Православні татари і татарські різдвяні колядки (???)

[hodzha]

Чесно кажучи, раніше думав, що татари - мусульмани. Погляди почали змінюватись після ознайомлення з історією Монгольської імперії, Золотої Орди, ханського Криму і степової України.

Колись натрапив на цей сайт - http://pravoslavtatarlar.narod.ru/.

А сьогодні випадково натрапив на цей уривок:
"Записані М. П. Гайдаєм 213 татарських пісень на Маріупольщині збагатили тогочасне уявлення про жанровий склад татарського пісенного фольклору, доповнювали відомі збірки А. Кончевського (1924, 1927 рр.) та Я. Шерфетдінова (1931 р.). Було вперше записано голосіння, історичні пісні, різдвяні колядки "Алла уедим", "Аведес", весільні пісні, мелодії до стародавніх танців "Джіван", "Хайтарма", "Торутай", "Джелтермен", "Дертхиз", "Пчах". Вперше М. П. Гайдай дав наукову характеристику музичних особливостей пісень кримських татар. Він був переконаний, що пісня степових ногайських татар зазнала впливу іноетнічних музично-пісенних культур, зокрема української, через безпосереднє сусідство степового Криму з Україною, порівнявши кримськотатарські речитативи з українськими думами. Крім того, в степовому районі Криму, заселеному до приходу туди татар кипчаками-половцями, позначився вплив цих етнічно споріднених із кримськими татарами племен."  (http://etno.kyiv.uar.net/vyd/nartv/2003/N4/Art1.html)

Прокомментуйте будь-ласка, хто що знає 

p.s. сюди ж відноситься ярлик хана Узбека про захист митрополита, церкви і православної віри в його державі:

"А се Ярлык Язбяка Царя, Петру Митрополиту, всея Руссии чюдотворцу. Вышняго и безсмертнаго Бога силою и волею и величеством и милостию его многою. Язбяково слово. Всем нашим Князем вели ким и средним и нижним, и сильным Воеводам и Вельможам, и Кня зем нашим удельным, и Дорогам славным, и Польским Князем высоким и нижним, и Книжником, Уставодержальником, и учительным людским Повестником, и Сбирателем и Баскаком, и Послом нашим и Гонцом, и Данщиком, и Писцом, и мимоездящим Послом, и Лов цом нашим, и Сокольником, и Пардусником, и всем людям, высоким и нижним, малым и великим, нашего царства, по всем нашим стра нам, по всем нашим улусам, где наша, Бога безсмертнаго силою, власть держит и слово наше владеет. Да никто же обидит на Руси соборную церковь Митрополита Петра, и его людей и церковных его; да никто же взимает ни стяжаний, ни имений, ни людей. А знает Петр Мит рополит в правду, и право судит, и управляет люди своя в правду, в чем ни будь: и в разбои, и в поличном, и в татьбе, и во всяких делах ведает сам Петр Митрополит един, или кому прикажет. Да вси покорюятся и повинуются Митрополиту, вся его церковныя причты, по первым изначала законом их, и по первым грамотам нашим, первых Царей великих грамот и Дефтерем." (http://hrono.ru/dokum/1300dok/1313yarlyk.html)

[Ванько]

Записані М. П. Гайдаєм 213 татарських пісень на Маріупольщині збагатили тогочасне уявлення про жанровий склад татарського пісенного фольклору, доповнювали відомі збірки А. Кончевського (1924, 1927 рр.) та Я. Шерфетдінова (1931 р.).

Мариуполь — православные урумы там, а не просто «татары».

Для интереса ещё статья про музыку:
http://www.chaskor.ru/article/krymskaya_atlantida_16096