Буйвіл

[alant]

Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.

[Wolliger Mensch]

Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.

Потому что это нормальный тип для слов такого строения.

[orklyn]

Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.

А Запоріжжя - Запорожжя Вам не муляє???

[alant]

Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.

А Запоріжжя - Запорожжя Вам не муляє???

Мабуть до Запоріжжя вже призвичаївся. А буйвіл - це якийсь кровосіс.

[Lodur]

Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.

А Запоріжжя - Запорожжя Вам не муляє???

Начебто, історично воно й є Запорожжя. Запоріжжя - то вже десь за радянську владу назва.

[Lodur]

А буйвіл - це якийсь кровосіс.

[Salieri]

alant, ось мені якось зустрилась загадка (про захід сонця): "Убив вола, бивола, окровавив два дола". Бивол — це теж буйвіл? Як на мене, то бивол краще.

[Python]

Щоб у називному був «бивол» (а не «бивіл»), бажано, щоб слово було пізнім запозиченням (а не давнім, у якому вже мав би розвинутись ікавізм у закритому складі).

[Salieri]

О! Мабуть, там у називному й був «бивіл»!

До речі, це теж гарно.

[Wolliger Mensch]

Начебто, історично воно й є Запорожжя. Запоріжжя - то вже десь за радянську владу назва.

Что-что?

[Lodur]

Начебто, історично воно й є Запорожжя. Запоріжжя - то вже десь за радянську владу назва.

Что-что?

Літопис Самовидьця:

[Awwal12]

Проблема в том, что на момент написания "летописи" так на Украине точно не говорил вообще никто. Здесь же мы видим посланцовъ, сторонъ, задоръ и прочих фантастических зверей, полученных, очевидно, такой же механической подгонкой под нормы письменного языка, опирающиеся на церкослав.

[Lodur]

Проблема в том, что на момент написания "летописи" так на Украине точно не говорил вообще никто. Здесь же мы видим посланцовъ, сторонъ, задоръ и прочих фантастических зверей, полученных, очевидно, такой же механической подгонкой под нормы письменного языка, опирающиеся на церкослав.

Ну, знайти щось, щоб було написане суто размовною українською, взагалі важкенько. Хіба що, «Енеїда» Котляревського наближається. Та й то... Але оце "Запорожжя" часто зустрічається в дореволюційних джерелах, а в художніх творах - подекуди, й за радянські часи. Так-то мені байдуже - я теж звик змалечку, що моє рідне місто українською має назву "Запоріжжя". Навпаки, коли почав цікавитись історією краю, та дивитися історичні видання - звернув увагу, що частенько в них "Запорожжя", а не "Запоріжжя".

[Awwal12]

Ну, знайти щось, щоб було написане суто размовною українською, взагалі важкенько.

Так в любом случае первична-то разговорная форма, а не книжная.

[Lodur]

Так в любом случае первична-то разговорная форма, а не книжная.

Якщо джерел немає - лишається тільки гадати, якою вона була, та розмовна форма.

[Wolliger Mensch]

Проблема в том, что на момент написания "летописи" так на Украине точно не говорил вообще никто. Здесь же мы видим посланцовъ, сторонъ, задоръ и прочих фантастических зверей, полученных, очевидно, такой же механической подгонкой под нормы письменного языка, опирающиеся на церкослав.

Форма-то Запорожжя фонетически закономерна, а Запоріжжя — аналогическая. Только аналогия эта очень древняя, и советская власть тут ни при чём

[DarkMax2]

Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. буйволик. Ув. буйволяка.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.

"Буйвол" Грінченко не знає.

БУ́ЙВІЛ, вола, чол. Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Олекса Стороженко, I, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Олесь Гончар, I, 1954, 82);
//  лайл. Про людину. — Хто просив пана втручатися? — з люттю обернувся Манцевич. — Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 251.

Те саме з 11-томником.

[Awwal12]

Так в любом случае первична-то разговорная форма, а не книжная.

Якщо джерел немає - лишається тільки гадати, якою вона була, та розмовна форма.

А СИЯ как бы и не существует?..

[Awwal12]

Форма-то Запорожжя фонетически закономерна

А какая там точная древнерусская праформа (до падения редуцированных)?

[Wolliger Mensch]

Форма-то Запорожжя фонетически закономерна

А какая там точная древнерусская праформа (до падения редуцированных)?

*Запорожие [запорŏжйјэ]. В группах праслав. ERT в древнерусском развивался после сонанта гласный неполного образования, который удлинялся после закрытия слогов так же, как старые редуцированные. Что в словах типа порогъ второй гласный отличался от первого, хорошо видно по древненовгородскому и севернорусским говорам, ну и по украинскому тоже, так как там нет иканья в таких случаях, кроме случаев позднейшего аналогичного выравнивания.