Каково происхождение слова "ненька"?

[Letizia]

Тут можна обговорювати дуже багато, але не в такому тоні. Я не зобов'язаний виписувати перед вами кожну свою думку, аби не отримувати ляпасів про "без досліджень" (якщо вас щось цікавить, можна спитати), і тим більше не зобов'язаний зносити ваші привселюдні глузування. Поводьтеся, будь ласка, чемно.

Знатиму надалі, що входячи в цей розділ, за порогом треба лишати почуття гумору, іронію, жарти, гру і все інше. Тут все серйозно, академічно, сухо, нудно... Ясна річ, ви нічого мені не зобов'язані, не зобов'язані навіть дискутувати зі мною. І чого б то я мала з вас глузувати? Де ви бачите глузування? Я просто собі по-дружньому жартую.

Не хотів був нагадувати мапу, але ви змусили. На жаль, Закарпаття-таки межує з Польщею (а не лише зі Словаччиною), а про віддаленість поготів вже й казати...

Так, тут ви маєте рацію. Але це далеко не основний мій аргумент. Я просто в цій пісні загалом не знайшла якихсь виразних слідів польського (саме польського!) впливу, як це є в інших лемківських текстах. Звідси було моє припущення про більший контакт зі словацькою мовою (напр., ,,кедь"), ніж з польською.

Це ваші особисті припущення, що нічого спільного з моїми словами просто не мають. А приклад з цапом - наочний контр-аргумент до вашого "звідки польська мова".

А мої припущення – це просто логічне продовження ваших. Ваш приклад мав показати, що запозичення з польської в принципі можливе. А я цього й не заперечувала, а просто сказала, що воно зовсім не обов'язкове, якщо є ймовірніші варіанти.

Але поясню докладніше: так само, як одна група українців запозичила слово цап, а по тому воно розповсюдилося по всій території, могло бути і тут - одна група русинів запозичує в поляків, а вже по тому розповсюджується пісня.

З таким самим успіхом одна група русинів запозичує в словаків/мадярів/австрійців, а вже по тому розповсюджується пісня.

(до речі, уживання у пісні ще не означає широкого вжитку у мовленні)

Безперечно. Але коли слово мандрує довшою дорогою, то воно повинне залишати більше слідів (як залишив цап), бо проходить через різні говірки - дуже ймовірно, що в котрійсь воно осяде. Ці ж слова не зустрічаються в інших лемківських текстах, яких в неті не так вже й мало. Можливо, це слова якоїсь локальної говірки, які поза її межі не поширилися, хіба що в тій пісні, або просто нечасто вживані. Але тут замало матеріалу, щоб точно судити.

Гадаю, значення "відбувати військову службу", могло розвинутися в запозичення через ототожнення зі словом рік.

Якщо нема інших даних (текстів чи фактів, які доводять такий зсув значення), то це просто множення сутностей. Так само добре воно могло тоді виникнути з власного слова ,,рік/року" (зрештою, того самого походження, що й польське rokować), це вже була б економніша гіпотеза.

Такий семантичний зсув не є невірогідним, як на мене. Опосередковано це доводить і те, що готувати певним чином може бути вжито у цитованих піснях замість дошіковац - попри незначний семантичний зсув загальний зміст лишається.

Це теж непотрібне множення сутностей. Такий зсув далеко не очевидний, м'яко кажучи, а тому потребує доказів фактами, та й ,,просити" набагато природніше лягає в текст:

Став я свого неня готувати (готувати до чого, ми так достеменно і не дізнаємося)

тим більше що є варіанти пісні з ,,просити, благати" замість ,,дошіковац", а от варіантів зі словом ,,готувати" чи бодай ,,рихтувати" поки що катма. От знайдете такий варіант, тоді поговоримо.

Ну от і наводили б саме кореневі форми.

Німецька коренева форма має трохи відмінне значення.

Фонетичні закони діють і при запозиченні, слово не запозичується як Бог на душу покладе...

Якщо не втрутяться позафонетичні чинники, в тому числі уподібнення до вже відомих слів або та сама народна етимологія. Подивіться на сучасні українські запозичення – невже там всюди строго регулярно?

Яким фонетичним законом, приміром, ви поясните геніальне простонародне ,,пузлі" і програмістське ,,баг" або ,,бекап"?

Дуже простим: у першому випадку маємо транслітерацію, тобто відтворення за письмовою формою, або жартівливу народну етимологію - зрощення під час запозичення з іменником, скажімо, пузо.

Значить є такі фонетичні закони, що називаються ,,транслітерація" і ,,народна етимологія"? Ви ж кажете що фонетичні закони діють у 100 відсотків випадків.

То питання лишається: поясніть трансформацію rücken > роковац

Я тут не пишу дисертації і зовсім не зобов'язана все до кінця пояснювати. Я висловлюю припущення. Лемки не могли запозичити слово з ,,у умляут", могла й існувати якась закономірність передачі ,,ü", найімовірніше в ,,і" або ,,у" (передача його як ,,ю" пізніша і штучна), але перемогло уподібнення до вже відомих слів – ,,рік/року", ,,нароком", ,,вроки", ,,вирок"  і т.д. Це могла підсилити й народна етимологія - мовляв, до війська йдуть на роки.

Важливі тут й історичні обставини. Це слово явно виникло за Австро-Угорщини (обов'язковий набір рекрутів з-серед населення не таке вже давнє явище), і воно за своїм значенням не було ніяк пов'язане з традиційним побутом лемків. Служба у війську була однією з небагатьох сфер, в якій лемки (котрі жили здебільшого в горах) мусили контактувати з австрійською, а отже німецькомовною владою. Тому дуже ймовірно, що лемки, які назагал навряд чи дуже знали німецьку, саме це слово (страшне для них) дуже добре знали, а отже й цілком могли запозичити, принаймні в деяких говірках.

Ну звичайно ж семантичний зсув за умови стовідсоткового фонетичного збігу з польською формою є невірогідним. Набагато більш імовірним виглядає співпадіння двох приголосних...

Такий дуже і дуже неочевидний зсув значення повинен був би мати якісь особливі причини, зокрема історичні, або відбуватися впродовж дуже довгого часу, якимись етапами, котрі повинні були залишати чимало слідів. Ви маєте якісь дані, хоча б непрямі, про такі сліди?

До речі, rokovat' існує і в словацькій мові, у значенні ,,вести переговори".

Якимось чином відрізняється від польської?!

Ото власне. Польське і словацьке слово стовідсотково збігаються за всіма параметрами:
1) тотожна звукова форма
2) фактично тотожне значення, а отже однакова потреба у цьому карколомному зсуві значення
3) однакова можливість мовних контактів.

На основі чого треба надавати перевагу польському слову?

Carthago delenda est.

Переклад?

Отже, в двох з них є ,,шыкувати – готувати; шикувати, становити рядами", і це, можливо, справді польське запозичення (хоча певності й тут нема).

Отакої. Тобто і 100% фонетичного та семантичного збігу вам замало?!

Замало. Треба ще з'ясувати, чи не було такого слова в давньоруській мові (я про це нічого не знаю), або чи не могло воно обома мовами колись давно запозичитися з якогось третього, спільного джерела (цього теж не знаю). От коли на ці питання буде негативна відповідь, тоді якась певність з'явиться.

Самого фонетичного збігу, за подібної семантики, цілком достатньо. Іще раз пропоную замість дошіковац підставити готувати - сенс не втрачається. Я не знаю, якого напевно значення набуває шикувати у цьому випадку, але семантичне поле, обмежене марґінальними "просити" та "готувати" (prepare) мені видається цілком прийнятним.

Аж ніяк. Не бачу нічого спільного. І сенс значною мірою міняється. А підставити там можна чимало слів, щоб воно взагалі мало якийсь сенс: посилати, вибачати, забувати і т.п. Тоді значення теж значною мірою міняється, але речення сенс зберігає.

В іншому, лемківсько-польському словнику є ще рокувати, яке перекладається як ,,stawać na komisję poborowych", тобто йти на призовну комісію.

Знов не бачу великої проблеми з польським походженням.

Проблема та сама. Я просто навела факт, який знайшла в словнику.

vs.

Переклад?

Трохи є: "досить велика територія" означає, що пісня може походити з будь-якого русинського ареалу.

Так. Але це нічого не змінює.

Власне кажучи, сенсу у цій дискусії я більше не бачу. Я багато чого цікавого дізналася з цієї нагоди і проблема для мене вичерпана. А ви як знаєте. Всього найкращого.

[Digamma]

Знатиму надалі, що входячи в цей розділ, за порогом треба лишати почуття гумору, іронію, жарти, гру і все інше.

Ні, досить лише не забувати прихоплювати ввічливість.

Я просто собі по-дружньому жартую.

То вже жарти були?! Бодай я б там хоч один смайлик вгледів...

Так, тут ви маєте рацію. Але це далеко не основний мій аргумент.

Як на мене, так то взагалі не був аргумент. Перепрошую.

Я просто в цій пісні загалом не знайшла якихсь виразних слідів польського (саме польського!) впливу, як це є в інших лемківських текстах. Звідси було моє припущення про більший контакт зі словацькою мовою (напр., ,,кедь"), ніж з польською.

Так у фольклорному тексті ви й не маєте бачити виразні сліди якогось певного впливу - пісня з часом шліфується. Щодо виразних слідів, то не варто зкидувати зі шальок терезів те, що пісня просто належить саме до граничного регіону, тож цілком може містити одночасно запозичення з кількох мов.

Ваш приклад мав показати, що запозичення з польської в принципі можливе. А я цього й не заперечувала, а просто сказала, що воно зовсім не обов'язкове, якщо є ймовірніші варіанти.

Тіціє, вибачте, але я вимушений нагадати вам ваші ж слова: "Звідки польська мова на Закарпатті?". Ви десь у цьому вбачаєте "не обов'язкове"?

Але поясню докладніше: так само, як одна група українців запозичила слово цап, а по тому воно розповсюдилося по всій території, могло бути і тут - одна група русинів запозичує в поляків, а вже по тому розповсюджується пісня.

З таким самим успіхом одна група русинів запозичує в словаків/мадярів/австрійців, а вже по тому розповсюджується пісня.

Саме так.

NB! Тут ви починаєте зводити дискусію у бік того, що я нібито заперечую можливість запозичення зі словацької. Мушу нагадати вам, що моя відповідь була на ваш закид у неаргументованості твердження про полонізми та відсутності під ним будь-якого підґрунтя. Як на мене, то вже цілком зрозуміло, що полонізми є не менш аргументованими, ніж словакізми як з боку семантики, так і з боку фонетики й підґрунтя у них не гірше. Про інші мови й говорити поготів...

Гадаю, значення "відбувати військову службу", могло розвинутися в запозичення через ототожнення зі словом рік.

Якщо нема інших даних (текстів чи фактів, які доводять такий зсув значення), то це просто множення сутностей. Так само добре воно могло тоді виникнути з власного слова ,,рік/року" (зрештою, того самого походження, що й польське rokować), це вже була б економніша гіпотеза.

Ви не звертаєте уваги на фонетику. Дієслово роковац розвинутися з іменника рік не могло - закінчення відверто західне, саме тому маємо шукати джерело.

Такий семантичний зсув не є невірогідним, як на мене. Опосередковано це доводить і те, що готувати певним чином може бути вжито у цитованих піснях замість дошіковац - попри незначний семантичний зсув загальний зміст лишається.

Це теж непотрібне множення сутностей. Такий зсув далеко не очевидний, м'яко кажучи, а тому потребує доказів фактами, та й ,,просити" набагато природніше лягає в текст

Я дуже тішуся тим, що ви активно застосовуєте бритву Окама, але ж треба її ще застосовувати там, де вона прийнятна. Множити сутності почали ви, абсолютно без будь-якої аргументації увівши тезу про те, що варіант з "просити та благати" є точним перекладом дошіковац. Утім, точний переклад цього слова ви наводили і не має потреби аргументувати значення дошіковац - воно є у словнику. А от питання чому саме "готувати" трапляється у позиції, що найімовірніше мала б мати сенс "просити" - це питання, що виходить за межі розгляду джерела запозичення.

Став я свого неня готувати (готувати до чого, ми так достеменно і не дізнаємося)

Дізнєтеся з наступної строки: готувати до того, що йому варто піти в армію замість дитини.

NB! До речі, зверніть увагу на "Coś się komuś szykuje «coś się komuś zapowiada, kroi»" - дуже схожа семантика: готувати > бути вготованим комусь (у цьому останньому сенсі дієслово взагалі спокійнісінько може бути вжите у пісні).

Ну от і наводили б саме кореневі форми.

Німецька коренева форма має трохи відмінне значення.

Так, про це й мова: виходить фантасмагорічна картинка - частина слова є калькою, а частина - запозиченням. Більше того, з огляду на ваші подальші коментарі, та частина, що є запозиченням, зазнала докорінних змін та відкинула частину слова. Дуже вірогідно?

То питання лишається: поясніть трансформацію rücken > роковац

Я тут не пишу дисертації і зовсім не зобов'язана все до кінця пояснювати. Я висловлюю припущення. Лемки не могли запозичити слово з ,,у умляут", могла й існувати якась закономірність передачі ,,ü", найімовірніше в ,,і" або ,,у" (передача його як ,,ю" пізніша і штучна), але перемогло уподібнення до вже відомих слів – ,,рік/року", ,,нароком", ,,вроки", ,,вирок"  і т.д. Це могла підсилити й народна етимологія - мовляв, до війська йдуть на роки.

О'кей, -рок- ви пояснили. Лишилися фонетичні переходи ein- > на-, -en > -овац.

До речі, rokovat' існує і в словацькій мові, у значенні ,,вести переговори".

Якимось чином відрізняється від польської?!

Ото власне. Польське і словацьке слово стовідсотково збігаються за всіма параметрами:
1) тотожна звукова форма
2) фактично тотожне значення, а отже однакова потреба у цьому карколомному зсуві значення
3) однакова можливість мовних контактів.

2) зсув далеко не такий карколомний, як ви його уявляєте - див. вище;
3) можливість не однакова - словацька навіть має переваги, але див. нижче.

На основі чого треба надавати перевагу польському слову?

Через те, що полонізми без будь-яких фонетичних проблем дозволяють пояснити обидва слова.

В іншому, лемківсько-польському словнику є ще рокувати, яке перекладається як ,,stawać na komisję poborowych", тобто йти на призовну комісію.

Знов не бачу великої проблеми з польським походженням.

Проблема та сама.

Проблеми насправді немає: допоки ви не знайдете того слова у давньоруському словникові, доведеться приставати на польську теорію, як єдину, що має аргументи. Хоч під нею і стоїть мій підпис...

Carthago delenda est.

Переклад?

"Карфаген має бути зруйнований". (п.1.k Правил не зобов'язує перекладати крилаті вислови)

[Капустняк]

Я и не подумал, что всё будет столь сложно.

MacSolas пишет:
думам, же не маш рациі . бо тото слово єст тіж в польском языку: szykowac - готувати. і лем дошЫковац.
Але як пояснити такий розвиток значення: готувати -> просити? Цікаво взагалі, якого походження слово "шикувати"?

Необъязательно предполагать готувати -> просити.
Даже необъязательно шикувати = готувати, ни шикувати = просити.
(Значит, необъязательно искать польское похождение слова.)

Я придумал ещё одну версию:
шик - упорядочение войск, (Шик — стрій)
шиковать -> обобщенно "упорядочить, поставить в ряды" (одно семань. разв., отсюда и смысл готувати)
-> если кто отсутствует, дать его привести (другое семант. развитие)

Хтіла бим, жебисте мі повіли, як то могло стати си, же значінє змінило си з "вести переговори/сподіватися/провіщати/пророкувати/ворожити" на "йти до війська", а також з "готувати" на "просити"

Извините, но здесь путаете две слова, см. ниже.
Роковать - от рекать (*rekti) и нароковать - по моему, все таки германизм.

Digamma пишет:
Tizia пишет:
До речі, rokovat' існує і в словацькій мові, у значенні ,,вести переговори".

Якимось чином відрізняється від польської?!

Ото власне. Польське і словацьке слово стовідсотково збігаються за всіма параметрами:
1) тотожна звукова форма
2) фактично тотожне значення, а отже однакова потреба у цьому карколомному зсуві значення
3) однакова можливість мовних контактів.

Это слово случайно похоже на наше обсуждаемое "нароковац". Как говоривлось раньше,
-о- здесь заместо немецкого "Ü".
И не могло развиться в у-умлаут (с этим я вполне несогласен), показываете.
Таким чинам, развитие в -о- нормально.
Чтобы не путаться, лучше гипотетически видеть
вместо нароковац наруковац.

[Digamma]

Это слово случайно похоже на наше обсуждаемое "нароковац".

У вас є якісь аргументи, чи це має бути прийняте на віру апріорі?

Как говоривлось раньше, -о- здесь заместо немецкого "Ü".

За якими принципами? Ви можете навести аналогічні запозичення з німецької?

Таким чинам, развитие в -о- нормально.

Чому?

Чтобы не путаться, лучше гипотетически видеть вместо нароковац наруковац.

Чому не наракавац чи нарикавец?

[Капустняк]

Капустняк пишет:
Это слово случайно похоже на наше обсуждаемое "нароковац".

У вас є якісь аргументи, чи це має бути прийняте на віру апріорі?

Априори читаю этимологические словари. (Махек)
Слабый аргумент?

Капустняк пишет:
Чтобы не путаться, лучше гипотетически видеть вместо нароковац наруковац.

Чому не наракавац чи нарикавец?

Развитие в -о- не моя думка, читайте:

Лемки не могли запозичити слово з ,,у умляут", могла й існувати якась закономірність передачі ,,ü", найімовірніше в ,,і" або ,,у" (передача його як ,,ю" пізніша і штучна), але перемогло уподібнення до вже відомих слів – ,,рік/року", ,,нароком", ,,вроки", ,,вирок" і т.д. Це могла підсилити й народна етимологія - мовляв, до війська йдуть на роки.

Но мне оно кажется удовлетворительным, благодаря этому прояснению.
А ещё натуральнее было бы Ü > u, как в чешском яз., (см. этимол. сл.)

[OldRiy]

кстати, "равняйсь-смирно" на украинский переводится "шикуйсь-струнко"

[andrewsiak]

Крім "неня" тут ще є цікаві слова - нароковац, дошіковац.
Хто прокоментує?

А що тут коментувати? Пісня з полонізмами.

Та це ж лемківська пісня. Оригінальне написання див. http://lemko.org/lemko/spivanky/6.html, інший варіант цієї пісні - http://www.pisni.org.ua/sview1.php?id=87142737

а хтоси може бачив на iнтернетi, де тоту спiванку можна послухати?

[Капустняк]

http://lemko.org/lvpro/verkhovyna.html

[andrewsiak]

http://lemko.org/lvpro/verkhovyna.html

diakuju, Kapustniaku!

[Digamma]

Это слово случайно похоже на наше обсуждаемое "нароковац".

У вас є якісь аргументи, чи це має бути прийняте на віру апріорі?

Априори читаю этимологические словари. (Махек)
Слабый аргумент?

Ні, дуже гарний аргумент. Але, певно, ви можете процитувати словник?

Развитие в -о- не моя думка, читайте:

Лемки не могли запозичити слово з ,,у умляут", могла й існувати якась закономірність передачі ,,ü", найімовірніше в ,,і" або ,,у" (передача його як ,,ю" пізніша і штучна), але перемогло уподібнення до вже відомих слів – ,,рік/року", ,,нароком", ,,вроки", ,,вирок" і т.д. Це могла підсилити й народна етимологія - мовляв, до війська йдуть на роки.

Но мне оно кажется удовлетворительным, благодаря этому прояснению.

То, певно, ви можете навести кільканадцять прикладів розвитку ü > о?

А ещё натуральнее было бы Ü > u, как в чешском яз., (см. этимол. сл.)

Саме про це й мова, як-от Perücke > перука, а не *перока.

[MacSolas]

Тіціє, в словацьких говірках Шарішу та Спішу тверде дзекання та цекання дуже розповсюджене. і в цих діалектах інфінітив завше закінчується на тверде "ц". це риса і лемківських говірок, і руской бешеди.

[Капустняк]

Ні, дуже гарний аргумент. Але, певно, ви можете процитувати словник?

Не верите мне? Почему?
То читайте(Этимол. словарь языка чешского, Вацлав Махек, Прага 1971 г., стр. 524):

rukovati - slc. -ť, pol. rukować. Z nem. ein-rucken.

То, певно, ви можете навести кільканадцять прикладів розвитку ü > о?

Приписываете мне гипотезы, которые я не создал.
Я за развитие в -у-, а в этом конкретном случае
просто не спорю с Тицией.

[Капустняк]

diakuju, Kapustniaku!

De rien, Andrewsiaku!

[Digamma]

Ні, дуже гарний аргумент. Але, певно, ви можете процитувати словник?

Не верите мне?

Чому не вірю? Я лише просив навести цитату - цікаво.

То читайте(Этимол. словарь языка чешского, Вацлав Махек, Прага 1971 г., стр. 524):rukovati - slc. -ť, pol. rukować. Z nem. ein-rucken.

Дякую. Тепер слід поміркувати над о < у.

То, певно, ви можете навести кільканадцять прикладів розвитку ü > о?

Приписываете мне гипотезы, которые я не создал. Я за развитие в -у-, а в этом конкретном случае просто не спорю с Тицией.

Тобто безпосереднє запозичення з німецької з ü > о?

Гаразд, скажу прямо: мені не відомо жодного випадка запозичення ü > о. Тобто ця гіпотеза не може бути підтверджена (принаймні поки що) жодною аналогією.

P.S. Як на мене, куди більш імовірний розвиток додаткової семантики у роковац під впливом чеського rukovati або польського rukować, але це не знімає питання про безпосередню етимологію роковац.

[Letizia]

Тіціє, в словацьких говірках Шарішу та Спішу тверде дзекання та цекання дуже розповсюджене. і в цих діалектах інфінітив завше закінчується на тверде "ц". це риса і лемківських говірок, і руской бешеди.

Дякую, MacSolas-е! Я щось таке підозрювала, але достеменно не знала.

Я придумал ещё одну версию:
шик - упорядочение войск, (Шик — стрій)
шиковать -> обобщенно "упорядочить, поставить в ряды" (одно семань. разв., отсюда и смысл готувати)
-> если кто отсутствует, дать его привести (другое семант. развитие)

Це теж надто закручена версія, як для народної пісні, де все просте.
Мені все таки здається досить вірогідною угорська версія. Слово tessék дуже вживане і, певно, завжди на слуху там, де живуть угорці (хай закарпатці мене поправлять), тому лемки, що контактували з ними, цілком могли його запозичити, правда, для дуже обмеженого вжитку, в певних місцевостях, в певних ситуаціях і т.д., тобто воно зовсім не витіснило слова "просити". А що це було чуже і непрозоре слово, його "освоїли", уподібнюючи з існуючим "шикувати", хоч семантично зв'язку між ними нема. Ця хибна етимологія спонукала також витлумачити початкове "те-" як префікс і уподібнити до найближчого за звучанням свого префікса – "до-". От і вийшло "дошиковац".

Извините, но здесь путаете две слова, см. ниже.
Роковать - от рекать (*rekti) и нароковать - по моему, все таки германизм.

Якщо ви це до мене, то я якраз не плутаю. Я цілком погоджуюсь, що це германізм. Я казала тільки, що деякі слов'янські слова з -рок- могли накладатися на цей германізм і сприяти переходові [ü] в [о], а не в [у].

Это слово случайно похоже на наше обсуждаемое "нароковац".

То ж я про це і кажу.

(с этим я вполне несогласен)

???

Чтобы не путаться, лучше гипотетически видеть
вместо нароковац наруковац.

Найімовірніше це так. Але це гіпотетичне "наруковац" могло підлягати впливові інших чинників, народної етимології і т.д. Крім того - так мені здається - в західних діалектах взагалі різниця між [о] і [у] виглягає досить плинною. Корінні львів'яни ніколи не скажуть [говорити], тільки [гувурити], а з другого боку, є закарпатське (і, певно, також лемківське) "куповати" замість "купувати" і т.п. Це могло ще більше полегшити перехід [ü] в [о].

То читайте(Этимол. словарь языка чешского, Вацлав Махек, Прага 1971 г., стр. 524):
rukovati - slc. -ť, pol. rukować. Z nem. ein-rucken.

Тим паче.

[Капустняк]

Чому не вірю? Я лише просив навести цитату - цікаво.

Род сий лукавен есть - знамения ищет (байбль)

мені не відомо жодного випадка запозичення ü > о. Тобто ця гіпотеза не може бути підтверджена (принаймні поки що) жодною аналогією.

Тоже не знаю.
(flügel, kübel, Pütz, glücken)

MacSolas пишет:
Тіціє, в словацьких говірках Шарішу та Спішу тверде дзекання та цекання дуже розповсюджене. і в цих діалектах інфінітив завше закінчується на тверде "ц". це риса і лемківських говірок, і руской бешеди.

Дякую, MacSolas-е!  Я щось таке підозрювала, але достеменно не знала.

Можно вообще определить изоглоссу асибиляции дь > дзь, ть > ць? Интересно.

Корінні львів'яни ніколи не скажуть [говорити], тільки [гувурити], а з другого боку, є закарпатське (і, певно, також лемківське) "куповати" замість "купувати" і т.п. Це могло ще більше полегшити перехід [ü] в [о].

Могло.
(заметка)По моему, точнее "купувати замест куповати" (<), потому что
-ова-(ть) древний праслав. способ образования повтор. глаголов.
Молодшей чертой будет -увать под влиянием -у- в наст. времени.

[Digamma]

Чому не вірю? Я лише просив навести цитату - цікаво.

Род сий лукавен есть - знамения ищет (байбль)

До чого тут цей коментар? (і правила перечитайте, BTW)

[Volodymyr]

руковат маие переклад як "вімагаті".
Карта Нароковать судячі з усиого це карта з вімогоиу явітісь, аналог "повиесткі в воиенкомат" часів першоі світовоиі.

[Pere]

Цікаво чи не має ото «нароковаць» зв'язку з «оброк», «нарок». Всі три слова мають чіткий відтінок примусу, навмисності, обов'язку. Щонайменш, не знаючи ані лемківської говірки, ані словацької мови, коли вперше почув пісню, з цієї схожості одразу зрозумів, про що йдеться.

А вишиковаць мені чомусь нагадало народне російське «строить кого» у сенсі «вимагати від/примушувати кого щось робити». Тобто вишиковаць сприйняв як «напівжартома вимагати від неня іти на ту войну замість себе».

Отака народна етимологія

[Lazer]

Словацький варіант Кедь мі прийшла карта...
http://projekty.infovek.sk/pesnicky/html_txt/k/k031.htm

Цікаво. Зустрічається також на лемківських сайтах в польській транскрипції:

Ked mi pryszła karta narokowac
Staw ja swoho niania doszykowac
Wstańte, nianiu, z hrobu, zrobte taku wolu
Idte za nia służyc na tu wojnu

Ne pidu ja służyc na tu wojnu
Ni ne pidu służyc ja za tebe
Ked ty pryszła karta, idy na wojenku
Id na wojnu służyc sam za sebe...

[Roman.Sv]

Здається в староболгарській "ненка" - це жіночі груди.