Я буду читати - я читатиму.

[Rezia]

Чи форма "читатиму" зайва? Для чого вона існує у мові?

[Elik]

Чи форма "читатиму" зайва? Для чого вона існує у мові?

Не знаю, зайва ця форма чи ні, але на заході України, принаймні до 90-х років, вона ніколи не вживалася в розмовній мові і вважалася "східнянськими витівками". Та й на сході України вона вживалася не дуже часто.

Проте зараз я часто слухаю український канал 1+1 і помічаю, що ця форма стала дуже популярною у журналістів, особливо, у тих, хто розмовляє на українській з міцним російським акцентом. З цього я роблю висновок, що ця форма здебільшого вживається тими, для кого українська мова не є рідною. Я, принаймні, ніколи не чув, щоб нормальна українка (не важно, західна чи східна) спитала чоловіка: "Васю, що ти робитимеш в вечорі?" Вживалися тільки форми "будеш робити" або (на Заході) "будеш робив".

Отака справа, малятка 

[Rezia]

Дякую за відповідь. Цікаві спостереження.   

[O]

Объясните, пожалуйста, что за форма такая "робитимуть"? Дюже занимательно.

Это - форма будущего времени: вони будуть робити = вони робитимуть. Разница в том, что "робитимуть" часто имеет некоторый оттенок обязательности действия, а "будуть робити" - чаще нет.
... форма эта образовывается путем присоединения глагола "яти" (иметь): я робитиму, ти робитимеш, він робитиме, ми робитимемо (зрідка робитимем), ви робитимете, вони робитимуть. Отсюда, кстати, и возможный оттенок долженствования.

Мені здається, що відтінок повинності тут якщо колись і був, то в сучасній мові зовсім не відчувається, тобто ці дві форми за значенням тотожні.  Але буду дуже рада яскравому прикладові, який це спростує

Колись синтетична форма майбутнього часу здавалася мені такою, що перейшла вже до суто літературного, книжного вжитку, принаймні я сама і люди з мого оточення ніколи у розмовній мові цієї форми не вживаємо (однак я охоче вживаю її на письмі). Але якось переконалася, що ця форма дуже навіть жива у розмовній мові природніх мовців Наддніпрянщини. Тобто, тут може бути чисто реґіональна відмінність - у нас ця форма дещо "омертвіла" під впливом польської мови, а от у селах Черкащини, де дуже часто говорять дуже гарною українською мовою, вона залишилася на міцних позиціях. Але все це здогади.

Ещё автор так много употребляет глаголов на -иму! Вроде это нетипично для многих говоров?

На ЛФ обсуждалось, что формы с йняти характерны для диалектов, на базе которых сложился стандарт.

Судя по содержанию (поездки в Киев на экскурсию в кузове грузовика, приезды из Киева интеллигентов на отдых), село находится где-то недалеко от столицы. Если считать, что недалеко к югу, то это именно те говоры, где форми с "-иму" преобладают.

[Pan Kyrylo]

В сумській області читатиму, робитиму доволі поширені й вживані

[Тася]

А аналiтичнi форми залишилися? 

[Python]

Аналітична форма нікуди не зникла, але в сучасній літературній мові перевага надається більш лаконічній синтетичній формі.

[Artemon]

Не завжди. Коли чую "ви на наступній ви-хо-ди-ти-ме-те?", мене трохи пересмикує.

[Тася]

Вообще, очень любопытная форма    Вспомнилось , что, согласно Хабургаеву, в старославянском языке соответствующий вспомогательный глагол, наряду с некоторыми другими, использовался при образовании аналитических форм одного из будущих времён с целью акцентировать неизбежность предстоящего действия.     Наверное, есть семантическое сходство с нашей русской инфинитивной моделью: Вам выходить?, Тебе доклад готовить и др.

[Python]

Не завжди. Коли чую "ви на наступній ви-хо-ди-ти-ме-те?", мене трохи пересмикує.

Там і «будете виходити» рідко почуєш — частіше кажуть просто «виходите».

[klangtao]

Чи форма "читатиму" зайва? Для чого вона існує у мові?

Давньоруська мова мала дві складені форми майбутнього часу:
1) допоміжні дієслова иму, хочу тощо + інфінітив (нести)
2) допоміжне дієслово буду + перфектний прикметник (неслъ, а, о)
Друга при першій була на зразок плюсквамперфекту в майбутньому.

Форма буду + інфінітив - пізня комбінація цих форм. Форма інфінітив + йму - стара форма (2). Ще в желехівці писалося окремо робити ме, ходити меш. Російська мова від впливом фіноугорського субстрату втрачає формоутворення на have (навіть не з дієсловами, а з іменниками у меня есть кошка vs.  * я имею кошку). В українській сама назва "майбутній час" (= той, що має бути) кагбэ говорит нам  про активність формоутворення з цим дієсловом у мовній системі.  Пор. також маю в значенні рос. (есть )должен.

[klangtao]

Вообще, очень любопытная форма    Вспомнилось , что, согласно Хабургаеву, в старославянском языке соответствующий вспомогательный глагол, наряду с некоторыми другими, использовался при образовании аналитических форм одного из будущих времён с целью акцентировать неизбежность предстоящего действия.     Наверное, есть семантическое сходство с нашей русской инфинитивной моделью: Вам выходить?, Тебе доклад готовить и др.

Дело в том, что будущее время в индоевропейских языках - это исторически ирреальная модальность, одно из значений которой - именно долженствование. А глагол "иметь" (огрызком которого является это му, меш, ме) и в русском языке до сих пор подчёркивает это долженствование в архаичных и канцелярских формах имею донести до Вашего сведения.

[klangtao]

Не завжди. Коли чую "ви на наступній ви-хо-ди-ти-ме-те?", мене трохи пересмикує.

Ну, з'єдналася колишня аналітична форма в псевдосинтетичну. В XVII столітті в тексті літургії ще писали "молимъ ти ся", зараз "молимтися" - бо це "ся" навіть в церковнослов'янсткій мові сприймається як дієслівний постфікс, а не об'єктний займенник, так що й інший займенник "Ти" (Тобі), що мав нещастя стояти перед ним, зростається з основою.

[Kern_Nata]

цікаво:
молити (вимолювати у) Бога - "молимо тя, Боже"
але "ми ся молимо"

[Python]

Тя = тебе. «Молимо тебе, Боже» — ніби все правильно, «молити» тут  не відрізняється від «просити».
«Ми ся молимо» = «ми молимося». Ось тут вже цікавіше. Це один з випадків, коли «ся» неможливо замінити на «себе».

[Drundia]

-ся робить з перехідного дієслова неперехідне.

[Artemon]

Точно. Декаузативний стан.

[Alone Coder]

Давньоруська мова мала дві складені форми майбутнього часу:
1) допоміжні дієслова иму, хочу тощо + інфінітив (нести)

Вот цитата из указа 1760 года:
"Высочайше восхотели мы определить вас на его место с таким же жалованием. Почему и имеете вы немедленно в Кенигсберг ехать".
Когда такое употребление исчезло в русской литературе?

[DarkMax2]

Чи форма "читатиму" зайва? Для чого вона існує у мові?

У мові багато чого можна граматично по різному сказати. Наприклад, "судячи з" = "судячи по". Щось зайве? Ні.

[Sandar]

Ця форма не подобається, бо громіздка. Натрапляєш на неї в тексті бувало і не віриш, шо таке словеро можна усно зреалізувати. Але літераторські і медійні користувачі тої форми наполегливі настільки, шо я і дехто з рідних вже деколи її вживаємо. Подумую змиритися.

[Python]

За кількістю складів інфінітив + -му компактніший за буду  + інфінітив — тут справа не в громізкості, а в індивідуальних/діалектних особливостях. Ще, мені здається, між синтетичною та аналітичною формою інколи спостерігається тонка відмінність у смислових відтінках (зрозуміло, це не може стосуватися діалектів, де є лише аналітична).

[Sandar]

Справа в громіздкості. Не треба рівняти кількість складів фрази і одного слова. В одного слова буде менше складів, але слово буде важке для вимови на відміну від слів із фрази.

[DarkMax2]

"Купатиму дитину" і "буду купати дитину". Е-ні! Таки перше "легше".

[Python]

між синтетичною та аналітичною формою інколи спостерігається тонка відмінність у смислових відтінках

(На правах непідтвердженого припущення) Якщо йдеться про тривалу дію, що вже почалася й триватиме надалі, то деяку перевагу має синтетична форма, тоді як аналітична вказує скоріш на дію, що почнеться й триватиме в майбутньому. Хоча обидві форми взаємозамінні й використовуються як рівноправні в обох випадках.

[Sandar]

"Купатиму дитину" і "буду купати дитину". Е-ні! Таки перше "легше".

Тобто ця форма вживається лише з тим одним коротеньким дієсловом "купати"? Ем... Не знав... Думав, шо вона з усіма дієсловами вживається, серед яких трапляються не такі короткі.

Уявімо, шо я мав рацію. Як Вам "заповнюватимете"?