Пуристичні тенденції в процесі унормування української літературної мови

[Nekto]

Наткнувся на цікаву книгу 1920 року: Левицький М. Паки і паки. Багато розумного в ній запропоновано чи зауважено, але багато й такого... Словом дивіться!

[Nekto]

Цікаво:
Воздух-повітря (ст.16)
Зараз-тепер (ст. 20)
Позаяк-понеже (ст.23)

[Волод]

Чи «зовні» з'окола української мови  , чи належить їй, але (в моїй голові розсипану) мозаїку ця книга так і не склала.

[DarkMax2]

Поветрие то повітра. Цікава оця твердість на кінці. Можливо, запозичення/калька з польської.
Щодо церковного воздуха - то це дійсно церковнослов'янізм української мови.
В сучасній нормі це суто церковний атрибут, а от Грінченко фіксує значення тотожне російському.
Тому уникати слова треба лише, коли є стилістичні вимоги до тексту. В худ.літ. може бути доречним.Щодо зараз: Грінченко дійсно вказує значення "негайно". На момент написання тексту дійсно була така різниця. Але сучасне ширше розуміння вже вкорінене "новими" класиками, як-от Сосюрою, Коцюбинським. Пізно виправляти.Понеже сприймаю як суто російське. До сьогодні і не знав точного значення.
Зазирнув у словник: в українській мові це застарілий канцеляризм. Обидва слова зустрічаються у класиків. Наїзд тут чиста смаківщина.
Ну, наведений Вами текст для свого часу написаний не безпідставно, але застарів.

[DarkMax2]

Дивно, що Ви не зазначили наїзд на сиве (ще княжої доби) запозичення хазяїн.

[DarkMax2]

Ще дивніші наїзди на колодязь та кладовище.

[Solowhoff]

Понеже сприймаю як суто російське.

Це явний церковнослов'янізм навіть для російської.