Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Для русского человека легче болгарский или польский?

Автор kobzar, июня 20, 2018, 18:16

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

DarkMax2

Цитировать ląd, lądowy, lądować, lądowiec, niemieckie, co już Klonowic w Flisie zaznaczył: »ziemia ląd z dawna, stara to niemczyzna, którą i nasza przyjęła ojczyzna«; »brzeg główny w swojej mowie flis lądem zowie« (tenże). Słowo to zachodnio-europejskie, niem. i celt. (stąd franc. lande, 'step'); u nas w złożeniach z niem.: lancman, landwera, landszaft, lancknecht. Co innego nazwa miejscowa Ląd (p. lęda pod Lach).
https://pl.wikisource.org/wiki/Słownik_etymologiczny_języka_polskiego/ląd
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Lodur

Цитата: Iskandar от июня 25, 2018, 10:24
Корень-то североевропейский.
Праслав. *lędо/*lęda/*lędъ "пустошь; лес под расчистку для поля", др.прус. lindan "долина", бретон. lann "пустошь".
В //др.рус. лядина, от этого же корня восточнославянское название поляков *lęxъ - ляхъ.
Возможно, польское слово получило семантическое влияние немецкого.
Интересно. Я даже в словаре нашёл: (wikt/ru) ляда , хоть раньше ни разу не слышал и не встречал такого слова. (Но это не удивительно - подсечно-огневое земледелие уж очень давно было...)
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

DarkMax2

Цитата: Lodur от июня 25, 2018, 10:34
Цитата: Iskandar от июня 25, 2018, 10:24
Корень-то североевропейский.
Праслав. *lędо/*lęda/*lędъ "пустошь; лес под расчистку для поля", др.прус. lindan "долина", бретон. lann "пустошь".
В //др.рус. лядина, от этого же корня восточнославянское название поляков *lęxъ - ляхъ.
Возможно, польское слово получило семантическое влияние немецкого.
Интересно. Я даже в словаре нашёл: (wikt/ru) ляда , хоть раньше ни разу не слышал и не встречал такого слова. (Но это не удивительно - подсечно-огневое земледелие уж очень давно было...)
Учитывая, что Польша, как и Украина, это совсем не лесистая Белорусь и не Россия, думаю, совпадение.
Хотя, лядо в украинском имеется:

Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 391.

Поляки в словарях "лёнд" записывают в германизм, не смотря на когнат.
Цитата: Iskandar от июня 25, 2018, 10:24
бретон. lann "пустошь".
Забавное совпадение.
ЦитироватьЛАН 1, у, чол.

1. Безліса рівнина, рівний, широкий простір; поле. — Ой тумане, тумане — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? (Тарас Шевченко, I, 1951, 310); — Для одного мало оцих ланів, степів безкраїх?.. — думають одрадяни, вертаючись додому (Панас Мирний, IV, 1955, 243); У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане копито (Юрій Яновський, V, 1959, 63);
//  без додатка, який, чого. Великий безлісий простір оброблюваної землі. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами (Тарас Шевченко, II, 1963, 64); Вже сонце котилось до темного бору І в теплім промінні купало І ярі лани, і веселую гору (Леся Українка, I, 1951, 345); По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 9);
//  Ділянка оброблюваної землі, яка має певні межі. Як тільки хліб поспів, так зараз від усякого двора вийшло по женцю і в один день увесь лан Тихонів і зжали, і пов'язали, і у копи поклали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 148); Христине серце не б'ється мов, а стиха токоче: очі бігають з ниви на ниву, з одного лану на другий (Панас Мирний, III, 1954, 105); Ти із ланкою своєю.. боліла серцем і душею.., щоб лан-ділянку вберегти від бід-напастей десяти: від приморозків запізнілих, від довгоносика того... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 322);  * Образно. Любові й віри невмирущі зерна Поет посіяв на лану своїм (Максим Рильський, II, 1960, 273).

2. заст. Ділянка оброблюваної землі в межах 10—30 десятин як міра площини. Дарує тобі два лани жита (Павло Чубинський, III, 1872, 370); Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110).

3. чого, який, рідко. Простір, у межах якого відбувається певна дія. Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай (Павло Грабовський, I, 1959, 62);
//  перен. Галузь, сфера діяльності. Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, Щоб вихід пошвидше знайти (Павло Грабовський, I, 1959, 154); На ратному полі і на трудовому лану.. завжди йшли опліч ці народи-брати (Максим Рильський, III, 1956, 7).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 443.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Iskandar

Вообще-то говоря ляхами их прозвали именно как жителей лядин, и это было в позднепраславянскую эпоху. Вероятно, так называли огнево-подсечников жители более возвышенных и холмистых районов. Гурали (горные поляки) называли ляхами всех остальных поляков (хотя это, конечно, восточнославянизм).

DarkMax2

ЦитироватьLach, nazwa ruska 'Polaka'; Podlasze, dziś Podlasie, 'kraj przy Lachu'; prastary przymiotnik ljadskij, nie ljaszskij, dowodzi, że nazwa od ljad- wyszła. Ruskie ja poszło z nosowego ę, i tak je Węgrzy i Litwini od Rusi w 9. i 10. wieku przejęli, węg. Lengyen niegdyś, dziś Lengyel (z Lęděne praruskiego ?), lit. Lenkas ; forma lach (lęch) jest zgrubiałą, jak Moch z Moskal, brach z brat, Stach, Wach. Twierdzą, że w lęch tkwi nazwa lędy, 'pola pod zasiew przygotowanego' (rus. lado), ależ to żadna osobliwsza cecha; może raczej przezwisko od lędźwi (p.); ruskie ljad 'djabła' oznacza (idi k ljadu, 'do czarta'), lecz wiek tegoż nie da się stwierdzić. Lachami nazywają górale polscy 'Polaków z równiny', ale samo a dowodzi ich pożyczki ruskiej; wszelkie zaś próby wywodzenia Lacha od Polacha (Polanina), rozbijają się o ów stały przymiotnik z d i o owo ę; Lingones, u Tomasza Kroata w 13. wieku, są tylko z węgierska nazwani 'Polacy'. ; U Serbów Ledjanin, kral ledjański (o Warneńczyku), swem d uderza, zresztą nazwy z ch, u Turków Lechistan. Lech na początku czeskiej kroniki rymowanej (około r. 1310) jest już wymysłem, z Polski przejętym, gdzie go do Czecha dorobiono, jak i Lechitów (wedle Lacha) mistrz Wincenty około r. 1200 dorobił; Gall (r. 1113) nie znał wcale takiej nazwy.
https://pl.wikisource.org/wiki/Słownik_etymologiczny_języka_polskiego/Lach
С Вами поляки не согласны.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.


SIVERION

Цитата: Iskandar от июня 25, 2018, 10:49
Вообще-то говоря ляхами их прозвали именно как жителей лядин, и это было в позднепраславянскую эпоху. Вероятно, так называли огнево-подсечников жители более возвышенных и холмистых районов. Гурали (горные поляки) называли ляхами всех остальных поляков (хотя это, конечно, восточнославянизм).
Этногенез самих гуралей сложился из этих самых огнево-подсечников славян перебравшихся в горы и смешавшихся со скотоводами влахами, у гуралей антропологически сильное балканское влияние как и у украинских горцев гуцулов и традицонный пастушечный образ жизни гуралей и гуцулов явно влашское наследие.
There is no conversation more boring than the one where everybody agrees (Michel de Montaigne) ;[пол:мужской]

Sandar

Цитата: Lodur от июня 25, 2018, 10:34
Цитата: Iskandar от июня 25, 2018, 10:24
Корень-то североевропейский.
Праслав. *lędо/*lęda/*lędъ "пустошь; лес под расчистку для поля", др.прус. lindan "долина", бретон. lann "пустошь".
В //др.рус. лядина, от этого же корня восточнославянское название поляков *lęxъ - ляхъ.
Возможно, польское слово получило семантическое влияние немецкого.
Интересно. Я даже в словаре нашёл: (wikt/ru) ляда , хоть раньше ни разу не слышал и не встречал такого слова. (Но это не удивительно - подсечно-огневое земледелие уж очень давно было...)
У нас ляда это крышка криницы. Не только это, вероятно. У меня просто слабая связь со средой аутеничного нашего языка и небольшой опыт общения.

И вот:
http://sum.in.ua/s/ljada

DarkMax2

Цитата: DarkMax2 от июня 25, 2018, 10:40
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 391.
Старые Сербы, что близ Новограда-Волынского.

Лядина, -ни, ж. Сосна, растущая на ляд'ѣ. Cм. лядо. Н. Вол. у.   
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 391.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

kobzar

Ребят, а как польская твердая "ч" произноситься, которая "cz" - кончиком языка или как-то иначе? Спс


kobzar

Цитата: Неудачник от июня 25, 2018, 13:19
Кончиком. Как в лучший.

Очень хорошее объяснение. Я уже заметил, что в русском языке есть примеры на все случаи жизни )

Neeraj

Цитировать
Поврóтъ Таты
Пóйдзьце о дзятки, пóйдзьце вшистке разэм
За място, подъ слупъ на взгóрэкъ,
Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкнийце образэмъ,
Побожне змóвце пацёрэкъ.


Andrej82

Болграский, ИМХО, может показаться понятнее только с самого начала, благодаря алфавиту и общему, благодаря церковнославянскому, пласту слов.

Польский как-то легче ложится на извилины мозга, если выражаться научно.  Грамматика, строение фраз, бытовые слова, даже мат ближе.

piton

Немного познакомившись с польскими текстами, понял, что это разновидность языка русского, специфическая несколько. И да, лучше не знать как это всё звучит.
W

TestamentumTartarum

Цитата: piton от июля 31, 2018, 00:01
Немного познакомившись с польскими текстами, понял, что это разновидность языка русского, специфическая несколько. И да, лучше не знать как это всё звучит.
Наоборот надо знать как звучит  :) Вчера как раз выучил Chczaszcz'a Яна Бжехвы - язык пару-тройку раз сломал, но выучил ;D
P.S. Мнение опубликовано. ГКК.
P.P.S. Осторожно, ругаюсь бронетанками!

Python

Цитата: TestamentumTartarum от июля 31, 2018, 00:10
Цитата: piton от июля 31, 2018, 00:01
Немного познакомившись с польскими текстами, понял, что это разновидность языка русского, специфическая несколько. И да, лучше не знать как это всё звучит.
Наоборот надо знать как звучит  :) Вчера как раз выучил Chczaszcz'a Яна Бжехвы - язык пару-тройку раз сломал, но выучил ;D
IMHO лучше сначала научиться это понимать, а потом вникать в произношение. Хотя все делают наоборот: заучивают произношение букв и диграфов, а потом зубряд когнаты известных им слов родного языка, чтобы научиться их как-то понимать.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Jeremiah

ЦитироватьВ Щебрешине хрящ бремит в тростине
И Щебрешин с того слынет.
Вол его пытает: «Пан хрящ,
По цо пан так брячит в гуще?»
«Як то — по цо? То есть праца,
Каждая праца оплачается.»

«А цо ж за то Пан достаёт?»
«Тоже пытанье! Всисткие гаи,
Всисткие тростины по все часы,
Луки, поля ораз леса,
Навот речки, навот сдрои,
Всистко то есть властно моё!»
:smoke:

Python

Интересно, какой юс (большой или малый) мог быть в предшественнике пол. chrząszcz и укр. хрущ?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Upliner

Там был большой юс, т.е. именно хрущ, а не хрящ.
(wikt/en) Reconstruction:Proto-Slavic/xrǫščь

В польском определённое время большой и малый юс смешались и разделились уже по другому принципу.
Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus, nunc et in hora mortis nostrae.

DarkMax2

Цитата: Python от августа  1, 2018, 13:01
Интересно, какой юс (большой или малый) мог быть в предшественнике пол. chrząszcz и укр. хрущ?
Малый дал мягкие, а большой твёрдые. Видимо, в польском искажение. Хрущ от *xrǫščь, хрущ "хрустит".
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.


Python

Цитата: Upliner от августа  1, 2018, 13:05
Там был большой юс, т.е. именно хрущ, а не хрящ.
(wikt/en) Reconstruction:Proto-Slavic/xrǫščь

В польском определённое время большой и малый юс смешались и разделились уже по другому принципу.
Но, как правило, ѧ дает смягчающие ią/ię (в позиции после r переходящие в rzą/rzę), ѫ — несмягчающие ą/ę. Правда, мягкость еще мог дать ѭ (что дало бы в украинском «хрющ», который затем мог отвердеть в говорах) — возможен ли такой вариант развития?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Vertaler

Ещё есть название деревни Chrząchów — я всегда воспринимал его как «Хрюхов», но, возможно, на самом деле это «Хряхов». А может, и вовсе искажение чего-то непонятного.
Стрч прст в крк и вынь сухим.

Jeremiah

Цитата: Python от августа  1, 2018, 13:01Интересно, какой юс (большой или малый) мог быть в предшественнике пол. chrząszcz и укр. хрущ?
И тот, и тот, вероятно. Смахивает на останки индоевропейского аблаута.

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр