Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Python]

а диплом филолога би помьиг 

Ну не всім же бути філологами. Крім того, у мене склалось суб'єктивне враження, що типовий український філолог просто не цікавиться, якою була українська мова до правопису 1928 року і словника Грінченка.

[Python]

Ўзагалѣ, розробка правил для етѵмологічної системы значно важча, нѣж варіації на тему шкôльної транскрипції без щ и йотованых. Тут справдѣ потрêбна певна лінгвістична освѣта — на ôдмѣну ôд 2-го выпадку, де досыть и любительського рôвня. На жаль, зараз етѵмологічны̂ сѵстемы сприймаються як така собѣ «ярыжка для язычія» — щось непотрêбне, незрозумѣле, ідеологічно вороже. Ни̂хто цим не займається, крôм рѣдкôсных любителêв

[ПРОВІД]

а диплом филолога би помьиг 

Ну не всім же бути філологами.

Якщо читач знає декôлька простых правил, то зможе читати, не маючи диплома філолога

розробка правил для етѵмологічної системы значно важча, нѣж ‹ простий украинський альфавьит ›

[Python]

‹ простий украинський альфавьит ›

Мета бôльш складных етѵмологічных сѵстем — зробити мêждіалектне письмо, зближене за правилами зô стороукраїнським. А яка мета исно̌вання цёго простого «альфавьиту»? Наблизитись до ідеалу — 26 літер, як ў англійському? Ну так ў англійськôй мовѣ їх реально выкорыстовується бôльше, нѣж 26.

[ПРОВІД]

ПРОСТОТА

[Python]

Тоді ідеал простоти — азбука Морзе, якщо під простотою ми розуміємо зменшення алфавіту.

Порівняймо з сучасним алфавітом. Хіба «ьи» простіше, ніж «і»? Вже не кажучи про неоднозначність читання «уу» (куу, вакуум), «аа» (Гаага, Саани), «ее» (деетимологьизацьиа, реестр).

[ПРОВІД]

ПРОСТОТА — ньичого заивого , а тьильки необхьидне .


про ‹і› читай мьий первий допис .

куйу , вакуйум ; гайага / га-ага ; де-етимолог / дейетимолог


азбука морзе . спершу дьизнайсьа шчо це и навьишчо воно .

[Python]

ПРОСТОТА — ньичого заивого , а тьильки необхьидне .

Це не простота, а мінімалізм. Якщо ця «простота» досягається за рахунок практичної зручності, це вже не простота.

про ‹і› читай мьий первий допис .

і - пропонуу видалити з алфавьиту і , бо вона невиразна через своу узкьисть , та и цьатка угорьи мульае око

А по-моєму, цятка якраз робить цю літеру досить виразною — це, свого роду, обличчя літери. Так само, як дужка вгорі створює візуальний образ літери й.

За частотою вживання літера «і» стоїть на першому місці — розростання її в диграф сповільнить друк і особливо ручний запис тексту. Тому, з точки зору практичного користування цим алфавітом, це не спрощення, а ускладнення. Спрощенням було б використання одного знаку для «і» та «и» (зрештою, їх досить часто плутають), але тоді виникає забагато неоднозначностей.

вакуйум ; гайага

ОМГ якою це мовою?!

азбука морзе . спершу дьизнайсьа шчо це и навьишчо воно .

Ну навіщо так нервувати? Азбука морзе — лише доказ того, що для передачі текстової інформації достатньо двох графічних знаків і одноклавішної клавіатури. Нічого зайвого, а тільки необхідне

[ПРОВІД]

для питона : простота - це иерогл˘ифи
шче и зручно це : чим б˘ил˘ше иерогл˘иф˘ив - тим коротш˘и слова .

литера ‹і› невиразна через своу вузк˘ист . инш˘и литери - широк˘и , тому очам йих легше уп˘изнавати .

для питона : иерогл˘ифи - найвиразн˘иш˘и

у китайск˘ий мов˘и питона : ‹і› - найчаст˘ише вживана л˘итера .
в украинск˘ий же : вона середн˘овживана .
питон уважае : шчо " розростання її в диграф сповільнить друк і особливо ручний запис тексту " , тому в˘ин користуетс˘а иерогл˘ифами ( йому так швидше ) , а на пис˘м˘и дуже часто вживае вс˘аких д˘иакритик ( шчоби ше швидше було ) .
для питона : простота - це иерогл˘ифи

питон не знае , шчо украинска уникае зб˘игу голосних ( йому браку диплома филолога ) .

питон не знае нашчо створена азбука морзе и де вона застосовуетс˘а.

[Python]

для питона : простота - це иерогл˘ифи

В окремих випадках ідеографічне письмо зручніше, ніж фонетичне. Що таке цифри, як не ті ж ієрогліфи?

питон уважае : шчо " розростання її в диграф сповільнить друк і особливо ручний запис тексту " , тому в˘ин користуетс˘а иерогл˘ифами ( йому так швидше ) , а на пис˘м˘и дуже часто вживае вс˘аких д˘иакритик ( шчоби ше швидше було ) .

Не зовсім. Я взагалі не ставлю спрощення собі за мету. Це, скоріш, ускладнення з метою більш точного відтворення етимологічних зв'язків.
Втім, у порівнянні з диграфом ьи, більшість літер з діакритиками справді графічно простіші.

литера ‹і› невиразна через своу вузк˘ист . инш˘и литери - широк˘и , тому очам йих легше уп˘изнавати .

Зате літера «і» завдяки крапці виступає з рядка — хіба це не полегшує розпізнавання?

питон не знае , шчо украинска уникае зб˘игу голосних ( йому браку диплома филолога ) .

Зате він знає, що в сучасній живій українській мові збіг голосних вже став нормою, зафіксованою словниками (хоча людина з дипломом філолога не помічає цього очевидного факту). Уникнення зіяння — правило хорошого тону, не більше.

питон не знае нашчо створена азбука морзе и де вона застосовуетс˘а.

Хм... цікаво дізнатися. Чи не поділишся знаннями, о великий гуру азбуки морзе? Мій розум безсилий осягнути статтю з вікіпедії

[ПРОВІД]

питон не досить кмьитлив шчоб збагнути , шчо кажучи про иерогльифи йа натьакау на те шчо вьин помьитно збьильшуе кьилькьисть льитер у альфавьитьи .

вийавльаетсьа питон хоче ускладнити альфавьит , але раньише говорив про " кьилька ПРОСТих правил " .

питон уважае ‹ьи› диграфом и не може здогадатись шчо хибить , адже , примьиром , у словьи ‹ньиколи› диграфом можна назвати и ‹нь› - њ .

питону приемно читати текст церковнословйанскоу азбукоу де букви рьизнои ширини .
шче приемньише дльа нього крапки,риски,дужки над льитерами .

питон - за порушенньа ‹ правил хорошого тону › .

[Python]

питон не досить кмьитлив шчоб збагнути , шчо кажучи про иерогльифи йа натьакау на те шчо вьин помьитно збьильшуе кьилькьисть льитер у альфавьитьи .

Та, мабуть, питон узагалі тупий якийсь. Дивно, що він узагалі букви розуміє з таким рівнем кмітливості.

вийавльаетсьа питон хоче ускладнити альфавьит , але раньише говорив про " кьилька ПРОСТих правил " .

Складні правила письма поєднуються з відносно простими правилами читання, які дозволяють однозначно прочитати текст (чого не можна сказати про проект ПРОВОДА).

питон уважае ‹ьи› диграфом и не може здогадатись шчо хибить , адже , примьиром , у словьи ‹ньиколи› диграфом можна назвати и ‹нь› - њ .

Ну добре, тоді у слові «вьисьим» диграфом є «вь», а після нього йде звук «и»? Дякую тобі, Боже, що я не філолог!

питону приемно читати текст церковнословйанскоу азбукоу де букви рьизнои ширини .
шче приемньише дльа нього крапки,риски,дужки над льитерами .

А що, це має бути неприємно?

питон - за порушенньа ‹ правил хорошого тону › .

Та це правило навіть у «Кобзарі» не завжди виконується:
...І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

...І у ченця, як трапиться,—
Нехай не гуляє,
А святе письмо читає,
Людей поучає.

Щодо «вакуюму й Гаяги». Якби ці слова потрапили під дію мовних процесів, що перешкоджають зіянню, то вставний [й] там би не з'явився. Не буває в українській мові переходу а-›я і у-›ю в такій позиції (хоча, можливо, в часи Ярослава Мудрого спостерігалось щось подібне).  Могла відбутись редукція подовжених голосних (вакум, Гага), або ж могли з'явитися вставні «в» чи «г» (вакугум чи вакувум, Гагага чи Гавага), хоча варіант зі скороченням голосних мені здається природнішим (власне, так ці слова навіть у сучасній мові вимовляє дехто).

[ПРОВІД]

ПРОСТО :
на-учати , по-учати , ваку-ум , га-ага

не подужав зрозумьти ?

шче : ‹ь› - не звук . а ЛИШЕ знак . вьн помйакшуе И попередньи приголосньи И сльдуучи голосньи .

[Python]

Проблема в тому, що в слові «вісім» м'якого «в» нема — ми можемо позначити «і» як «ьи», але тоді м'який знак все одно впливатиме на вимову лише голосної. Голосний звук, записаний двома літерами (одну з яких ми прозвали знаком) — що це, як не диграф?

[ПРОВІД]

дурньа

[Python]

дурньа

А як же магічний диплом філолога??? Цей артефакт дає +25 до інтелекту

[Lugat]

питон не досить кмьитлив шчоб збагнути ,
питон - за порушенньа ‹ правил хорошого тону › .

Я так розумію, що звертання до співбесідника у третій особі однини є щось на зразок польського "pan", а чи іспанського "Usted" (скорочення від "Vuestra merced" - Ваша милість)? Але коли так, то варто було б відродити старі ґречні українські звертання, як наприклад, вашець, вашмосць, мосьпане (згадаймо класичне: "Так це вашець Петро?"), а не вдаватися до стилю якогось дикого племені тих часів, коли ще не знали займенників.

Ще гірше - апріорно давати оцінку опоненту у вигляді "питон не досить кмьитлив шчоб збагнути", це є саме отим порушенням правил хорошого тону. Якщо думки опонента не сходяться з думками вашеці, то варто мосьпану Проводу протиставити свої думки, а хто "не досить кмьитлив" - хай вирішує читач. Також хай читач вирішить ще й таке: як оцінити вчинок, коли ім'я опонента хтось подає з малої літери, типу "питон", зате себе величає суцільно CapsLock'ом "ПРОВІД".

[Lugat]

Але повернімося до теми нашої розмови. Якщо вже ми хочемо відтворити чергування:
о – і через ô
е – і через ê
є – і через ѣ і так далі,
то чи не варто було б також відтворити чергування:
к – ц через ќ: рука – руќі, зате «ручка» писатимемо: руӄка
г – з через ѓ: нога – ноѓі, а от «ніжка» записуватимемо отак: нôҕка
х – с через ӿ, муха – муӿі, але «мушка» буде: муӽка?

Щодо букви ы. Український звук «и» значно відрізняється від російського «ы», тому вживання його на письмі може призвести до труднощів у вивченні російськомовними української мови, коли вони впізнаватимуть свою букву «ы» і так само вимовляти. Це може призвести до спотворення української мови, зокрема на тих землях країни, де є значний прошарок серед населення носіїв російської мови.

[Python]

є – і через ѣ і так далі,

На місці ятя чергування не відбувається (якщо не вважати чергуванням єкання в російських запозичених назвах, споріднених з українськими). Це історична літера, що переважній більшості випадків перейшла в і/ї.
Чергування є/ї можна, в принципі, передавати через є̂ , але простіше взяти готовий символ ê — це плутанини не викличе, бо е/і та є/ї з'являються в різних позиціях, зате діакритик не калічитиметься в різних шрифтах, та й на одну літеру абетки менше.

Щодо букви ы. Український звук «и» значно відрізняється від російського «ы», тому вживання його в на письмі може призвести до труднощів у вивченні російськомовними української мови, коли вони впізнаватимуть свою букву «ы» і так само вимовляти.

Український звук «и» також відрізняється від російського «и». Однак, користуємось.
В принципі, ы та ы̂ (чи лише ы̂ )можна залишити тільки в закінченнях прикметників твердої групи, де ця літера має граматичне і деяке фонетичне значення.

к – ц через ќ: рука – руќі, зате «ручка» писатимемо: руӄка
г – з через ѓ: нога – ноѓі, а от «ніжка» записуватимемо отак: нôҕка
х – с через ӿ, муха – муӿі, але мушка буде: муӽка?

Історично склалось так, що якраз це чергування завжди в нашій мові відображалось на письмі. Можна його позначити й іншим способом:
нога — ноз̀ѣ — нôж̀ка
рука — руц̀ѣ — руч̀ка
муха — мус̀ѣ — муш̀ка

[Lugat]

Чергування є/ї можна, в принципі, передавати через є̂ , але простіше взяти готовий символ ê — це плутанини не викличе, бо е/і та є/ї з'являються в різних позиціях, зате діакритик не калічитиметься в різних шрифтах, та й на одну літеру абетки менше.

То можна писати Киêв? 

[Python]

То можна писати Киêв?

А чому ні?

[ПРОВІД]

Я так розумію, що звертання до співбесідника у третій особі однини є щось на зразок польського "pan", а чи іспанського "Usted" (скорочення від "Vuestra merced" - Ваша милість)?

ньи , помильаешсьа .
у мене склалось враженньа , шчо питон з тих , кому лишень би посперечатись .
тому йа и вживау такого звертанньа , шчоби дешчо вьидсторонитись и , таким чином , запобьигти пустим суперечкам .

Але коли так, то варто було б відродити старі ґречні українські звертання, як наприклад, вашець, вашмосць, мосьпане (згадаймо класичне: "Так це вашець Петро?"), а не вдаватися до стилю якогось дикого племені тих часів, коли ще не знали займенників.

здаетсьа пан педагог за професьиеу
тому за звичкоу продовжуе своу по-учальну дьиальньисть поза роботоу .
хочу нагадати пану , шчо вьн не у школьи , йа йому не учень а вьн меньи не учитель .
а шчодо ‹ дикого племеньи › - то це лише його особисте  враженньа .

Ще гірше - апріорно давати оцінку опоненту у вигляді "питон не досить кмьитлив шчоб збагнути", це є саме отим порушенням правил хорошого тону.

пан не до мьисцьа вживае слово ‹апрьиорьи› . напевно , вьн не розумьие йасно його значенньа . вживати слова значенньа йаких тобьи нейасне - некрасиво .
мое враженньа шчодо кмьитливости питона виникло не ‹ апрьиорьи › , а з його ж сльив .

Також хай читач вирішить ще й таке: як оцінити вчинок, коли ім'я опонента хтось подає з малої літери, типу "питон", зате себе величає суцільно CapsLock'ом "ПРОВІД".

лугат не мьиг не помьитити , шчо йа узагальи не вживау великих льитер .
але це йому не завадило однозначно зрозумьити написанньа именьи з маленькои льитери йак зневагу .
шчо ж , це говорить лише про кмьитливьисть пана лугата  
ось моа позицьиа шчодо ВЕЛИКИХ ЛЬИТЕР  8)

[Python]

у мене склалось враженньа , шчо питон з тих , йаким лишень би посперечатись .
тому йа и вживау такого звертанньа , шчоби дешчо вьидсторонитись и , таким чином , запобьигти пустим суперечкам .

А даремно. Як казали давні греки, в суперечці народжується істина.
Та й алфавіт шановного ПРОВОДА, пройшовши через краш-тест моєї критики, став уже більш-менш придатним для використання

[ПРОВІД]

необхидно зрозумити , шчо призначенньа мого алфавьту и питонового ризни , тому и сперечатись ньчого , бо ньчого спьльного нам дьлити . питонови алфавьт - тьльки дльа лингвистив  з дипломом . мьи же алфавьт можна набрати навьть на росииськьи розкладцьи клавиатури , крьм того : його легше-швидше уводити , аньж алфавит з диакритиками .

[ПРОВІД]

к – ц через ќ: рука – руќі, зате «ручка» писатимемо: руӄка
г – з через ѓ: нога – ноѓі, а от «ніжка» записуватимемо отак: нôҕка
х – с через ӿ, муха – муӿі, але мушка буде: муӽка?

Історично склалось так, що якраз це чергування завжди в нашій мові відображалось на письмі. Можна його позначити й іншим способом:
нога — ноз̀ѣ — нôж̀ка
рука — руц̀ѣ — руч̀ка
муха — мус̀ѣ — муш̀ка

так гисторично склалось , шчо чергуванньа и замьна :

о – і через ô
е – і через ê
є – і через ѣ і так далі

тепер вьдображаетсь на письмь .


лугат