Лексика Братів Гадюкіних

[ou77]

Хай еврібаді! (так якось здоровкались Брати)
Багато було слів незрозумілих в піснях Братів Гадюкіних: шпацірувати, порцеляна, незгадати всіх. Але залишаються ще невідомі, а точніше в принципі зрозумілі але з іншим значенням ніж звик чути.

Тільки сьогодні дойшов до слова "маєтки" (із "40 пачок Верховини") насправді "майтки" - польське слово що значить "чоловічі штани", "понтолони", "труси", ще було "сидить баба на загаті, маётки латає" точно на "загаті"? і що це таке?

весіллє насправді в пісні "Мамуню рехтуйте весіллє" зовсім не весілля як можна було подумати, а взагалі "святковий обід", може навіть "пянка" похоже на архаїзм, в етимологічному словникові написано що тільки з 15ст. почало слово вживатися як шлюбне весілля.

виграти в пісні 117стаття (і ще в якійсь було) "Я їй сказав що за ті гроші я можу виграти її, її сестру і братову і всю родину на селі" Насправді, я догадуюсь про що мова, але впевнено не можу сказати. На вашу думку, яке значення у цього слова?

[Pere]

виграти в пісні 117стаття (і ще в якійсь було) "Я їй сказав що за ті гроші я можу виграти її, її сестру і братову і всю родину на селі" Насправді, я догадуюсь про що мова, але впевнено не можу сказати. На вашу думку, яке значення у цього слова?

Семантично слово «грати» означає секс, а стилістично воно близько до рос. «трахаться».

Зі словника українського сленгу Лесі Ставицької:
ГРАТИ, -аю, -аєш, недок, кого, (загальномолодіжний жаргон)
Здійснювати статевий акт. Дивишся на
неї і подумки граєш ії у всі діри (Синопсис станіславський необов'язковий)

[ou77]

От ще "Вона крутили Боні-еМ і я від того згарював, нагнав її із хати, щей під сраку надавав"
Що значить(яка етимологія) "згарював"? (якщо звыстно я правильно чую слова)

[Pere]

Гадаю, мається на увазі «горювати» (згорювати) — зазнавати почуття журби, суму; сумувати, печалитися.

Є ще «гарювати» — пустувати, гратися. Але у цьому контексті таке значення ніби скидається на сумнівне

[ou77]

я просто ще і не впевнений що "згарював" може "зварював"

[Pere]

я просто ще і не впевнений що "згарював" може "зварював"

А-а усе зрозуміло. Текст ось:

Вона крутила Boney M
І я від того звар'ював
Нагнав її із хати
Ще й під сраку надавав
http://poetry.uazone.net/braty/braty23.html

Звар'ював — збожеволів, утратив розум, зшаленів
Вар'ят/варіят — божевільний, слово поширене в тих місцях, походить з латини.

[ou77]

Крутий сайт! Давно хотів тексти знайти, ато не в кожному дискові є!

[DarkMax2]

Семантично слово «грати» означає секс, а стилістично воно близько до рос. «трахаться».

[oveka]

шпацірувати - гуляти, ходити на ...
порцеляна -фарфор
загата - це коли роблять низький тин з усякої всячини на межі чи від дороги. Наш тин вашій загаті - двоюрідна плита.
звар'ював -оскаженів
"Мамуню, рехтуйте весіллє" - так і є, швидше застілля, гулянка. На це вказує рихтувати.

[DarkMax2]

Раніше думав, що загата то є гребля, але потім подивився у словник і дізнався, що загата то є будь-яка перепона руху.
Порцеляна, ніби, є літературною нормою.

[oveka]

Загата  нас в основному накиданий тин, низький. Як гать не дуже чітко, бо річок насході катма.
В смислі гаті - загата, щось не капітальне, таке собі, не гребля. Кажуть, що робили перемичку для ловитви риби.

[DarkMax2]

Грінченко:

Гатити, -гачу, -тиш, гл.
1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666.
2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу?
3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. Гн. II. 49. І ногами товче, і пулами гатить. Св. Л. 286.
4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. Мкр. Н. 34.

Напевне, звідси моє розуміння загати як греблі.

Зага́та, -ти, ж.
1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. Нѣжин. у.
2) Стѣнка хлѣва, состоящая изъ двухъ параллельныхъ плетней на четверть или полъ аршина другъ отъ друга, промежутокъ между которыми набить соломой. Чуб. VII. 393.
3) Вѣтви терновника или другого колючаго дерева, положенныя сверхъ плетня, чтобы препятствовать перелѣзать черезъ него. О 1861. VIII. 93.