Вивчаємо мансійську разом!

[DarkMax2]

Особливості лексики (частина 2)

Слова для новітніх/сучасних явищ, окрім запозичених, бувають ще переосмисленими старими.
Приклади:

• Дієслово "хансуӈкве" (hanszunque), що оригінально значило "розписувати", "орнаментувати", стало вживатися у значенні "писати";
• Дієслово "послуӈкве" (poszlunque), що значить "ставити знак", доповнилось значеннями "малювати", "фотографувати";
• Слово "ер" (jer), що значить "край", "грань" в сучасній мансійській мові стало позначати державний кордон. Тощо.

Також на позначення сучасних понять використовуються словосполучення.
Приклади:

• ханисьпахтын кол (hanyispahtin kol) - школа,
• ханисьтан хум (hanyistan hum) - учитель,
• пусмалтан кол (puszmaltan kol) - лікарня,
• пусмалтан хум (puszmaltan hum) - лікар,
• наиӈхап (nainhap) - пароплав,
• товлыӈхап (tovlinhap) - літак,
• лилась олнэ вармаль (lyilas olne varmaly) - свобода,
• юртыӈысь олнэ вармаль (jurtingis olne varmaly) - мир, злагода.

[Pawlo]

І пропонуєте покручі на кшталт хибодрук

одруківка - це ще гірше

сам я зазвичай вживаю "одрук".

Опечатка найкраще.

А якщо Віпечатка?

[Сергий]

пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію 

[DarkMax2]

Стара абетка та старий правопис

Зізнаюся, що досі я свою угорську латинку використовував дещо некоректно, адже не розбирав правопис ненаголошених складів. Не будь-яке Ы в правописі 60-х років позначає непом'якшуючу і. Тому надалі я буду використовувати дещо інший латинський алфавіт, який зберігатиме цю орфографію в латинській графіці.
І, на жаль, в ту добу довгі голосні не позначали на письмі. Про це я вже казав на початку.

Аа

Бб

Вв

Гг

Дд

Ее

Ёё

Жж

Зз

Ии

Йй

Кк

Лл

Мм

Нн

Ӈӈ

Оо

Пп

Рр

Сс

Тт

Уу

Фф

Хх

Цц

Чч

Шш

Щщ

Ъъ

Ыы

Ьь

Ээ

Юю

Яя

Позначення голосних:

• Аа - /a/, /aː/. Приклади: амп (amp) - "собака", ала (ala) - "дах", аква aqua - "один", анас (anasz) - "обоз".
• Ее - /eː/
  
  
  • йотоване є: ер (jer) - "край", еквар (jequar) - "комель дерева", емтыс (jemtisz) - "став", "зробився";
  • пом'якшуюче є після л, н, с, т: леӈк (lyenk) - "нагель", "дерев'яний цвях", нелм (nyelm) - "язик", сермат (sermat) - "вуздечка";
  • тверде е після решти приголосних: ветра (vetra) - "відро", кент (kent) - "шапка", мет (met) - плата, песь (pes) - стегно.
• Ёё - /o/, /oː/
  
  
  • йо: ёвт (jovt) - "лук", ёмас (jomasz) - "добрий", "гарний", ёлаль (jolaly) "униз";
  • ьо: лёх (lyoh) - "дорога", нёл (nyol) - "ніс", сёра (sora) - пороша.
• Ии - /i/
  
  
  • і на початку слова, а також після твердих та м'яких приголосних: иснас (isznasz) - "вікно", илттыг (ilttig) - "раптом", янит (janyit) - "величина", палит (palyit) - "довжина", ати (atyi) - "ні", вати (vatyi) - "короткий";
  • йотоване ы¹ та йотований редукований [ə]² в непершому складі: уиг (уйыг, uig) - "два звіра", наиг (найыг, naig) - "два вогні", суиӈ (суйәӈ, szuing) - "гучний", наит (найәт, nait) - "вогні".
• Оо - /o/, /oː/. Приклади: ома (oma) - "мати", олупса (olupsza) - життя, вор (vor) - "ліс", кол (kol) - "будинок", нор (nor) - "колода", сот (szot) - "щастя", полысь (polis) - "наклеп", "пасквіль".
• Уу - /u/, /uː/
  
  
  • у на початку слова та після твердих приголосних: ус (usz) - "місто", ульпа (ulypa) - "кедр", кур (kup) - "пічка", нуса (nusza) - "бідний", лунт (lunt) - "гусак", хул (hul) - "риба";
  • редукований [ə]² перед перед лабіалізованими м, п, в: торум (торəм, torum) - "небо", хурум (хурəм, hurum) - "три", юнтуп (юнтəп, juntup) - "голка", пувтуп (пувтəп, puvtup) - "острога", минуӈкве (минəӈкве, minunque) - "йти".
• Ыы
  
  
  • ы¹: пыг (pig) - "син", сыг (szig) - "минь", тыг (tig) - "сюди", колыг (kolig) - "два будинки", минасыг (minaszig) - "вони двоє пішли";
  • редукований [ə]² в парних ненаголошених складах перед нелабіалізованими приголосними: ёхтыс (ёхтəс, johtisz) - "приїхав", пурысь (пурəсь, puris) - "свиня", павыл (павəл, pavil) - "село", хапыт (хапəт) - "човни", саграпыл (саграпəл, szagrapil) - "сокирою";
• Ээ - /eː/. Тверде е на початку слова та після твердих л, н, с, т: эт (et) - "нічь", энтап (entap) - "пасок", "пояс", лэг (leg) - "хвіст", нэ (ne) - "жінка", сэтап (szetap) - "нитка", тэнут (tenut) - "їжа", "харчі".
• Юю - /u/, /uː/
  
  
  • йотоване у: юрт (jurt) - "товариш", юнти (juntyi) - "ш'є", юсвой (juszvoj) - "орел";
  • пом'якшуюче у: люньси (lyunysi) - "плаче", нюли йив (nyulyi jiv) - "ялиця", тюпыӈ (tyuping) - "милий", "приємний".
• Яя - /a/, /aː/
  
  
  • Йотоване а: я (ja) - "ріка", яли (jalyi) - "ходе", ятри (jatri) - "тетерук", яныг (janig) - "великий";
  • Пом'якшуюче а: лявти (lyavtyi) - "сваритися", "лаятися", нявли (nyavlyi) - «жене», сярысь (saris) - "море".

¹ Звук Ы усього на всього позиційний варіант И перед Г.
² [ə] це ненаголошене О чи У. Тобто графема Ы була штучно введена на місці позиційних варіацій фонем И та О.

Наведу фонологію вогульської зі статті в англійській Вікіпедії.

Наголошені Unrounded Rounded Close /i/ /u/, /uː/ Mid /eː/ /o/, /o/ Open /a/, /aː/

Ненаголошені Full Reduced Close i Mid e ə Open a

За ідеєю шву в латинці треба передавати як O та U, але наразі мені занадто ліньки напружуватися, розбираючи де вона у словах, записаних старою орфографією Наприклад, якщо записати "пурысь" правильно, одразу видно, що "puros" походить від "порося" Ну, це моя гіпотеза.
Нову ж "староправописну" латинку я презентую наступного разу.
Як завжди сподіваюся, що немає помилок у тексті.

[DarkMax2]

пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію 

Хм, подивився фонологію: майже російська, хіба шо є наша ць.
До речі, з вікі:

/jonks/ "good (subject or object complement in "ks" translative)" vs. /joŋks/ "direction; area", (see Rueter 2010: 58)

Як розуміти ото "ks"? У них є такий кластер? Можна ксі вводити?

[DarkMax2]

Точно.

превратительный — отвечает на вопросы как кто?, кем?, как что?, чем?, для кого?, имеет окончание -кс — велекс — для села

Велеѯ А кроме? Есть где-то еще этот кластер? О нешёл! -иксэли, -иксэль -іѯелі, -іѯель.
P.S. "Cекс" - "поэтому"   

[Сергий]

пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію 

Хм, подивився фонологію: майже російська, хіба шо є наша ць.
До речі, з вікі:

/jonks/ "good (subject or object complement in "ks" translative)" vs. /joŋks/ "direction; area", (see Rueter 2010: 58)

Як розуміти ото "ks"? У них є такий кластер? Можна ксі вводити?

Не знаю. Але думаю не варто зайвий раз плодити сутності.

[DarkMax2]

Думав щодо Ľľ та Ťť для староправописної латинки, але рвуть слова. Обрав:
Ļļ + Țț (Ţţ)
Приклад: ханти-мансійські імена Кулькатли Kuļkatli, Vuļga, Mikuļ, Aļvali, Aļva, Tațja.
Правила "польські", тобто перед голосними м'які позначаються через i. Приклад: ім'я Liońkigi.

[DarkMax2]

Думав щодо Ľľ та Ťť для староправописної латинки, але рвуть слова. Обрав:
Ļļ + Țț (Ţţ)
Приклад: ханти-мансійські імена Кулькатли Kuļkatli, Vuļga, Mikuļ, Aļvali, Aļva, Tațja.
Правила "польські", тобто перед голосними м'які позначаються через i. Приклад: ім'я Liońkigi.

Lyonykigi ~ Ľońkigi
Передумав. Буду писати старою "венгерицею".

[DarkMax2]

В мансійській мові дієприкметники та дієприслівники, крім зазначеного, можуть позначати також назву дії (відповідають віддієслівним іменникам) і процес дії (відповідають дієсловам).

Нагадує англійську з її -ing.

[Богдан М]

DarkMax2
Хар лув   harluv   "жеребець", де лув (luv) - це "кінь".   -    лув -назва тварини (свійської) середнього роду?, А як буде кобила - каль  лув?
Хум сиськурек   humsiskurek   "півень", де сиськурек (siskurek) - "курка". -назва птиці  чоловічого роду утворюється від основного слова жіночого роду?
Нэ вортолнут   nevortolnut   "ведмедиця", де вортолнут (vortolnut) - "ведмідь". - назва тварини (дикої)  жіночого роду походить від основного слова чоловічого роду?
Каль охсар   kaly'ohsar   "лисиця" (самка). -назва тварини (дикої)  жіночого роду походить від основного слова чоловічого роду?
Хум няврам   humnyavram   "хлопчик" (буквально: "чоловік-дитина").
Нэ няврам   nenyavram   "дівчинка" (буквально: "жінка-дитина"). - тут зрозуміло, дитина - не фіксованого роду.

Чи випадкові співпадіння? Чи є якась система в первинності роду основного слова?

Про людей - який рід первинний - чоловічий, середній чи жіночий?


саг   szag   коса (з волосся) . В яких ще мовах саг - коса (з волосся)?

[DarkMax2]

У мансійській мові категорії граматичного роду немає

Тому назви особин творяться додаванням "жінка" ("самиця") та "чоловік" ("самець").