*Русский язык Украины

[From_Odessa]

oveka

То есть, употребление "повз" отличается от употребления русского "мимо"?

[DarkMax2]

ПОВЗ, діал. ПОЗ, ПОУЗ.

1. присл. Не зупиняючись, не затримуючись біля кого-, чого-небудь, минаючи когось, щось. Та проїхав козак поуз І оком не глянув (Іван Манжура, Тв., 1955, 109).
♦ Проходити (пройти) повз — не помічати, не надавати важливого значення. Він не хотів і не міг допустити, щоб його студенти так зневажливо і зверхньо ставились до нових шукань в науці,.. він не міг дозволити собі пройти повз (Натан Рибак, Час, 1960, 220).

2. прийм., з род. (рідко) і знах. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу, простір, не затримуючись біля яких, минаючи які, хто-небудь проходить, пробігає, щось проїжджає тощо. У Венеції на сей раз не спинялась (проїхала повз неї вночі) (Леся Українка, V, 1956, 419); — Прощайте, мамо!.. — сказав Максим, проходячи повз матір (Панас Мирний, I, 1949, 216); Проходячи повз маленьке, вмазане в стіну дзеркальце, Параскіца не витримала, щоб не глянути в нього (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 266); Ідемо понад високими коноплями, понад лапатими буряками. Повз пшениці густої, повз кукурудзи качанами рясної (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 53); — Ти за всю війну дома не був. І оце зараз, можна сказати, повз самий двір ідеш, а до хати не зайдеш (Андрій Головко, II, 1957, 577); Повз двір, вулицею і через городи поспішали люди (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 52); Повз вікон часто, часто йшли верблюда з довгими ногами (Володимир Сосюра, II, 1958, 348); — Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав? ..Як поз твої воріточка Сивим конем їхав? (Павло Чубинський, V, 1874, 51).

3. прийм., з род. (рідко) і знах. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу, простір, недалеко від яких, біля яких щось відбувається або хто-, що-небудь перебуває. Петро.. сидів поз вікно (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 120);
//  із знах в. Уживається при вказуванні на предмет, простір, уздовж яких спрямована дія. — В обніжкові зазубень робить [Палажка], а поз обніжок.. рівець прогортав (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 161).

4. прийм., з род. (рідко) і знах. в. Уживається при вказуванні на особу, предмет, у які не вцілює хтось, не попадає щось. Я став в куток. Гвинтівки дуло в «очко» пролізло й полоснуло повз мене в стіну пломенем... (Володимир Сосюра, II, 1958, 403).

5. У поєднанні з ім. рік, день, година і т. ін. уживається при вказуванні на безперервність, повторюваність дії. Так рік повз рік у зміні безнастанній Час надійшов, що тільки майорів Смутним очам моїх плугатарів, Коли конали в темряві й стражданні (Євген Плужник, Вибр., 1966, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 645.

[From_Odessa]

Если судить по словарной статье, приведенной Максом, "повз" может употребляться без существительного/местоимения/числительного.

[oveka]

Вот пример обрыва:
♦ Проходити (пройти) повз — не помічати, не надавати важливого значення. Він не хотів і не міг допустити, щоб його студенти так зневажливо і зверхньо ставились до нових шукань в науці,.. він не міг дозволити собі пройти повз (Натан Рибак, Час, 1960, 220).
Здесь вы не поставите при переводе на русский МИМО -
В обніжкові зазубень робить [Палажка], а поз обніжок.. рівець прогортав (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 161).
а поз обніжок = а вдоль ...
Рік повз рік - из года в год.
В украинском МИМО - не попал.
В украинском ПОВЗ - сбоку чего либо.
Поэтому МИМО и МИМО совпадают, а ПОВЗ и МИМО - не всегда совпадают.

[DarkMax2]

Здесь вы не поставите при переводе на русский МИМО -

"Он не мог позволить себе пройти мимо" - чего не поставим?МИМО 1, присл.

1. Минаючи кого-, що-небудь. А ти нічого не сказала, .. Мене неначе не пізнала, Назустріч мимо обійшла (Павло Грабовський, I, 1959, 215); Авто промчало мимо, обдавши нас запахом бензину (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 55); Побачив [Тимко] запнуту в теплу шаль дівчину, котра пройшла мимо своєю швидкою і широкою ходою, не сказавши навіть «здрастуйте» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12);  * Образно. А легко ж буть чудесним, молодим — лише з життям ти йди разом, не мимо (Павло Тичина, II, 1957, 304).

2. Не зачіпаючи, не потрапляючи в ціль; стороною. Ось перший [козак] тільки вискочив навпроти воріт, — Юхим швидко, навіть не цілячись, випалив у нього: мимо (Андрій Головко, II, 1957, 355).

3. Недалеко від кого-, чого-небудь; поблизу когось, чогось (іти, їхати і т. ін.). Як хто їде або йде було мимо, то він заступить.. за двері, щоб не здоровкатись (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 160); Облупана пустка стояла ще страшніша, ніж та, котру купив Хрущ, Люди знову стали.. відхрещуватись, як проходили мимо (Панас Мирний, II, 1954, 301); Шура, сміючись, впіймала за голову Маковея, що, пробігаючи мимо, саме підвернувся їй під руку (Олесь Гончар, III, 1959, 396).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 708. МИМО 2, прийм. з род. в.

1. Уживається на позначення особи, предмета, повз які хто-небудь проходить, пробігає і т. ін. Мимо вікна біг цуцик (Степан Васильченко, II, 1959, 213); Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (Олександр Довженко, I, 1958, 244).

2. Уживається на позначення особи, предмета, в які не вцілює щось. Гримнув вистріл, і куля пролетіла мимо голови опришка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286).
♦ Пропускати (пропустити) мимо вуха (вух, ушей, уваги) — те саме, що Пропускати (пропустити) повз вуха (див. вухо). Заглиблений у це спостерігання, пропускав [Начко] мимо вуха всі розмови й шепти (Іван Франко, VI, 1951, 227); Мимо ушей пропускала [Люба] щоденні гострі новини, які випереджали одна одну й глибоко зачіпали народ (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 25).

3. Уживається на позначення особи, предмета, поблизу яких щось відбувається. Молоді паничі окроме собі кучею так і ходять, усе щоб так стати, що як буде Галочка кривого танця вести, так щоб пройшла мимо їх (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314).

4. діал. Уживається на позначення того, що є причиною, незважаючи на яку щось відбувається. Біле як сніг волосся покривало його голову, яку старець, мимо дуже старого віку, носив просто вгору (Іван Франко, V, 1951, 34); — А наладь мені великий горнець меду, хе, хе! Лише не такого густого, як моє волосся! І старий указав на свій лисий, мов коліно, череп, а молодець мимо смутку мусив усміхнутися крізь сльози (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 15).
♦ Мимо моєї (своєї) волі — несамохіть, всупереч власному бажанню. Мимо своєї волі я стежив за кожним його рухом. Я навіть не помічав цього (Юрій Яновський, II, 1958, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 708.

[From_Odessa]

Вот еще интересный момент. Российские спортивные журналисты (про других не могу сказать) постоянно говорят о своих коллегах: "Коллега Розанов сказал", "спасибо коллеге Уткину, работавшему на этом матче" и так далее. Причем это касается не только телевизионных, но пишущих журналистов. А вот от украинских спортивных журналистов, использующих в работе и публичном пространстве русский язык, я такого не слышал. А если и забыл о каких-то случаях, то они были единичными.

[Lodur]

Никогда не знала, что точиться имеет отношение к вытеканию...
В жизни бы не подумала...

Ток, кровоток, водоток...

Источник.

[From_Odessa]

Только что столкнулся:

Дело в том что у меня один тягарь на душе сегодня упал а я хотела его разбавить безнадежным общением с моими не так давно близки людьми

"Тягарь" - "груз" по-украински, очевидный украинизм. Это, вероятно, все-таки окказионализм или особенности идиолекта, но пример влияния украинского характерный.

[DarkMax2]

Не груз, а бремя. Вы про тягарець.
(wiki/uk) Тягар_білої_людини
(wiki/uk) Тягарець_(фізика)

[Neeraj]

Вот типичный  русский язык Украины.. скоро переводчик понадобится с подобного "украинорусского" 

[DarkMax2]

Ждать на, смеяться с

[Artiemij]

Криповатое «скучать за» не забудьте

[DarkMax2]

"Ждать на" это ещё редкий свежачок. Даже мне по ушам бьёт.

[Nevik Xukxo]

скоро переводчик понадобится с подобного "украинорусского"

Ужос. Я отказываюсь на считать это русским языком за.

[Upliner]

Не груз, а бремя. Вы про тягарець.
(wiki/uk) Тягар_білої_людини
(wiki/uk) Тягарець_(фізика)

Как вы скажете "Груз вины"? Тоже тягарець? Это будет гиперкоррекцией.

[DarkMax2]

Не груз, а бремя. Вы про тягарець.
(wiki/uk) Тягар_білої_людини
(wiki/uk) Тягарець_(фізика)

Как вы скажете "Груз вины"? Тоже тягарець? Это будет гиперкоррекцией.

Конечно, будет. А ещё "круче" сказать вантаж  Я просто предположил, что Одесса имел в виду "грузик" лабораторный.
Тягар провини.

[я пифия]

смеяться с

Также типично для белорусского русского. Помню, как учительница русского ругала наш класс за словосочетания с такой конструкцией. "Смеяться не с чего"

[Flos]

Ждать на, смеяться с

Еще "скучать за".

[Poirot]

Ждать на

warten auf

[Zavada]

Вот типичный  русский язык Украины

Вряд ли. Скорее — неотредактированный машинный перевод.

[Neeraj]

Вот типичный  русский язык Украины

Вряд ли. Скорее — неотредактированный машинный перевод.

Скрином киевлянин поделился 

Бл@, скоро дешифровщик придется какой-нибудь ставить, чтоб понимать что эти, пастухи и доярки, окопавшиеся в офисах украинских СМИ, имеют ввиду. Просто писец. Наборы слов, потоки сознания.

[From_Odessa]

warten auf

Да, в украинском, как и в немецком, "ждать" - переходной глагол, в отличие от русского ("чекати на"). И это влияет на РЯ в Украине. Отсюда же, как я понимаю, и "через это" (то есть, "в связи с этим", например, "он пропустил матч через травму"), и "заслуживать на (что-то)".

А вот "скучать за" - это уже весьма старое. Я вообще много лет не подозревал, что этот вариант выходит за пределы СРЛЯ. Кстати, а это чисто украинское явление? О нем даже на Грамоте упоминается в десятке горячих вопросов:

Как правильно: скучаю по вам или скучаю по вас?

Скучаю по вас – старая норма; по вам – новая. Прежние лингвистические издания рекомендовали как нормативные только скучать по вас, по нас, но в наши дни эти варианты конкурируют, что находит отражение и в справочниках.

В справочнике Д. Э. Розенталя «Управление в русском языке» указано, что с существительными и местоимениями 3-го лица правильно: скучать по кому-чему, например: скучать по сыну, скучать по нему. Но с личными местоимениями 1-го и 2-го лица мн. числа правильно: скучать по ком, например: скучали по нас, скучаем по вас. Таким образом, в справочнике Д. Э. Розенталя поддерживалась старая норма, в современных переизданиях этого справочника (см., например, издание 2005 года) эта рекомендация сохраняется.

«Русская грамматика» (М., 1980) формы скучать по вам и скучать по вас рассматривала как вариативные.

В «Словаре грамматической сочетаемости слов русского языка» Е. М. Лазуткиной (М. 2012) управление скучать по ком-чем уже названо устарелым. В качестве нормативного это издание рекомендует скучать по кому-чему.

А вот вариант скучать за кем-либо, о котором тоже довольно часто спрашивают, не является нормативным, выходит за рамки русского литературного языка.

http://new.gramota.ru/spravka/buro/hot10/

[Artiemij]

Да, в украинском, как и в немецком, "ждать" - переходной глагол, в отличие от русского ("чекати на").

Наоборот же.

[SIVERION]

Дабы, поди, то бишь, намедни слова которые характерны для российского русского, но практические не используются в русском языке Украины, еще русскоязычные украинцы не очень любят говорить как россияне "поди-ка, возьми-ка, погляди-ка, ну-ка, смотри-ка,глянь-ка, когда был в России очень заметил обилие -ка

[Poirot]

Да, в украинском, как и в немецком, "ждать" - переходной глагол, в отличие от русского ("чекати на").

Наоборот же.

Да, я тоже сначала слегка запутался.