Риба чи рибина?

[LUTS]

Ви мені з нашого боку папірчик продемонструйте. До того ж, "Екзили" ж я за держави не вважаю: ані УНРівський, ані Другої Речі (Річі?) Посполитої, ані сучасної Білорусі.

Ну те, що ви вважаєте чи не вважаєте - проблеми ваші. УРСР навряд чи взагалі можна державою назвати.

[Python]

А це що за збочення - 11-ти -томному?

http://sum.in.ua — 11-томний академічний словник української мови (11, бо існує ще й 20-томний 2010 року видання).

Доведеться пояснити: 11-томний і 11-ти -томний — "дві великі різниці".   

Не буквоїдствуйте. Або тоді вже зразу цитуйте правило, яке маєте на увазі, бо насправді його знає далеко не кожен.

[Python]

Ви мені з нашого боку папірчик продемонструйте. До того ж, "Екзили" ж я за держави не вважаю: ані УНРівський, ані Другої Речі (Річі?) Посполитої, ані сучасної Білорусі.

Ну те, що ви вважаєте чи не вважаєте - проблеми ваші. УРСР навряд чи взагалі можна державою назвати.

Формально, УРСР була суверенною державою, а СРСР — утворенням того ж порядку, що й ЄС. Що, однак, було переважно формальністю — централізована всесоюзна владна піраміда та майже повна відсутність зовнішньої дипломатії на рівні союзних республік зводила їх до рівня адміністративних одиниць.

[Zavada]

А це що за збочення - 11-ти -томному?

http://sum.in.ua — 11-томний академічний словник української мови (11, бо існує ще й 20-томний 2010 року видання).

Доведеться пояснити: 11-томний і 11-ти -томний — "дві великі різниці".   

Не буквоїдствуйте. Або тоді вже зразу цитуйте правило, яке маєте на увазі, бо насправді його знає далеко не кожен.

У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та інші, числівник звичайно пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-річчя, 16-поверховий.
http://pravopys.kiev.ua/pravopys.aspx?SectionID=502

Та й без правила 11-ти -томний — щось неоковирне.

[Jeremy]

А збірки прислів'їв і приказок теж білодіди складали?
А це що за збочення - 11-ти -томному?

Можливо, ще гірші ...діди та ...баби.
Пане, я жодного шкільного підручника укр. мови не бачив. Знати і писати рос. мовою, народившися й проживши в Україні й укр. мовою в Росії - то дві великі різниці - схоплюєте? Ви б ото тамички...Дніпровський р-н... Сам довго думав, як написати 11-томний, так навіть краще. Ну, знатиму тепер, дякую!
,,,,,,,,,,,,,.............
Звичайно "Роспрягайте, хлопці, коні", саме так у нас співають і так моя рука тяглася написати. Але ж, бачите, як виходить. Отож, так  і з "Свинею та рибиною" вийшло. Сам кажу й думаю так, мову підганяв під "правильну балачку" сер. 20-го ст., і сам же збрехав. Так-от, ніяк друкованому слову вірити не можна, навіть своєму (чи свойому?)! Про час написання пісні чув від В.Г. Захарченка, бо він сам був цим зацікавився. Ні в одному дореволюційному збірнику її нема, і раптом у 1920 рр. вона стає суперпопулярною на Україні, Кубані, Воронежчині й аж на Далекому Сході. У Києві його просвітили, що пісню написано у 1918. Я сам гортав чимало фольклорних записів, збірників старих, нема там її і навіть згадки якоїсь. Можливо, пісня була маловідома, у якомусь селі, а Балацький чи хто там дали їй гарного штовхача?

[oveka]

Чортова робота!
Якщо це стара пісня, тоді слід спитати хто ж ті хлопці? Якщо козаки. то в них по коню. Якщо вони ні, то в них по два. Отже, чи двоїна, чи множина?
Двоїна - коні.
Множина - коней.
Якщо це новотвір, тоді ховайсь.

[Jeremy]

Та й без правила 11-ти -томний — щось неоковирне.

То Вам так, а мені ще й як оковирно! Мені здається, що так краще, бо "11-томний" дехто читатиме "одинадцять-томний", а "11-ти-томний" вже ніяк не викрутиться. Сам придумав і навіть не знав, що про це правила є. Або забув. Підручник для ВУЗів таки ж штудіював, і правописів кілька маю.

[Python]

Не факт, що двоїна. Скоріш, поширена колись форма знахідного відмінка для худоби. «І ми жартуючи погнали чужі ягнята до води» (Т. Шевченко) — тут аналогічне явище, і це не двоїна.

[Jeremy]

Ну да я таке чув од своїх. На два бики казали "випрягли бики з ярма", а як більше двох - "випрягли (повипрягали) биків".

[Jeremy]

Не факт, що двоїна. Скоріш, поширена колись форма знахідного відмінка для худоби. «І ми жартуючи погнали чужі ягнята до води» (Т. Шевченко) — тут аналогічне явище, і це не двоїна.

І тут так - "Погнали пасти кози (корови, телята, свині...) - цим сказано, що худоби небагато, свої та, може, сусідові телята. Але коли багато - велика череда, табун, хочеться сказати "кіз, корів, коней".

[Zavada]

А це що за збочення - 11-ти -томному?

Пане, я жодного шкільного підручника укр. мови не бачив. Знати і писати рос. мовою, народившися й проживши в Україні й укр. мовою в Росії - то дві великі різниці - схоплюєте? Ви б ото тамички...Дніпровський р-н... Сам довго думав, як написати 11-томний, так навіть краще. Ну, знатиму тепер, дякую!

Прошу!
Не обов'язково було бачити підручник укр. мови.
Аналогичное правило есть в русском языке.

Пишутся через дефис:
...
Сложные слова, первым элементом которых является числительное, если это числительное написано цифрами, например: 25-процентный, 10-летний, 35-летие.
http://www.gramota.ru/spravka/rules/?rub=def&text=19_18

Підручник для ВУЗів таки ж штудіював.

З малої літери пишемо:
...
ініціально-звукові скорочення, що функціонують у мові як звичайні слова: вуз, дзот, дот, загс, муно, неп та ін.
"Велика чи мала літера?" Словник-довідник (В.В. Жайворонок)

До речі, зараз частенько замість слова вуз вживають слово виш.

[DarkMax2]

З малої літери пишемо:
...
ініціально-звукові скорочення, що функціонують у мові як звичайні слова: вуз, дзот, дот, загс, муно, неп та ін.
"Велика чи мала літера?" Словник-довідник (В.В. Жайворонок)

До речі, зараз частенько замість слова вуз вживають слово виш.

Оце мені дуже не до вподоби.

[Zavada]

Оце мені дуже не до вподоби.

Що саме (вуз чи виш)?

[DarkMax2]

Оце мені дуже не до вподоби.

Що саме (вуз чи виш)?

виш взагалі і вуз маленькими.

[Zavada]

ЧОМУ "ВИШ"?
До редакції останнім часом часто звертаються читачі з проханням пояснити, чому ми вживаємо скорочення "виш" замість звичного "ВНЗ" або форми "вуз", а дехто, взагалі, вважає це слово нелітературним. Ми звернулися за коментарем до доцента кафедри української мови філологічного факультету ЗНУ Людмили Кучеренко.

Людмила Кучеренко зазначила:

– В українській мовній практиці слово "виш" з'явилося як альтернатива запозиченій із російської мови абревіатурі "вуз", яка, вважалося, мотивується словосполученням "вищий учбовий заклад". Проте літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий", відтак абревіатура "вуз" не є нормативною. Утвердження української мови у статусі державної дало відчутний поштовх для її очищення, звільнення від покручів та неорганічних слів і виразів. Свідченням цих процесів можна вважати поступове витіснення з мовного вжитку некоректної абревіатури "вуз" і натомість поширення її аналога "виш", утвореного від скороченого першого компонента сполуки "вищий навчальний заклад". Згадане утворення породжене розмовною стихією, в якій активно діє принцип збереження мовної енергії (порівняйте: залікова книжка – заліковка, маршрутне таксі – маршрутка, мобільний телефон – мобільник, мобілка тощо). Тому воно становить скорочений варіант повної назви. Сфера вжитку цього неологізма є поки що обмеженою: він функціонує здебільшого в усному мовленні, рідше фіксується в художніх і публіцистичних творах.

До коментаря вченої додаємо уривок із наукової статті з журналу "Урок української" (№8-9, 2006 року): "Поруч із терміном "ВНЗ" в українській мові набула значного поширення й абревіатура "виш" (від терміна "вища школа"), її зафіксували лексикографічні джерела й художня література. Декому слова "виш", "вишівський" можуть видатися незвичними. Але ж не все незвичне є неправильне!".

http://web.znu.edu.ua/gazeta/data.php?data=52&article=533

Виш — слово, зафіксоване в академічних українських тлумачних словниках. Наприклад, в радянському 11-томному «Словникові української мови». Цитую: «ВИШ, у, ч. Скорочення: вища школа. [Люба:] Потім ми поступимо в виш. Я — в інститут авіації, а ти — в хімічний (Мик., І, 1957, 451); Дочка в той час вчилася в Новосибірську, в одному з вишів (Ле, Право.., 1957, 259)». Як бачимо, письменники Іван Микитенко, Іван Ле вільно вживали це слово, вкладали в уста своїх героїв. Слово виш є у звичайному Орфографічному словнику української мови, Наукова думка, 1977.

http://tinyurl.com/ouxnnke

http://tinyurl.com/pkmpwfr

[Python]

Тобто, «виш» устиг померти протягом пізнього радянського періоду й відродитись як неологізм у наш час, та ще й так, що провідні мовознавці вважають його новотвором? Цікаво.

Проте літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий"

Слова «учоба» справді нема (хоча до чого тут воно, якщо «учбовий» виглядає як похідне від «учба», яке, втім, до словників також не потрапило), але похідного прикметника не знають лише «спеціалісти». Той же 11-томний СУМ фіксує слово «учбовий».

[Zavada]

«учбовий» виглядає як похідне від «учба»

На сторінці http://forum.slovnyk.ua/lofiversion/index.php?t4438.html пишуть, що існування слова «учба» навіть в праукраїнській мові (на відміну від російської, де слово наводить Даль) сумнівне.

[Python]

Імовірно, «учбовий» виникло з рос. «учебный» за аналогією зі «службовий» — «служебный». Але походження — це одне, а практика вживання — інше. Слово «інститут» узагалі не має ознак спорідненості з питомою лексикою, але це ж не значить, що його в українській мові нема.

[Zavada]

Слово "виш" використовував ще Ю. Яновський у своїх творах 30-40 рр. XX ст.

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_ukrayinskih_vishiv_zabirayut_litsenziyi&objectId=187583&lang=ru

[Zavada]

Людмила Кучеренко зазначила:
– Літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий"

Максим Рильський, мабуть, не погодився би щодо відсутності в літературній мові прикметника "учбовий".



Про людину, для людини: статті про літературу і мистецтво
Максим Рильський
Рад. письменник, 1962

[DarkMax2]

Проте літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий",

Брехня ж

Людмила Кучеренко зазначила:
– Літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий"

Максим Рильський, мабуть, не погодився би щодо відсутності в літературній мові прикметника "учбовий".



Про людину, для людини: статті про літературу і мистецтво
Максим Рильський
Рад. письменник, 1962

Угу І особисто для мене слово "учбовий" це більше про здобуття навичок, а не про знань.

[oveka]

У мене є довоєнна книжка для педагогічних вишів.

[Zavada]

У мене є довоєнна книжка для педагогічних вишів.

До якої війни?

[DarkMax2]

У мене є довоєнна книжка для педагогічних вишів.

До якої війни?

Тієї, що скінчилась.

[orklyn]

Л. Кауфман з незвичайною легкістю, наперекір усім фактам, проголосив у згаданій брошурі «Пісня знаходить автора», що популярна народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні» (яку фольклористи записали ще в XIX ст.)

Ет, Кауфман видатний музичний редактор: засвіТВСТали козаченьки... Та й учні не відстали нова радіСТЬСТала...
А записи ХІХ ст. справді є чи самі балачки?