Рагуль

[DarkMax2]

З дитинства в Харкові чув, тобто з початку 90-х.

[DarkMax2]

Кстати, Добкин обозвал Свободу "национал-рагулями".

Для Слобожани переход к->г характерен (ґ не задерживается). Село Деркачи полвека назад стало Дергачами.

[LUTS]

Село Деркачи полвека назад стало Дергачами.

За півстоліття? Сильно

[DarkMax2]

Село Деркачи полвека назад стало Дергачами.

За півстоліття? Сильно

(wiki/uk) Дергачі
(wiki/ru) Дергачи_(город)
С  1943 года. Да и КременчуГ не на пустом месте появился.

Может "рагуль" с Востока? Ракуль как фамилию гугль находит.

[Elik]

З дитинства в Харкові чув, тобто з початку 90-х.

Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

[DarkMax2]

З дитинства в Харкові чув, тобто з початку 90-х.

Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

Так я і чув від старших людей. Малі діти такого від однолітків не почують.

[LUTS]

Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

Та й зараз його лише від галичан чути, в значенні "бидло", "гопнік" і т.п.

[DarkMax2]

Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

Та й зараз його лише від галичан чути, в значенні "бидло", "гопнік" і т.п.

А я школярем "гопніка" не чув, до речі, а лише "сявку".

[LUTS]

а лише "сявку".

Вперше чую

[engelseziekte]

Так я і чув від старших людей.

Так людина засвоює нові слова протягом усього життя. Саме вживання слова людиною нічого не говорить про час його появи в її лексиконі.

[DarkMax2]

а лише "сявку".

Вперше чую

харковізм

Но полбеды — акцент. Есть словечки, выдающие тебя как разведчика на чужбине. Ты живешь и не предполагаешь, что говоришь на диалекте и эти слова не употребляются нигде больше. Трактор у тебя не тарахтит, а дырчит, а машина фарами не мигает, а блымает. Дети не скачут, а гасают, играя не в салочки, а в квача. Мячик не пинают, а буцают, летом делают в песочнице пасочки вместо куличиков, строят халабуды вместо шалашей, играют в цурки-палки, а не в чижа, а зимой, надев шапочку не с помпончиком, а с бубончиком, катаются на ледяных скользанках, так что потом не шмыгают, а шмургают носом. В игре в резиночку или классики досаднее всего не зарониться, а стратить, ну а в прятки — это когда тебя застукалили, сказав при этом магическую формулу «стукали-пали», и никаких московских «палы-выры». В шариковую ручку вставляют не стержень, а ампулку, карандаш затачивают не лезвием, а чинкой, а стирают свои каракули не ластиком, а резинкой.

Дети подрастают, кто-то становится заучкой и ботаником, а кто-то — нет, не шпаной и не гопником, а сявкой или раклом. В автобусе предъявляют постоянный, а не проездной, а на нужной остановке не сходят, а встают, и не в помятой, а в пожмаканной одежде. Если же автобус так и не пришел, придется идти пешком, но не тащиться, а телепаться. На магазины деньги не транжирят, а растрынькивают. В продуктовом не закупают товар, а скупаются, причем отовариваются в кульки, а не в пакеты. В магазине одежды покупают брюки на змейке, а не на молнии, а к ним не спортивную кофту, а мастерку, причем вместе с тремпелем, и никакой не вешалкой, а также гольф, а не водолазку, а жене — платье со шлейками, а не на бретельках. Если же на все это нет денег, ходят в рабочей фуфайке, но не в телогрейке. Ездят обычно не на дачу, а в сад, и картошку там не сажают, а садят, потому что сажают в тюрьму. Волосы завивают — нет, не щипцами, и не плойкой — а... локоном! Пекут печенье не на протвене, а на противне, скатерть не вытряхивают, а вытрушивают, старый паркет не разламывают, а трощат. Свекольник — это буряковый или холодный борщ, щавелевые щи — это зеленый борщ, а тыквенная каша — гарбузовая.
«Икру заморскую» делают не из баклажанов, а из синеньких, борщ варят не из свеклы, а из буряка и разливают его не половником, а ополонником, и потом громко сербают жидкостью (а не хлюпают!) И, конечно, праздничный стол не обходится без такого блюда, как холодное, которое у москвичей — холодец или студень. Если же надо поесть на ходу — покупают в торговом ларьке (не палатке!) мивину (не роллтон и не доширак!)

[DarkMax2]

Так я і чув від старших людей.

Так людина засвоює нові слова протягом усього життя. Саме вживання слова людиною нічого не говорить про час його появи в її лексиконі.

Я про те, що у них воно точно було вже засвоєним на той момент. А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

[Elik]

А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

Вони полізли на велику арену у 90-х, коли тисячі львів'ян переселилися до Києва.
До речі, у Харкові у мене жила велика рідня і я часто туди їздив у 70-80-х. Можу впевнено сказати - харків'яни слова "рогуль" не вживали і взагалі не знали. Нам доводилося його їм пояснювати. Ви ще скажіть, що це слово видумали в Одесі і воно взагалі походить з їдишу 

[DarkMax2]

А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

Вони полізли на велику арену у 90-х, коли тисячі львів'ян переселилися до Києва.
До речі, у Харкові у мене жила велика рідня і я часто туди їздив у 70-80-х. Можу впевнено сказати - харків'яни слова "рогуль" не вживали і взагалі не знали. Нам доводилося його їм пояснювати. Ви ще скажіть, що це слово видумали в Одесі і воно взагалі походить з їдишу 

ну, рогУля може і не знали.

[DarkMax2]

К цитате про харьковскую речь добавлю, что "холодное" всё таки маргинальное явление. Холодец в основном.

[SIVERION]

А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

Вони полізли на велику арену у 90-х, коли тисячі львів'ян переселилися до Києва.
До речі, у Харкові у мене жила велика рідня і я часто туди їздив у 70-80-х. Можу впевнено сказати - харків'яни слова "рогуль" не вживали і взагалі не знали. Нам доводилося його їм пояснювати. Ви ще скажіть, що це слово видумали в Одесі і воно взагалі походить з їдишу 

Синонiм Рогуля/Рагуля/Ракуля на Сумщинi-Ракло, випадково цi слова схожi з Раклом? є ще Регуль-велика ставкова жаба

[DarkMax2]

на Сумщинi

Можна сказати на Слобожані та Сході взагалі.

[alant]

В Киеве до 90-х  этого слова не слышал. Да и потом очень редко.

[DarkMax2]

Хм, теорія! Ракло, ракол, rakól, ракуль, раґуль, рагуль, рогуль! Як Вам така еволюція?

[Elik]

Хм, теорія! Ракло, ракол, rakól, ракуль, раґуль, рагуль, рогуль! Як Вам така еволюція?

Ніяк. Дуже за вуха притягнуто. Набагато ймовірніша етимологія - це дериват від кореня "рог".

[DarkMax2]

Кетчуп "Леча". Найвышэйшая катэгорыя. Масавая доля растваральных сухіх рэчаў 20 %.

Састаў: вада, таматная паста, цукар, пюре фруктовое, крахмал, сіль, перац балгарскі драблёны сушаны зялёны і чырвоны, рагулятар кіслотнасці – кіслата воцатная, драбленыя сушаныя: часнок, цыбуля, морква; перац чырвоны, кансерванты: сорбат калия, бензоат натрия.

Харчовая вартасть 100 г продукта: бялкі – 1,5 г, вугляводы – 18,5 г. Энергетычная вартасцть 100 г продукта – 80,0 ккал. Выкарыстаць да – см. на верхнім шве пакета. Захоўваць пры тэмпературы ад 0 оС да 25 оС. Выраблена і запакавана: гл. на верхнім шве пакета. Калі вы адчынілі, пакет захоўвайце яго ў лядоўні.

[oveka]

Про харківського РАКЛО чув таку байку.
В старі часи поряд були ринок і семінарія Іраклія. На перервах, чи по закінченню пар спуденти налітали на перекупок і хапали, що під руку попаде. А ті кричали
- Іракліївські !!! ... що перейшло в РАКЛО.

[jvarg]

А я вообще про это слово только из этого форума узнал (пардон за мой кацапский).

[DarkMax2]

Про харківського РАКЛО чув таку байку.
В старі часи поряд були ринок і семінарія Іраклія. На перервах, чи по закінченню пар спуденти налітали на перекупок і хапали, що під руку попаде. А ті кричали
- Іракліївські !!! ... що перейшло в РАКЛО.

Я теж чув, але не вірю.

[Elik]

А я вообще про это слово только из этого форума узнал (пардон за мой кацапский).

И я тоже. А за кацапський не пардоньтеся. Поки москалів та жидів у треді нема, то можна й по-кацапськи