Доба гетьмана Івана Мазепи в документах

[Nekto]

Тут: http://www.history.org.ua/?litera&id=6797

[Conservator]

от же ж. Інститут історії НАНУ поширює піратський пдф із книжки, яка досі продається вид-вом і основна частина накладу якої видавалася його (вид-ва) коштом із комерційною метою. до того ж, сам ІІУ НАНУ не брав участи у підготовці збірки.

правда, там ціна невелика і навряд чи наявність копії у мережі завадить продажам. та все ж.

[Demetrius]

Консерватор захворів на копіразм?

[Conservator]

Консерватор захворів на копіразм?

знаєте, коли тисячасторінкова книжка великого формату коштує менше $10 (її ціна у вид-ві - 75 грн), то я краще заплачу за неї.

я працював кілька років у тому вид-ві, яке цю книжку видало. і загалом маю певний досвід у видавничій сфері, тому скажу. загалом фінансовий стан багатьох українських вид-в такий, що викладати їхні книжки у вільний доступ - принаймні до того, як буде продано бодай три чверти накладу - це крок до того, щоб ці книжки взагалі не готувалися і не виходили. і особливо це стосується наукових видань. коли рентабельність книжки на рівні 15-20%, видавати її - подвижництво (а більшу рентабельність закладати не можна, бо ціна вийде непідйомною для читача). так, на цю книжку було певне благодійне фінансування (здається, від КІУС, можна подивитися, у ній написано), але, по-перше, воно не покривало всієї вартости видання, по-друге, це не означає, що вид-во не повинно заробити якусь копійчину.

инша справа - книги, видані за сприяння державних проґрам із повним покриттям видатків. инша справа - наукова преса, призначена для оперативного інформування вченої громади про рез-ти досліджень. але коли повністю забити на копірайт у таких випадках, як цей, то ми отримаємо відсутність нових книжок чи суттєве скорочення їхньої кількости. краще вже платити.

зловживання копірайтом треба поборювати у випадках, коли на ньому заробляють по 100% понад собівартість виготовлення продукту, а не тоді, коли, накидаючи кілька відсотків згори, підтримують на плаву підприємство.

[Demetrius]

[Artemon]

Краще одразу видавати в електронному вигляді.

[Conservator]

Краще одразу видавати в електронному вигляді.

це взагалі не змінить ситуації, принаймні, на краще. собівартість електронної книжки майже така ж. 90% собівартости складають витрати на гонорари авторам/упорядникам/перекладачам, літературне та наукове редаґування, коректуру, верстку, технічне редаґування та художнє оформлення, укладання наукового апарату тощо. власне папір та друк - це вже лише додаток, 10-15% собівартості.

а оскільки наші люди не звикли платити за електронні версії книжок, то саме видання їх твердих копій і дозволяє видавництвам існувати. якщо вони перейдуть на електронні версії, то все, кирдик видавничій справі і про нові книжки можна одразу забути. назавжди, бо їх не буде кому робити - людям їсти хочеться.

[Python]

Мені здається, українське книговидання перебуває в такій ситуації, що зробити його прибутковим через механізм обмеження розповсюдження все одно не вдасться. Просто тому, що воно вже й так обмежене: налагоджених механізмів ефективного комерційного розповсюдження української книги нема — більшість потенційних читачів перебуває в ситуації «не купуємо, бо не продають». Добре, нехай у Києві чи Львові, якщо знати місця, можна відшукати українську книжку — а решта України як? Мені здається, в середньостатистичній книгарні в райцентрі легше правльний порошок купити, ніж щось із продукції українських авторів — байдуже, про наукову чи художню книгу йдеться. Тому надія лише на піратів та інтернетизацію села, якщо ми хочемо, щоб люди взагалі щось читали. Зрозуміло, це робить видавничу справу збитковою — але прибутковою вона й не була. Схоже, тут важко щось придумати, крім, можливо, фінансування книговиробництва за рахунок добровільних внесків (держава в її нинішній формі навряд чи розщедриться, щоб повністю задовольнити потребу населення в українській книзі).

[Nekto]

Добре, нехай у Києві чи Львові, якщо знати місця, можна відшукати українську книжку — а решта України як?

Мало Інтернет-книгарень?

[Conservator]

Мені здається, в середньостатистичній книгарні в райцентрі легше правльний порошок купити, ніж щось із продукції українських авторів — байдуже, про наукову чи художню книгу йдеться.

Мало Інтернет-книгарень?

отож. коли я у вид-ві Могилянки працював, то відділ реалізації опрацьовував сотні замовлень із сіл та маленьких містечок - звичайною поштою від руки, телефоном, через інтернет. саме наявність альтернативних книгарням майданчиків продажу і знищує стару систему книготоргу, але це не означає, що кількість книг, що потрапляють у реґіони, знижується. протягом останніх років 10-15 вона лише зростає, шалене падіння було у 90-ті.

от, наприклад, про Росію, де у Норильську зачинено було останню книгарню (і про намагання місцевої влади сказати, що вона не остання, бо, типу, якісь торгові павільйони є) - http://bookmix.ru/news/index.phtml?id=8110

особливо фото красномовне, якраз норильське. але ніхто ж не казатиме, що в Росії книговидання в кризі. просто більше люду замовляє книжки через інтернет.

і це загальносвітова тенденція. книгарні можуть вижити і продавати лише за умови, коли почнуть пропонувати щось альтернативне. тобто перетворюючись на клюби читачів своєрідні, проводячи зустрічі з авторами та презентації. на Україні цей тренд вчасно упіймала мережа "Є".

ну й букіністичні книгарні нікуди не подінуться, звісно. а традиційна система поширення нових книжок приречена.

[Python]

ІМНО, книга поштою не є повноцінною заміною книгарні, де можна трохи погортати сторінки книжки, перш ніж купувати її — скупа реклама-рецензія в каталозі не дає уявлення про книжку, читач усе одно змушений або купувати «кота в мішку», або йти шукати у піратів (але для чого тоді купувати? Лише заради «запаху книжки» та тактильних відчуттів від гортання сторінок?).

[Conservator]

ІМНО, книга поштою не є повноцінною заміною книгарні

можливо, але це відбувається в усьому світі.

нормальні інтернет-книгарні дають можливість попередньо погортати, зазвичай десь відсотків 8-10 сторінок удоступнюють. иноді більше.

[Alone Coder]

90% собівартости складають витрати на гонорари авторам/упорядникам/перекладачам, літературне та наукове редаґування, коректуру, верстку, технічне редаґування та художнє оформлення, укладання наукового апарату тощо. власне папір та друк - це вже лише додаток, 10-15% собівартості.

Гонорар автору - обычно 7-10%. Литературное редактирование, вёрстка и художественное оформление научной литературе не требуются. Автоматическая корректура в Ворде вполне на уровне некоторых издательств.

[Python]

просто більше люду замовляє книжки через інтернет.

Не факт. Більшості таки зручніше купувати на книжкових розкладках, без морочливого вистоювання черги в банку, щоб заплатити за книжку. Коли я хочу подарувати комусь книжку, то їду на Петрівку — бо так швидше. Втім, зараз я читаю переважно піратське чи вільнорозповсюджуване — потреба в паперових виданнях практично зникла.

[Python]

Автоматическая корректура в Ворде вполне на уровне некоторых издательств.

Дивлячись для якої мови. Міжнародні, як російська чи англійська, тут справді забезпечені сучасними прогресивними технологіями, але українське видання я ро́ботам не довірив би.

[Conservator]

Литературное редактирование, вёрстка и художественное оформление научной литературе не требуются.

как проработавший 5 лет в научном изд-ве, скажу, что Вы более чем заблуждаетесь. можно от всего этого отказаться (шаражкины конторы, печатающие кирпичи и платные сборники статей, так и делают), но книга выйдет непрезентабельной и неприятной на ощупь, во многих местах вообще нечитаемой. приличные изд-ва от этого не отказываются и соответствующие затраты для научных книг на одном уровне с художественными. если изд-во рассчитывает научную книгу продавать и побеждать на книжных выставках (а без таких побед о каком-то авторитете изд-ва говорить нельзя), то без этого никак.

я сам сдуру согласился делать литературное редактирование одной переводной книги, потом долго жалел, настолько это оказалось сложно. но там переводчик был после инсульта, он даже одну страницу оригинального текста пропустил, сам перевел за него.

[Wolliger Mensch]

Литературное редактирование, вёрстка и художественное оформление научной литературе не требуются. Автоматическая корректура в Ворде вполне на уровне некоторых издательств.

Ааааааа! 

[Nekto]

просто більше люду замовляє книжки через інтернет.

Не факт. Більшості таки зручніше купувати на книжкових розкладках, без морочливого вистоювання черги в банку, щоб заплатити за книжку.

[Conservator]

просто більше люду замовляє книжки через інтернет.

Не факт. Більшості таки зручніше купувати на книжкових розкладках, без морочливого вистоювання черги в банку, щоб заплатити за книжку.

ага, теж здивувався. я десь половину книжок купую через інтернет (включно з букіністикою), чверть - на книжкових виставках і чверть у букіністичних книгарнях. до "Є" заходю хіба на якісь презентації, до "Смолоскипа" - виключно за їхніми книжками або поглянути, чи на з'явилося щось цікаве на поличці "раритети". решта книгарень для мене - темний ліс, хіба з ким за компанію.

щосб думаю, що значна частка читацької публіки чинить так само.