Подляшский микроязык, "Своя мова"

[Гиперкуб]

Книжку издали. Самой книжки чо-то не видать пока.

[Гиперкуб]

http://svoja.org/1357.html

Віêршы 2014

Віктор Стахвіюк

1.

чоловіêк
што брэнтаетсе в струјіê часу
нэ розкрывшы тајн свого прыходу на свіêт біêлы
нэ осознавшы правд заложаных в јого матрыцю
блудіт згубівшы ніть
што вэдэ до ядра сэбэ самого
у клубах штодіонного хаосу
і вдыхае мглу зманлівых інспіраціј
што стэлют кладку в човон тьмы
чоловіêк што в жорнах ніякості
мэле час накрэсьляны ліосом
і пэрэсыпае зачыну жовты пыл між шпонув змовы
трэпэчэтсе об бэрэг чорных снôв
што закрывают горызонт надіêјі
у трохкутніку бэзвыхôдності
дôм робота ты
дэ ты нэ ты
проснісь
двэры најді што вэдут до броду
дэ нэма ідэј
што крэуют сон прожорного бытя
дэ нэма поклоннікув жовтого тэльця
дэ нэма людэј мозоляшчых коліêні
дэ нэма ідолув лжы
дэ нэма тьмы
дэ нэма
там
помолісь до істіны
породівшојі всэленну
вэрнісь до пэршого слова
будь

2.

Кôль ты забыв
дорогу до крыніці памэті
дэ покутуют згубляны тобою рôдны слова
дэ бутвіêют клішы твојіх успомінув
пронізаных напіêвом нів
дэ батьковшчыны сон спродвіêчны цвів
а дісь там мэркнэ промэнь істіны
котору ты опутуеш радном јіх добробыту
дэ брэнтаешсе між добром і злом
хватаючысе кросон віêры,
котору мутіш молітвою
за страну чужынцюв
і страгнэш в проглубку жуткіх снôв
што ткут
сіêть нэнавісті
і заганяют совэсть
у ковш вражды
Я Біêлу Русь,
Я Русь Святую
бачу в снах својіх
што сытят душу іскрамі істіны
дэ б нэ быв
і одчаровуют з відьмарськіх слôв
што ткут основу лжы
для суродічув твојіх
і в нэвуд кідают чужых ідэј
твојіх дітэј

[Гиперкуб]

Ян Максімюк і прарыў на падляскім фронце

8 верасьня 2014

Радыё Свабода

http://www.svaboda.org/content/article/26572792.html

[Гиперкуб]

http://svoja.org/1353.html

Koli ne zmjakčajutsie pudlaśki b, m, p, v?

Jan Maksimjuk
1 listopada 2014

Hubnyje spuvzvuki b, m, p, v u pudlaśkuj movi tverdy pered bôlšostieju samozvukuv: baba, bereh, boršč, Bôh, buda, byk, mapa, meža, more, môr, muka, myrsa, para, peršy, poroch, pôzno, pud, pytati, var, verch, voš, vôsim, ščavuch, vyhun.
Siêty spuvzvuki zmjakčajutsie ono pered samozvukami i i iê: bida, biêły, miska, miêra, piro, piêč, vidro, viêtior. Spuvzvuk v zmjakčajetsie šče v słovi sviaty i inšych słovach z takim samym stryžnom: sviato, sviaščennik, sviatkovati, sviatynia, etc.
U inšych sytuacijach, koli v pôlśkuj abo v biłoruśkuj movach zaznačajetsie zmjakčenie b, m, p, v pered samozvukami, u pudlaśkum pravopisi treba vžyvati posli siêtych spuvzvukuv spuvzvuk j, kotory jich ne pomjakčuje. Prykłady: robią — робяць — robjat; mięso — мяса — mjaso; pięć — пяць — pjať; więź — вязь — vjaź.
Takim sposobom u pudlaśkum pravopisi treba vžyvati j posli b, m, p, v u nastupnych słovach:
1. bj: bjuro, bjurokrat, bjust, vorobja, vorobjiê, žerebja, sverbjačka, bjut, bje, robjat, Dubjažyno;
2. mj: beremje, mjakoť, mjahki, mjaknuti, mjaso, mjasnik, mjastečko, mjata, mjavkati, mjati(sie), mjač(yk), rumjanok, rumjaniêti, tiêmje, mjargovati, siêmje, simjá, plemjannik, sołomjany, mjakiš, pamjatny, Maksimjuk, Trochimjuk, Mjakišy, premjera, imje, połymje, simjoma;
3. pj: pjať, pjatnicia, pje, pju, pjata, pjany, pjavka, pjure, kipjatok, kipjatiti, lipjoška, liêpjat, terpjat, pjadia, opjôksie, napjaty, dvochkropje, utopjat, upjasti, pjastisie;
4. vj: vjaz, vjazati(sie), vjaź, vjun, vjut, bezhołôvje, pustosłôvje, krovjany, korovjačy, zdorovje, pryvjôz, červjak, gvjazda, perevjasło, obovjazok, vjoska, derevjanny, žorstvjany, vjuha, vjutno, vjôz, słovjanśki, vjały, vjanuti.
Naveť koli siêty spis i ne vyčerpuje vsiêch vypadkuv vystupania bj, mj, pj i vj u pudlaśkuj movi, to vjadomo (možna tože skazati: viêdomo), u čôm diêło, pravda?

[Wolliger Mensch]

а что он даёт, и чего на меня так нервно реагируют,  когда констатирую, что его и так уже почти нет?

Даёт в целом черты одного из полесских говоров. Но никак не польского говора. По поводу «уже почти нет» — какое это имеет отношение к происхождению языка?