂ] (можна ввести букву ШЪ) та [ʐ] (можна ввести букву ЖЪ).
Цікаво, чи є в якихось українських прикордонних з Польщею або Словаччиною діалектах носові голосні або розрізнення довгих та коротких голосних (оскільки сусідні польська  та словацька мови ці явища мають)?

[DarkMax2]

Ў

Українці w від v не відрізняють. Та і пара ґ/г надумана.

[engelseziekte]

Українці w від v не відрізняють. Та і пара ґ/г надумана.

Так ви ж бачите, що це така українська IPA.

[alant]

Ў

Українці w від v не відрізняють. Та і пара ґ/г надумана.

А якже німа г у донецкому "сіарєти"?

[ТАРАС]

Написано, що букви Ѧ та Ѫ "розраховані" для носових голосних [ɛ̃] та [ɔ̃] відповідно. Я пропоную для носового [ã] ввести букву Ꙙ (закритий юс; рідкісна буква), а для носового [ũ] - букву великий юс без середньої вертикальної риски (дуже рідкісна буква). Цю букву можна побачити, наприклад, на цій берестяній грамоті (після юсу великого) - http://gramoty.ru/index.php?no=778&act=full&key=bb

[Python]

Відокремлено: *Думки про і/ї, и/ы, у/ѫ

[DarkMax2]

Написано, що букви Ѧ та Ѫ "розраховані" для носових голосних [ɛ̃] та [ɔ̃] відповідно. Я пропоную для носового [ã] ввести букву Ꙙ (закритий юс; рідкісна буква), а для носового [ũ] - букву великий юс без середньої вертикальної риски (дуже рідкісна буква). Цю букву можна побачити, наприклад, на цій берестяній грамоті (після юсу великого) - http://gramoty.ru/index.php?no=778&act=full&key=bb

Носові є тільки у поляків.

[Python]

Носові є тільки у поляків.

В окремих українських діалектах теж є (див. щойно відокремлену тему).

[DarkMax2]

Носові є тільки у поляків.

В окремих українських діалектах теж є (див. щойно відокремлену тему).

Це занадто маргінально.

[Python]

Ймовірно, запропоновані юси мають використовуватись лише для запису звучання згаданих діалектів — у решті випадків потреби в них нема. Хоча відроджувати закритий юс — і справді надто маргінально, якщо «носове а» (чи, скоріш, «носове я» — зважаючи на м'якість приголосних перед ним) є лише рефлексом малого юса. Це ж стосується «великого юса без середньої риски», який стабільно відповідатиме звичайному великому юсові. Мені здається, технічно простіше обійтися Ѧ та Ѫ — особливо зважаючи на більшу поширеність їх у комп'ютерних шрифтах.

[Rusiok]

Милозвучні чергування і/й позначати новою літерою j, у/в - v:
Vкраjна, v Vкраjні, працюємо v полі, працюють v полі, працюємо v офісі, працюють v офісі, чоловік j жінка, чоловіки j жінки, він jде, вона jде, ми jдемо, vчора, наш vчитель, наша vчителька, блукав v лісі, v разі, v огні.

[Sirko]

Милозвучні чергування і/й позначати новою літерою j, у/в - v:
Vкраjна, v Vкраjні, працюємо v полі, працюють v полі, працюємо v офісі, працюють v офісі, чоловік j жінка, чоловіки j жінки, він jде, вона jде, ми jдемо, vчора, наш vчитель, наша vчителька, блукав v лісі, v разі, v огні.

Zabů jes pan pro *uv* ta *vv*...

[Rusiok]

Zabů jes pan pro *uv* ta *vv*...

Не зрозумив думки. Якщо в не чергується, навіщо ії записувати інакшою літерою? J та v потрібні для полегшення набору (без промовляння vголос) та jмовірного автоматичного парсингу слів.

[Sirko]

Zabů jes pan pro *uv* ta *vv*...

Не зрозумив думки. Якщо в не чергується, навіщо ії записувати інакшою літерою? J та v потрібні для полегшення набору (без промовляння vголос) та jмовірного автоматичного парсингу слів.

Я про у=уві=ув=в=вві=ві=во=ву. А ще ж є з=зі=зо=зу=ізі=із=іс=со=с, від=віді=відо=од=оді=от, о=об=обі=обо, під=піді=підо, роз=рози=розі=розо=ро, тощо.

увісні=vсні, зігнути=zгнути, відірвати=wрвати 

[Python]

«У сні» та «уві сні» — незовсім одне й те ж: «уві сні» = «в стані сну» чи «в сновидіннях», «у сні» = «в (конкретному) сновидінні». Скоріш, уві=вві=ѵві.

Сполучне «і» в «піді», «оді», «віді», «розі» є за походженням скоріш продовженням кореню, ніж префікса/прийменника (хоча фонетично утворює склад з приголосною префікса/прийменника).

Од/від, зо/зі — діалектні варіації, не обумовлені (на відміну від у/в, і/й) сусідніми голосними та приголосними.

З зі/із не все так однозначно (зокрема, в радянський період спостерігалось ширше використання «із» там, де нині надається перевага «зі», що, ймовірно, також пов'язано із впливом різних діалектів на літературну мову в різний час).

[Rusiok]

уві=вві=ѵві

Ага, іжиця для чергування у/в краще тим, що обідві додаткових літери з кириличних абеток.

[Sirko]

«У сні» та «уві сні» — незовсім одне й те ж: «уві сні» = «в стані сну» чи «в сновидіннях», «у сні» = «в (конкретному) сновидінні». Скоріш, уві=вві=ѵві.

Сполучне «і» в «піді», «оді», «віді», «розі» є за походженням скоріш продовженням кореню, ніж префікса/прийменника (хоча фонетично утворює склад з приголосною префікса/прийменника).

Од/від, зо/зі — діалектні варіації, не обумовлені (на відміну від у/в, і/й) сусідніми голосними та приголосними.

З зі/із не все так однозначно (зокрема, в радянський період спостерігалось ширше використання «із» там, де нині надається перевага «зі», що, ймовірно, також пов'язано із впливом різних діалектів на літературну мову в різний час).

Прошу пана, та сесе не є моя вигадка, лиш НАНУ, панів професорів, тощо. 
http://lib.movahistory.org.ua/Slov_afiksalnykh_morfem.pdf

Однією з кардинальних проблем при формуванні його реєстрів була проблема встановлення варіантів морфем - морфів і зведення їх до спільної морфеми - інваріанта. Це завдання розв'язано в префіксальній частині Словника. Тут варіанти однієї морфеми подано в одній словниковій статті. Роль заголовкової одиниці - власне морфеми - виконує той морф, який має найвищу частоту використання в системі мови. Згідно з цим критерієм, наприклад, ряд морфів у-, в-, во-, уві-, вві-, ві-, ув-, ву- очолює морф у-, що займає відповідне місце за алфавітом у реєстрі префіксального словника.

[Python]

Спрощення, ІМНО. В одну купу кинули і алофони, і співзвучні синоніми, і діалектизми з запозиченнями.

[DarkMax2]

Иначе получается непонятка с, например, «піджарити» или «підземний». Џерело, sвiн - очень неплохо, вроде. Отделили же Г от Ґ.

"Нєпонятка" є лише у випадку неволодіння мовою. [г] і [ґ] є різними фонемами, що можуть змінювати сенс слова (ґвалтівник-гвалтівник, ґрати-грати)

Крати ж. І що за гвалтівник, який не ґвалтівник?

Питання на засипку: як вимовляється дж у слові "адже"?

Морфологічно там окремі: от же.
Я за заміну ґ на s та џ в алфавіті
Писав би џ як u з хвостиком від q.

[Python]

Я за заміну ґ на s та џ в алфавіті

Непослідовно, бо в декого в вимові не лише «грунт» і «ганок», а й «зеркало», «бжоли» та «хожу».

[DarkMax2]

Я за заміну ґ на s та џ в алфавіті

Непослідовно, бо в декого в вимові не лише «грунт» і «ганок», а й «зеркало», «бжоли» та «хожу».

Грунту вже набагато більше, ніж 100 років (див. Грінченка). А от бжоли то свіже, здається. Ого, і бжола стара

[Python]

Хоча й нинішня форма запису також непослідовна. Треба або ґ, џ, ѕ, або кг, дж, дз...