Накат і відкіт поверхневої поодинокої хвилі

[Волод]

А.С.Котельнікова, В.І.Нікішов, Л.М.Терещенко, В.В.Хомицький
Накат і відкіт поверхневої поодинокої хвилі при взаємодії з крутими схилами
Прикладна гідромеханіка, Том 17 (89) № 1, (2015) с.53-58
В даній статті представлено результати експериментальних досліджень взаємодії поверхневих поодиноких хвиль з крутими береговими схилам. Виявлено, що довгі хвилі, які рухаються вгору по схилу (накат хвилі) без руйнування, можуть руйнуватися при відкоті. Визначено величини максимального накату і відкоту поодинокої хвилі для крутих схилів. Отримано залежність величини відкоту від максимального накату хвилі.
КЛЮЧОВI СЛОВА:
поодинока хвиля, крутий схил, накат хвилі, відкіт хвилі
МОВА ТЕКСТУ: українська

http://hydromech.org.ua/content/uk/ph/17_1_53-58.html

 

[Wolliger Mensch]

И чего?

[Python]

Якщо відкіт, то чому не накіт? Якщо накат, то чому не відкат? Хоча СУМ-11 також фікує лише відкіт і накат (а накіт і популярне в наш час відкат у словнику відсутні).

[Wolliger Mensch]

Якщо відкіт, то чому не накіт? Якщо накат, то чому не відкат? Хоча СУМ-11 також фікує лише відкіт і накат (а накіт і популярне в наш час відкат у словнику відсутні).

«Так получилось». Слова образованы закономерно, а асимметрия связана с разным временем образования. Есть покіт, перекіт (параллельно с перекатом), розкіт, остальные, вроде, от итератива.

Семья праслав. *kotiti ещё в дописьменное время подвергалась переоформлению: итератив. *kaťati получил собственное значение «катать взад-вперёд» > «качать», был образован новый итератив *katati, а от него уже в праславянском был образован неитеративный *katiti. Возможно, тут дифференцирующее влияние праслав. *kotiti «рожать детёнышей», а у имени действия *kotъ — влияние имени *kotъ «окот», а также омонима «кот», кроме того, праслав. *kotъ ещё и идиоматизировалось со значением клетки (в собственном значении «катание» он не отмечено). Словообразование с -котом и -катом в восточнославянских говорах отражает ту же тенденцию.

[Волод]

Але словниковий «накат» з  «хвилею» не  поєднаєш.

НАКА́Т, у, чол.

1. Дія за значенням накатати, накатувати 1—3.

2. Фарба, клей і т. ін., нанесені на поверхню чого-небудь спеціальними пристроями. У кожного господаря свій смак. В одного стіни кімнати тільки побілені, другий любить накат, третій оббиває їх шпалерами... (Знання та праця, 12, 1965, 13).

3. Шар настелених поверх чого-небудь або під чим-небудь колод, дощок і т. ін. Глибокі траншеї, ескарпи, дроти, Міцні бліндажі — в шість, у вісім накатів, — Це був бастіон! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 161); Його землянка на горбочку, у три накати, просторіша за нашу і за всі інші (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 35).

4. Добре утрамбована, виїжджена, укочена дорога, колія і т. ін. Протікають асфальти з міста — сизі стрічки в широкім полі, По шосейних важких накатах, в смарагдовій густій траві (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 12).

5. Будівля, споруда для накриття, захисту від чого-небудь; навіс. Та ж повітка, сани під накатом, засохла вишня біля порога (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 41); На протилежному пагорбі, — конюшні, корівники, пташники, кузня, майстерні, зерносклепи, накати з реманентом, словом, уся маєтність великого господарства (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 100.

НАКАТА́ТИ див. накатувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 100.

Тлумачення, значення слова «накатувати»:
НАКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАТА́ТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Довго їздячи, утрамбовувати (дорогу, колію і т. ін.).

2. спец. Катаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. Накатувати шестірні; Накатати шурупи.

3. спец. Наносити на яку-небудь поверхню фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін. певним пристроєм.

4. тільки док., розм. Зробити багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 101.

«Хвилі» в словнику котяться а не катяться.
 

КОТИТИСЯ 1, кочуся, котишся, недок.

...........................

2. Рухатися силою течії, вітру тощо. З високої вежі вівчарику видко, Як котяться хвилі лиманові швидко (Леся Українка, I, 1951, 20); Над містом котились валунами сірі, як каміння, хмари (Олесь Гончар, IV, 1960, 54); Дим котився по сонних господах, затуманював голе гілля (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 319);
//  перен., розм. Поширюватися в просторі (про звуки, запахи тощо). Стук сокири по сухому дереву далеко котився у рожевому морозному повітрі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Десь пісня котиться дзвінка, Цвіте веселкою тугою (Володимир Сосюра, I, 1957, 433);
//  перен., розм. Поширюватися, ставати відомим (про чутки, вістки тощо). Котилася чутка світом, і невідомо було, хто пустив її перший (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 65).

.............................................

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 310.

Що робити якщо алергія на кульгаві іменники: «накочування», «скочування»?

[DarkMax2]

Якщо відкіт, то чому не накіт? Якщо накат, то чому не відкат? Хоча СУМ-11 також фікує лише відкіт і накат (а накіт і популярне в наш час відкат у словнику відсутні).

ІМХО, а системніше: відкат, накат, перелам / злам, перегар / згар

котяться а не катяться.

Кості ломить і ламають Чергування.

Але словниковий «накат» з  «хвилею» не  поєднаєш.

НАКА́Т, у, чол.

1. Дія за значенням накатати, накатувати 1—3.

2. Фарба, клей і т. ін., нанесені на поверхню чого-небудь спеціальними пристроями. У кожного господаря свій смак. В одного стіни кімнати тільки побілені, другий любить накат, третій оббиває їх шпалерами... (Знання та праця, 12, 1965, 13).

3. Шар настелених поверх чого-небудь або під чим-небудь колод, дощок і т. ін. Глибокі траншеї, ескарпи, дроти, Міцні бліндажі — в шість, у вісім накатів, — Це був бастіон! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 161); Його землянка на горбочку, у три накати, просторіша за нашу і за всі інші (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 35).

4. Добре утрамбована, виїжджена, укочена дорога, колія і т. ін. Протікають асфальти з міста — сизі стрічки в широкім полі, По шосейних важких накатах, в смарагдовій густій траві (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 12).

5. Будівля, споруда для накриття, захисту від чого-небудь; навіс. Та ж повітка, сани під накатом, засохла вишня біля порога (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 41); На протилежному пагорбі, — конюшні, корівники, пташники, кузня, майстерні, зерносклепи, накати з реманентом, словом, уся маєтність великого господарства (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 100.

НАКАТА́ТИ див. накатувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 100.

Тлумачення, значення слова «накатувати»:
НАКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАТА́ТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Довго їздячи, утрамбовувати (дорогу, колію і т. ін.).

2. спец. Катаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. Накатувати шестірні; Накатати шурупи.

3. спец. Наносити на яку-небудь поверхню фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін. певним пристроєм.

4. тільки док., розм. Зробити багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 101.

Див. 3