[ɦ] vs [g]

[Elischua]

Аи, зачепаѥ, и чьто? Перечинѭ такї твары яко вельми > вėльмиʹ, основний > оснѡвьнъи (нынѣ би «оснiвний»), насправдѣ > съ правьды, по правьдѣ, правьда – осе такї сѫть мої засѧгы. Якї нарėканья?

Одна рêчь змѣнёвати орфографіѭ, и зовсѣм инша — перероблѧти леѯику. Орѳографія можеⷮ бѫти яка-заўгодно, леѯика жь — лише та, яка єⷵ ў живôй мовѣ, щобъ бѫдь-який носѣй мовы мôг записати будь-якѫ своѭ думкѫ своєѭ мовоѭ. Змѣна леѯики ўже на конланг тѧгнеⷮ, ı҃ми҃о.

Взори.

[Python]

До речі пановѣ чк ви ўважаєте чи доречно я роблю коли пишу ъ після ў ? і чи можливо тоді краще для системності писати його і після й?

Недоречно.  Ў, Й — формально, напôлъгл҃сны̂, тому Ъ чи Ь пôслѧ ных бѫти не можеⷮ.

[Elischua]

Мėџь иньшимь, ѥ то таке глузованьѥ або така неограбьна снага этимологичьно писати? Чьто име съпѡльного розумьно розроблене письмо дьля україньскоѥ мълве съ пѡшьлѡстьми староцьркѡвьного писанья?

[Python]

Взори.

Вважаєте мою думку суб'єктивною? Але питання правопису — виключно правила написання слів. Те, якими ці слова мають бути, автори правопису не вирішують. І навіть укладачі словників не можуть собі дозволити просто так навигадувати/напозичати лексики: кожне слово мусить підтверджуватися джерелами, а не просто бути правильним з точки зору автора словника.
Задля справедливості слід зауважити, що правопис і лексику плутають надто часто, перекладаючи на правопис невластиву йому лексичну роль. Зокрема, це стосується прихильників скрипниківки, які під зміною правопису часто розуміють і зміну пов'язаної з ним лексики (хоча жоден правопис не включає в себе словника).

[DarkMax2]

А украинского нет?

Я, власне, про фонематичність слова «беларусский» у російській мові.

Невже? Бѣла Русь.

Візьмімо інший приклад: Сѣверная Корея. СѣвернАкорейский чи СѣвернОкорейский?

Сіверодонецьк. 

[Elischua]

Взори.

Вважаєте мою думку суб'єктивною? Але питання правопису — виключно правила написання слів. Те, якими ці слова мають бути, автори правопису не вирішують. І навіть укладачі словників не можуть собі дозволити просто так навигадувати/напозичати лексики: кожне слово мусить підтверджуватися джерелами, а не просто бути правильним з точки зору автора словника.
Задля справедливості слід зауважити, що правопис і лексику плутають надто часто, перекладаючи на правопис невластиву йому лексичну роль. Зокрема, це стосується прихильників скрипниківки, які під зміною правопису часто розуміють і зміну пов'язаної з ним лексики (хоча жоден правопис не включає в себе словника).

Чудėсьно, отоже въ чому ѥ проблѣма съ моїми примѣръми?

[Pawlo]

Взори.

Вважаєте мою думку суб'єктивною? Але питання правопису — виключно правила написання слів. Те, якими ці слова мають бути, автори правопису не вирішують. І навіть укладачі словників не можуть собі дозволити просто так навигадувати/напозичати лексики: кожне слово мусить підтверджуватися джерелами, а не просто бути правильним з точки зору автора словника.

на жаль досі велике число наших упорядників живуть ніби в 19 столітті коли норма лице випрацьовувалася

[Wolliger Mensch]

Але питання правопису — виключно правила написання слів. Те, якими ці слова мають бути, автори правопису не вирішують. І навіть укладачі словників не можуть собі дозволити просто так навигадувати/напозичати лексики: кожне слово мусить підтверджуватися джерелами, а не просто бути правильним з точки зору автора словника.

Детерминируете. Правописание касается лишь написания слов только в устоявшихся литературных языках с долгой традицией и большим накопленным материалом. Для ещё только формирующихся литературных язык орфографические нормы часто касаются и лексики (хоть это, да, неправильно, но это реальность). И очень наивно было бы полагать, что нормативные книги никак не влияют на разговорную речь.

[Pawlo]

Але питання правопису — виключно правила написання слів. Те, якими ці слова мають бути, автори правопису не вирішують. І навіть укладачі словників не можуть собі дозволити просто так навигадувати/напозичати лексики: кожне слово мусить підтверджуватися джерелами, а не просто бути правильним з точки зору автора словника.

Детерминируете. Правописание касается лишь написания слов только в устоявшихся литературных языках с долгой традицией и большим накопленным материалом. Для ещё только формирующихся литературных язык орфографические нормы часто касаются и лексики (хоть это, да, неправильно, но это реальность). И очень наивно было бы полагать, что нормативные книги никак не влияют на разговорную речь.

200 років і чимало оригінальної і перкладної літератури однозначно говорять нам що українська вже вийшла зі статусу "только формирующегося литязыка"

[Wolliger Mensch]

200 років і чимало оригінальної і перкладної літератури однозначно говорять нам що українська вже вийшла зі статусу "только формирующегося литязыка"

Не вышла. Более того, непрестанное вмешательство филологов в язык не даёт СУЛЯ выйти из этого состояния, причём, вмешательство это совершенного иного толка, чем в русском языке.

[Python]

Я б сказав, деякі українські філологи справді поводяться так, ніби літстандарт тільки формується, і вони мають усі права й можливості змінювати його як їм подобається. Хоча, фактично, всі ці зміни широкого розповсюдження не набувають — більшість дотримується консервативної норми. Вцілому ж, ситуація мало відрізняється від російської (не рахуючи того, що українська мова перебуває в конкуренції з російською на своїй території).

[Python]

Але навіть якщо втручання філологів матиме глобальні наслідки, мені здається, про «формування» українського літстандарту говорити вже пізно: 20 років тому він був уже давно сформованим. Найбільше, що можуть зробити філологи сьогодні — реформувати цей літературний стандарт.

[Pawlo]

200 років і чимало оригінальної і перкладної літератури однозначно говорять нам що українська вже вийшла зі статусу "только формирующегося литязыка"

Не вышла. Более того, непрестанное вмешательство филологов в язык не даёт СУЛЯ выйти из этого состояния, причём, вмешательство это совершенного иного толка, чем в русском языке.

Бôльшъ якъ 90 відсоткіўъ продіаспорнихъ, проскрипнокôўськихъ і  просто пуристичнихъ пропоноўъ не виходять за нешироке коло своїх прихильникôўъ
Богъ береже нас ôд повторення бѣлоруської ситуації

[Python]

Бôльшъ якъ 90 відсоткіўъ продіаспорнихъ, проскрипнокôўськихъ і  просто пуристичнихъ пропоноўъ не виходять за нешироке коло своїх прихильникôўъ
Богъ береже нас ôд повторення бѣлоруської ситуації

Але мова теленовин на деяких каналах — таки конланг

[Wolliger Mensch]

Я б сказав, деякі українські філологи справді поводяться так, ніби літстандарт тільки формується, і вони мають усі права й можливості змінювати його як їм подобається. Хоча, фактично, всі ці зміни широкого розповсюдження не набувають — більшість дотримується консервативної норми.

Многие, однако, из таких нововведений были успешно внедрены в советской украинской школе.

Вцілому ж, ситуація мало відрізняється від російської (не рахуючи того, що українська мова перебуває в конкуренції з російською на своїй території).

Состояние конкуренции с русским языком — уже само по себе радикальное отличие, поэтому я бы не сказал, что мало відрізняється.

[Python]

Многие, однако, из таких нововведений были успешно внедрены в советской украинской школе.

Ну так це давно вже було. Остання радикальна зміна правопису — 30-ті роки минулого століття, наступні 60 років правопис зберігав стабільність. в 90-ті почалися спроби зближення з нормою 20-х років, але «проєкт-99» нормою так і не став.

[Python]

Состояние конкуренции с русским языком — уже само по себе радикальное отличие, поэтому я бы не сказал, что мало відрізняється.

Але конкуренція з іншими мовами — це одне, а міра сформованості літературної норми — зовсім інше. Ситуація конкуренції може тривати, доки поряд з Україною є велика країна Росія (ми від цього нікуди не подінемось), але як із цього випливає сформованість чи несформованість української літературної норми?

[Wolliger Mensch]

Але конкуренція з іншими мовами — це одне, а міра сформованості літературної норми — зовсім інше. Ситуація конкуренції може тривати, доки поряд з Україною є велика країна Росія (ми від цього нікуди не подінемось), але як із цього випливає сформованість чи несформованість української літературної норми?

Ну, как «як»? Просто: постоянное стремление «оттолкнуться» с одновременным калькированием. Это вполне нормальное (даже можно сказать, почти неизбежное) явление от недавно появившихся литературных языков. И именно это отталкивание и калькирование и держит язык состоянии постоянного «руха» — ведь, разговорный язык стремится сблизиться, а филологи (и прочие «лица») не пущают, а из-за того, что многие полагают лучшей защитой нападение, то не просто не пущают, а начинают тянуть в другую сторону (к самобытности через отрицание сходства с русским языком, к калькированию польского и др.)

[Elischua]

Але конкуренція з іншими мовами — це одне, а міра сформованості літературної норми — зовсім інше. Ситуація конкуренції може тривати, доки поряд з Україною є велика країна Росія (ми від цього нікуди не подінемось), але як із цього випливає сформованість чи несформованість української літературної норми?

Ну, как «як»? Просто: постоянное стремление «оттолкнуться» с одновременным калькированием. Это вполне нормальное (даже можно сказать, почти неизбежное) явление от недавно появившихся литературных языков. И именно это отталкивание и калькирование и держит язык состоянии постоянного «руха» — ведь, разговорный язык стремится сблизиться, а филологи (и прочие «лица») не пущают, а из-за того, что многие полагают лучшей защитой нападение, то не просто не пущают, а начинают тянуть в другую сторону (к самобытности через отрицание сходства с русским языком, к калькированию польского и др.)

ВМ, в моей редакции украинского языка Вы видите отрицание сходства с русским языком и калькирование польского?

[Python]

Але конкуренція з іншими мовами — це одне, а міра сформованості літературної норми — зовсім інше. Ситуація конкуренції може тривати, доки поряд з Україною є велика країна Росія (ми від цього нікуди не подінемось), але як із цього випливає сформованість чи несформованість української літературної норми?

Ну, как «як»? Просто: постоянное стремление «оттолкнуться» с одновременным калькированием. Это вполне нормальное (даже можно сказать, почти неизбежное) явление от недавно появившихся литературных языков. И именно это отталкивание и калькирование и держит язык состоянии постоянного «руха» — ведь, разговорный язык стремится сблизиться, а филологи (и прочие «лица») не пущают, а из-за того, что многие полагают лучшей защитой нападение, то не просто не пущают, а начинают тянуть в другую сторону (к самобытности через отрицание сходства с русским языком, к калькированию польского и др.)

Але й російська перебуває в дуже схожій ситуації з західноєвропейськими мовами, які вже не одне століття є джерелом поповнення російської лексики. Спостерігається й боротьба між запозиченнями з різних західних мов (напр., «офис» vs. «контора»), або ж запозичене слово просто займає місце питомо російського попередника («менеджер» vs. «начальник»). Чи свідчить це про несформованість російського літстандарту?

[Python]

ВМ, в моей редакции украинского языка Вы видите отрицание сходства с русским языком и калькирование польского?

А там точно нема калькування чеських шаблонів, щоб уникнути російських, польських і подекуди місцевих українських?

[Wolliger Mensch]

ВМ, в моей редакции украинского языка Вы видите отрицание сходства с русским языком и калькирование польского?

Эмнэ. А вы кто? Как бы, не о вашей редакции же речь.

[Wolliger Mensch]

Але й російська перебуває в дуже схожій ситуації з західноєвропейськими мовами, які вже не одне століття є джерелом поповнення російської лексики. Спостерігається й боротьба між запозиченнями з різних західних мов (напр., «офис» vs. «контора»), або ж запозичене слово просто займає місце питомо російського попередника («менеджер» vs. «начальник»). Чи свідчить це про несформованість російського літстандарту?

Два момента:
1. Западноевропейские языки совсем на русский не похожи. Вот когда была борьба с засильем польского, тогда да — ситуация была сходна (с той разницей, что касалась лишь верхушки русского общества). Украинский и русский — языки очень сильно похожие на всех языковых уровнях, это откладывает очень сильный отпечаток на конкуренцию: слова похожи, грамматика похожа, а индивидуализироваться как-то хочется: простым «клининг — это фи, по-русски — уборка» не отделаешься.
2. Я не говорил нигде, что изменения сами по себе свидетельствуют о несформированности литературного языка. Я говорил о характере изменений, и вы выше, вроде бы, согласились, что «специфические» особенности в украинском нормировании имеются (сходные, например, с нормированием македонского языка — тоже интересная тема).

[Pawlo]

Бôльшъ якъ 90 відсоткіўъ продіаспорнихъ, проскрипнокôўськихъ і  просто пуристичнихъ пропоноўъ не виходять за нешироке коло своїх прихильникôўъ
Богъ береже нас ôд повторення бѣлоруської ситуації

Але мова теленовин на деяких каналах — таки конланг

хіба що на СТБ. я їх ў цьому плані спротивиўъ. як новини давати бозна якою мовою так вони патріоти  а як справа про явне переважання російської на їх шоубізнесових та інших шоу так патріотизм враз забувається

[Pawlo]

Вцілому ж, ситуація мало відрізняється від російської (не рахуючи того, що українська мова перебуває в конкуренції з російською на своїй території).

Состояние конкуренции с русским языком — уже само по себе радикальное отличие, поэтому я бы не сказал, что мало відрізняється.

Ми б і раді щоб тієї конкуренції не було але ж як це зробити? навіть при найкращій політицѣ на це підуть десятилѣття