Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ненависть до суржика

Автор DarkMax2, декабря 28, 2011, 08:21

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

hodzha

Цитата: Artemon от декабря 30, 2011, 00:49
Угу. Кажуть, що краще вже російською говорити, ніж оце чорті-шо. Абсолютно ідіотська позиція, тому що жоден серйозний навик без помилок принаймні на першому етапі не дається.

дійсно, для чого дорослим людям собі голову морочити мовою, яку вони на рівні ідеалу опанувати не зможуть. краще спілкуватись великоруською як умієш, там рівень граммарнацизму мабуть менший, особливо на Україні.  :??? :???

Sirko

Цитата: Artemon от декабря 29, 2011, 01:04
Зара потроху вертаємося назад, хоч і не без гуль.

Що малося на увазі?
ЦитироватьГульба́ – гульня́, погуля́ння, гуль (м. р.), гу́лі,
ЦитироватьПра́здничанье – 1) святкува́ння, празникува́ння; гуля́ння, гу́лі
Чи, може,
ЦитироватьҐу́ля, -лі – 1) нарост, шишка;
ЦитироватьДифтери́т – о́бклад, обкладки́ (р. -до́к), за́валки, да́ва, ґу́лі
;)

mnashe

Цитата: DarkMax2 от декабря 28, 2011, 08:21
Ненависть до суржика
Offtop
Смеяться до коликов, ненавидеть до суржиков...
Адепт единственного числа и безродового склонения
שָׁלוֹם עֲלֵיכֶם!

DarkMax2

Цитата: mnashe от декабря 30, 2011, 09:13
Цитата: DarkMax2 от декабря 28, 2011, 08:21
Ненависть до суржика
Offtop
Смеяться до коликов, ненавидеть до суржиков...
читати українською
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

mnashe

Цитата: DarkMax2 от декабря 30, 2011, 11:06
читати українською
Я зрозумів, але моє розуміння не завадило моєї асоціації :)
Адепт единственного числа и безродового склонения
שָׁלוֹם עֲלֵיכֶם!

Python

Перед «моєї» замість «моїй» хочеться читати «задавило» замість «завадило» :)
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

mnashe

Цитата: Python от декабря 30, 2011, 13:34
хочеться читати «задавило» замість «завадило»
Ты угадал: я первоначально хотел сказать: «не подавило мою ассоциацию», но не помню, как это по-украински.


Вообще, впечатляет, насколько трудно мне сейчас сказать даже простейшую фразу по-украински.
При том, что понимаю всё без всяких затруднений.
Адепт единственного числа и безродового склонения
שָׁלוֹם עֲלֵיכֶם!

Python

Взагалі, «подавить» належить до слів, важких для перекладу. «Задавити» тут, в принципі, підходить, але викликає буквальні асоціації, тому здається надто експресивним. Нейтрльніше сприймаються «переважити» чи «подолати» (хоча останнє асоціюється скоріш із суб'єктом-людиною, ніж із абстракцією, тобто «я не зміг подолати асоціацію» звучить природньо, а «розуміння не подолало асоціації» якось не звучить, хоча, можливо, це лише моє суб'єктивне відчуття мови). «Завадити» — теж можливий варіант, але вимагає давального відмінка (кому/чому?), а не родового; «моєї», «моєю», «моїй» в українській відповідають російському «моей», в таких випадках завжди бувають помилки при перекладі. В іншому контексті «подавить» може також перекладатись як «придушити» (наприклад, «повстання Наливайка було придушено») — знову ж, тут воно звучить занадто експресивно чи й зовсім не підходить.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

mnashe

Дякую.
Для мене теж «не переважило» звучить найкраще у цьому випадку.
Адепт единственного числа и безродового склонения
שָׁלוֹם עֲלֵיכֶם!

Sirko

Цитата: mnashe от декабря 30, 2011, 13:50
Цитата: Python от декабря 30, 2011, 13:34
хочеться читати «задавило» замість «завадило»
Ты угадал: я первоначально хотел сказать: «не подавило мою ассоциацию», но не помню, как это по-украински.


Вообще, впечатляет, насколько трудно мне сейчас сказать даже простейшую фразу по-украински.
При том, что понимаю всё без всяких затруднений.

:D Аліція в Ізраїлі.

ЦитироватьHere one of the guinea-pigs cheered, and was immediately suppressed by the officers of the court. (As that is rather a hard word, I will just explain to you how it was done. They had a large canvas bag, which tied up at the mouth with strings: into this they slipped the guinea-pig, head first, and then sat upon it.)

ЦитироватьПодавля́ть, подави́ть –
1) (угнетать) гніти́ти, пригні́чувати, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти, дави́ти, придави́ти кого́. Меня -вля́ла мёртвая тишина – мене́ гніти́ла (пригні́чувала) ме́ртва ти́ша. Меня -вля́ет сознание собственной вины – мене́ пригні́чує (гні́тить, да́вить) свідо́мість вла́сної прови́ни;
2) (заглушать) дави́ти, задави́ти, души́ти, задуши́ти, гамува́ти, погамува́ти, тлуми́ти, стлуми́ти и потлуми́ти, притлумля́ти и притлу́млювати, притлуми́ти, боро́ти, поборо́ти, глуши́ти, зглуши́ти, заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, гну́ти, зігну́ти що, (побивать превосходством) забива́ти, заби́ти кого́, що. [Наро́дня мо́ва почина́є забива́ти в письме́нстві чужу́ церко́вщину (Єфр.)]. -и́ть в себе злость, возмущение, досаду, желание – задави́ти (задуши́ти, погамува́ти, потлуми́ти, стлуми́ти и т. д.) в собі́ злість, обу́рення, доса́ду (жаль), бажа́ння. -ви́ть восстание – прибо́ркати, придуши́ти, задуши́ти повста́ння.
Хоча радше тут стримати.

oveka

В білоруській трасянка, в українській - суржик, а в російській немає такого явища. От немає і все. В масі білорус та українець схильні до переходу на російську при контакті з росіянином. Собі на шкоду. Росіянин не будет карячиться. С какой стати. І російського суржика-трасянки немає і виникнути немає на чому.
За одним рипом до суржика віднесемо і говірки, і діалектні відхилення, і районовані особливості. Туди ж і питомі українські чи рідковживані слова, новотвори. Візьмімо свою мову за горлянку, власними руками. Посипаймо голову попелом і картаймо себе за нормальний стан мови скрізь, в усі віки, в усіх країнах. І ми вже недолугі, неповноцінні, винуваті кругом.
На бога, є літературна мова, є побутова форма мови, є діалекти, є говіркові особливості. Живуть і люди, які погано володіють мовою. В чому тут проблема, що тут ненавидіти?
Коли зі мною говорив Ідельфонсо (схід Куби), то кубінці сміялися:
- Идельфонсо, говори по-русски!
Говірка орієнте на такій відстані від літературної мови, як наша лемківська.
З цього Сила (як казав Сковорода), мораль: не грайте чужі ігри, не підтримуйте накинуті дискусії, не виставляйте себе на посміховисько. Памятайте Мазепині слова: "... самі себе побороли..."

Tori

Цитата: oveka от декабря 31, 2011, 12:28
В білоруській трасянка, в українській - суржик, а в російській немає такого явища. От немає і все. В масі білорус та українець схильні до переходу на російську при контакті з росіянином. Собі на шкоду. Росіянин не будет карячиться.
Згоден з висловленою думкою, але не з висновками.

Повага тут ні до чого.

Росіянин не почне говорити українською, бо він з нею не зустрічається. Росіяни можуть отримати інформацию, яка їм потрібна, російською.

Українці ж не можуть собі позволити не знати російської (хоч на якомусь рівні), бо інформаціі українською часто буває недостатньо.

А далі вже справа про звичайне бажання, щоб тебе зрозуміли.

jvarg

У нас, кстати, много деревень украинского происхождения (дотянулся проклятый Столыпин)

Только они не понимают, что они украинцы,они думают, что они русские, а язык, на котором они говорят, это просто обычный местный язык, слегка отличающийся от языка дикторов на первом канале...
Все боятся быть обвинёнными в ксенофобии. А вот в русофобии никто.
(© Захар Прилепин)

Python

В їхньому розпорядженні нема інформації про інші слов'янські мови — тільки свій сільський діалект і російська мова з телевізора. При такому об'ємі інформації будь-яка слов'янська мова суб'єктивно сприймається її носіями як діалект домінуючої мови, а український цей діалект насправді, російський чи верхньолужицький — дізнатись неможливо.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Drundia

Цитата: SIVERION от декабря 28, 2011, 10:13
хвате празднувать
«Хвате» доволі по-українському звучить. «Празнувать» може навіть нормативне.

Цитата: Python от декабря 28, 2011, 20:25
У мене складається враження, що прийменника «по» зараз бояться навіть там, де він потрібен. Наприклад, у роки мого дитинства не казали «піти за продуктами» — лише «піти по продукти». На той час за продуктами в рамках української мови можна було піти двома способами:
1. Піти, ховаючись за продуктами;
2. Піти слідом за продуктами.
Все — в іншому значенні «піти за чимось» просто не вживалось. Зараз же воно практично витіснило традиційну для української мови конструкцію з прийменником «по». І це — не суржик? Вибачте.
:+1:

oveka

Цитата: Tori от января  1, 2012, 13:03
Росіянин не почне говорити українською, бо він з нею не зустрічається. Росіяни можуть отримати інформацию, яка їм потрібна, російською.
Українці ж не можуть собі позволити не знати російської (хоч на якомусь рівні), бо інформаціі українською часто буває недостатньо.
У нас 17 % росіяни з українським громадянством і які проживають в державі Україна.
А ще нам треба б знати англійську, іспанську, японську і т.д. А росіянам не треба (хоча б вченим) орієнтуватися в українській, бо ми ж не продукуємо наукової продукції, цікавої для світу.
Ми ж такі дрібнороси, ні до чого не здатні.
А от ... (далі за звичним сценарієм).

Nekto

Цитата: oveka от декабря 31, 2011, 12:28
Памятайте Мазепині слова: "... самі себе побороли..."

Звоєвали.  ;)

Цитировать
Всі покою щире прагнуть,
А не в єден гуж всі тягнуть;
Той направо, той наліво.
А все браття: то-то диво!
Не маш любви, не маш згоди;
От Жовтої взявши Води
През незгоду всі пропали
Сами себе звоєвали!
Ей, братища, пора знати,
Що не всім нам пановати,
Не всім дано всеє знати
І річами керовати!
На корабель поглядімо,
Много людей полічимо,
Єднак стирник сам кермуєт,
Весь корабель управуєт.
Пчулка бідна матку маєт
І оноє послухаєт.
Жалься, Боже, України,
Що не в купі маєт сини!
Єден живет із погани,
Кличет: "Сюда, отамани!
Ідім матки ратовати,
Не даймо їй погибати".
Другий ляхам за грош служит,
По Вкраїні і той тужит:
"Мати моя, старенькая!
Чом ти вельми слабенькая?
Розно тебе розшарпали,
Ґди аж по Дніпр туркам дали.
Весь то фортель, щоб слабіла
І щоб вконець сил не міла".
Третій Москві юж голдуєт
І їй вірне услугуєт.
Той на матку нарікаєт
І недолю проклинаєт:
«Ліпше було  б не родити,
Нежли в таких бідах жити!
От всіх сторон ворогуют,
Огнем, мечем руїнуют,
От всіх немаш зичливости
Ані слушной учтивости:
Мужиками називають,
А подданством дорікають».
"Чом ти братов не учила,
Чом од себе їх пустила?
Ліпше було пробувати
Вкупі лихо одбувати!"
Я сам бідний не здолаю,
Хіба тилько заволаю:
"Ей, панове єнерали,
Чому ж єсте так оспали?
І ви, паньство полковники,
Без жадної політики
Озміте ся всі за руки,
Не допустить горкой муки
Матці своїй більш терпіти!
Нуте врагов, нуте бити!
Самопалов набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте
І вольностей бороніте!
Нехай вічна будет слава,
Же през шаблі маєм права.


hodzha

Цитата: jvarg от января  1, 2012, 17:31
У нас, кстати, много деревень украинского происхождения (дотянулся проклятый Столыпин)

Только они не понимают, что они украинцы,они думают, что они русские, а язык, на котором они говорят, это просто обычный местный язык, слегка отличающийся от языка дикторов на первом канале...

а ведь они и есть и русские и украинцы - одно другому не мешает. и еще скорее всего потомки тех русских, которые в XIII-XVIII вв. идентифицировали себя как
казаки. жесткую самоидентификацию себя исключительно как русских тоже можно понять - они хотят и дальше жить в России и быть полноправными членами общества, но при этом понимают, что предки все же у них с Украины. Увы, но современные "националистические" и "имперские" теории русскости и украинскости обычно не могут дать адекватный ответ на вопрос, как себя идентифицировать таким людям.  а вот староказачьи решают этот вопрос проще некуда, сколько у человека есть идентификаций - все его. с их точки зрения человек может быть одновременно и русским (потомок древних граждан Руси, наследник их языка и культуры) и украинец (потомок жителей Украины) и казак и др.

Sirko

Цитата: oveka от января  1, 2012, 18:15
А росіянам не треба (хоча б вченим) орієнтуватися в українській, бо ми ж не продукуємо наукової продукції, цікавої для світу.
З тієї ж причини українцям не потрібна російська. Усі "російські" досягнення вкрадені КГБ в американців.  :)

Tori

Цитата: oveka от января  1, 2012, 18:15
А ще нам треба б знати англійську, іспанську, японську і т.д.
Погодьтеся, вивчити англійську чи іспанську для українця складніше, ніж російську. Усе ж таки мови об'єктивно подібні.

Цитата: oveka от января  1, 2012, 18:15
А росіянам не треба (хоча б вченим) орієнтуватися в українській, бо ми ж не продукуємо наукової продукції, цікавої для світу.
Ми ж такі дрібнороси, ні до чого не здатні.
А от ... (далі за звичним сценарієм).
До чого тут «не здатні»? Російськомовних просто більше. Тому російськомовної продукції більше.

Ті росіяни, яким треба працювати з україномовними джерелами, розуміють українську. Просто таких відносно мало.

Цитата: Sirko от января  1, 2012, 21:42
З тієї ж причини українцям не потрібна російська. Усі "російські" досягнення вкрадені КГБ в американців.  :)
Навіть якщо інформація крадена і перекрадена, це не так важливо. Важливо, щоб ця інформація була доступною.

І я маю на увазі не тільки новітні досягнення. Подивіться, скільки в книгарнях української фантастики, а скільки російської.

Python

ЦитироватьДо чого тут «не здатні»? Російськомовних просто більше. Тому російськомовної продукції більше.
До цього слід додати й той факт, що багато носіїв української мови створювали й продовжують створювати російськомовний продукт. І справа навіть не в тому, що російськомовної продукції від того стає трохи більше — серйознішою проблемою є виниклий внаслідок цього дефіцит тих, хто творить українською мовою. Фактично, це «відтік мізків», але не на рівні міграції фахівців, а на рівні переходу з одного мовного середовища в інше.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Dana

Offtop
Але чому «до суржика», а не «до суржику»?
Або це й є суржик?
Homo homini cattulus est

Хто не знає про добро, той завжди буде злим,
Хто забув свою мову, той прокинеться німим,
Хто завжди був рабом, той залишиться ніким,
Все почалося з нічого і закінчиться нічим...

Sirko

Цитата: Tori от января  1, 2012, 22:20
Подивіться, скільки в книгарнях української фантастики, а скільки російської.

ЦитироватьИ, боже вас сохрани, не читайте до обеда советских газет російську фантастику!

- Гм... Да ведь другихой нет?

- Вот никакихую и не читайте. Вы знаете, я произвел тридцать наблюдений у себя в клинике. И что же вы думаете? Пациенты, не читающие газет російську фантастику, чувствовали себя превосходно. Те же, которых я специально заставлял читать "Правду" Лукьяненко, теряли в весе.
:green:

piton

Жаль, Люгат ушел. В этом вопросе он москофилом был.
W

jvarg

Цитата: Sirko от января  2, 2012, 08:08
Те же, которых я специально заставлял читать "Правду" Лукьяненко, теряли в весе.
Не наезжайте на Лукьяненко. До "дозоров" он был вполне приличный писатель.
Все боятся быть обвинёнными в ксенофобии. А вот в русофобии никто.
(© Захар Прилепин)