рідковживані слова

[DarkMax2]

А чому не від пуда?

[Elischua]

А чому не від пуда?

Ужє почѧтъково у обох тсих словах ѥ съпѡльнє значенѥ «гънати÷штъвхати», съ тъимьжє слово прѫдити значить ищє «тєчи» (прѫд), колижь у пѫдити такого значення [почѧтъково] нєма, алє ота  ïх звѫкова подѡбьнѡсть и съпѡльнє значенѥ, очивидь, причинили проникнутѥ значення «тєчи» из прѫдити ѫ пѫдити.

Форма пуда ѫ якому значеннѣ?

[DarkMax2]

Не пуда, а пуд. Ладно, я тут Фасмера глянул:

Слово: пу́ди́ть,
Ближайшая этимология: пу́жу́ "пугать, гнать", итер. пужа́ть, укр. пу́дити, пу́джу, блр. пудзiць, др.-русск. пудити, ср.-болг. пѫдити (ХIV в.; см. Брандт, РФВ 24, 143), болг. пъ́дя, пъ́ндя (Младенов 540), сербохорв. пу́дити, пу̑ди̑м, словен. podíti "гнать", чеш. puditi "побуждать, подстрекать", слвц. рudit᾽, польск. pędzić "гнать".
Дальнейшая этимология: Предполагали первонач. знач. "теснить" < "натягивать" и сравнивали лит. spándyti "натягивать", нов.-в.-н. sраnnеn -- то же, д.-в.-н., англос. sраnnаn "натягивать", лит. spą́stas "западня", spę́sti, spéndžiu "расставлять западни, ловушки", лтш. spuôsts "западня, силок" (М.--Э. 3, 1035 и сл.; Младенов 540; Преобр. II, 150). Далее сюда же, возм., пядь, пну, пу́то; см. также Иокль, Jagić-Festschrift 483 и сл. Не является более убедительным сравнение с англос. fandian "искушать, проверять", д.-в.-н. fantôn "испытывать", гот. finþan "находить" (Маценауэр, LF 15, 176 и сл.); см. об этих словах Хольтхаузен, Aengl. Wb. 98. Наконец, сравнивали также с лит. spáusti, spáudžiu "нажимать", spáudyti, spáudau "давить", греч. σπεύδω "спешу", σπουδή "поспешность, усердие", алб. рunё "работа" (Петерссон, AfslPh 34, 370 и сл.), что Траутман (ВSW 273) справедливо опускает.

[Elischua]

Не пуда, а пуд. Ладно, я тут Фасмера глянул:

Слово: пу́ди́ть,
Ближайшая этимология: пу́жу́ "пугать, гнать", итер. пужа́ть, укр. пу́дити, пу́джу, блр. пудзiць, др.-русск. пудити, ср.-болг. пѫдити (ХIV в.; см. Брандт, РФВ 24, 143), болг. пъ́дя, пъ́ндя (Младенов 540), сербохорв. пу́дити, пу̑ди̑м, словен. podíti "гнать", чеш. puditi "побуждать, подстрекать", слвц. рudit᾽, польск. pędzić "гнать".
Дальнейшая этимология: Предполагали первонач. знач. "теснить" < "натягивать" и сравнивали лит. spándyti "натягивать", нов.-в.-н. sраnnеn -- то же, д.-в.-н., англос. sраnnаn "натягивать", лит. spą́stas "западня", spę́sti, spéndžiu "расставлять западни, ловушки", лтш. spuôsts "западня, силок" (М.--Э. 3, 1035 и сл.; Младенов 540; Преобр. II, 150). Далее сюда же, возм., пядь, пну, пу́то; см. также Иокль, Jagić-Festschrift 483 и сл. Не является более убедительным сравнение с англос. fandian "искушать, проверять", д.-в.-н. fantôn "испытывать", гот. finþan "находить" (Маценауэр, LF 15, 176 и сл.); см. об этих словах Хольтхаузен, Aengl. Wb. 98. Наконец, сравнивали также с лит. spáusti, spáudžiu "нажимать", spáudyti, spáudau "давить", греч. σπεύδω "спешу", σπουδή "поспешность, усердие", алб. рunё "работа" (Петерссон, AfslPh 34, 370 и сл.), что Траутман (ВSW 273) справедливо опускает.

Ну ось.

[DarkMax2]

"Академічно" це лякати взагалі: http://sum.in.ua/s/pudyty Хм, так, "в штани напудив" це про переляк, але усе таки ж не просто пудити 

[DarkMax2]

А, ні. Таки мочитися, як і у живій мові: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50061-pudyty.html

[DarkMax2]

Ну ось.

Без Вашої р

[Elischua]

Ну ось.

Без Вашої р

Вона нѣ моя р, вышє жь ми писал, ожє почѧтъково значєнѥ «тєчи» изпомежь тсих двох слѡв можє бути тѡлькы за словом прѫдити – на тсє тѧкнє слово прѫд у значеннѣ «тѡк, тєча», за словом пѫд або пѫдити то нєма ни близько такого значення, алє набуло воно такє значенѥ «мочити сѧ» (тобто «пустити струмень {< прѫд}»), крѡмь мьноѭ вышє навєдєнъих причин, яко пєрєтин значеннь «лѧчи» (лѧкати) у слова пѫдити («лѧчи<гънати») та «гънати-пустити [изокрєма] струмень» ѫ съпѡльнє значенѥ «гънати-пустити струмень съ лѧку», якє було пєрєнєсєнє на слово пѫдити.

[Lodur]

Там такого наварила - хвате і цуці, і паці (помиїв, що неможливо їсти)

пьсу и свинѣ?

Не пацюку?

[LUTS]

Там такого наварила - хвате і цуці, і паці (помиїв, що неможливо їсти)

пьсу и свинѣ?

Не пацюку?

Ні, паця - свиня. Так ще діти кажуть.
Пацюка взагалі в живій мові не чув.

[Lodur]

Пацюка взагалі в живій мові не чув.

А як же у вас кажуть?

[LUTS]

Пацюка взагалі в живій мові не чув.

А як же у вас кажуть?

Щур

[Джереми]

Я чув у живій мові "пацюк", тільки так називали не щура, а порося. "Пацюки, пацюки!"- так підгукували поросят та підсвинків. На щура казали "пац". Пацоловка - капкани та інші пастки. Потім стали казати "криса". "Щур" у нас це проклята бджолоїдка рос. щурка золотистая, птах, що живе у нірках по кручах. Я досі не розберу. що мав на увазі письменник Василь Мова-Лиманський, коли сказав "виткнувся із нірки щур" (про П. Куліша). Таки, здається, то сучасний літерат, щур.

[DarkMax2]

В "За двома зайцями" кріса була точно ознакою суржику, а по-українськи звали пацюком.
Словники знають обидва значення:

ПАЦЮК 1, а, чол. Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Панас Мирний, III, 1954, 161); Пацюки володіють інстинктом заздалегідь відчувати катастрофу (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 97); З.. гризунів найбільш поширені нориці (звичайна та гуртова), миші (курганчикова, хатня) та сірий щур — пацюк (Шкідп. і хвор.. рослин, 1956, 451);  * У порівняннях. — Ну, куркульня й завила. Як пацюки, ошкірились (Михайло Стельмах, II, 1962, 412);
//  перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі. — Нарада? — ..крикнув котрийсь з гурту солдатів,. — Так воювати можна! До переможного кінця! Тилові пацюки! (Андрій Головко, II, 1957, 531).

ПАЦЮК 2, а, чол., розм. Те саме, що порося. Вже переносили цілого пацюка, вже почали носити курей, полотно, кожух новий, ані разу не вбираний, але Юрішко був невмолимий (Гнат Хоткевич, II, 1966, 192);
//  перен., зневажл. Про товсту людину. — Значить, тиловий годований пацюк — фельдфебель Готт — робить те, що треба.., пане полковнику? — гнівно звертався в думці Вебер до свого начальства (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 102).

[DarkMax2]

А щур - це і птахи, і гризуни: (wiki/uk) Щур_(значення)

[DarkMax2]

По мнению Якобсона, ščurъ «в различных слав. языках обозначало хтонические живые существа».

[LUTS]

Я чув у живій мові "пацюк", тільки так називали не щура, а порося.

Таке я теж чув. Пацючками можуть назвати ще наприклад пузатих кошенят, цуценят.

[DarkMax2]

Я чув у живій мові "пацюк", тільки так називали не щура, а порося.

Таке я теж чув. Пацючками можуть назвати ще наприклад пузатих кошенят, цуценят.

Так.

[Lodur]

Ну, я у нас на порося нiколи нi "пацюк", нi "паця", нiчого подобного не чув. А от слово "пацюк" широко вживається на щурiв. Слово "щур" теж вiдоме, але вживається на порядок рiдше.

[LUTS]

Десь кажуть "кішка" чи слово суто літературне?

[DarkMax2]

Десь кажуть "кішка" чи слово суто літературне?

А як мають казати? Кошка?

[LUTS]

Десь кажуть "кішка" чи слово суто літературне?

А як мають казати? Кошка?

Кицька в нас кажуть, точніше кіцька. Котенята. Кішка має трохи інше значення. 

[DarkMax2]

Кішка має трохи інше значення. 

Кишка 

[LUTS]

Кішка має трохи інше значення. 

Кишка 

Літературно, так. В нас КИ взагалі нема.

[DarkMax2]

Кішка має трохи інше значення. 

Кишка 

Літературно, так. В нас КИ взагалі нема.

Я свою, взагалі, зву кошарка, кошарик.