Кубанская балачка

[DarkMax2]

пробачте, що я лаконічний. Я з телефону. Ви самі відповіли, чому нація це більше ніж самі торговці чи козаки...
націю складають усі кого ви перелічили

[hodzha]

пробачте, що я лаконічний. Я з телефону. Ви самі відповіли, чому нація це більше ніж самі торговці чи козаки...
націю складають усі кого ви перелічили

у світлі сучасних теорій нації (народу) які зараз вивчають в ВУЗах - так. але якщо брати вживання поняття "нація" ("народ") в джерелах різних часів (в т.ч. україноруськомовних) - то не завжди. Досить часто народ (нація) вживається у значенні спільнота, тобто группа людей поєднаних звязками (родинними чи духовними). Напр. "студентський народ" (спільнота студентів), "народ кочівників" і т.д.. Крім того в укр.мові, наскільки мені відомо словосполучення "украЇнці - народ землеробів" може означати як те, що всі українці - землероби, так і те, що серед українців значну кількість становлять землероби. Стосовно ж словосполучення козацький нарід, то воно може означати як те, що всі хто до нього належать - козаки, так і перекладатися дослівно - "вільний народ".

[DniproPirate]

DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте",  "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком.  Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.

[DarkMax2]

Ходжа підміняє поняття, а слово музика як раз нормативне. потім з компа напишу більше

[DarkMax2]

Так ось:
Пане Годжа, свій світогляд мають селяни, свій світогляд мають аристократи, мають інженери, мають гуманітарії, проте кожен з них окремо нацією не є. В нації може переважати якась одна група, народ може мати хист до якого одного заняття, проте його складає не лише така титульна група. Можна казати про аристократичний народ, націю, проте немає нації в якій були самі лише шляхтичі. Бачити як свою націю лише таку титульну групу - це вузький погляд, шори, що закривають від ваших очей інші аспекти вашої історії, буття вашого народу. Так українці не зациклені на козацтві. Ми бачимо у своєму минулому працьовитих хліборобів, мудрих ченців, шляхетних князів, тощо. Для мене, українство це більше ніж козацтво, а козацтво, як лицарство, як самураї - ще не весь этнос, хоча його гордість.
І не треба посилатись на минуле. Тоді не було поняття "нація". Ми вже доросліші за середньовічного розуміння слова "народ".

[DarkMax2]

DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте",  "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком.  Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.

Переклад був лише для порівняння "мов". А Шевченка таки "переклали" з ярижки. Сумно, що так думаєте про рідний мені сучасний правопис. Здається мені, Ви просто політично заангажовані.
P.S. І звідки Ви взяли, що слова музика немає? Все є: і маляр, і музика, і інші подібні слова.

[hodzha]

Так ось:
Пане Годжа, свій світогляд мають селяни, свій світогляд мають аристократи, мають інженери, мають гуманітарії, проте кожен з них окремо нацією не є. В нації може переважати якась одна група, народ може мати хист до якого одного заняття, проте його складає не лише така титульна група. Можна казати про аристократичний народ, націю, проте немає нації в якій були самі лише шляхтичі. Бачити як свою націю лише таку титульну групу - це вузький погляд, шори, що закривають від ваших очей інші аспекти вашої історії, буття вашого народу. Так українці не зациклені на козацтві. Ми бачимо у своєму минулому працьовитих хліборобів, мудрих ченців, шляхетних князів, тощо. Для мене, українство це більше ніж козацтво, а козацтво, як лицарство, як самураї - ще не весь этнос, хоча його гордість.
І не треба посилатись на минуле. Тоді не було поняття "нація". Ми вже доросліші за середньовічного розуміння слова "народ".

Пане DarkMax2, пробачте, але з вашою думкою не можу погодитись. По перше, зовсім не подобається ідея, що в середньовіччі в цілому люди були дурніші (менш розвинені, молодші) за сучасних. Звичайно траплялися всілякі, але в цілому, в деяких речах, вони могли навіть бути більш освічені і краще знати людей ніж сучасні. Коли посилаються на складне минуле - це часто ознака того, що хочуть виправдати помилки сучасників. Стосовно середньовічних змістів поняття народ (як спільнота людей обєднаних фізичною і духовною єдністю, тобто поняття, близьке за значенням до сучасного поняття суспільства, воно навіть тоді використовувалось у подібному значенні) - думаю вони з успіхом можуть використовуватися до пояснення сучасних реалій, в будь-якому випадку забувати їх не слід. Стосовно поняття козак - бачу в нашому минулому таких же людей, як і зараз, і праведних і грішних, і добрих і злих, і розумних і не дуже, всілякі були. Козаком (вільною людиною) міг називати себе і відносити і гречкосій-хлібороб, і чернець і князь. А міг і не називати і швидше за все не всі себе так і називали, так само як в наш час людина може бути вільною людиною або вести фрілансерський спосіб життя зовсім не використовуючи для самоідентифікації слів вільна людина, козак чи фрілансер, а послуговуючись іншими. Не думаю, що тоді було по іншому, просто поняття козак було відомим, вживаним і популярним серед багатьох жителів України і євразійських степів. Селянином (жителем села) і хліборобом міг бути і кріпак, і шляхтич, і вільний селянин і князь, українці ніколи не боялися роботи на землі, навіть в наш час серед високопосадовців трапляються люди, які люблять цю справу. Стосовно того, чи варто гордитися фактом участі і массової гибелі людей у війнах (в т.ч. тих, які називали себе козаками) - я проти. Це не гордість - це наша трагедія. Більшість цих людей (крім бандитів і злочинців, які теж траплялися серед козацтва, як і серед будь-якого іншого народу) змушені були в ті часи припинити свій мирний спосіб життя і стати на захист своїх близьких і свого народу, фактично ці люди заплатили життям за життя і свободу тих людей, які жили на Україні в ті часи, а отже і за нашу з вами життя і свободу, за що їм хай буде вічна память і царство небесне. Наша самоназва - україноруський козацький народ, це один з способів вияву пошани і поваги до цих людей. В усі часи, у кожної вільної людини є право взяти до рук зброю і захищати права і свободи, свої і своїх близьких і це велике щастя, що в наш час вільним людям цього, як правило, робити не потрібно. 

[стэпняк]

DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте",  "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком.  Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.

5 балив.

[hodzha]

DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте",  "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком.  Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.

підтримую.  але знову таки не варто валити все на коммуністів. коммуністи були різні. були такі, що не забували, що вони козацького роду, чимало з них говорило суржиком. напр. мій прадід, вічна йому память, ідентифікував себе коммуністом, козаком і українцем, вірив у Бога, при цьому в партію не вступав і в церкву не ходив, з повагою ставився до країни Рад, не раз казав, що сталіни і їм подібні запаскудили чудову країну, все життя пропрацював сільським вчителем, принципово говорив українською мовою (хоч російську мову і літературу добре знав), за це його в свій час ледве не посадили. і не він один, зустрічав і інших. сталіни сталінами, але ніде правди діти, для багатьох людей довоєнного покоління слово "коммуніст" розглядалося як синонім слова "праведник" чи "порядна людина" і до партєйних це не мало відношення, чимало людей називалися коммуністами не будучи партєйними (до речі, так само як їхні предки називалися козаками, не будучи в реєстрі і ні з ким не воюючи). так, що правду казали наші предки - не всьому, що про когось говорять, треба вірити.

[DarkMax2]

Так ось:
Пане Годжа, свій світогляд мають селяни, свій світогляд мають аристократи, мають інженери, мають гуманітарії, проте кожен з них окремо нацією не є. В нації може переважати якась одна група, народ може мати хист до якого одного заняття, проте його складає не лише така титульна група. Можна казати про аристократичний народ, націю, проте немає нації в якій були самі лише шляхтичі. Бачити як свою націю лише таку титульну групу - це вузький погляд, шори, що закривають від ваших очей інші аспекти вашої історії, буття вашого народу. Так українці не зациклені на козацтві. Ми бачимо у своєму минулому працьовитих хліборобів, мудрих ченців, шляхетних князів, тощо. Для мене, українство це більше ніж козацтво, а козацтво, як лицарство, як самураї - ще не весь этнос, хоча його гордість.
І не треба посилатись на минуле. Тоді не було поняття "нація". Ми вже доросліші за середньовічного розуміння слова "народ".

Пане DarkMax2, пробачте, але з вашою думкою не можу погодитись. По перше, зовсім не подобається ідея, що в середньовіччі в цілому люди були дурніші (менш розвинені, молодші) за сучасних. Звичайно траплялися всілякі, але в цілому, в деяких речах, вони могли навіть бути більш освічені і краще знати людей ніж сучасні. Коли посилаються на складне минуле - це часто ознака того, що хочуть виправдати помилки сучасників. Стосовно середньовічних змістів поняття народ (як спільнота людей обєднаних фізичною і духовною єдністю, тобто поняття, близьке за значенням до сучасного поняття суспільства, воно навіть тоді використовувалось у подібному значенні) - думаю вони з успіхом можуть використовуватися до пояснення сучасних реалій, в будь-якому випадку забувати їх не слід. Стосовно поняття козак - бачу в нашому минулому таких же людей, як і зараз, і праведних і грішних, і добрих і злих, і розумних і не дуже, всілякі були. Козаком (вільною людиною) міг називати себе і відносити і гречкосій-хлібороб, і чернець і князь. А міг і не називати і швидше за все не всі себе так і називали, так само як в наш час людина може бути вільною людиною або вести фрілансерський спосіб життя зовсім не використовуючи для самоідентифікації слів вільна людина, козак чи фрілансер, а послуговуючись іншими. Не думаю, що тоді було по іншому, просто поняття козак було відомим, вживаним і популярним серед багатьох жителів України і євразійських степів. Селянином (жителем села) і хліборобом міг бути і кріпак, і шляхтич, і вільний селянин і князь, українці ніколи не боялися роботи на землі, навіть в наш час серед високопосадовців трапляються люди, які люблять цю справу. Стосовно того, чи варто гордитися фактом участі і массової гибелі людей у війнах (в т.ч. тих, які називали себе козаками) - я проти. Це не гордість - це наша трагедія. Більшість цих людей (крім бандитів і злочинців, які теж траплялися серед козацтва, як і серед будь-якого іншого народу) змушені були в ті часи припинити свій мирний спосіб життя і стати на захист своїх близьких і свого народу, фактично ці люди заплатили життям за життя і свободу тих людей, які жили на Україні в ті часи, а отже і за нашу з вами життя і свободу, за що їм хай буде вічна память і царство небесне. Наша самоназва - україноруський козацький народ, це один з способів вияву пошани і поваги до цих людей. В усі часи, у кожної вільної людини є право взяти до рук зброю і захищати права і свободи, свої і своїх близьких і це велике щастя, що в наш час вільним людям цього, як правило, робити не потрібно. 

Я не розумію таку логіку, за якою можна вивести, що механічний годинник - це дурна річ, тільки через те, що нині існують атомні годинники. Це просто речі різних рівнів, але жодна з них не дурна.
Назватися козаком може будь-хто, як і назватися принцесою Британії, проте чи буде ця людина козаком, якщо не живе у козацький спосіб?
Нещодавно читав гарний твір... Онук питав батьків, чи були у роду козаки. "Ні онуку, не було, проте не журися. Що робили би козаки без нас, гречкосіїв?" Козаки - це ще не все українство. Я розумію, що Ви не приймете це, через "фліранцеву" філософію, філософію деяких сучасних неформалів.

[DniproPirate]

to DarkMax2
Стосовно того, що воно "Є". Чогось на центральному телебаченні(а іншого майже немає) використовують того ж "музиканта". Я то розумію, що обидві словоформи мають право на життя, але радянські москвофільські комуняки (щоб не плутати з українськими національно свідомими уклоністами ) штучно культивували тих "музикантів", "напилків" (у мене на хуторі "терпуг") та усіляких "казахстанців" з "лезбіянками"

to hodzha
Треба рахувати козаків не тільки середньовічних, але й сучасних - махновців наприклад. А їхню основу і складали якраз "гречкосії", бо він захищав їх права. Це ж він придумав як отділить продотряди з Росії од українців - просив сказати слово "паляниця", а в кого була не така говірка - ставив до стінки

[DarkMax2]

Сучасне телебачення не носій літературної мови взагалі. Членкині партії на автівках, про яких ми чуємо у етері наживо - те ще шизо, так що не звертайте уваги. Навіть слово танок вже забули, танець у них, проте творчість-словотворчість так і пре.

[стэпняк]

Всэ вирно раниш дывывся вкраинськи пэрэдачи колы робыв в Кэрчи, та й на запади Кубани нэпогано ловыло, понымав всэ  мабуть до едыного слова (в армии служыв з вкраинцямы так як прызывався тэж з Кэрчи. Зараз на супутныковому, тэж е килькы каналив, - як кажуть звычайни люды всэ понымаю, а дикторы цэ шось, я такого языка николы нэ чув.

[DarkMax2]

Журналісти вважають, що мова це їх володіння зараз модно знущатися з мови. Після Помаранчевої революції така хвиля свідомих, проте безграмотних пішла. Ну Ви самі вже бачили на форумі "ріжницю" замість "різниці", ґекання, тощо. Слава Богу, що все ще дійсний нормальний правопис.

[стэпняк]

А ще був прыкол - пидигналы дыск "нич в музэи". З языка на выбир в.ч. на вкраинськом, дывывся иржав до нэмогу, дав братови подывытысь (вин тэж балакае) та ж рэакция.

[engelseziekte]

Журналісти вважають, що мова це їх володіння зараз модно знущатися з мови. Після Помаранчевої революції така хвиля свідомих, проте безграмотних пішла. Ну Ви самі вже бачили на форумі "ріжницю" замість "різниці", ґекання, тощо. Слава Богу, що все ще дійсний нормальний правопис.

А чиє по-вашому?
Смаки ріжняться   

[стэпняк]

Нэзадавно пэрэклав на балачку звистну писню. Як сподобыця напышыть.

Бувайтэ здаровы,
Жывытэ багато,
Вжэ мы поидэм
До своэй хаты.
У зэлэной дубраве
Мы ночувать будэм.
Эх! Вашэй ласки
Вовик нэ забудэм.

У вашэм колгоспи
Шырокое полэ,
Нэхай жэ на щястэ
квитэ ваша доля.
На рэчках на вашых
Бурлилы бы воды,
Шоб плавалы з крыкам
Гусей карагоды.

Шоб жыто у поли
Трубою вылося,
Шоб сало у хати
Кубламы вялося.
Шодэнь у капусти
Шоб плавала шкварка,
А к шкварцы часыной
Взялася б и чарка.

Ще вам бажаэм
Прыбутку у хати -
Не мала, не многа -
Шогод по дытяти
Не будэ вам крывды
Ще и за тое,
Колы побэрэжтесь
На год и по двое.

Бувайтэ здаровы,
Жывытэ багато,
А мы од'изджаэм
До дому, до хаты.

[DarkMax2]

До речі

БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ, ШЛЯХИ ТА ДОРОГИ

Бувайте здорові, шляхи та дороги,
Ой де походили мої білі ноги...

Ой де я ходила, ходити не буду,
Кого я любила, любити не буду...

А вже ж не ходити ранком попід замком,
А вже ж не стояти з козаком-коханком...

А вже й не ходити, куди я ходила,
А вже ж не любити, кого я любила.

А вже ж не ходити в ліски по горішки,
А вже ж минулися дівоцькії смішки.

Бувайте здорові, тутейшії люде!
Прошу споминати, як мене не буде.

Споминайте ж мене добрими словами, —
Не було ж дівчини, як я, межи вами.

Споминайте ж мене добрими словами...
Де ж той хлопець дівся з чорними бровами?

Чи єго убито, чи в полон зайнято,
Що єго не видно ні в будень, ні в свято?

Чи він у шинкарки горілки напився,
Чи вовки заїли, чи в Дунай втопився?

Си б [коли б] єго убито, то б луги зов'яли,
Си б він на базарі, то б музики грали.

Си б він на базарі, то б музики грали,
Си б він у шинкарки, то б бряжчали шклянки.

Си б вовки заїли, то б луги шуміли,
А си б утопився, то б Дунай розлився...

Поїхав, поїхав, ніде не видати...
На жовтім пісочку два слідочки знати.

Ой один слідочок — коня вороного,
А другий слідочок — миленького мого.

Піду я в лісочок, зірву я листочок Та піду накрию милого слідочок,

Щоб по тому сліду люди не ходили,
Щоб мого милого інші не любили.

Щоб по тім слідочку пташки не літали,
Щоб мого милого інші не кохали.

А я, молоденька, садочком пройдуся,
Садочком пройдуся, з слідочком зійдуся.

Садочком пройдуся, з слідочком зійдуся,
На слідочок гляну — слізьми обіллюся.

Ой ти ж, мій милий, ти ж мій чорнобривий,
Який твій слідочок тепер мені милий!

Поїхав, поїхав понад берегами,
А я зосталася поміж ворогами.

Поїхав, поїхав, бодай на зламання!
Щоб голову зломив за моє кохання!

Налетіли гуси з далекого краю...
Пождіте, гусоньки, я вас запитаю!

Пождіте, гусоньки, я вас запитаю, —
Чи не з того краю, де милого маю.

Ой чи він запився, а чи закохався,
Що листу не пише й сам не покланявся?

— Ой він не запився і не закохався, —
З великого жалю в чужий край забрався.*

* Співається ще так:

— Де ми не літали, де ми не бували,
А твого милого нігде не видали.

— Бодай же ви, гуси, із пір'ям пропали,
Як ми любилися, тепер перестали.

Як ми любилися, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.

Як ми любилися, як малії діти,
Тепер розійшлися по білому світі.

Як ми любилися, як зерно в горісі,
Тепер розійшлися, як туман по лісі.

Сиві гуси, сиві, тільки одна глива...
А всі мають долю, лиш я нещаслива.

село Скулин Ковельського повіту

Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 318 — 320.
http://www.proridne.com/pisni/БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ, ШЛЯХИ ТА ДОРОГИ.html

[стэпняк]

 Си б [коли б] єго убито, то б луги зов'яли,
Си б він на базарі, то б музики грали.

Си б він на базарі, то б музики грали,
Си б він у шинкарки, то б бряжчали шклянки.

Си б вовки заїли, то б луги шуміли,
А си б утопився, то б Дунай розлився...

Оцэ дыалэктнэ? Николы нэ чув.

[DarkMax2]

Си б [коли б] єго убито, то б луги зов'яли,
Си б він на базарі, то б музики грали.

Си б він на базарі, то б музики грали,
Си б він у шинкарки, то б бряжчали шклянки.

Си б вовки заїли, то б луги шуміли,
А си б утопився, то б Дунай розлився...

Оцэ дыалэктнэ? Николы нэ чув.

Сам не чув. Щось архаїчне, діалектне.

[стэпняк]

Так и думав.

[Python]

Діалектне, західноукраїнське.

[DarkMax2]

І ще трошки про журналюг.
Нещодавно чув "небошкряб" по ТБ. Це вони так небоскрёб обізвали. Це еще раз демонструє, що журналюги неграмотні люди. Українською буде хмарочос Ні неба, ні шкрябання там немає. Але ж вони не можуть цим "комуністичним русіфікованим" правописом користуватися релігія не дозволяє. А ось калькувати російську - дозволяє.

[hodzha]

І ще трошки про журналюг.
Нещодавно чув "небошкряб" по ТБ. Це вони так небоскрёб обізвали. Це еще раз демонструє, що журналюги неграмотні люди. Українською буде хмарочос Ні неба, ні шкрябання там немає. Але ж вони не можуть цим "комуністичним русіфікованим" правописом користуватися релігія не дозволяє. А ось калькувати російську - дозволяє.

небошкряб це зачотно і хоч би хто там що казав, але це теж українська мова, так само як запозичення з російської. най будьот! 

[hodzha]

Назватися козаком може будь-хто, як і назватися принцесою Британії, проте чи буде ця людина козаком, якщо не живе у козацький спосіб?
Нещодавно читав гарний твір... Онук питав батьків, чи були у роду козаки. "Ні онуку, не було, проте не журися. Що робили би козаки без нас, гречкосіїв?" Козаки - це ще не все українство. Я розумію, що Ви не приймете це, через "фліранцеву" філософію, філософію деяких сучасних неформалів.

звучить красиво, тільки є одне маленьке але. по якому-такому праву ви "козацьким способом життя" називаєте винятково військові походи, визволення невільників чи напади на панські маєтки? а чумакування, вільне гречкосіяння у полях Київщини чи полтавських степах, ремісництво у містах, вчителювання, лікування, громадська діяльність (церква), дипломатія, судочинство - це хіба не козацький спосіб життя? вибачте, але прийняти вашу точку зору - це фактично знецінити не лише значення поняття козак, що і так все кілька століть постійно намагаються робити в імперських підручниках історії, а й викреслили добрі півтисячоліття української історії, потоптатися по нашій історичній памяті. совість, здоровий глузд і життєвий досвід кажуть, що на це не варто погоджуватись, бо саме правильне розуміння козацтва це ключ до розуміння світогляду і історії українського народу, скільки разів ми самі його втрачали, втратити ще раз і мабуть остаточно - це вже ні в які ворота не лізе.