Подвійний суржик

[alant]

Почув в маршрутці, як жінка пояснювала, родичу: де в шафі щось лежить. говорила вона звичайним суржиком, але з россійським аканням, наприклад, "патихеньку".
Як таке могло виникнути?

[Wolliger Mensch]

... але з россійським аканням...

А что это?

[alant]

... але з россійським аканням...

А что это?

По-українськи "потихеньку"

[Wolliger Mensch]

По-українськи "потихеньку"

Почему вы решили, что аканье там именно «російське»? Очень странно вы сообщение написали, потому и спрашиваю. Такое ощущение, что ради этого прилагательного сообщение и писалось.

[Сергий]

Почув в маршрутці, як жінка пояснювала, родичу: де в шафі щось лежить. говорила вона звичайним суржиком, але з россійським аканням, наприклад, "патихеньку".
Як таке могло виникнути?

мовчки. по перше "Тихий Дон" Шолохова почитайте, там немало "українських" слів з "москальським" акцентом - мова не така як у Пушкіна. це до того, що в різних куточках Великої Росії здавна говорили дуже по різному. по-друге - люди, що в Україні, що в РФ, що "україномовні", щ "російськомовні" виказують все менше поваги до "чистої літературної" мови, обмеження в цьому плані у них великою мірою зняті - а отже спостерігається велика кількість запозичень і серйозне оновлення мови.  особливо помітно це серед школярів і молоді - не раз чув запозичення з української в російській мові жителів Києва, про запозичення з російської в українську знають усі.

[Demetrius]

+1. Мені здається, це просто інша форма суржику, з іншими пропорціями російської/української. Не бачу потреби вводити додаткові конструкціі на кшталт «суміш суржику та російської»

[alant]

По-українськи "потихеньку"

Почему вы решили, что аканье там именно «російське»? Очень странно вы сообщение написали, потому и спрашиваю. Такое ощущение, что ради этого прилагательного сообщение и писалось.

Я не могу привести всё ею произнесённое, запомнилось одно характерное слово.
Есть вероятность, что аканье у неё белорусское или с севера Черниговщины, но ничего белорусского я у неё не услышал.

[alant]

+1. Мені здається, це просто інша форма суржику, з іншими пропорціями російської/української. Не бачу потреби вводити додаткові конструкціі на кшталт «суміш суржику та російської»

Два стандартні шляхи утворення суржику. Або україномовна людина переходить на російську, замінюючи майже всю лексику і залишивши попередню фонетику. Або російськомовна переходить на українську, замінюючи майже всю лексику і залишивши попередню фонетику.
Яким шляхом утворився наведений мною суржик, я не можу уявити.

[Demetrius]

Два стандартні шляхи утворення суржику. Або україномовна людина переходить на російську, замінюючи майже всю лексику і залишивши попередню фонетику. Або російськомовна переходить на українську, замінюючи майже всю лексику і залишивши попередню фонетику.
Яким шляхом утворився наведений мною суржик, я не можу уявити.

На мій погляд, це суржик як суржик, а Ви просто зустрілі контр-приклад, що доводить помилковість Ваших моделей утворення суржику.

[LUTS]

+1. Мені здається, це просто інша форма суржику, з іншими пропорціями російської/української. Не бачу потреби вводити додаткові конструкціі на кшталт «суміш суржику та російської»

Два стандартні шляхи утворення суржику. Або україномовна людина переходить на російську, замінюючи майже всю лексику і залишивши попередню фонетику. Або російськомовна переходить на українську, замінюючи майже всю лексику і залишивши попередню фонетику.
Яким шляхом утворився наведений мною суржик, я не можу уявити.

Та він по-всякому може утворюватись.

[orklyn]

Почув в маршрутці, як жінка пояснювала, родичу: де в шафі щось лежить. говорила вона звичайним суржиком, але з россійським аканням, наприклад, "патихеньку".
Як таке могло виникнути?

Невже Вам траплялися кияни з діда-прадіда, котрі б акали, балакаючи російською?
Акання, яке Ви завважили, - питома ознака східнополіського говору.

[alant]

Акання, яке Ви завважили, - питома ознака східнополіського говору.

Мабуть так, не подумав про це.

[Pawlo]

Почув в маршрутці, як жінка пояснювала, родичу: де в шафі щось лежить. говорила вона звичайним суржиком, але з россійським аканням, наприклад, "патихеньку".
Як таке могло виникнути?

Звичайний суржик це результат проникнення російських елементів в українську основу але може бути і навпаки. Російськомовна людина в україномовну середовищі може перейняти якісь українські слова але зберегти російську фонетику

Тобто це суржик навпаки який є результатом не русифікації українського мовлення а українізації російського

[klangtao]

Тобто це суржик навпаки який є результатом не русифікації українського мовлення а українізації російського

А якщо додати ще гіперкорекції, вийде "азірівка"...

[Pawlo]

В реальному житті я бачив лише два види гіперкорекції: надмірне икання(наприколад: он на книжкових ринках зараз можна купити кілька книжок перекладеного українською Ериха Марії Ремарка) і не пом'якшення в словах типу "третє". Надмірного ікавізму не чув

[orklyn]

В реальному житті я бачив лише два види гіперкорекції: надмірне икання(наприколад: он на книжкових ринках зараз можна купити кілька книжок перекладеного українською Ериха Марії Ремарка) і не пом'якшення в словах типу "третє". Надмірного ікавізму не чув

Не кажіть!.. Петріва, Косіва, Чорновіла, у Київі...

[Pawlo]

А це надмірний ікавізм який вже майже став частиною норми

[Python]

А це надмірний ікавізм який вже майже став частиною норми

Скоріш, тенденція до зникнення чергування в словах, де цей ікавізм виник раніше. Одні слова (в яких ікавізм уже розвинувся) заморожуються з і в усіх формах, інші — з е/о, а в словах, де ікавізму раніше не було, він, як правило, й не виникає.

[Python]

у Київі...

Тут, скоріш, зафіксована на письмі нерозбірливість є/ї в ненаголошеній позиції. От «у Львіві» вже було б зразком того ж явища, що й у всіх цих Гриньківих/Яцьківих.

Взагалі, було б логічно послідовно чергувати о/е з і скрізь, де використовується даний суфікс (у т.ч., в іншомовних слов'янських прізвищах). А так, для російських прізвищ закріплено одне правило, для українських практикується друге, для топонімів — третє... Звичайно, власник прізвища на -ів може спробувати провідміняти його за правилами української граматики, але тоді він ризикує випадково змінити своє прізвище на російське, де чергування з поваги до братнього народу не відбувається, хоча всі непрямі відмінки не відрізняються від відмінків правильно провідмінюваного українського прізвища. Для назв міст цієї проблеми, як правило, нема, тому чергування зберігається.

[Artiemij]

Тут, скоріш, зафіксована на письмі нерозбірливість є/ї в ненаголошеній позиції.

Нерозбірливість є/ї? В української?

[Valenta]

У мене, наприклад, бабуся тоже акала в деяких словах. Я тоді шибко се не брав до уваги, але точно пам'ятаю, шо "голова" в неї була "галОва", також були ще якісь слова, вже не пам'ятаю.

[Swet_lana]

Я теж чула акання у людей, що розмовляють начебто українською. Це в Донецькій області. Але навіть у нас таке акання виглядає незвично.

[Sandar]

Почув в маршрутці, як жінка пояснювала, родичу: де в шафі щось лежить. говорила вона звичайним суржиком, але з россійським аканням, наприклад, "патихеньку".
Як таке могло виникнути?

Я часто таке спостерігав. Це наслідок тривалого проживання носіїв української в російськомовному середовищі. Похоже на ''стыдливое оканье''. Це не явище переходу російськомовного на українську, це такий процес в мовленні носія української. Особливо багато цього на Сході і Півдні України (про Пвніч Чернігівської і Сумської областей не говорю тут), також є серед киян.

[Valenta]

Я теж чула акання у людей, що розмовляють начебто українською. Це в Донецькій області. Але навіть у нас таке акання виглядає незвично.

У Донецькій? Моя бабуся, якщо не помиляюсь, була з Івано-Франківська. Так от у неї були такі слівця, тіпа: "галóва", "гарóд". Се шо? Русизм якийсь?

[Pawlo]

Тут, скоріш, зафіксована на письмі нерозбірливість є/ї в ненаголошеній позиції.

Нерозбірливість є/ї? В української?

Воно є але не всіх носіїв в однаковій мірі - укладачі літературної мови, до прикладу, переробили "єї" у "її", а "єжака" у "їжака" задля більшої фонетичності, а от мені особисто вимовити ці слова і із "є" - не проблема