Як буде "стрекоза" по-українськи?

[Python]

Якщо я не помиляюсь, шановний пане, то "стрекоза" буде залупівка, як би це не було смішно!

А «кузнечик» тоді як? Невже стрипездрик?

[Ревета]

Якщо я не помиляюсь, шановний пане, то "стрекоза" буде залупівка, як би це не було смішно!

А «кузнечик» тоді як? Невже стрипездрик?

Я б не купувася на таке. Є набір "украінскіх слов" для профелійних провокаторів і аматорів, з якими вони тиняються по всіх форумах, де виникає тема української мови...

[Алексей Гринь]

Я б не купувася на таке. Є набір "украінскіх слов" для профелійних провокаторів і аматорів, з якими вони тиняються по всіх форумах, де виникає тема української мови...

це змова

[Ревета]

Я б не купувася на таке. Є набір "украінскіх слов" для профелійних провокаторів і аматорів, з якими вони тиняються по всіх форумах, де виникає тема української мови...

це змова

ні, це - стиль...

[Катя 2000]

Щось всі відійшли від теми! То як буде "Стрекоза" по-українськи?

[Python]

То як буде "Стрекоза" по-українськи?

Відповідь була ще на початку — «бабка». Це в літературній мові, хоча в місцевих діалектах ця назва присутня не скрізь.

[I. G.]

Название "бабка" образовано по той же модели, что и "бабочка"? Связано с представлениями, что насекомые — это души умерших?

[С З]

Название "бабка" образовано по той же модели, что и "бабочка"? Связано с представлениями, что насекомые — это души умерших?

Есть ещё такой гриб "обабок" - подберёзовик. Интересно, роднит что-нибудь эти все названия?

[Python]

Название "бабка" образовано по той же модели, что и "бабочка"? Связано с представлениями, что насекомые — это души умерших?

Це одна із версій. Також є версія, що «баба» символізує відьму, і версія походження цього слова від гіпотетичної праслов'янської основи bab- — роздуватися, набухати.

[chyapay]

щодо голосних звуків укр мови. отой весь ряд голосних я б назвав емпіричною характеристикою сільського діалектизму. дійсно, в селі говорять по-різному. і хвуки і на межі о з у, і на межі е з и. Але в багатьох навіть сільських діалектих а межах одного діалекту не є більш ніж 6-8 голосних звуків. а якшо взяти стандарт, то всіх нас вчать в школі: є 6 голосних звуків - а, о, у, е, і, и. і все. і ними можна таки на практиці обійтись - я і більшість моіх товаришів обходяться. ми не вимовляєм ні о*у ні е*и ні інших дивних синдикатів. кому це взагалі потрібно? хіба шо виділуватись мовляв подивітьші як я туткаво хвайно гувору))) сказано 6, знач 6. і говорим і сприймаєм як 6. а якшо я стану досліджувати всіх вас на відхиленя від цеї фанетичної норми, ухухух скіки я від вас різних  "специфічних голосних" наслухаюсь. кожен вякає і калякає як може. їх справа. має бути 6 і все. крапка.

[Conservator]

а якшо взяти стандарт, то всіх нас вчать в школі: є 6 голосних звуків - а, о, у, е, і, и. і все. і ними можна таки на практиці обійтись - я і більшість моіх товаришів обходяться. ми не вимовляєм ні о*у ні е*и ні інших дивних синдикатів.

Хіба фізично можливо вимовити "голубка" не як [го^улу́бка], а "марево" не як [ма́ре^иво]?

[SIVERION]

Бабка буде.хоча на Сумщинi говорять Стрикоза або Дрижка

[chyapay]

Хіба фізично можливо вимовити "голубка" не як [го^улу́бка], а "марево" не як [ма́ре^иво]?

Цілком можна, якщо не селюк.

[Conservator]

Цілком можна, якщо не селюк.

Швидше, якщо не знаєш елементарних норм української літературної вимови.

[andrewsiak]

Цілком можна, якщо не селюк.

Швидше, якщо не знаєш елементарних норм української літературної вимови.

+100

[chyapay]

типу?

[Conservator]

типу?

У будь-якому посібнику з української літературної ортоепії сказано, що у відповідних позиціях фонема /о/ звучить як [о^у], а /е/ як [е^и] (і /и/ як [и^е]).

[chyapay]

приклад наведи

[Conservator]

приклад наведи

Та будь -ласка

Перед наголошеним складом із звуками [у] або [і] голосний [о] вимовляється з деяким наближенням до звука [у] і менш виразний перед складом з [і].

З помітним наближенням до  [у] вимовляється ненаголошений [о] перед складом з наголошеним [у] в основі слова: [бо^ул'у́чий], [го^улу́бка] <...> (іде довгий перелік прикладів, далі приклади теж вирізаю). Не виявляє тут нахилу до [у] звук [о] в таких випадках: коли є сполучним голосним у складних словах <...>, також, за нечисленними винятками, у словах іншомовного походження <...>, без нахилу до [у] вимовляється звук [о] також у префіксах до-, недо-, о-, об-, про-, роз- <...>.

Погрібний М. Українська літературна вимова. - Дніпропетровськ, 1992. - С.7.

Про [е^и] на С.8. Ліньки перенабирати. Книжка є в мережі.

І це написано в УСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ посібниках із української літературної вимови.

[rocker]

приклад наведи

Та будь -ласка

Ви вважаєте, що "неселюк " це зрозуміє або що для "неселюка " М.Погрібний авторитет?  Як мовиться: для камердинера ...

[chyapay]

хз, хз. болючий голубка я вимовляю з о, а не з оу, і не тіки я в ше й більшісь моїх однокурсників, знайомих (Львів). Згоден, шо оу в багатьох людей там виходить. Але ці люди зазвичай сільський або пополячений контенгент.  в них говірка в стилі "купъєу сибъі шошь куръєтъє". Мова - не математика, на жаль, і довести шо то точно так, чи інакше, можна лише реальним слуханням нативних спікерів. А ше й до того вони ж кожен по-різному ту мову коверкає. В кінець кінців, якби мене в школі вчили розрізняти о і оу, тим більше зважаючи на то шо я ніде оу не говорю, то я б певне мав з мови одні двійки. з раціональної сторони - нафіга нам то оу, ше раз кажу? невже то мусить бути "гоулубка" а не голубка? значеня ж від того не міняєця. А якшо ви підходите з дескриптивного боку, мовляв, так люди говорять, тому ми і так собі  транскриптуєм, то осб контрприклад - на сході, в тому ж Дніпропетровську чимало населеня, помоскаленого, звісно, говорять укр. мовою (особливо в селі) "оа" замість вашого "оу". і в них виходить шось середнє між "голубка" і "галубка". І шо тоді? А ці люди між іншим становлять як мінімум 30 відсотків населеня Украіни. І вони дале ко не приїжжї і не туристи, більшість з них родилось тут такшо можна в якійсь мірі їх вважати місцевим контенгентом. І куди тоді сувати оту книжку, не підскажете? якшо я з тоб книжкою буду виправляти східняків, то ж буде смішно чи не так? на "голубка" вони ше поведуться, ну от на "гоулубка" вже напевно що ні.

[Conservator]

на сході, в тому ж Дніпропетровську чимало населеня, помоскаленого, звісно, говорять укр. мовою (особливо в селі) "оа" замість вашого "оу". і в них виходить шось середнє між "голубка" і "галубка".

Неправда. Я в майже всуціль російськомовному Кривому Розі виріс, у Дніпропетровську безліч разів і тривали час бував. Ніколи не чув акання в жодному слові під час розмов українською (і русифіковані лише міста, у селах тої-таки Дніпропетровської области, де мені випало бувати, розмовляють досить таки правильною українською, яка від літературної відрізняється дуже тонки шаром діялектної лексики).

У Києві, де мешкаю зараз, усі мої україномовні знайомі (таких більшість і вони з різних реґіонів країни) вимовляють ці звуки так, як того вимагають літературні норми.

Та й у Львові, де буваю порівняно часто, мої знайомі (львів'яни в бозна якому поколінні, щоправда, майже всі професійні філологи) вимовляють [о^у].

Мені вимова того-таки [голу́бка] з чітким [о] так ріже слух, що я, навряд чи, продовжував би розмову з людиною, яка так вимовляє.

[chyapay]

Важко доволі мені уявити оте шо пишете, сам неодноразово бував на сході, та й звідтам купа люду прибуває до львівських вузів вчитись, і всі гаворять замість того шоб говорити. Досить дивно, що у вас такі болючі вуха, я чесно кажучи сам не надто люблю занадто часте ґекання, тим не менше, не став би суто через таку дурницю переривати розмову. І навіть якшо це ґекання так десонансно поєднано з надмірним "иканням". Може, все ж, це справа звички, як кому подобається. Як на мене, повертати мову до норм столъітньої давностИ - це звичайний проросійський (як не дивно) популізм, спрямований на ускладнення сприйняття російськомовним українцем-східняком державної мови, і, само собою, збільшенням нелюбові до всього українського." Давайте зробим мову з ижаками і патосом і обовязково з иншими, або /блядь/ з гиншими кіньцівками, аби москалям гидкіше було нас слухати. " В результаті маємо - привід для русофілів назвати укр мову (не нову редакцію - то ми на заході такі вумні шо тіки редакцію правопису обсиратимемо - а москаль-то буде цілу мову гівном обливати) неможливою для нормального вивчення русомовними, поганою, складною, важкою і т.п. Досить непогана ідея для тих, хто бажає займатись популізмом і розводити бандеро-хохляцьку холодну війну. А практично-то яка користь з "нововведення"? ніяка. А чому взагалі називати отой правопис нововведеням? це ж фактично поверненя до норм часів УНР-ЗУНР. Не більш як пафос. Ой, блять, вибачте, патос! Нововведеням можна називати щось, що прямує в майбутнє, щось, що вносить якісь небувалі до того зміни, в кінці кінців ті зміни мають бути раціональними, мають давати хороший результат. Який хороший результат дасть той староновий правопис? Схиляюсь до думки, вкотре, що в Українських верхах все ВСЕ робиться виключно з метою або ФАНАТИЗМУ або банальної ВЛАСНОКИШЕННОЇ ВИГОДИ.

трохи відступив від теми, pardon me.

[Алексей Гринь]

Швидше, якщо

Не калька ли с подлого росейского «скорее, если»?

[Circassian]

стрекоза это исковерканное черкесское слово щыдырк1эжъ с тем же смыслом.