Мова і економіка

[Волод]

Надибав цікаву роботу: http://www.anderson.ucla.edu/faculty/keith.chen/papers/LanguageWorkingPaper.pdf

Зміст її зводиться до того, що як наявність більшої кількості назв основних кольорів в деяких мовах (наприклад «блакитний» та «синій» в українській  - «blue» в англійській) дозволяє носіям цих мов швидше відрізняти відтінки цих кольорів, так і більш строга граматикалізація теперішнього і майбутнього часу в одних мовах порівняно з іншими мовами дозволяє носіям цих мов чіткіше відрізняти теперішнє від майбутнього і тому не дуже перейматися майбутнім.
А не переймаючись майбутнім .......
Тобто:    «Їм, п'ю, гуляю... - теперішній час
                Захворію, збанкрутую, ... - майбутній час.»

[Волод]

А ось у цій публікації http://arno.uvt.nl/show.cgi?fid=139724 цю гіпотезу підтвердити не вдалося.
Автор виправдовується тим, що не враховували працюючих жінок.

[DarkMax2]

І як пов'язано з економікою?

[Волод]

Стверджують, що в тих мовах де «зариваю гроші» і «виристе грошове дерево» граматично не розділені по часам(наприклад: «зариваю гроші, росте грошове дерево»), буратіни охочіше мандрують на поле чудес.

[Волод]

Стара ланка не працює, ось нові:
https://www.anderson.ucla.edu/faculty_pages/keith.chen/papers/LanguageWorkingPaper.pdf
https://www.ted.com/talks/keith_chen_could_your_language_affect_your_ability_to_save_money

[From_Odessa]

Це все можна назвати частиною теорії про те, що рідна мова/рідні мови впливають на свідомість людини, на світосприйняття й на формування особистості. В тому числі про це теорія Сепіра-Уорфа. Я сам про це почав замислюватися ще приблизно двадцять років тому. Певний час я був впевненний, що цей вплив дуже-дуже великий, потім в мене виникли сумніви щодо розміру впливу. Але я вважаю, що вплив, в будьякому разі, є. Й, в тому числі, через такі речі, про які йдеться у цій темі. Інша справа, який саме вплив, це не так легко виявити. Наприклад, не впевненний, що він саме такий, як сказано.

І як пов'язано з економікою?

Теж не розумію.

[Волод]

............................

І як пов'язано з економікою?

Теж не розумію.

Я вкладаю і маю.
Я вкладаю і матиму.

[Python]

Стверджують, що в тих мовах де «зариваю гроші» і «виристе грошове дерево» граматично не розділені по часам(наприклад: «зариваю гроші, росте грошове дерево»), буратіни охочіше мандрують на поле чудес.

До речі, «інвестую» в українській мові — це водночас і теперішній час, і майбутній. Узагалі, багато таких дієслів подвійного призначення — переважно в пізніх пластах лексики (приблизно з радянських часів і пізніше — тобто, охоплюють «сучасність» у широкому сенсі). Для більш архаїчних і базових мовних шарів таке явище менш типове.

[Волод]

Стверджують, що в тих мовах де «зариваю гроші» і «виристе грошове дерево» граматично не розділені по часам(наприклад: «зариваю гроші, росте грошове дерево»), буратіни охочіше мандрують на поле чудес.

До речі, «інвестую» в українській мові — це водночас і теперішній час, і майбутній............

Це не допоможе. Треба, щоб «отримуватиму» - не було, а було тільки «отримую».

[Python]

Стверджують, що в тих мовах де «зариваю гроші» і «виристе грошове дерево» граматично не розділені по часам(наприклад: «зариваю гроші, росте грошове дерево»), буратіни охочіше мандрують на поле чудес.

До речі, «інвестую» в українській мові — це водночас і теперішній час, і майбутній............

Це не допоможе. Треба, щоб «отримуватиму» - не було, а було тільки «отримую».

У чому проблема? Просто треба інвертувати ситуацію, взявши на себе роль отримувача інвестицій, і тоді вже зразу міжнародні інвестори інвестують у наш стартап.

[Волод]

У інвесторах.   

[Python]

Хоч «отримаю» й «отримую» в українській мові не омонімічні, а проте, «виграю» (виграти) та «виграю» (вигравати) — омографи. Тож українець із читаючого покоління, може, й не став би вкладати гроші у стартап свого сусіда, але лотерейні квитки час від часу купував.

Таким чином, щоб привабити українського інвестора, власник стартапу повинен:
1) чесно визнати, що його компанія — це як лотерея: інвестори не отримають прибуток, а виграють;
2) надавати перевагу письмовій рекламі (оголошення в газеті/на стовпі/в інтернеті, бігборд над дорогою) і уникати реклами голосової, де різниця в наголосах стає помітною.

[Волод]

І доведеться всю рекламу вести від першої особи, бо інакше зникне омонімія.

[Python]

І доведеться всю рекламу вести від першої особи, бо інакше зникне омонімія.

Омонімії в чистому вигляді там нема і в першій особі: ви́граю й виграю́ — лише омографи (тому аудіо/відео зі словами доведеться уникати). В інших особах та числах так само: ви́граєте й виграє́те, ви́грають і виграю́ть, і т.д. А от наказовий спосіб, минулий час та інфінітив перестають бути навіть омографами (ну але ж нас цікавить тільки ефект від нерозрізнення теперішнього й майбутнього).

[Волод]

Ви хімічите  з теперішнім часом дієслова «вигравати» і майбутнім часом дієслова «виграти».

[Python]

Ви хімічите  з теперішнім часом дієслова «вигравати» і майбутнім часом дієслова «виграти».

Саме так. Якщо потрібна плутанина між ними, то на письмі ось вона і є.

[Python]

Ще один винахід для приваблення інвестицій грошовитих Буратін: «Я маю розбагатіти». І навіть заміна «маю» на «мушу» лише посилює думки, що збагачення неминуче.

[Волод]

Це все далеке майбутнє. А треба зараз.

[Python]

Це все далеке майбутнє. А треба зараз.

Для «гроші зараз миттєво» є «позичити». Що позначає дві діаметрально протилежні дії: або в когось, або комусь...

[Волод]

Десь на другій хвилині китаянка акцентує увагу саме на різниці у вживанні дієслів в російській і китайській мові.