Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Яка це частина мови?

Автор Python, ноября 21, 2007, 22:38

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Conservator

Цитата: Python от февраля 16, 2010, 17:43
2) «нема» й «немає» повністю рівноправні, і не можна сказати, що «немає» вживається вкрай рідко.

Цитата: Python от февраля 16, 2010, 17:43
є дієслово «нема», яке без «не» просто не вживається.

Це форми одного дієслова. Хіба нема форми "має" від "мати", похідною від якого є ця лексема?

Цитата: Python от февраля 16, 2010, 17:43
1) Є — коротка форма, бо повна («єсть») вживається досить обмежено.

Історично - коротка, в СУМ - уже ні. Просто, що її далі вже нема куди скорочувати.

Цитата: Python от февраля 16, 2010, 17:43
Зрештою, «нема» узгоджується з іншими членами так само, як «не було», але хіба це вигук?

Ні, але в майбутньому може перетворитися на вигук.
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Python

Цитата: Conservator от февраля 16, 2010, 17:49
Це форми одного дієслова. Хіба нема форми "має" від "мати", похідною від якого є ця лексема?
«Має» й «немає» в сучасній мові не сприймаються як форми одного дієслова, хоча й історично мають спільне походження. Більше того, «не має» й «немає» узгоджуються з іншими членами речення по-різному.


«Так» і «ні» — точно вигуки? Вікісловник вважає їх чимось окремим — твердженням і запереченням.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2


Python

Присудок, як відомо, узгоджується з підметом. Підметів у реченнях з «нема» не буває.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Drundia

Хіба речення не може складатися з одного присудка?

Conservator

Цитата: Drundia от февраля 16, 2010, 19:17
Хіба речення не може складатися з одного присудка?

Може складатися з одного головного члена мови, тоді воно односкладне. Той головний член може співвідноситися з підметом або присудком, але не є ані тим, ані иншим. Крім випадків, коли його можна домислити, тоді речення є двоскладним, але неповним.
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Олеся_

Скажіть ,будь ласка, якою частиною мови являється слово "лише"? Це ж прислівник, чи ні?

Python

Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

crvxfp

Яка частина мови слово український?Це прислівник?

Python

Це не прислівник. Почитайте підручник і спробуйте знайти відповідь самостійно.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Стя

Ми не можемо ні в якому разі казати "в мене є" або "в мене нема".Українська мова дозволяє лише "я маю" та "я не маю"! Ось так.А що до "стриб" і "скок" , то я вважаю, що це спрощені форми дієслів.

Python

ЦитироватьМи не можемо ні в якому разі казати "в мене є" або "в мене нема".Українська мова дозволяє лише "я маю" та "я не маю"!
«Я (не) маю» замість «у мене є/нема» — не загальнообов'язкова норма, а лише особливість одного з регіональних варіантів української мови. Для Наддніпрянщини конструкції зі словом «маю» менш типові, ніж для Галичини, їх використання має певні стилістичні обмеження (це «високий стиль», що добре підходить до наукової роботи чи поезії, але виглядає неорганічно в контексті чогось побутово).
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2


Python

Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Drundia


NPEVKK


Conservator

Цитата: NPEVKK от апреля  6, 2011, 15:38
завдяки-що це за частина мови

прийменник. хоча історично він є видозміненим дієприслівником.
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Python

«Дякуючи» — за формою справді дієприслівник, як і російське «благодаря». Але «завдяки» — що це за історичний тип дієприслівників, і яким було дієслово? Чи не могло «завдяки» виникнути як прислівник на основі іменника з прийменниками?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Drundia

ІМГО «завдяки» — історично прийменник з іменником (за вдяки (н. вдяка)).


Conservator

Цитата: Python от апреля  6, 2011, 18:21
Але «завдяки» — що це за історичний тип дієприслівників, і яким було дієслово?

як на мене, наслідок стягнення поєднання дієслова "дякуючи" з прийменниками. Тобто, "завдячуючи" -> "завдяки".

Цитата: Python от апреля  6, 2011, 18:21
Чи не могло «завдяки» виникнути як прислівник на основі іменника з прийменниками?

Чому Ви вважаєте його прислівником, а не прийменником?

Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Drundia

Цитата: ou77 от апреля 11, 2011, 15:25
Цитата: Drundia от апреля  1, 2011, 10:50
Прийменник яка частина мови?
іменник :)
Неправильно, прийменник це службова частина мови :)

Цитата: Conservator от апреля 11, 2011, 16:06як на мене, наслідок стягнення поєднання дієслова "дякуючи" з прийменниками. Тобто, "завдячуючи" -> "завдяки".
Чи є інші випадки такого стягнення?

Conservator

Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Drundia


Python

Цитата: Conservator от апреля 11, 2011, 16:06
Цитата: Python от апреля  6, 2011, 18:21
Чи не могло «завдяки» виникнути як прислівник на основі іменника з прийменниками?

Чому Ви вважаєте його прислівником, а не прийменником?
В моєму розумінні, «правильний» прийменник не може мати кореня й суфіксів — натомість він сам є аналогом префікса. Все інше — лише перехід інших частин мови (зокрема, прислівників) у функцію прийменника. Як можна відрізнити такий прийменник від прислівника, який вимагає зв'язку з додатком у реченні?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр