дождь

[Wolliger Mensch]

Какие примеры Вы имеете в виду? Я не могу вспомнить.

Копійка — точно из русского, потому что отражает ошибочную традицию написания ѣ в русском слове. Другие — только при принятии, что из русского, а не исконные, напр., шестірка «число шесть» (в ЭСУЯ эта форма не указана, зато указана шістірка «шестёрка в картах»), совіт.

[Wolliger Mensch]

руссизмы

адаптируются под украинскую фонетику, например слово Понятно в суржике произносят как Панятна

Речь идёт не о смешанных говорах, и не современном городском языке.

[Wolliger Mensch]

ядро уркаинского языка

5 баллов этому господину!

Сейчас выпишу себе. Погодите.

[Wolliger Mensch]

ядро уркаинского языка

5 баллов этому господину!

Выписать сам себе не могу. Но настучал.

[zwh]

ядро уркаинского языка

5 баллов этому господину!

Выписать сам себе не могу. Но настучал.

Кому??? В органы?

[alant]

ядро уркаинского языка

5 баллов этому господину!

Выписать сам себе не могу. Но настучал.

Кому??? В органы?

По печени

[Wolliger Mensch]

По печени

По коровьей. Отбивную делал.

[Python]

Не все руссизмы адаптируются под украинскую фонетику, например слово Понятно в суржике произносят как Панятна

Це сучасна тенденція. В дитинстві в контексті української мови я чув тільки «понятно».

[LUTS]

Панятна

Не чув, шоб аж так.

[Python]

То вже деталі. Йшлося ж про те, що акцент (лексично українська мова з російською фонетикою) і суржик (який є фонетично українською мовою з ненормативними русизмами) — не одне й те ж.

Ну вы даёте. Эти «детали» в корне переворачивают всё представление о вторичном смешении говоров. ...

Як було написано вище, суржик є фонетично українською мовою з ненормативними русизмами — тобто, в українській мові присутні й нормативні русизми, які стали частиною літературної мови й як суржик не сприймаються. Не кожен русизм нормативний, але й не кожен русизм робить українську мову суржиком. Як правило, старі запозичення з російської вже не сприймаються як суржик, хоча існує тенденція до виключення з норми і багатьох з них. Взагалі, це дискусійне питання, де закінчується норма.

[Python]

Собственно, уже видны результаты подобного подхода: обсуждение вопросов украинского языка (не только здесь) уже мало чем отличается от обсуждения вопросов эсперанто или другого планового языка.

Це не тільки з українською мовою так. «Кофе — он или оно?», «Ложить или класть?» і т.п.

[SIVERION]

Панятна

Не чув, шоб аж так.

русизми без адаптацiї поширені на північному сході країни, панятна,яка хароша дівчина, дєньгі є? і тд. а у мене питання звідки з'явилося Можна в ЛУМ, звідки там акання? якщо навіть в рос.мові пишиться можно, з Північно-Чернігівського акання як багатий,гарячий?

[Artiemij]

В польском тоже «można», кстати.

[Wolliger Mensch]

Це не тільки з українською мовою так. «Кофе — он или оно?», «Ложить или класть?» і т.п.

А вы разницы не видите между эти и, напр., вот этим: Лексичні складнощі для сучасного російськомовного українця. ? Это лишь последний из «полётов» тов. Дарка по просторам украинского языка.

[Wolliger Mensch]

В польском тоже «można», кстати.

Это другая форма, никакого отношения к аканию не имеющая. Укр. можна, диал. можно (ср. диал. міжний) — аналогические формы.

[Elischua]

Панятна

Не чув, шоб аж так.

звідки з'явилося Можна в ЛУМ, звідки там акання? якщо навіть в рос.мові пишиться можно, з Північно-Чернігівського акання як багатий,гарячий?

Crwmy lẽdyscoye: można, te ge ye i cexyscoyõ: možná. Brückerofi ni bui ne pece, cyomou lẽdyscoyõ można, a ne yacosi inacuxe, a oto Maxek pri možná pométi: »t. věc« (to bo to recy - fona).
Fu lẽdyscwy można moge bouti yaco puitome (bo i rzecz ye fona/ta), ale i iz cexyscoye (ne réducwsty!); a ose dylya oucrayinyscoho mogyna pripoustime ye lixye lẽdyske gerelo; prafuy oucrayinyscuy tuar ye wdbito fu narecynomou mwgyno (міжно, *мѡжьно).

[Wolliger Mensch]

Crwmy lẽdyscoye: można, te ge ye i cexyscoyõ: možná. Brückerofi ni bui ne pece, cyomou lẽdyscoyõ można, a ne yacosi inacuxe, a oto Maxek pri možná pométi: »t. věc« (to bo to recy - fona).
Fu lẽdyscwy można moge bouti yaco puitome (bo i rzecz ye fona/ta), ale i iz cexyscoye (ne réducwsty!); a ose dylya oucrayinyscoho mogyna pripoustime ye lixye lẽdyske gerelo; prafuy oucrayinyscuy tuar ye wdbito fu narecynomou mwgyno (міжно, *мѡжьно).

[Artiemij]

Да, перевод не помешал бы.

[Elischua]

Crwmy lẽdyscoye: można, te ge ye i cexyscoyõ: možná. Brückerofi ni bui ne pece, cyomou lẽdyscoyõ można, a ne yacosi inacuxe, a oto Maxek pri možná pométi: »t. věc« (to bo to recy - fona).
Fu lẽdyscwy można moge bouti yaco puitome (bo i rzecz ye fona/ta), ale i iz cexyscoye (ne réducwsty!); a ose dylya oucrayinyscoho mogyna pripoustime ye lixye lẽdyske gerelo; prafuy oucrayinyscuy tuar ye wdbito fu narecynomou mwgyno (міжно, *мѡжьно).

Кроме польского można так же и в чешском: možná. Брюкнер будто не озадачивался тем, почему в польском można, а не как-то иначе, а вот у Махека рядом с možná помечено: t. věc («т.е. вещь [она]»). В польском można может быть как исконное (поскольку и rzecz это она), так и из чешского (не редкость!); а вот для украинского mogyna допустим только польский источник; регулярная украинская форма отражена в наречном mwgyno (міжно, *мѡжьно).

[Wolliger Mensch]

... а вот для украинского mogyna допустим только польский источник; регулярная украинская форма отражена в наречном mwgyno (міжно, *мѡжьно).

Не только. Диалектные формы показывают, что аналогическое выравнивание в этом корне очень старое и распространённое.

[Python]

Це не тільки з українською мовою так. «Кофе — он или оно?», «Ложить или класть?» і т.п.

А вы разницы не видите между эти и, напр., вот этим: Лексичні складнощі для сучасного російськомовного українця. ? Это лишь последний из «полётов» тов. Дарка по просторам украинского языка.

Дарк, взагалі-то, й сам належить до тих російськомовних українців, яких це може здивувати. Питання складне й заплутане, бо, з одного боку, Грінченко чітко визначає чайку як Vanellus (не Larus), і прийняті в біології українські назви цих родів також це підтверджують, але, з іншого, більш пізні словники фіксують і чайку в значенні Larus. В СУМ, до речі, латинські назви цих птахів переплутали, судячи з описів.

Очевидно, українська мова змінювалась протягом ХХ ст., наслідуючи споріднену з нею російську, але літературна норма, як правило, більш консервативна, ніж жива мовна практика. Наскільки літературна мова має бути консервативною — питання, що стосується кожної живої мови. Відмінність української ситуації від російської — в інтенсивності таких змін, зокрема, під впливом інших слов'янських мов (більшість українців у тій чи іншій мірі володіють і російською мовою, тоді як серед росіян небагато тих, хто володіє більш ніж однією слов'янською мовою — розмовна українська мова швидше вбирає запозичення — дистанція між розмовною мовою та літературною зростає швидше — виникає необхідність або коректувати розмовну мову в бік консервативної норми, або літературну норму в бік живої розмовної — обидва варіанти мають свої недоліки...).

[Elischua]

Какие примеры Вы имеете в виду? Я не могу вспомнить.

Копійка — точно из русского, потому что отражает ошибочную традицию написания ѣ в русском слове. Другие — только при принятии, что из русского, а не исконные, напр., шестірка «число шесть» (в ЭСУЯ эта форма не указана, зато указана шістірка «шестёрка в картах»), совіт.

Каждый из примеров в той или иной мере спорен.
Например, копіика это заимствование на правах культурного, как, скажем названия блюд или изделий (ткани), изготавливаемых или характерных для края, откуда пришло слово.
Форма шестірка вполне регулярна в украинском, т.к. шєстєро: *шєстєръка > шєстѵръка. Форма шістірка менее регулярна (т.е. нерегулярна), но тоже объяснима на украинской почве как производная от выравненной *шість.

То, что в совіт, конечно, явен след цсл. это одно, но в русском совет след древнего *ѣ не слышен вообще, а в украинском языке собственного из живого обихода слова этой основы я себе что-то тоже не представлю (даже если бы и было/есть, по-украински имело бы весьма отличное внешнее очертание: *звіт, *звітити, *звітувати!) - поэтому но мне самому интересно, как удалось украинцам правильно обнаружить в русском совет *ѣ, адаптировав.

[Alone Coder]

Очень просто - в кабинетах

[Elischua]

Очень просто - в кабинетах

Пожалуй.

[Python]

Очень просто - в кабинетах

Пожалуй.

Ну чому ж, ять (що повністю ікавізувався в українській) часто спостерігається на місці наголошеного російського Е (без переходу в Ё) — в принципі, інтуїтивно можна здогадатись, що совет/совіт підпадає під ту ж закономірність, що й хлеб/хліб, свет/світ, полено/поліно і т.д.

но в русском совет след древнего *ѣ не слышен вообще

Слід зводиться до того, що російською не кажуть «совёт».