Нарід

[svidomit132]

Ліричний відступ:
Будучи маленьким наївним хлопчиком в добу чорно-білого телебачення з 2 каналами московським та УТ-1, я задав батькові питання:
-А чому це диктори УТ-1 так дивно розмовляють українською, не там наголоси ставлять спотворюють вимову?
-Сину серед них просто немає українців.

Роки йдуть, а змін на краще немає

В часи трьох каналів мова українського ТБ на слух наддніпрянців іще була більш-мен українською — українців там було достатньо, та й неукраїнцям устигали ставити більш-менш правильну вимову. Найбільший притік русофонів на радіо й телебачення відбувся вже в роки Незалежності. Мова сучасних дикторів практично не контролюється, особливо якщо йдеться про дотримання орфоепічних норм. Завчив десяток львовізмів — і все, хоч журналіст чьокає й відмінки плутає, а вже ніби «досконало знає мову».

"Львовізми" так не кажуть, "галіцизми" скорше.
Так нема кому контролювати процес- свідомих на гарматний постріл не підпускають.

[Python]

Просто з таким же успіхом Ви могли б називати всіх людей не козаками, а ієзуїтами чи рибалками

звідки ви це таке взяли? козаком я вам можу звати на тій підставі, що ви як і кожен - вільна людина від Бога, а от рибалкою я вас можу звати тільки якщо ви рибалка.   

1) Бог — один, і це Ісус. Усі люди служать Богу, свідомо чи несвідомо. Отже, всі люди — служителі Ісуса. Тобто, ієзуїти.

2) Рибалки — вільні люди, які споживають те, що їм Бог пошле (в загальному випадку, не лише рибу, а й будь-який інший харч). Навіть якщо їм доводиться для цього докласти певних зусиль (адже «без труда не вытащишь и рыбку из пруда»), все одно це милість Божа. Всі люди — рибалки!

[Python]

Так нема кому контролювати процес- свідомих на гарматний постріл не підпускають.

Справа не в свідомості, а в володінні предметом. Патріотизм і досконала українська мова не завжди йдуть в одному пакеті.

[DarkMax2]

Так нема кому контролювати процес- свідомих на гарматний постріл не підпускають.

Справа не в свідомості, а в володінні предметом. Патріотизм і досконала українська мова не завжди йдуть в одному пакеті.

[Python]

Хоча, з іншого боку, щоб активно користуватись українською мовою в російськомовному місті, українцеві таки потрібен певний рівень національної свідомості. Без активної повсякденної практики мову до досконалості не вивчиш — а отже, певний зв'язок таки існує.

[Elischua]

навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта

кревний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев).  Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!

Забавьно, топьрвь Вы боронѥте въкраïньская слова ѡтъ лѧдьскъихъ, кажа ожь въкраïньско слово нi ничėмь горiѥ лѧдьска. А при тѡмь, кажѫть ожь ѥ се немiръковано выпѧсти така жь лѧдьска слѡва, падъше в украïньщизнѫ, ати декѡлька сторѡчьи ранiи. Чому нi льго рiчи то же яко: «Чėмь ѥ горiѥ деяко въкраïньско слово ѡтъ того деяка лѧдьска?» Хоча бь то въкраïньскоѥ /вėльми́/ проти лѧдьского /ве́льми/. Въжежь, тiхъ слѡвъ ѥ бѡльше. Що ото ѥ безглуздо въ замiнi давiѥ пришьлъ лѧдьскъ слѡвъ украïньсками словами, коли гадаѥмо право ^{(we think [it] right)} не радiти приливу нѡвъ лѧдьскъ слѡвъ? Буде аргумѧтъ, яко старьше чужая слова въже сѫть закоренѥна ьначе питома? Тодi чому не чати ^{(wait; warten)}, а бѫ о деякъ часъ и нова чужа [лѧдьска] слова сѧ чули hи своя питома в украïньщизнi?

[Elischua]

"Гугнявка"...

гунявка краще

Ѡтъ якы ѥ се основы або корене?

[Python]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

[Conservator]

Хоча, з іншого боку, щоб активно користуватись українською мовою в російськомовному місті, українцеві таки потрібен певний рівень національної свідомості. Без активної повсякденної практики мову до досконалості не вивчиш — а отже, певний зв'язок таки існує.

даруйте, але неправда тому. от не буду далеко ходити, я ніякий не українець, а в російськомовних містах спокійно собі спілкуюся українською. і жодної "національної свідомости" не маю, узагалі над такими дурницями не замислююся.

Патріотизм і досконала українська мова не завжди йдуть в одному пакеті.

що таке "досконала українська мова"?

"Львовізми" так не кажуть, "галіцизми" скорше.

тоді вже галичанізм. галицизм - то таки запозичення з французької.

та й, певно нема сенсу й у терміні "галичанізм", бо ж цілісного діялектного масиву Сх. Галичина не має, у селах під Тернополем говорять не так, як біля Львова.

[Python]

даруйте, але неправда тому. от не буду далеко ходити, я ніякий не українець, а в російськомовних містах спокійно собі спілкуюся українською. і жодної "національної свідомости" не маю, узагалі над такими дурницями не замислююся.

Даруйте, але Ви свого часу досить-таки близько до українського націоналізму побували.

що таке "досконала українська мова"?

Мова, до якої природній носій української мови не зможе придертись. Синтез правильної вимови, вільного володіння граматичними засобами (включно із словотвором), багатого словникового запасу — і все це доведено до автоматизму. Практикуючи мову по дві години на день перед камерою, цього не здобудеш.

[Conservator]

Мова, до якої природній носій української мови не зможе придертись.

такої не існує. нашим носіям дай волю, вони до будь-кого придеруться, було б мовлення, а відхилення знайдуть

Даруйте, але Ви свого часу досить-таки близько до українського націоналізму побували.

[Python]

такої не існує. нашим носіям дай волю, вони до будь-кого придеруться, було б мовлення, а відхилення знайдуть

Ну, на те вона й досконалість — недосяжний ідеал, якого лише прагнуть досягти... Різниця в тому, що як мова далека від досконалості, до неї придертися зможе кожен.

[Elischua]

Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html

Корėнь *goun- каже раче «бърмотiти», мьнėжь (meaning) «въ нѡсъ» ѥ тутъ сѫпроведа, атъже, людина бърмоча наче говорить крѡзь нѡсъ. Але, корėнь *gon2-/gun2-, двоѥнъи, каже ото «пускати [голосы] дзвѫкы крѡзь нѡсъ», ьдėжь смыслъ «говорити, бати» ѥ тутъ неголовьнъи. Я рачаи мiрѭ на Ьзроѥслѡвъ Украïньщизны ^{(Ucrainian Etymological Dictionary)}, неже на Грiнъченъкѡвъ чи тiмь паче деякъи Академичьнъи слѡвьникы.

[Elischua]

Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.

Сья два речėнья мėжь собоѭ деяко не съгоджѫть.

[Pawlo]

що українська мова виникла 1918 року

Не «українська мова», а СУЛМ. Тодi ж виникла i СРЛМ. А що не так?

Ви трохи неправі. СРЛМ виникла в 1 половины 19 ст. СУЛМ в середині -2 половині 19 ст. 

[Pawlo]

Яке має відношення українська теличка до російської тьолки, поясніть?

це однокореневі слова з різних регіонів Великої Русі і її регіональних мов. 

p.s. до речі, сучасні україномовні сайти сороміцького змісту теж вживають слово "теличка" як відповідник наведеного російського слова, коли шукав вищенаведені приклади, гугл видавав чимало подібних посилань.

Перекладати жаргон слово в слово це бузувірство

[Elischua]

Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/

Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. 
Роби кревно і ходи певно.

Роби кръвьно и ходи пъвьно. Дiто ^(Fixed). 

[Alone Coder]

СРЛМ виникла в 1 половины 19 ст.

Покажите упоминание самого термина до времён марристов.

[Python]

ІМНО, питання, з якого моменту українську чи російську мову вважати сучасною, надто філософське. Межі нової української літератури якось більш визначені (та й то, питання належності мови творів Котляревського до української літературної мови ставиться під сумнів — її прийнято вважати розмовною).

[Elischua]

Ьсправды,

Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає?

[Elischua]

А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...

Строго, ни.

[Elischua]

А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...

Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна. Дивно, але етимологія таки впливає на чергування.
Що далі? Любівні/любевні втіхи?

Але баикы говорите.

[Pawlo]

На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.

україноруська Вікіпедія чи не з самого початку в руках національно-суперсвідомих. постійні бани на тему козаків як вільних людей, української історії періоду СРСР і царства Ординського. як мінімум для частини тих хто там заправляє - подібні теми болюче місце. і взагалі, ратуючи за якість статей (в їх розумінні) вони скорочують темпи їх приросту, перешкоджаючи розвою україномовної вікі-енциклопедистики, забюрократизовуючи її до неможливості. боротьба зі "сурджиком" - показова.

Щось пане Серж ви мені почали на Провода скидатись.

[Elischua]

Віз, возити але ж  везти

Вы гадаѥте яко се може прояснити твары "krewny" : "кръвьнъи : кръвъ"? Мiна *е:*о въ *weztei : *wozu ѥ прасловiньска, а тваръ "крев" въ украïньщизнi ѥ патворитъва лѧдьского krew, ьдėжь -e- ѥ ьс псл. *u > давукр. ъ /о/.

[Elischua]

Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.

1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.

Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».

Про кластери то я до слова. Проте тенденція на лице: кровЬ, любовЬ не перетворилися у крів та любів.

*kruwi ^(<*krū), leubuwi ^(<*leubū) бо, не krowi, leubowi.