За що я ненавиджу ентузіастів українського інформаційного простору

[DarkMax2]

За що я ненавиджу ентузіастів українського інформаційного простору.
Огляд фільму "Сьомий син"

Режисер Сєрґєй Бодров, схоже, втомився знімати похмурі драми про чорну російську безвихідь і відносно нещодавно записався в ексапісти. Масштабний «Монгол» дав квиток до Голлівуду. У свою чергу буржуї підкинули 100 мільйонів бюджету і підлітковий роман «Учень відьмака» Джозефа Ділейні.

[Pawlo]

Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною

[DarkMax2]

Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною

Але Фаріон так не вважає. 

ДУМКИ МОВОЗНАВЦІВ

Олександр Пономарів

Член розпущеної Національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів вважає, що написання російських імен (і прізвищ) без змін є одним із прихованих видів русифікації: «Жодних Владімірів! Я шаную журнал «Український тиждень», але вони там до ручки доходять – пишуть, наприклад, Барісав. Ну це ж кошмар якийсь». Він каже, що росіяни ніколи не передаватимуть ім'я Довженка по-українськи Олександр, а напишуть Алєксандр: «І правильно зроблять. Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр. Треба відтворювати за законами мови, і ми це робимо взаємно. Так само й з білорусами. Наприклад, вони пишуть Алєсь Ганчар, бо якщо б написали Гончар, то треба було б наголос ставити на о, оскільки в білоруській мові немає ненаголошеного о. Або білоруський письменник Володимир Короткевич, який вчився в Києві. По-українськи він себе писав Володимир Короткевич, а по-білоруськи – Уладзімір Караткевіч».

Олександр Пономарів зазначає, що слов'янські прізвища прикметникового типу треба відтворювати також за законами української мови. Коли, наприклад, польське прізвище Jabłoński передавати без змін – Яблоньскі – це значить робити це прізвище невідмінюваним: «А воно ж у польській мові тільки в називному відмінку Яблоньскі, а далі – Яблоньскєґо, Яблоньскєму. Це дурість. Отже, має бути Яблонський».

Ірина Фаріон

На думку доцента кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка», депутата Львівської обласної ради, заступника голови Комісії з питань освіти й науки Ірини Фаріон, це питання лежить винятково в політичній площині: «Польські, сербські, чеські імена ми не адаптовуємо до українського правопису, тому що політично ми від них дистанційовані. Проблема виникає через те, що ми перебуваємо на стадії колоніального синдрому. Якщо дивитися на це не політично, а лінгвістично, то ми би мали написати Владімір, Єкатєріна, Алєксандр. І якщо би ми не були в одній упряжі з московітами, починаючи з 1654 року, то ми б дистанціювалися від них органічно. Тобто, ми справді їхнього Пьйотра ніколи б не писали, як Петро, так як з французького П'єра ми ніколи не зробимо українського Петра».

Ірина Фаріон вважає, що треба дистанціюватися від росіян, тому що ми – представники не просто різних культур, а представники різних цивілізацій: «Я підтримую оцю модель – Владімір, бо для мене він не Володимир. На жаль, українська лінгвістична спільнота не готова до цього ментально».

Богдан Ажнюк

Завідувач відділу мов України Інституту мовознавства НАН України, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк переконаний, що транскрибовані форми імен (Пьотр/Пйотр, Раіса, Сєрґєй тощо) суперечать фонологічним засадам української мови і стимулюють ерозію її фонетичної системи. Одомашнення імен у таких етнокультурно-політичних контекстах не є винятково українським винаходом. Паралелі, подібні до українсько-російських (Микола – Николай) або українсько-білоруських (Григорій – Рыгор), – зазначає мовознавець, – існували свого часу (і частково збереглися донині) між чеською й німецькою мовами: «Характерним прикладом є пара імен Bedřich (чеське) і Friedrich (німецьке). Так, ім'я Фрідриха Енгельса тривалий час передавалося чехами, як Bedřich. У свою чергу ім'я корифея чеської музики Бедржиха Сметани подається й нині на німецькій сторінці Вікіпедії разом з його німецьким варіантом: Bedřich (Friedrich) Smetana».

[Гиперкуб]

Але Фаріон так не вважає. 

Вважаю, що "думки" Фаріон треба залишити для дослідувань психопатологів. Або брехнологів.

[bvs]

Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною

Там все-таки как правило передача написания, а не фонетики.

[Гиперкуб]

представники не просто різних культур, а представники різних цивілізацій

галактичних рас.

[bvs]

Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр

+1.

[DarkMax2]

Але Фаріон так не вважає. 

Вважаю, що "думки" Фаріон треба залишити для дослідувань психопатологів. Або брехнологів.

На жаль, багато хто бере їх до уваги. Морок такий Ентузіасти за святе узяли транслітерацію, а про традиції, усталеність і знати нічого не хочуть.

[engelseziekte]

Ірина Фаріон
<...> так як з французького П'єра ми ніколи не зробимо українського Петра».

Є ще традиція перекладу імен монархів, наприклад.

Богдан Ажнюк
<...> суперечать фонологічним засадам української мови і стимулюють ерозію її фонетичної системи.

Брєд полнєйший.

На жаль, багато хто бере їх до уваги.

Це правильно. Правда народжується в дискусії.

[DarkMax2]

Брєд полнєйший.

Не згоден. Я б правило дев'ятки і до імен застосовував.

[engelseziekte]

Не згоден. Я б правило дев'ятки і до імен застосовував.

Ви, здається, не помітили, шо я цитував. Ну буває.

[DarkMax2]

Не згоден. Я б правило дев'ятки і до імен застосовував.

Ви, здається, не помітили, шо я цитував. Ну буває.

Я помітив. І вважаю, що таки руйнує.
P.S. Пифон не хоче виступити з критикою фаріонізму?

[engelseziekte]

І вважаю, що таки руйнує.

М'яко кажучи, сумнівно, що маргінальна група слів може на щось попливати.
Звичайний алармізм типу «назвемо ми Єльцина Барісом, і не стане нашої предковічної мови ».

[DarkMax2]

І вважаю, що таки руйнує.

М'яко кажучи, сумнівно, що маргінальна група слів може на щось попливати.

Слава Богу, що поки маргінальна. І шкода, що тільки мовні маргінали зараз займаються медіа-темою (кіно, ігри, комікси тощо).

[engelseziekte]

Слава Богу, що поки маргінальна.

А куди вона взагалі може розширитись?

І шкода, що тільки мовні маргінали зараз займаються медіа-темою (кіно, ігри, комікси тощо).

Виросте нове покоління, яке знатиме тільки такі комікси, і будуть для них Васілії і Дмітрії нормальними. Життя продовжиться нормальним темпом. Ірина Фаріон напише мемуари про те, як вона рятувала Україну від масковського мовного ярма. Смак морозива, колір трави і швидкість світла не зміняться

[DarkMax2]

А куди вона взагалі може розширитись?

Шириться же, адже іншого україномовного продукту мало. Он, СТБ люди дивляться, плюються, обурюються на форумі, а "ентузіасту"-редактору класти на усе.

Виросте нове покоління, яке знатиме тільки такі комікси, і будуть для них Васілії і Дмітрії нормальними. Життя продовжиться нормальним темпом. Ірина Фаріон напише мемуари про те, як вона рятувала Україну від масковського мовного ярма. Смак морозива, колір трави і швидкість світла не зміняться

Ага, старатимемося так, що тільки ґекати та ікати будемо. Жах

Повертаючись до Сєрґєя. А де сказано, що в українській мові є ґь? Ґанок, ґрунт, ґніт тощо. Не зустрічав я ґь.

[engelseziekte]

Шириться же, адже іншого україномовного продукту мало.

Я про самі слова. Як ця група може перестати бути маргінальною?

Он, СТБ люди дивляться, плюються, обурюються на форумі, а "ентузіасту"-редактору класти на усе.

Мишка плакала...

[DarkMax2]

Як ця група може перестати бути маргінальною?

Хм, ця? Ну, в разі успіху, може. А в разі невдачі... українці так і залишаться в російському інф. просторі по цій темі.
Чи є в них конкуренти? Ніби, не зустрічав.

[engelseziekte]

Хм, ця? Ну, в разі успіху, може. А в разі невдачі... українці так і залишаться в російському інф. просторі по цій темі.

Знову не порозумілись
Незалежно від загальноприйнятності «Пьотра Пєрвого» він залишатиметься маргінальною мовною одиницею, бо україномовні люди просто не згадують його дуже часто. Тому самій мовній системі більш-менш все одно, як там його передають. Ось я й не бачу, звідки ще візьметься те <пьо>, <ґє> та ін., щоб їх вживання було суттєвим і привело до «ерозії» (по-неідеологізованому «зміни») в фонологічній системі.

[DarkMax2]

Візьметься від політизованих білінгвів.

[engelseziekte]

Що візьметься? В яких словах?

[Pawlo]

Візьметься від політизованих білінгвів.

полытизованы былынгви бувають двох типыв. фаріонти з одного боку і таки як ви(і як я в занчній мірі) з іншого. вони урівноважать одне однго

[DarkMax2]

Візьметься від політизованих білінгвів.

полытизованы былынгви бувають двох типыв. фаріонти з одного боку і таки як ви(і як я в занчній мірі) з іншого. вони урівноважать одне однго

Особисто у мене враження, що я належу до меншості.

Що візьметься? В яких словах?

Ми ж про запозичення та власні назви, імена.

[engelseziekte]

Ми ж про запозичення та власні назви, імена.

Якщо до імен з російської додати ще запозичення та власні назви з російської, маргінальне положення в системі все одно залишиться. Апокаліпсису не буде.

[Zavada]

Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною

А вживання буквосполучення присмикання замість слова плазування — ознака чого?

полытизованы былынгви бувають двох типыв. фаріонти з одного боку і таки як ви(і як я в занчній мірі) з іншого. вони урівноважать одне однго

А виділені слова — не ознака зневаги до тих, хто читає тексти з подібними описками?