Початкове и-

[From_Odessa]

Хвалящиеся своим "только" идут лесом.

А где в этой теме кто-то хвалился? Я ни одного комментария не увидел, где бы кто-то хоть на каплю намекал, что то, что в него в произношении один вариант, это хорошо и т.п. Процитируйте, пожалуйста, эти комментарии.

[Elischua]

Тільки Інший, Індик, початкового И мабуть ніколи не було на теренах нашої області

Те, чьто николи не було на одинѡи волости не каже, ни бы те не було инде, ни?  А, з огляду на те, де Сумьска волость лежить, то нич дивьне, оже там голоска "i" не є [ɪ] на початъку слѡв.

тільки у середині слова було икання іноді ніч/нич, кріт/крит, рій/рий, жінка/жинка, крізь/кризь, сміття/смиття, дірки/дирки, батіг/батиг, дріжжі/дрижжі і тд

Тсе є hеть про иньше.

[Elischua]

Хвалящиеся своим "только" идут лесом.

А где в этой теме кто-то хвалился? Я ни одного комментария не увидел, где бы кто-то хоть на каплю намекал, что то, что в него в произношении один вариант, это хорошо и т.п. Процитируйте, пожалуйста, эти комментарии.

Нич не иму цитовати - хто не хоче бачити, тъи не бачить. 

[Elischua]

Хвалящиеся своим "только" идут лесом.

в него в произношении

Осе тако навсправьдѣ мълвите?

[engelseziekte]

А где в этой теме кто-то хвалился? Я ни одного комментария не увидел, где бы кто-то хоть на каплю намекал, что то, что в него в произношении один вариант, это хорошо и т.п. Процитируйте, пожалуйста, эти комментарии.

Я могу

Ні. 

Это старая тема, восходит еще к наездам ДаркМакса на язык Консерватора. Цитаты есть по всему форуму

[DarkMax2]

индик

Там щось середнє між і та и. Взагалі, це сприйняття і як и - це все через зависоке западенське І. А ще гірше, коли Ы говорять проєктники.

[Kaze no oto]

Там щось середнє між і та и. Взагалі, це сприйняття і як и - це все через зависоке западенське І. А ще гірше, коли Ы говорять проєктники.

Ось запитання — чи вважаєте ви [и] окремою фонемою?

[DarkMax2]

Там щось середнє між і та и. Взагалі, це сприйняття і як и - це все через зависоке западенське І. А ще гірше, коли Ы говорять проєктники.

Ось запитання — чи вважаєте ви [и] окремою фонемою?

Вважаю. Чого б не вважати?

[Elischua]

индик

Там щось середнє між і та и.

Де там? Тъих вымълв "i" (лат. знак!) в украïньскѡи мълви є рѧсьно.

Взагалі, це сприйняття і як и - це все через зависоке западенське І.

Имешь сам думати, чьто казал еси?

А ще гірше, коли Ы говорять проєктники.

О чьто снуєшь неправѡсть иньших рѡзьнъих вымълв украïньскоє голосъкы "i" (лат. писмо!), изокрема вымълвѫ "i" hе [ɪ] (або [ɨ], або же и [je̞])?

[Elischua]

Там щось середнє між і та и. Взагалі, це сприйняття і як и - це все через зависоке западенське І. А ще гірше, коли Ы говорять проєктники.

Ось запитання — чи вважаєте ви [и] окремою фонемою?

Пытанѥ нєяснє.

[Kaze no oto]

Пытанѥ нєяснє.

[и] себто [ɪ]. Чи так ясніше?

або [ɨ]

Но, так взагалі вимовляти не можна. То є помилкою.

[Iskandar]

Там щось середнє між і та и.

Куда уж среднее, чем и...
Вопрос ведь даже не в произношении, а в фонематике: различаются ли фонемы і и и в анлауте.

[Elischua]

индик

Там щось середнє між і та и.

Въ писаньи "индик" є тѡлькы "и н д и к"; одина буква нє можє бути чимьси сєрєдьньим меџь собоѭ самоѭ та иньшоѭ буквоѭ. Торочєнє: буква-графѣма : фонѣма : ѕвѫк... Дєкому 'т'сє вьсє є доси одинє и тє самє.

[Kaze no oto]

Вопрос ведь даже не в произношении, а в фонематике: различаются ли фонемы і и и в анлауте.

Та не тіко в анлауті, а й взагалі.

[Elischua]

Пытанѥ нєяснє.

[и] себто [ɪ]. Чи так ясніше?

Дє тут про фонѣмѫ? Тако ино ищє тьмьнѣишє. 

або [ɨ]

Но, так взагалі вимовляти не можна. То є помилкою.

Приѣхали. Оснуи.

[Elischua]

Там щось середнє між і та и.

Куда уж среднее, чем и...
Вопрос ведь даже не в произношении, а в фонематике: различаются ли фонемы і и и в анлауте.

Такє пытанѥ нє тѧкнє фонологиѥ украïньскоє мълвє, бо фонѣматичьнъих протиставлень вънеи дьля «i» (лат. графѣма!) на почѧтъку слѡв просто не-има.

[DarkMax2]

Имешь сам думати, чьто казал еси?

Опісал очучєнія.

Куда уж среднее, чем и...

Це усього на всього враження.

[Kaze no oto]

Приѣхали. Оснуи.

[и] за своїми артикуляційними особливостями є звуком переднього ряду і високого підняття, позаяк під час його вимови язик рухається до передньої частини піднебіння, набуваючи положення високого підняття у вертикальному напрямі. Напружена вимова цього звука змінює його артикуляційну базу, а отже, і характер самого звука, який стає для нас чужим російським звуком [ы] середньго ряду і верхнього підняття, на приблизність вимови якого можна натрапити лише в закарпатських та надсянських говірках (сын, рыба), але аж ніяк не в літературній вимові.

[Elischua]

Имешь сам думати, чьто казал еси?

Опісал очучєнія.

Ѡдчуття на съдоровѥ, въ порѧдъку. Я про самѫ мысль.

[Elischua]

Приѣхали. Оснуи.

[и] за своїми артикуляційними особливостями є звуком переднього ряду і високого підняття, позаяк під час його вимови язик рухається до передньої частини піднебіння, набуваючи положення високого підняття у вертикальному напрямі. Напружена вимова цього звука змінює його артикуляційну базу, а отже, і характер самого звука, який стає для нас чужим російським звуком [ы] середньго ряду і верхнього підняття, на приблизність вимови якого можна натрапити лише в закарпатських та надсянських говірках (сын, рыба), але аж ніяк не в літературній вимові.

Ужє ѡд «[и]...» мога нє читати далѣѥ.
Ото сѭ чѧстинѫ: «Напружена вимова цього звука змінює його артикуляційну базу, а отже, і характер самого звука, який стає для нас чужим російським звуком [ы] середньго ряду і верхнього підняття, ...» читал ємь раз 9, лєдва догадавшє исмысл.
И, чьто я думаѭ про "в літературній вимові"...
Ото жє...

[Kaze no oto]

И, чьто я думаѭ про "в літературній вимові"? Ото жє...

Но є ж ортоепічна норма...

[Elischua]

И, чьто я думаѭ про "в літературній вимові"? Ото жє...

Но є ж ортоепічна норма...

А вашє "но" тѧкнє до литєрарьноє нѡрьмы?

[Kaze no oto]

А вашє "но" тѧкнє до литєрарьноє нѡрьмы?

Це діялектне.

[Elischua]

А вашє "но" тѧкнє до литєрарьноє нѡрьмы?

Це діялектне.

Раз пѡчьнешь вечь (=тѣмѫ) про завѣдомо наречьнѫ вымълвѫ «i» (ис кѫта поглѧду тоhо, чьто розумѣти hє «литєрарьна мълва»), алє споришь пак понѧтѥмь литєрарьноѥ мълвє. Коли кажешь про чьтоси, чьто тѧкнє до наречьа, то и дѣти про тє є въ понѧтьях наречья. А ото жє, ѫ мєџах наречьи ото тє загальнє украïньскє «i» на кони слова можє бути вымълвлєно на рѡзьнъи чин и лад, ѫ тому лѣцѣ и hє [ɪ], и hє [ɨ], та ище яко мога.

[Kaze no oto]

Проблема полягає в тому, що колись це початкове и в декотрих словах (99 їх існує в словнику Гринченка, начебто) було нормативним з точки зору літературної мови. Але потім почали писати і, що призвело до впливу на вимову і люди справді стали вимовляти [і] в тих словах.
Тому мені не так цікава діялектна вимова, як стара літературна.