Город Переяслав повернув собі історичну назву

[Сергий]

Городу Переяславу повернули історичну назву. Думається діда Богдана є кому поминати добрим словом і критикувати теж є кому, тому він не сильно розстроїться. Хоча взагалі-то відчуття якісь неоднозначні
https://www.unian.ua/society/2210136-miskrada-pereyaslav-hmelnitskogo-virishila-povernuti-mistu-istorichnu-nazvu.html

[Python]

Вже висловлював тут думку, що плутанини між Переяславом і Проскуровом варто позбутись. Мабуть, і переяславці прийшли до подібного висновку.

Крім того, пишні назви, прикрашені в радянські роки (Переяслав-Хмельницький, Корсунь-Шевченківський тощо), на практиці все одно скорочуються до історичного варіанту, цей же скорочений/історичний варіант використовується при утворенні похідних слів (зокрема, назви мешканців міста). Тобто, перейменування можна розглядати й як підрівнювання офіційної назви під фактичну, вживану в побуті.

[alant]

Крім того, пишні назви, прикрашені в радянські роки (Переяслав-Хмельницький, Корсунь-Шевченківський тощо), на практиці все одно скорочуються до історичного варіанту, цей же скорочений/історичний варіант використовується при утворенні похідних слів (зокрема, назви мешканців міста). Тобто, перейменування можна розглядати й як підрівнювання офіційної назви під фактичну, вживану в побуті.

Або Переяславхмельницький, або Дніпро-Петрівьске   

[Python]

Крім того, пишні назви, прикрашені в радянські роки (Переяслав-Хмельницький, Корсунь-Шевченківський тощо), на практиці все одно скорочуються до історичного варіанту, цей же скорочений/історичний варіант використовується при утворенні похідних слів (зокрема, назви мешканців міста). Тобто, перейменування можна розглядати й як підрівнювання офіційної назви під фактичну, вживану в побуті.

Або Переяславхмельницький, або Дніпро-Петрівьске   

Різниця в тому, що до появи назви «Дніпропетровськ» місто не називалось Дніпром, а до назви «Катеринослав-Петровський» тоді не додумались.

[Сергий]

підрівнювання офіційної назви під фактичну, вживану в побуті.

Чесно кажучи зазвичай вживав "Переяслав-Хмельницький". І думаю ніхто не заборонить вживати цю назву і надалі. І ще якось подумалось, що на Україні деяким коле очі "насліддя сталінізму", але якби вони не казилися - з пісні слів не викинеш. Так само як і з епохою Хмельницького і з усім іншим у нашій гіркій і повній на війни, горе, біду і боротьбу за справедливе народовладдя під різними гаслами і прапорами історії. Хоча і на тему критики Хмельницького і Сталіна - принцип "Божа Орда - душогубам біда" діє і тут. На Подніпров'ї в усі часи критично і обережно ставились до душогубів - і всі ці перейменування тому ще одне підтвердження. Одна шана святим і Божим - інша грішним воякам і командирам. Не обов'язково, щоб прізвище діда Богдана постійно було у людей перед очима. Кому треба - і так пом'яне як вважатиме за потрібне. І зі Сталіним, Бандерою, Леніним, Петлюрою, Махном та іншими грішними вояками і отаманами нашої історії - те саме. Військо Боже - Військо Вічне, але далеко не завжди і далеко не всім треба про це нагадувати на кожному кроці.

[Python]

І думаю ніхто не заборонить вживати цю назву і надалі.

На правах застарілої назви — так, навіть поштова адреса якийсь час продовжуватиме підтримуватись. Питання в тому, як довго ця назва сприйматиметься як належне. Якби, наприклад, кілька років тому хтось послав листа у Ворошиловград, то чи дійшов би він до Луганська? А якщо в Сталіно чи Станіслав?..

Радянська назва Переяслава зберігає історичний компонент, тому може лишатися зрозумілою довший час — приблизно як Ровно після перейменування на Рівне. Хоча, знову ж, зростатиме ризик, що поштарі переплутають Переяслав з Хмельницьким...

Ну а на правах «як хочу, так і називаю», ніхто не забороняє використовувати й назви назразок Київ-Бандерівський чи Одеса-Бендерівська, перейменувати місто Дніпро на Січеслав, і т.п. — просто без офіційної підтримки можливості застосування подібних назв обмежені...

[Python]

Чесно кажучи зазвичай вживав "Переяслав-Хмельницький".

В Переяславі(-Хмельницькому) не був, як там його місцеві називають, точно не скажу. Хоча, коли їду автобусом через Корсунь-Шевченківський, зупинку завжди оголошують як Корсунь.

[Сергий]

Чесно кажучи зазвичай вживав "Переяслав-Хмельницький".

В Переяславі(-Хмельницькому) не був, як там його місцеві називають, точно не скажу. Хоча, коли їду автобусом через Корсунь-Шевченківський, зупинку завжди оголошують як Корсунь.

Так в побуті  і я чув Корсунь і Переяслав.

[Unicum]

Зауваження щодо назви теми: все-таки "місто", а не "город". "Город" - це по-російськи "огород".

[piton]

Каждому городу нрав и права.

[Python]

Го́род-місто також є — на правах архаїзму. Можна наголос поставити для ясності.

[DarkMax2]

Вже висловлював тут думку, що плутанини між Переяславом і Проскуровом варто позбутись. Мабуть, і переяславці прийшли до подібного висновку.

Крім того, пишні назви, прикрашені в радянські роки (Переяслав-Хмельницький, Корсунь-Шевченківський тощо), на практиці все одно скорочуються до історичного варіанту, цей же скорочений/історичний варіант використовується при утворенні похідних слів (зокрема, назви мешканців міста). Тобто, перейменування можна розглядати й як підрівнювання офіційної назви під фактичну, вживану в побуті.

Що Мінськ-Литовський... Нема ж пари нині в країні!

[DarkMax2]

Зауваження щодо назви теми: все-таки "місто", а не "город". "Город" - це по-російськи "огород".

Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314. ГО́РОД, а, чол.
1. розм., рідко. Те саме, що місто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Остап Вишня, День.., 1950, 91).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 135.

[DarkMax2]

зупинку завжди оголошують як Корсунь.

А інший Корсунь, то Корсунь-Сакральний 

приблизно як Ровно після перейменування на Рівне

До речі, не можу пробачити спотворення назви області. Це ж не Рівня! Нащо два Н?!
Рівенська має бути. Хто не згодНеН?

[Unicum]

Це ще нічого. Ось в Україні є 2 селища міського типу Рокитне, обидва районні центри. Так ось, у Рівненській області район називається Рокитнівський, а в Київській - Рокитнянський. А взагалі, як правильно?

[alant]

Крім того, пишні назви, прикрашені в радянські роки (Переяслав-Хмельницький, Корсунь-Шевченківський тощо), на практиці все одно скорочуються до історичного варіанту, цей же скорочений/історичний варіант використовується при утворенні похідних слів (зокрема, назви мешканців міста). Тобто, перейменування можна розглядати й як підрівнювання офіційної назви під фактичну, вживану в побуті.

Або Переяславхмельницький, або Дніпро-Петрівьске   

Різниця в тому, що до появи назви «Дніпропетровськ» місто не називалось Дніпром, а до назви «Катеринослав-Петровський» тоді не додумались.

Що робити із Могилівом-та Кам'янцем-Подільськими?

[Сергий]

Що робити із Могилівом-та Кам'янцем-Подільськими?

Жити і не морочити собі та іншим голову.

[DarkMax2]

Це ще нічого. Ось в Україні є 2 селища міського типу Рокитне, обидва районні центри. Так ось, у Рівненській області район називається Рокитнівський, а в Київській - Рокитнянський. А взагалі, як правильно?

-івський для множини, -янський та -инський для жіночого роду (в старій укр. мові -ян- використовувалось і для чоловічого, що нагадував третю відміну - дігтяний, бо дьоготЬ).
Рокитнівський - це від Рокитень за логікою (множ.).
ІМХО, правильно Роки́тенський, бо від прикметника, а не іменника Рокитня.

Що робити із Могилівом-та Кам'янцем-Подільськими?

Могилевом!
З Кам'янцем точно нічого, бо це все одно, що кремль (з малої букви). Уточнення тут історично логічне, а не штучна нова прикраса, як оті радянські епітети.