Нове українське слово

[Python]

А ви взагалі за дерусифікацію та десовєтизацію української мови, чи проти?

1) Якщо «дерусифікація» зводиться до того, що українська мова журналістів стає для українців менш зрозумілою, ніж російська — звичайно ж, проти. Домінування російськомовних ЗМІ в Україні частково обумовлене й тим, що більшість людей (у т.ч. й журналістів) не володіють цим українськоподібним ньюспіком, який намагаються видати за правильну українську мову.
2) «Десовєтизація» — фонетичний русизм, неможливий у рамках чистої української мови. Є синоніми — «дерадянізація» (якщо орієнтуватись на суто українську лексику) чи, вкрайньому, «десовітизація», що не містять неукраїнських фонем.
3) В радянський період якість української мови ЗМІ була вже точно не нижчою, ніж нині. Безумовно, частка лексичних русизмів у ній була дещо вищою, ніж сьогодні, але за іншими параметрами (такими як стилістична чіткість, лексичне багатство та повнофункціональність, а в друкованих джерелах — також якість коректури) вона явно вигравала перед тим, що ми маємо нині. Ще одна особливість — відсоток нативів серед тих, хто професійно нею займався, був вищим, тому в сучасній українській мові ЗМІ, попри зменшення кількості російськоподібних слів у лексиці, спостерігається навіть більша розповсюдженість російських кальок — виразів, механічно побудованих за російською моделлю. Питання: який сенс у дерадянізації, якщо дерадянізована українська мова якісно програє перед радянською?

[Kaze no oto]

За радянську добу багато слів було фактично заборонено через те, що їх вважали «буржуазними» чи якось так. Багато українських слів було замінено кальками з російської.
То це добре, коли ми повертаємо собі свої слова.

[Python]

Кому потрібна лексично чиста українська мова, сфера використання якої обмежується мовою журналістів у студії? Так не говорять ні гості передачі, що не належать до журналістського кола, ні самі журналісти у себе вдома. Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.

[Python]

То це добре, коли ми повертаємо собі свої слова.

Це погано, коли ми повертаємо собі свої слова настільки некваліфіковано, що ризикуємо втратити свою мову.

[Sandar]

До слів Тараса "вертаємо своі слова".
Вертайте. І не забувайте про повагу до співгромадян, котрі мают інший смак нїж у Вас. Адже ж зі смаку свого лиш Ви будете робити вибір у тому вертаннї "свого". Методологіі не маєте, бо іі в принципі не можна мати, коли ідеться про нерозвинуту мову, котрою була укр. мова в 20 столїттї і є тепер. І взагалї, чо це ті слова Ваші? Чи чиі там.

[Python]

Методологіі не маєте, бо іі в принципі не можна мати, коли ідеться про нерозвинуту мову, котрою була укр. мова в 20 столїттї і є тепер.

У ХХ ст. нерозвинутість саме української мови відчутною не була. Тобто, слід говорити про пострадянське гальмування розвитку чи навіть кидок назад.

[Kaze no oto]

Кому потрібна лексично чиста українська мова, сфера використання якої обмежується мовою журналістів у студії? Так не говорять ні гості передачі, що не належать до журналістського кола, ні самі журналісти у себе вдома. Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.

Но а як ще освічувати нарід? Особливо в умовах панування антиукраїнської влади. Якщо не через школи, то через медії.
Коли людина чує, як говорити правильно, тоді вона й буде прагнути до цього.
А якщо не прагнути до лексично чистої мови, тоді й суржиком спілкуватися на ТБ чи радії можна, чому б ні.

[DarkMax2]

Що це за вираз "на облаку" чи "на обладку" у значенні "на борту літака"?
Ніколи не чув такого.

ОБЛАТКА, и, жін.
1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якого покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури, важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки, засипав їх у облатки (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 31);
//  розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину; Облатка хіни.
2. заст. Кружальце із намазаного клеєм паперу або клейкої речовини, що використовувалося для запечатування листів, склеювання паперу. [Шалімов:] Розпечатай, розпечатай... (Розриває нервово облатку. Читає) (Іван Кочерга, II, 1956, 10).
3. Тоненький коржик із прісного тіста для причастя у католиків та протестантів. В пориві релігійного екстазу повторював [Михайлик] за ним латинський символ віри і.. приймає з його рук облатку сакраменту... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 354).

Не навиджу цих українізаторів.

[DarkMax2]

Lingvo (RU-UK):

борт 1) борт, -у; (судна) облавок, -вка

На облавку?

ОБЛАВОК, вка, чол., заст. Борт. Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 410); Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Максим Рильський, I, 1950, 242).

ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.

о́блавок, обла́вок, обла́вка судна = борт, фальшборт. Це та штука, яка окружає судно по периметру, йде облавою. Переносити на повітряне судно ніяк не випадає. Там немає о́блавка як такого.

Вірно.

Троща = Аїр тростиновий

Це гумор?

Авіатроща... ой, мама...скоро українська буде із словником (в усякому разі для мене)

Є ж нормальне слово "катастрофа".

[Sandar]

Кому потрібна лексично чиста українська мова, сфера використання якої обмежується мовою журналістів у студії? Так не говорять ні гості передачі, що не належать до журналістського кола, ні самі журналісти у себе вдома. Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.

Но а як ще освічувати нарід? Особливо в умовах панування антиукраїнської влади. Якщо не через школи, то через медії.
Коли людина чує, як говорити правильно, тоді вона й буде прагнути до цього.
А якщо не прагнути до лексично чистої мови, тоді й суржиком спілкуватися на ТБ чи радії можна, чому б ні.

Про це не йшлося.

Освічувати народ? Ти з якого столїття? Ти шляхтич чи нарком?
Авжеж, школа це освіта. Тобі не підходит?
Правильно говорити? Це добре. А до чого ти це сказав?
Суржиком спілкуватись. Чому б нї?

[Sandar]

Дарк Макс, цих це яких?
Вони точно украінїзатори?

[DarkMax2]

Дарк Макс, цих це яких?
Вони точно украінїзатори?

Вважають себе ними, принаймні Цих - це недолугих словотворців, майстрів спалахуйки, так би мовити.

[Python]

Но а як ще освічувати нарід? Особливо в умовах панування антиукраїнської влади. Якщо не через школи, то через медії.

Навчати правильній мові — функція шкіл, а функція ЗМІ — донесення актуальної інформації в доступній формі. Якщо навиків мови, отриманих у школі, вдома, від інших носіїв і т.п., для сприйняття ЗМІ недостатньо, то користі з такої «освіти через ЗМІ» — нуль. Скоріш, це підштовхне багатьох носіїв отримувати інформацію іншими доступними мовами, де мова ЗМІ рівняється на мову шкільного підручника, а не намагається дистанціюватись від нього. Хоча, якби аналогічний експеримент проводився одночасно не лише в українській, а й російській та англійській мовах ЗМІ, то, ймовірно, його наслідки для розповсюдженості української мови були б менш негативними.

[Python]

ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.

Власне, й на бортах судна теж ніхто не сидить. Сам вираз «на борту», схоже, було механічно скальковано з західних мов, хоча до бортів (бічних стінок судна) він стосунку не має. Ну а «на облавку (повітряного) судна» — вже калька з кальки.

[Клонопотам]

2) «Десовєтизація» — фонетичний русизм, неможливий у рамках чистої української мови. Є синоніми — «дерадянізація» (якщо орієнтуватись на суто українську лексику) чи, вкрайньому, «десовітизація», що не містять неукраїнських фонем.

Ага, моя бабуся читає такі речі як «десов'єтизація».

Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.

До речі, що мене завжди дивувало на білоруському радіо: навідь коли ведучі говорять білоруською, як тільки до них хтось приходить в студію, вони переходять на російську. А ще я бачило, як колись брав інтерв'ю журналіст «Регіональної газети»: говорив російською, а потім в газеті його роззмістили в білоруському перекладі.

[DarkMax2]

"десовєтизація" є інтернаціоналізмом, адже soviet.

ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.

Власне, й на бортах судна теж ніхто не сидить. Сам вираз «на борту», схоже, було механічно скальковано з західних мов, хоча до бортів (бічних стінок судна) він стосунку не має. Ну а «на облавку (повітряного) судна» — вже калька з кальки.

Тут я акцентував увагу на наявність краю борта, а не сидінні.

[LUTS]

Ага, моя бабуся читає такі речі як «десов'єтизація».

З Галичини бабуся?

[Клонопотам]

З Галичини бабуся?

Рогатинський район — це ж Галичина, так?

[LUTS]

З Галичини бабуся?

Рогатинський район — це ж Галичина, так?

Сама натуральна.

[Sandar]

"десовєтизація" є інтернаціоналізмом, адже soviet.

ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.

Власне, й на бортах судна теж ніхто не сидить. Сам вираз «на борту», схоже, було механічно скальковано з західних мов, хоча до бортів (бічних стінок судна) він стосунку не має. Ну а «на облавку (повітряного) судна» — вже калька з кальки.

Тут я акцентував увагу на наявність краю борта, а не сидінні.

А нащо згадав лавку?

[Kaze no oto]

Освічувати народ? Ти з якого столїття? Ти шляхтич чи нарком?

Я лінґвіст і прихильник пуризму щодо української мови.

Авжеж, школа це освіта. Тобі не підходит?

Ось зараз мабуть щось ся змінить. Але коли міністром освіти був Дмитро Табачник.... Та ще й на нижчому рівні багато українофобів та совков
Крім того, механізм шкільної освіти досить інертний.

Правильно говорити? Це добре. А до чого ти це сказав?

До того, що пора вже повернути всі заборонені слова. То й буде правильно. А ось якщо когось дратує «філіжанка кави», або «автівка», або «авіатроща» чи «на облавку літака», то най вони йдуть лісом.

Суржиком спілкуватись. Чому б нї?

Тоді, може, одразу, російською? Адже яка ріжниця?

[Sandar]

Тарас, який в біса пурист?
Укр. мова це щось невизначене і неясне. Не можна бути пуристом укр. мови. Екстремістом безголовим як Фаріон — можливо.

[Python]

Тоді, може, одразу, російською? Адже яка ріжниця?

Суржик — це лише варіант української мови з тими ж українськими фонетико-граматичними рисами та більшою частиною базової лексики. Відмінності від літературної переважно лише в лексиці (яка, загалом, річ нестабільна — власне, й «пуристична українська» від звичайної загальнозрозумілої української мови лексично відрізняється часом не менше).

[Pawlo]

Авіатроща... ой, мама...скоро українська буде із словником (в усякому разі для мене)

Їй Богу не чув такого виразу
А деякі неологізми так прижилися що вже "лозунг" замість "гасло" і "прес секретар" замість "речник" суб'єктивно сприймаються як русизми

[Kaze no oto]

Тарас, який в біса пурист?
Укр. мова це щось невизначене і неясне. Не можна бути пуристом укр. мови. Екстремістом безголовим як Фаріон — можливо.

Но ось я обожнюю Фаріон, так
Але все ж, чому укр. мова це щось невизначене і неясне, хоча польська, словацька, словенська цілком собі визначені та ясні?