Леся/Олеся

[Drundia]

То не влияние украинского на русский, то его остатки после руссификации.

[Lugat]

То не влияние украинского на русский, то его остатки после руссификации.

Залишки, перепрошую, кого? 

[Drundia]

То не влияние украинского на русский, то его остатки после руссификации.

Залишки, перепрошую, кого? 

Української.

[Lugat]

Української.

Ну, це Ви, пане Друндьо, впадаєте в песимізм... 

[Drundia]

Української.

Ну, це Ви, пане Друндьо, впадаєте в песимізм... 

Що це за таке «дьо», такого в кличному відмінку не буває. А чого ж у песимізм? То просто залишки тієї української якою там говорили років зо сто тому, а тепер думають що говорять чистісінькоюим «рускім їзиком».

[Lugat]

Що це за таке «дьо», такого в кличному відмінку не буває.

Ну, «дю», здалося якимсь не надто ввічливим, от і вибрав «дьо», так ніби більш по-народньому. 

А чого ж у песимізм? То просто залишки тієї української якою там говорили років зо сто тому, а тепер думають що говорять чистісінькоюим «рускім їзиком».

То ішнша справа, а то я вже подумав, що пан має на увазі, що від української мови зосталися самі залишки... 

[Drundia]

Ну, «дю», здалося якимсь не надто ввічливим, от і вибрав «дьо», так ніби більш по-народньому. 

Там має бути «е».

То ішнша справа, а то я вже подумав, що пан має на увазі, що від української мови зосталися самі залишки... 

Не дочекаєтесь!

[Lugat]

Там має бути «е».

А Ви впевнені, що воно відмінюється не по типу "Володя", "Федя"? Не кажемо ж ми Володе, Феде! 

Не дочекаєтесь!

Ну не хрэна сабе! Дайце яшчэ адну!

[Тася]

Не, Леся - это всё-таки одно, а Олеся - другое. Ведь правда?    Какие этимологии имени Олеся известны лично Вам, например?

В мою учительскую бытность среди учениц были Леси и Олеси в полном, так сказать, написании. Допускаю, что раньше эти имена могли происходить как от Олександра, так и от Олена (по типу Ірина - Ірися).

   Вот и я вполне тоже допускаю.  А где это Iрися? На Украине только слышали? А то у меня порой тоже вылетает, когда с киской беседую. 

[Тася]

Интересно, а почему всё-таки тенденция идёт с уклоном на русский, а не наоборот?

Почему ж не наоборот? Русский подвергается такой же интерференции, как и украинский.

  Конечно.  Я речь вела конкретно про ситуацию с [л]. И вопрос родился вот из чего:

...норма украинского литературного языка как раз и основана на полтавском говоре, то логичным было бы и альвеолярное произношение [л]. Правда, этим почему-то пренебрегают.

[Тася]

Украинские звуки: украинский г вместо русского г (при всем при том, что есть же украинский взрывной звук ґ!)...

Есть?..  Как вариант фрикатичного или це отдельная фонема? Если первое, то в каких позициях? И вообще в каких словах, например, он реализуется? 

[Drundia]

А Ви впевнені, що воно відмінюється не по типу "Володя", "Федя"? Не кажемо ж ми Володе, Феде! 

Фіг його знає, «Ю мають деякі пестливі іменники м'якої групи»

Ну не хрэна сабе! Дайце яшчэ адну!

Це ви про що?

[Drundia]

Есть?..  Как вариант фрикатичного или це отдельная фонема? Если первое, то в каких позициях? И вообще в каких словах, например, он реализуется? 

Повноцінна фонема, хоча й рідка, розрізнює наприклад такі пари слів як грати («играть»), ґрати («решётка»), гніт («гнёт»), ґніт («фитиль»), навіть буква окрема є, хоча деякі ««носії»» двічі в лапках замість [ґ] уживають [г].

[Тася]

Повноцінна фонема, хоча й рідка, розрізнює наприклад такі пари слів як грати («играть»), ґрати («решётка»), гніт («гнёт»), ґніт («фитиль»), навіть буква окрема є, хоча деякі ««носії»» двічі в лапках замість [ґ] уживають [г].

  Ух ты, а я и не знала!  А такая /г/ в украинском заимствованная или всё-таки (мало ли?  ) исконная?

[Драгана]

Я тоже не знала! А в каком-н. еще языке есть противопоставленные фонемы г взрывное и фрикативное, не как аллофоны и именно так, а не g-h? Где и х есть тоже?

[Python]

У білоруській мові аналогічна ситуація. Однак, там літера ґ вживається лише або неофіційно, або в спеціалізованій літературі.

[Лукас]

У білоруській мові аналогічна ситуація. Однак, там літера ґ вживається лише або неофіційно, або в спеціалізованій літературі.

Можна сказати, що і досі в українській мові ця літера вживається лише в спеціалізованій літературі. Немає масового вживання, нажаль.

[Python]

Лише в спеціалізованій? А як же сучасні книги, газети та ін., де ця літера подекуди вживається навіть ширше, ніж це передбачено сучасними правилами.

[Лукас]

Лише в спеціалізованій? А як же сучасні книги, газети та ін., де ця літера подекуди вживається навіть ширше, ніж це передбачено сучасними правилами.

У мене багато літератури на українській мові, але не завжди вона там вживається.

[Drundia]

Я тоже не знала! А в каком-н. еще языке есть противопоставленные фонемы г взрывное и фрикативное, не как аллофоны и именно так, а не g-h? Где и х есть тоже?

У нідерландській узагалі g-ɣ-ɦ. Серед слов'янських — у білоруській, чеській, словацькій. І x є теж.

[Python]

У мене багато літератури на українській мові, але не завжди вона там вживається.

Ймовірно, що так . Слів з обов'язковою літерою ґ дуже мало (мітинґ, Ґренладію й Ґете до уваги не беремо, а ґава, ґедзь, ґрунт, аґрус та ін. - надто малий набір, з якого лише ґрунт можна відшукати у довільному науковому чи публицистичному тексті), частина видань є передруком старіших матеріалів, де цієї літери не було, в частині випадків автори не розібралися з особливостями клавіатури. Однак, не можна сказати, що ця літера не використовується в виданнях загального призначення, не вивчається в школах і т.д.

[Лукас]

У мене багато літератури на українській мові, але не завжди вона там вживається.

Ймовірно, що так . Слів з обов'язковою літерою ґ дуже мало (мітинґ, Ґренладію й Ґете до уваги не беремо, а ґава, ґедзь, ґрунт, аґрус та ін. - надто малий набір, з якого лише ґрунт можна відшукати у довільному науковому чи публицистичному тексті), частина видань є передруком старіших матеріалів, де цієї літери не було, в частині випадків автори не розібралися з особливостями клавіатури. Однак, не можна сказати, що ця літера не використовується в виданнях загального призначення, не вивчається в школах і т.д.

У мене навіть цієї літери немає на клавіатурі, хоча літери "ї", "ї", "є" присутні.

[Drundia]

То ви її набирати не вмієте. Проблема в відсутності документацій, але потрібні символи нерідко вводяться так, як на клавіятурах не пишуть (третій рівень, або послідовне натискання декількох клавіш).

Ймовірно, що так . Слів з обов'язковою літерою ґ дуже мало (мітинґ, Ґренладію й Ґете до уваги не беремо, а ґава, ґедзь, ґрунт, аґрус та ін. - надто малий набір, з якого лише ґрунт можна відшукати у довільному науковому чи публицистичному тексті)

А цікаво, кому й коли прийшла в голову безглузда ідея передавати літеру «x» коли вона в мові-джерелі позначає дзвінку пару [gz] через «кз», а не «ґз».

[Лукас]

То ви її набирати не вмієте. Проблема в відсутності документацій, але потрібні символи нерідко вводяться так, як на клавіятурах не пишуть (третій рівень, або послідовне натискання декількох клавіш).

Не завжди ця літера є як на самій клавіатурі, так і в раскладці.

[Python]

У мене навіть цієї літери немає на клавіатурі, хоча літери "ї", "ї", "є" присутні.

У мене теж «не було», поки не дізнався про комбінацію правий Alt+Г.
Апострофа, до речі, на цій розкладці взагалі нема. Однак, апостроф використовується скрізь.