Шмаровоз

[DarkMax2]

Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.



Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.

[DarkMax2]

ШМАРОВО́З, а, чол., заст., розм. Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. «Не князь я! — гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа, Коли Еней Латину зять» (Іван Котляревський, I, 1952, 179);
//  Забруднена чи в брудне одягнена людина. Пішли парубки, лишень тілько шапки видко, Лишилися шмаровози — подивитися гидко (Павло Чубинський, V, 1874, 458);
//  Уживається як лайливе слово. [Золотницький:] Шмаровоз! Хоч би уважив на те, що я сватом; сказав би: подумаю і дам одповідь (Карпенко-Карий, II, 1960, 355).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 498.

[Lodur]

Цікаво що я живцем жодного разу не чув цього слова в такому віці, щоб себе пам'ятав. Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем". Напевно, бабуся якось пояснила, що воно, коли мені було роки три-чотири. Але, оскільки з життя воно пішло, і навіть у лайці не дуже поширене було, більше я його не чув.

[Flos]

Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем"

До этой темы был уверен, что это "сутенер".

[Lodur]

Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем"

До этой темы был уверен, что это "сутенер".

ЛОЛ. Від слов "шмара" - "повія", та "везти"? Я, чомусь, не звернув уваги, мабуть тому, що знав значення.

[Flos]

ЛОЛ. Від слов "шмара" - "повія", та "везти"?

[DarkMax2]

Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем"

До этой темы был уверен, что это "сутенер".

ЛОЛ. Від слов "шмара" - "повія", та "везти"? Я, чомусь, не звернув уваги, мабуть тому, що знав значення.

А чи може шмара бути похідним?

ШМАРОВИ́ДЛО, ШМАРОВИ́ЛО, а, сер., розм. Мазут, дьоготь, уживані для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін. Руки Леськові у шмаровидлі, від торохкотіння трактора таке почуття, ніби розпухла голова й задерев'яніли вуха (Олесь Донченко, I, 1956, 82); [Зозуля:] Не заважайте працювати, говоріть уже краще про село і шмаровидло для коліс (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 498.

Себто брудна/слизька - може? Схоже, що шмарклі це споріднене слово.

[Lodur]

А чи може шмара бути похідним?

ШМАРОВИ́ДЛО, ШМАРОВИ́ЛО, а, сер., розм. Мазут, дьоготь, уживані для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін. Руки Леськові у шмаровидлі, від торохкотіння трактора таке почуття, ніби розпухла голова й задерев'яніли вуха (Олесь Донченко, I, 1956, 82); [Зозуля:] Не заважайте працювати, говоріть уже краще про село і шмаровидло для коліс (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 498.

Себто брудна/слизька - може? Схоже, що шмарклі це споріднене слово.

Ну, якщо спам'ятати, що дівчинам легкої поведінки дьогтем ворота на селі шмарували...

[DarkMax2]

Не знав про таке.

[alant]

Не знав про таке.

[DarkMax2]

Не знав про таке.

Можна наукове джерело на такий звичай?

[Γρηγόριος]

Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

Интересно: откуда в 1958 году в УССР появилась книга, изданная Академиею наук УССР, на старой орфографии?

[BormoGlott]

"Шмаровоз" на новорусском языке "гелик", "мерин", "беха" предназначен исключительно с презентационными целями снимать и возить тёлочек

[DarkMax2]

Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

Интересно: откуда в 1958 году в УССР появилась книга, изданная Академиею наук УССР, на старой орфографии?

Это переиздание.

При перевиданні Словника, яке здійснюється тепер, прийнята наукова настанова, що ні «удосконалення» ні «осучаснення» його, як і всякої іншої історичної пам'ятки, не припустиме.

При підготовці цього Словника до перевидання в ньому зроблено лише правки суто технічного порядку. Основні типи виправлюваних помилок: плутання українського и з російським ы і навпаки, пропуск розділових знаків у частині розробки слова (але не в ілюстраціях), перевернуті літери у курсиві (ирошу замість прошу, шобі замість тобі і под.) та деякі інші. Усі наявні у Словнику написання, типові для правопису кінця XIX — початку XX ст. залишаються, звичайно, без зміни, напр.: позначення пом'якшення кінцевого р — вівтарь, вівчарь; закінчення и в родовому відмінку однини іменників жіночого роду на приголосний — безневинність, -ности, безперечність, -ности, відомість -мости: написання и на початку слова — инший, иноді, а також у префіксованих — переиначити, написання і замість и в словах типу вимірати, відмірати, відпірати, підбірати та ін. Зберігається також літера ґ (ґазда, ґеґекати, ґиґнути), якої немає в сучасному українському алфавіті.

[Lodur]

Не знав про таке.

Можна наукове джерело на такий звичай?

Російською зійде?

Соблюдения добрачного целомудрия в русском селе добивались как родительским контролем, так и силой общественного мнения. Родители строго следили за тем, чтобы девушка до срока не забаловалась. А «прозрачность» отношений в деревне всегда позволяла оперативно реагировать на случаи недозволительного, с точки зрения народной морали, поведения сельских невест. По народным понятиям, разврат являлся грехом, так как он задевал честь семьи (отца, матери, мужа). С целью публичного порицания за блуд в русском селе прибегали к символическим действиям позорящего характера. Гулящим девкам отрезали косу, мазали ворота дегтем, завязывали рубаху на голове и по пояс голыми гнали по селу⁶¹³.

613. Безгин В. Б. Крестьянский самосуд и семейная расправа // Вопросы истории. 2005. No 3. С. 154.

http://www.rfh.ru/downloads/Books/124193008.pdf (у автора ссылка на свою же работу, но я её в интернете не нашёл)

[Волод]

Не зійде. Бо в Україні могли мазати і «негулящим».

[DarkMax2]

Не зійде. Бо в Україні могли мазати і «негулящим».

Традиції можуть різнитися. До того ж, потрібен чіткий контекст, бо "шмарувати ворота" це "змащувати" їх.Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

[alant]

в Україні могли мазати і «негулящим».

А яким?

[Волод]

«Не гулящим», які не хотіли на вечорниці ходити та з хлопцями спати. 

Щоправда, дівчата рідко наважувалися відштовхувати хлопців, адже в традиційному суспільстві існувала дуже сильна установка на шлюб. Вважалося, що, лише пройшовши всі етапи соціалізації (одним з яких було заміжжя), жінка ставала соціально повноцінною особою. Вечорниці та спільна ночівля хлопців з дівчатами на них якраз і створювали умови для тіснішого знайомства молоді, формували підгрунтя для виникнення симпатії і давали досвід спілкування з протилежною статтю, що зрештою мало привести до заміжжя. Саме тому спільна ночівля молоді досить часто була навіть негласно обов'язковою і дівчата, які не залишалися ночувати, зазнавали осуду, а іноді й «помсти» парубків: «Коли знайдуться такі дівчата, що не хотять виходити на вулицю, тоді парубки мажуть їм дегтем ворота, хату або інші будинки. Звичайно малюють парубка з великим фальосом, а коло нього дівчину. Виймають також ворота та заносять кудись на вигін, а деколи навіть побивають таких дівчат»[36]. Особливо за велику образу вважалася відмова дівчини на спільну ночівлю хлопцеві, з яким вона зустрічалася: «Парубок, уверенный в своей твердости и чистоте своих намерений, требует от своей избранной совместного спанья как должного и отказ в этом считает большим оскорблением для себя»[37]. Загалом вважали: «як не спить із хлопцем, то й не щитали, що вона і дівчина. Кажуть, не любе ніхто»[38]

http://uamoderna.com/md/203-203

[Lodur]

«Не гулящим», які не хотіли на вечорниці ходити та з хлопцями спати. 

Щоправда, дівчата рідко наважувалися відштовхувати хлопців, адже в традиційному суспільстві існувала дуже сильна установка на шлюб. Вважалося, що, лише пройшовши всі етапи соціалізації (одним з яких було заміжжя), жінка ставала соціально повноцінною особою. Вечорниці та спільна ночівля хлопців з дівчатами на них якраз і створювали умови для тіснішого знайомства молоді, формували підгрунтя для виникнення симпатії і давали досвід спілкування з протилежною статтю, що зрештою мало привести до заміжжя. Саме тому спільна ночівля молоді досить часто була навіть негласно обов'язковою і дівчата, які не залишалися ночувати, зазнавали осуду, а іноді й «помсти» парубків: «Коли знайдуться такі дівчата, що не хотять виходити на вулицю, тоді парубки мажуть їм дегтем ворота, хату або інші будинки. Звичайно малюють парубка з великим фальосом, а коло нього дівчину. Виймають також ворота та заносять кудись на вигін, а деколи навіть побивають таких дівчат»[36]. Особливо за велику образу вважалася відмова дівчини на спільну ночівлю хлопцеві, з яким вона зустрічалася: «Парубок, уверенный в своей твердости и чистоте своих намерений, требует от своей избранной совместного спанья как должного и отказ в этом считает большим оскорблением для себя»[37]. Загалом вважали: «як не спить із хлопцем, то й не щитали, що вона і дівчина. Кажуть, не любе ніхто»[38]

http://uamoderna.com/md/203-203

То вже особиста помста, коли офіційна мораль не співпадала з реальностю. Дівчину звинувачували якраз в тому, в чому вона не була винна: розпусності. Володимир Безгін, якого я вишче цитував, пише, що були й випадки навмисного знеславлення, але дівчина (а скоріш, її батько чи старший брат) могла вимагати зібрати сільский сход, де б старі жінки зробили огляд, та засвідчили, що вона невинна, цнотлива.

[Mass]

Эк вас занесло. Вечная проблема авторского творчества - детали. Это не её ворота, это её родителей (опекунов и т.д.) ворота.

Моделируем ситуацию. Отцу семейства вынесли ворота за то, что его дочь ни с кем не переспала.

Згорить село.

[Lodur]

Згорить село.

Ну, если отец семейства - беспредельщик, не моргнув глазом готовый переть рогом против общины, то да. Но ведь ему там, как ни крути, всё равно потом жить. При том, что он против себя настроил всё село. Так что таких "смелых", думаю, не много бы нашлось. Я уже выше написал, как решались такие вопросы. А за "красного петуха" могли и убить легко. Без всяких судов, по-свойски.

[Mass]

Если его дочь принудительно доступна будет, ему в "общине" тоже нормально не жить. Если он своё имущество уберечь не может, ему тоже в "общине" нормально не жить. Отцов ( и матерей ) семейства доводить до униженного положения вообще не особо допустимо было.

Так что уж извините. При небольшом моём преувеличении, факт остаётся фактом - нанесение ущерба имуществу семьи на основании соблюдения девушкой целомудрия - было неприемлемо.

[Волод]

Доречи, цей звичай, коли дівчата спали з хлопцями до шлюбу, в деяких містах звали «гірка». Чи нема тут зв'язку з весільним «гірко»?

[Волод]

Если его дочь принудительно доступна будет, ему в "общине" тоже нормально не жить. Если он своё имущество уберечь не может, ему тоже в "общине" нормально не жить. Отцов ( и матерей ) семейства доводить до униженного положения вообще не особо допустимо было.

Так что уж извините. При небольшом моём преувеличении, факт остаётся фактом - нанесение ущерба имуществу семьи на основании соблюдения девушкой целомудрия - было неприемлемо.

Ви ще скажіть, що приватна власність недоторкана.
З такими куркулями сам Ленінашвилі велів розбиратися з усією суворістю революційного закону.