Фальшиві друзі в українській мові

[Леонид]

http://www.uni-bonn.de/~dbuncic/fauxamis/rus_ua.htm
http://www.uni-bonn.de/~dbuncic/fauxamis/biling.htm

Леонид, хочу предупредить: по крайней мере в украинско-польских "ложных друзьях" куча несуразицы.

Які слова в українській мові, схожі за звучанням з російськими словами, мають інше значення, ніж у росiйській, польській або інших мовах?
________________
по звучанню -> за звучанням
в -> у (CVC, не CCC!)
F.

[Digamma]

Леоніде, вас цікавить перелік "з голови", чи що саме невірно написано на http://www.uni-bonn.de/~dbuncic/fauxamis/rus_ua.htm?

[Леонид]

Так, мене цікавить саме це. Адже я не просив, щоб Ви перелічили всі такі слова, що є у мові ...

До речі, якщо не маєте часу, можете не квапитися з відповіддю; мені це потрібно так, до відома... Просто я швидко переглянув цей список, та мені нічого дивного в око не кинулося, що, очевидно, лише видає моє поверхневе знайомство з українською мовою.

Щиро дякую!
__________________
із -> з (у VCV)
зведення = рус. сведЕние (от "сводить"), а рус. свЕдение = відомість
F.

[Digamma]

До речі, якщо не маєте часу, можете не квапитися з відповіддю; мені це потрібно так, до відома...

ОК, вночі матиму час - відпишу.

[Digamma]

Отже, пишу...

жена / жінка
Невеличка неточність у тому, що укр. жінка має ще й друге значення - саме "дружина" (wife), e.g. моя жінка - от хіба що літ. норма відверто тяжіє до дружини.

муж / муж
Казна що, бо укр. муж є архаїзмом і має те саме значення, що й рос. муж у фразі "благородные мужи" (так можна і до "імать" дійти...)

година / година
Тут невеличка недомовленність - укр. година просто має два значення: рос. час (hour); архаїзм - повний аналог рос. годины.

живот / живіт
Хіба варто аналізувати настільки відверті архаїзми, як рос. живот у сенсі життя? Так само можна і в українській вжити архаїчну форму - всі зрозуміють.

наглый / наглий
Укр. наглий означає саме рос. неожиданный, внезапный. Варіантів вживання його у сенсі рос. наглый принаймні я не пригадую (суржик не рахуємо).

дворец / двірець
Особисто я слова двірець взагалі не знаю.

повесть / повість
Це синоніми.

играть / грати
Перестаралися, все співпадає. Так само: грати у театрі - жодних проблем.
Але увага! Список виконано у радянській орфографії, тому ґ подано через г. Отже, укр. грати у такому випадку має ще й значення рос. решётка (насправді це слово - ґрати).

край / край
По-перше, забули, що рос. край може так само вживатись у значенні "страна" (это - мой край). По-друге, укр. край має ще одне значення - рос. около, вблизи (e.g. край села).

лето / літо
Так не має ж рос. слово значення "рік" (рос. год) - лише тільки лет використовується як множина родового відмінку від год.

папа
Все ОК, але ж так можна і до "чувак" дійти...

Неначе все.

[andrewsiak]

Я повнiстю згоден з Дигамою. Де речi, укр. "дружина" та рос. "дружина" - це також false friends.

[Digamma]

Де речi, укр. "дружина" та рос. "дружина" - це також false friends.

Точно!

[Letizia]

Ще дещо доповню:

шина - значення "рельс" словник подає як діалектне. Я, наприклад, ніколи не зустрічала цього слова у такому значенні.

двірець - галицьке діалектне слово, полонізм (dworzec). Практично вийшло з ужитку.

матка - в українській мові це слово теж вживається у значенні "плідна самиця у тварин". Тобто ці слова - синоніми

врода - ніколи не чула цього слова у значенні "урожай". І словник не подає. Може діалектне?

папа - мається на увазі "па-па", себто "бувай"? Це, певно, теж суто галицьке слово. У словнику нема. Крім того, як, по-їхньому, величають українці папу Римського?

[Digamma]

шина - значення "рельс" словник подає як діалектне. Я, наприклад, ніколи не зустрічала цього слова у такому значенні.

Підтримую. Просто не було відповідного словника поруч, аби перевірити. (писати навмання не хотілося)

матка, врода

Я перепрошую - це я пропустив.

папа - мається на увазі "па-па", себто "бувай"? Це, певно, теж суто галицьке слово. У словнику нема. Крім того, як, по-їхньому, величають українці папу Римського?

Та ні, "наші" також так кажуть, але здебільшого представники "богеми" (гадаю, хтось з "ваших" заніс).
Щодо папи Римського (теж пропустив - моя провина), то, гадаю, автор словника вважає його римським батьком.

[andrewsiak]

Щодо папи Римського (теж пропустив - моя провина), то, гадаю, автор словника вважає його римським батьком.

[Letizia]

Щодо папи Римського ..., то, гадаю, автор словника вважає його римським батьком.

або татом (може, він греко-католик?)

[Hopeful]

Які слова в українській мові, схожі за звучанням з російськими словами, мають інше значення, ніж у росiйській, польській або інших мовах?

Є ще слово луна - рос. эхо.

Чула, як смішно часом перекладають вислів пішла луна гаєм - пошла луна по лесу.  

[Ян Ковач]

Некоторые украинско-словацкие ложные друзья:

chudoba - бедность (и вообще),беда, беднота, бедные люди, НЕ скот.
zaraz - в ближайшем времени, тотчас, немедленно, сейчас же, НЕ сейчас.
vybočiť - изменить направление путешествия в сторону (на "бок")
šanovať - вроде: "хорошо относиться к своим вещам", беречь,
(к людьям вскорее:позволить отдыхать (не задать работу) или жалеть)
cikať - писать (на тоалете)
kožný - кожный, не каждый (každý)
kerovať (/karovať) - (редкое) вести воз, автомобиль...удерживать направление (как шоффер)
pozerať - бачить (чмотреть), и следы от "бачить" в слове напр. "prepáčiť" (выбачать, рус. извинить)
zlodej - только "вор" (кто крадеть), и zločinec -вообще преступник.
každý deň, (максимально: deň čo deň) - щтодень (каждый день)
---------------
Их и больше, но трудно искать...

[Digamma]

Некоторые украинско-словацкие ложные друзья:
cikať - писать (на тоалете)
kerovať (/karovať) - (редкое) вести воз, автомобиль...удерживать направление (как шоффер)
pozerať - бачить (чмотреть), и следы от "бачить" в слове напр. "prepáčiť" (выбачать, рус. извинить)
zlodej - только "вор" (кто крадеть), и zločinec -вообще преступник.
každý deň, (максимально: deň čo deň) - щтодень (каждый день)

Яне, я не зрозумів де у наведених прикладах Ви бачите потенційну підступність? Ну хіба що зі злодієм (але не злочинцем!)...

До речі, prepáčiť відповідає укр. пробачати.

P.S. Щтодень = укр. щодня?

[Ян Ковач]

Ну тогда пробачте, Дигаммо!

Злодей - это главное, остальное в рядке только ради интереса (злочинец)...
цикавы - (польское тиекавы) может быть понято иначе...
щодня - ок, не знал точно как пишется (но предполагаю происхождение: что + день)
керовать - не значит вести страну(чи владу) чи инше...только точно воз. (не кировник = министер? или такое?)
бачити - действительно я перепутался, смысл в этом:
1, páčiť sa -нравиться ( "это мне не смотриться")
2, prepáčiť - простить ( "просмотрите")
3, opáčiť  - вроде "посмотреть", попробовать, почувствовать (убедиться)
В вольном переводе объединяющее слово "смотреть", т.е. бачити,
но словацкий смысл уже ушел(только данные фразы)... В этом pointe.
Не к слову позерать - оно нормально...(речь шла о бачить)

Да и vybočit (соверш.вид, раз)= vybáčať (несоверш. вид, больше раз)
---------------------
Разве не может возникнуть путаница?

Еще напр. žírny (žírne pole)- вроде как: поле плодное, богатое на урожай, потомство... (не прямо с жиром)
жир скажется иначе - масть, тук...

merkovať (= dávať pozor)(не уверен, по норме ли) - как: подсматривать, призирать( napr. babysitting)...
merkuj! - уделяй внимание! осторожно...

[Digamma]

1, páčiť sa -нравиться ( "это мне не смотриться")

А, так парою є páčiť sa - бачить

А щодо керувати, то тут просто звужене значення.

[Марина]

Украинский глагол восходит к форме имперфектива (с долгим гласным в корне) *obačiti от *oko с приставкой. Это я так, можетось кому интересно.

[Ян Ковач]

Можетось очень интересно!:)
Вот и Фасмер пишет (комментарии великого Трубачева интересны):

Near etymology: I. "видеть", южн., зап. (Даль), укр. ба́чити, блр. ба́чыць. Из польск. baczyć -- то же, которое образовано из *ob-ačiti и связано с óko "глаз"; ср. гомер. ὤψ, εἰς ὦπΒ "в лицо" и т. д.; см. Траутман, BSW 4 и сл.; Бернекер 1, 24; Jagić-Festschrift 598. Следует отвергнуть объяснение Маценауэра (LF 7, 4) из тюрк. bakmak "видеть".

Trubachev's comments: [Иначе, с привлечением польск. opatrzyć, слвц. páčit', объясняет эти слова Махек (SPFFBU 2, 1953, стр. 135; SPFFBU 4, 1955, стр. 32). -- Т.]

(Правда, в смысле "нравиться" должен быть глагол с возвратной частицей ся)
Если уже речь идет об "очях": мерковать (меркувати) возможно тоже туда?
Подобно žmurkať - мигать, (okamih - мгновение, okamžite - мгновенно, mihalnica - ресница)
или даже туча, облако? (mrak,mračno, chmára, oblak)
Другими словами мрачный тоже связано с глазами и смотрением?
(мне кажется на 80% да.)
-----------------
zbadať - увидеть, bádateľ (výskumník) - исследователь, тоже похоже.

[Digamma]

Ще одна пара подібних слів:
рос. заставить - укр. заставити (= рос. заложить [в смысле залог])

[Марина]

Ще одна пара подібних слів:
рос. заставить - укр. заставити (= рос. заложить [в смысле залог])

Дигама, ты забыл наверное, что в русском языке глагол «заставить» имеет и другое значение, например: «заставить всё шкафами»... Украинский глагол продолжает именно это значение: «заложить что-либо»...

[andrewsiak]

Дигама, ты забыл наверное, что в русском языке глагол «заставить» имеет и другое значение, например: «заставить всё шкафами»... Украинский глагол продолжает именно это значение: «заложить что-либо»...

"заставить" (шкафами стену) и "отдать под заклад" (золотое кольцо) - по-моему абсолютно разные понятия.

[Digamma]

Дигама

Російською - з двома м, українською - Дигамо.

ты забыл наверное, что в русском языке глагол «заставить» имеет и другое значение, например: «заставить всё шкафами»... Украинский глагол продолжает именно это значение: «заложить что-либо»...

Маринка, якщо ви вважаєте, що семантика дієслова заложить в рос. заложить кирпичами проем та заложить кольцо одна й та сама, то... раджу зазирнути у тлумачний словник.

Більше того, абсолютно не зрозуміло до чого тут це зауваження, бо від нього ані укр. заставити не матиме сенсу "закласти чимось", ані рос. заставить не набуде сенсу "отдать в залог".

[Марина]

Дигама

Російською - з двома м, українською - Дигамо.

Спасибо, что рассказали мне то, что я нехуже вас знаю. Я просто пишу украинский вариант ника, но пишу же по-русски, поэтому и звательной формы не употребляю. Ладно, не буду объяснять больше, а то голову поломаете... Дигамма, так Дигамма...

Більше того, абсолютно не зрозуміло до чого тут це зауваження, бо від нього ані укр. заставити не матиме сенсу "закласти чимось", ані рос. заставить не набуде сенсу "отдать в залог".

Да, я там неясно выразилась. Перепрошую. Объясняю ещё раз.
Общеславянский глагол *zastaviti значил «поставить за что-либо», откуда в русском, в частности, языке два значения: «принудить к чему-либо» и «загородить чем-либо». Значение «отдать под залог» — прямое развитие значения «поставить за что-либо». Mi esperas, ke ĉio nun estas kompreneble¹.
—————————————————————————
¹Я надеюсь, что теперь всё понятно.

[Digamma]

Спасибо, что рассказали мне то, что я нехуже вас знаю. Я просто пишу украинский вариант ника, но пишу же по-русски

То Ви, мабуть, російською і "Олэксандр Довженко" пишете?

Mi esperas, ke ĉio nun estas kompreneble

Етимологія була зрозуміла й одразу, але не зрозуміло до чого тут "забув", бо ця пара від тієї етимології не перестає бути false friends.

[Марина]

Спасибо, что рассказали мне то, что я нехуже вас знаю. Я просто пишу украинский вариант ника, но пишу же по-русски

То Ви, мабуть, російською і "Олэксандр Довженко" пишете?

Не знаю. Не писала никогда (в любом случае не «Александр Долженок»).

Етимологія була зрозуміла й одразу, але не зрозуміло до чого тут "забув", бо ця пара від тієї етимології не перестає бути false friends.

Я и не спорила с этим.