Author Topic: цілувати vs. цінувати  (Read 10275 times)

0 Members and 1 Guest are viewing this topic.

Offline ou77

  • Posts: 4505
  • Gender: Male
« on: February 2, 2007, 12:31 »
Привіт всім!
Вітаю зі зявленням форуму!

У слова "цілувати" є варіант "цюлувати", а от у слова "цінувати" нема, хоча слова досить подібні.

Цікаво звідки взялося те "ю" на місці ятя, можливо це та сама гармонія голосних: http://lingvoforum.net/index.php/topic,5617.0.html але тоді чому немає в "цінувати"

І чи знає хто ще такий перехід "і" (краще з ятя) в "ю"? в інших словах?

В мене в голові є ідея про різні яті які в "цілувати" і "цінувати", та різне походження "ц" але здається, відповідь лежить не так глибоко...

Offline andrewsiak

  • Posts: 4345
  • Gender: Male
    • my LJ
« Reply #1on: February 5, 2007, 16:37 »
я вважаю, що в слові "цюлувати" ['у] ("ю") з'явилося через загальну тенденцію до огублення голосних в сусідстві з твердим [л]. Хоча я особисто "цюлувати" ніколи не чував.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Offline ou77

  • Posts: 4505
  • Gender: Male
« Reply #2on: February 5, 2007, 18:47 »
У нас на Воліні саме так і говорили "цюлувати" а ще (мені здається чимсь подібне слово) "боцюн"...

А можете, пане Андресяк, навести ще приклад де би "і" з ятя переходило в "ю" перед "л"/(певно і "в")?

« Reply #3on: February 27, 2007, 00:30 »
Ще є таке слово "жувати", рос. "жевать", др. рус. "жьвати", здається мені, тут було щось подібне до "цюлувати" vs. "цілувати"?

Offline andrewsiak

  • Posts: 4345
  • Gender: Male
    • my LJ
« Reply #4on: February 27, 2007, 11:50 »
Ще є таке слово "жувати", рос. "жевать", др. рус. "жьвати", здається мені, тут було щось подібне до "цюлувати" vs. "цілувати"?
Так, цілком імовірно. Хоча інших таких прикладів не можу придумати. Хіба що давній суфікс -ивати (скачивати > скочувати)...
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Offline ou77

  • Posts: 4505
  • Gender: Male
« Reply #5on: February 27, 2007, 11:58 »
Тобто вплив наступного "в" і напевно що обовязково після палаталізованих приголосних (тих що утворилися в результаті словянських палаталізаційних процесів).
Чи може тут бути вплив також польської мови?

Offline andrewsiak

  • Posts: 4345
  • Gender: Male
    • my LJ
« Reply #6on: February 27, 2007, 12:44 »
Та ні польська тут ні до чого. Це суто українське.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Offline ou77

  • Posts: 4505
  • Gender: Male
« Reply #7on: February 27, 2007, 13:03 »
Треба ще набрати фактичного матеріалу, бо ж не всі  Vв/Vл (де V - голосний) перейшли в ув/ул...

« Reply #8on: February 27, 2007, 14:09 »
Подивився на дієслова  з закінченням на "-вати" часто вони тяжіють до "-увати":
"воювати", "зятювати", "милувати", "настукувати", "викрикувати", "маркувати", "піддакувати", тощо. Певно то є ітератив.

Похоже є слова зі звуками після яких обовязково вживається "у": "межувати", "плювати", "кочувати", "лупцювати", "бушувати", "ночувати", тощо. Що не завжди є ітеративом.

Є винятки "вживати", "наливати" тощо.

І слова зі звуками де не повинно бути "у" (також не ітератив)Ж "дівати", "зівати", "співати", нагрівати", "затівати", "кивати", тощо.

Думка до кінця не оформилася, поправте мене?

Цікаво походження закінчення дієслів з "вати", невже з "яти"?

Offline andrewsiak

  • Posts: 4345
  • Gender: Male
    • my LJ
« Reply #9on: February 27, 2007, 15:03 »
та ні "яти" тут ні до чого. Був такий давньоруський суфікс -ивати/-ывати, який в українській дав -увати.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Offline ou77

  • Posts: 4505
  • Gender: Male
« Reply #10on: February 27, 2007, 15:21 »
Ну тобто дослідження дієслів що кінчаються на "-вати" не дає матеріалу до дослідження ссуву до "у" в словах "цюлувати"/"жувати":(

Offline andrewsiak

  • Posts: 4345
  • Gender: Male
    • my LJ
« Reply #11on: February 28, 2007, 11:05 »
Ну тобто дослідження дієслів що кінчаються на "-вати" не дає матеріалу до дослідження ссуву до "у" в словах "цюлувати"/"жувати":(
Та либонь ні.
Про "цюлувати" - можу сказати лише, що "ю" там під впливом "у" наступного складу, а про "жувати" - що там "у" аналогічного походження, що постало з "у" основи теперішнього часу - "жую, жуєш, і т.ін.", так як і
плевати > плювати, бо плюю.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Offline ou77

  • Posts: 4505
  • Gender: Male
« Reply #12on: February 28, 2007, 13:06 »
Насправді не факт, є ж ціла низка дієслів на "-увати" (ітерит якщо я таки не помиляюся) про які я вже писав, і всі вони в теперішньому часі мають "-ую" так можливо по аналогії до них? або все таки під впливом "в"? ну або і те і не, тобто в дієсловах на "-увати" було від "в" а вже "жувати" по аналогії або зразу під впливом "в"

Ну або "-ивати/-ывати" перейшло в "-увати" зовсім не під впливом "в" а якраз під впливом основи теперішнього часу?

Що первинне? і звідки дійсно в теперішньому часі там "у" взялося, також і в російській мові, було таке в др. руській?

« Reply #13on: April 4, 2007, 21:18 »
Ще є таке слово "дзюрка" vs. "дірка", думаю також в тему?

« Reply #14on: April 6, 2007, 13:35 »
а ще "фіра", у нас завжди говорилась "фура", правда, в Грінченкові  "фури" не знайшов:(

Offline andrewsiak

  • Posts: 4345
  • Gender: Male
    • my LJ
"Дзюрка" - це слово з північних діалектів, у якому відбите білоруське дзекання.
Чергування ж звуків [і]/[у] в "дзюрка-дірка", "фура-фіра" банально пов'язане з тим, що коли давньоукраїнський [о] зазнавав перехода в [і], то він проходив через стадію [у], яка у деяких словах зберіглася. Таке [у] подекуди змішувалося з питомим [у], яке іноді перейшло в [і]:  за мужь >  заміж (замість замуж), або дуброва > діброва (замість дуброва).

Резюмуючи,
Фура - це "недорозвинена" фіра. Так само, як збережені у лемківських говірках "муст" (міст), "вюв" (вів) і т.ін.

ПС. Шевельова, все ж таки, треба читати, бо він це все пояснює...
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Offline ou77

  • Posts: 4505
  • Gender: Male
« Reply #16on: April 6, 2007, 15:43 »
аще до цього ж "шкура" vs. "шкіра"
Між іншим - всюди присутнє "р", може закрите "о" не перейшлов "і" через "р" особливо через те що в нашій говірці не буває мякого "р" а "і" можливо заставило би "р" трошки пом'якшитися...

А у Лемків може і інша причина:)
я ще чув, правда не впевнений що від лемків "кулько" замість "скільки"

Offline 7UP

  • Posts: 556
  • Gender: Male
« Reply #17on: April 6, 2007, 16:03 »
Еще "заміж" из "замуж"
Солнце уходит на Запад, но чтобы снова родиться спешит на Восток, на Восток... Игорь Тальков

Offline Wolliger Mensch

  • Global Moderator
  • *
  • Posts: 49536
  • Gender: Male
  • Haariger Affe
    • Подушка
« Reply #18on: April 6, 2007, 17:02 »
плевати > плювати, бо плюю.
Плювати < плівати < пльвати.
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: „рулетке“ — „выпечке“?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил…», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО … ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики…», Авал

Offline 7UP

  • Posts: 556
  • Gender: Male
« Reply #19on: April 6, 2007, 17:07 »
плевати > плювати, бо плюю.
Плювати < плівати < пльвати.
Безапилляционно! :)
Нет, первое объяснение верное. Здесь "ю" появилось из "е" вследствии аналогии с личными формами. Плюю, значит плювати (было плевати, как в других славянских языках)
Солнце уходит на Запад, но чтобы снова родиться спешит на Восток, на Восток... Игорь Тальков

Offline Wolliger Mensch

  • Global Moderator
  • *
  • Posts: 49536
  • Gender: Male
  • Haariger Affe
    • Подушка
« Reply #20on: April 6, 2007, 18:45 »
Нет, первое объяснение верное. Здесь "ю" появилось из "е" вследствии аналогии с личными формами. Плюю, значит плювати (было плевати, как в других славянских языках)
Если вы понимаете, о чем пишете, то хорошо. Однако же *pľьvati. Русская и украинская формы производные от нее.
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: „рулетке“ — „выпечке“?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил…», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО … ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики…», Авал

Offline 7UP

  • Posts: 556
  • Gender: Male
« Reply #21on: April 6, 2007, 21:53 »
Нет, первое объяснение верное. Здесь "ю" появилось из "е" вследствии аналогии с личными формами. Плюю, значит плювати (было плевати, как в других славянских языках)
Если вы понимаете, о чем пишете, то хорошо. Однако же *pľьvati. Русская и украинская формы производные от нее.
О чем я и пишу. Изменение ь > е произошло еще до распада древнерусского языка. Так что pľьvati > плевати и далее в русском сохраниение "е" и его изменение в "ю" в кураинском. Так что я понимаю, о чем пишу.
Солнце уходит на Запад, но чтобы снова родиться спешит на Восток, на Восток... Игорь Тальков

Offline Wolliger Mensch

  • Global Moderator
  • *
  • Posts: 49536
  • Gender: Male
  • Haariger Affe
    • Подушка
« Reply #22on: April 7, 2007, 09:08 »
Изменение ь > е произошло еще до распада древнерусского языка. Так что pľьvati > плевати

В безударном слоге слабый ь>е только в русском (наряду с его выпадением: крьстити > кстить): пльвати > плевати. В западных наречиях ь в этом положении развился в и: пльвати > пливати (а ъ в ы: яблъко>яблыко против рус. яблоко). Украинская форма плювати может быть аналогией еще древнерусского времени, то есть пльвати непосредственно дало плювати по аналогии с плюю, а может быть, и более позднего времени, то есть пльвати сначало плівати и только потом плювати по аналогии.
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: „рулетке“ — „выпечке“?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил…», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО … ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики…», Авал

Offline Sandar

  • Posts: 6833
  • Gender: Male
« Reply #23on: November 22, 2014, 14:41 »
В тата селі (Копіївка) "цюлювати" і "дюрка".

Offline SIVERION

  • Posts: 8575
  • Gender: Male
  • :)
« Reply #24on: November 27, 2014, 01:30 »
В русских говорах тоже есть цуловать и цаловать
There is no conversation more boring than the one where everybody agrees (Michel de Montaigne) ;[пол:мужской]

 

With Quick-Reply you can write a post when viewing a topic without loading a new page. You can still use bulletin board code and smileys as you would in a normal post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.
Name: Email:
Verification:
Type the letters shown in the picture
Listen to the letters / Request another image
Type the letters shown in the picture:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?: