Олевськ

[5park]

Мда, власне, "новий ять" там міг монофтонгізуватися в /е/, справді.

[kloos]

Насчет модели: как от реки Ижъ образовался ойконим Ижевск?

Ижь - Ижевъ (як назва міста) - Ижевьск(ыи) (як атрибут від топоніма) - Ижевьскъ (узагальнення назви міста за атрибутом).

официальное название всегда было Ижевский завод, поселок Ижевского завода, иногда употреблялись формы Иж или Ижево, но Ижев никогда. Ижевск - вариант закрепленный решением местного совета в 1918 г., когда Ижевск формально самопровозгласился городом.

[5park]

Актуализирую тему.

[5park]

В польском словаре 1886 г. пишут, что старое название - Olegsk (как !?), но в документах употребляется Wolewsk.

[5park]

Видимо, народна легенда про "древний" Olegsk бытовала уже в конце позапрошлого века, и ее принял на веру автор словарной статьи.

[Erasmus]

[5park]

Этим словарем нужно печку топить.

[5park]

Неужели я победил, ребята?

Нейкая рака Олевая, дарэчы, згадваецца і ў акце размежавання паветаў Оўруцкага (да Польшчы) і Мазырскага (да Літвы) ад 1622 г.

http://lelchitsy.org/index.php?option=com_content&view=article&id=34:xvii-&catid=4:2009-11-22-11-15-01&Itemid=15

[5park]

Какие варианты этимологии Олевой?

[5park]

Лев - це злива в західнополіських говірках. Олева - "та, що ллється"? Підлева, полева - два характерні діалектні слова з ЕСУМ.

Приїхали?

[Conservator]

Приїхали?

Може бути.

[5park]

В нас не так багато варіантів.

[5park]

Залева - ливень по-белорусски.

[5park]

Актуалізую тему для пана Гуманітарія, бо він нарешті прийшов на форум.

[Гуманiтарiй]

Якби ж то Олевськ стояв на ріці Олеві - тоді б усе було гаразд. Але він стоїть на Убороті. (Звісно, бувають історії, подібні до оренбурзької - але тут слід удаватися до згадуваної вже бритви.) А документами щодо Олегового городища нехтувати не слід. Ономаст має копатися в давніх паперах-пергаментах, а не покладатися тільки на свою геніальну голову. Ну, а якщо все-таки вибудовувати гіпотезу (як попередню робочу версію), то Олегськ, ясна річ - сон рябої кобили, а от Олеговско, як на мене, могло трансформуватися в Олевско.
(А "ять" - ні старий, ні новий - у північному наріччі  в НАГОЛОШЕНОМУ складі [е] давати не міг.)

[Conservator]

А "ять" - ні старий, ні новий - у північному наріччі  в НАГОЛОШЕНОМУ складі [е] давати не міг

0_о

А нічо, що новий ять знаходиться на місці етимологічного "е". І що ж на його місці має бути в північнім наріччі?

Навіть у глухих селах, де був-єм (у Київській обл.), у відповідних позиціях кажуть "е" і лише "е".

[Гуманiтарiй]

 у глухих селах, де був-єм (у Київській обл.), у відповідних позиціях кажуть "е" і лише "е".
[/quote]

Наприклад?

[Conservator]

У слові "мед" (замісць характерної для инших говорів форми "мід", що чув навіть у селах під Кривим Рогом, тобто в далеких степах), словах "хмель" замісць "хміль", "осень" (не "осінь"), "печ́" (не "піч") (останнє - навіть із пом'якшенням шиплячого). І без пом'якшення попереднього перед цим голосним приголосного.

Але це від старих людей, молодші говорять відповідно до літнорми.

Це спостереження в кількох селах біля Зони, в Іванківськім районі.

[5park]

а от Олеговско

Це неможливо, ясна річ. Не могло існувати ойконіма Олегов на той час. Ви нагромаджуєте щось надто громіздке. Якби не було річки Олева, або якби вона була казна де, то інша справа. Але ця річка була, цей факт встановлено, вона ще існувала у 17 ст., і згадується вона поруч з Убортю (не "Уборотю").

[Гуманiтарiй]

У слові "мед" (замісць характерної для инших говорів форми "мід", що чув навіть у селах під Кривим Рогом, тобто в далеких степах), словах "хмель" замісць "хміль", "осень" (не "осінь"), "печ́" (не "піч") (останнє - навіть із пом'якшенням шиплячого). І без пом'якшення попереднього перед цим голосним приголосного.

Але це від старих людей, молодші говорять відповідно до літнорми.

Це спостереження в кількох селах біля Зони, в Іванківськім районі.

Гм, цікаво, якщо справді так. Щоб я міг дати оцінку - попрошу ще кілька прикладів (тільки не типу "осень", бо тут - ненаголошений склад): зокрема, як там вимовляються слова ліс, дід, сіно, сніг . А "класична" північна вимова, як відомо - в акцентованій позиції квазі-дифтонг, у неакцентованій - [е], так і на Пн. Житомирщини.

[Гуманiтарiй]

а от Олеговско

Це неможливо, ясна річ. Не могло існувати ойконіма Олегов на той час. Ви нагромаджуєте щось надто громіздке. Якби не було річки Олева, або якби вона була казна де, то інша справа. Але ця річка була, цей факт встановлено, вона ще існувала у 17 ст., і згадується вона поруч з Убортю (не "Уборотю").

На той час? - Перепрошую, який саме час? І як це - "згадується... поруч"? У тексті ці назви стоять поряд, чи що? Але ж так і Дніпро з Дунаєм поруч може згадуватися.

[Conservator]

як там вимовляються слова ліс, дід, сіно, сніг

Так у них же звичайний ять. Там я чув ['e] з пом'якшенням попереднього приголосного, без дифтонгізації.

На той час? - Перепрошую, який саме час? І як це - "згадується... поруч"? У тексті ці назви стоять поряд, чи що? Але ж так і Дніпро з Дунаєм поруч може згадуватися.

Якщо йдеться про акти розмежування, то це однозначно свідчить про їх близьке місцезнаходження. Повіти - це невеликі адміністративні утворення.

[5park]

На той час? - Перепрошую, який саме час?

Хіба не очевидно? Х ст. Дата заснування міста Олегом.

І як це - "згадується... поруч"?

Ймовірність того, що річка Олева справді існувала, дорівнювала для мене нулю, тому я й шукав інші варіанти. Коли ж я знайшов згадку про неї через бозна скільки місяців, то навіть не повірив, бо це було надто реальне підтвердження гіпотетичної до того реконструкції. (Ця річка могла віднайтись десь в Карпатах, Польщі, Сибіру, Середній Волзі, але вона віднайшлась саме там, де й мала бути.)

А ваші реконструкції неприйнятні. Якщо ви навіть Житомир вважаєте проблемною назвою (!), то не є дивною і ця дискусія.

[Wolliger Mensch]

В формах -лев- «-лив-» был -ѣ-. Поэтому /е/ там мог сохраниться лишь в говорах, где ѣ > е.

Вариант Олевськ < Олеськ < *Ольжьскъ с «опорным» /ў/ вполне правдоподобен вне зависимости от того, насколько происхождение от имени Олега исторично.

[Гуманiтарiй]

На той час? - Перепрошую, який саме час?

Хіба не очевидно? Х ст. Дата заснування міста Олегом.

І як це - "згадується... поруч"?

Ймовірність того, що річка Олева справді існувала, дорівнювала для мене нулю, тому я й шукав інші варіанти. Коли ж я знайшов згадку про неї через бозна скільки місяців, то навіть не повірив, бо це було надто реальне підтвердження гіпотетичної до того реконструкції. (Ця річка могла віднайтись десь в Карпатах, Польщі, Сибіру, Середній Волзі, але вона віднайшлась саме там, де й мала бути.)

А ваші реконструкції неприйнятні. Якщо ви навіть Житомир вважаєте проблемною назвою (!), то не є дивною і ця дискусія.

1) Авжеж, не очевидно. Хіба я говорив щось про Х ст. (тобто про первісну форму топоніма)? Я говорив тільки про одну з проміжних ланок- ближчу попередницю пізньосередньовічної форми Олевско.
2) На додачу до процитованого Вами речення з білоруського джерела я дозволю собі навести речення, яке йому безпосередньо передує:
На тагачасных картах Убарцкае Палессе вызначалася вельмі недакладна. Паказаная на іх рака Алеўска ("Olewsko") паводле абрысу ў вярхоўі нагадвае Убарць (на ёй паказаны Олеўск), а з сярэдзіны — Сцвігу (упадае ў Прыпяць ніжэй Турава).
Я розумію це так, що ріка Олевсько-Олева - міфічна (на кшталт поручика Кіже). Щось наплутав картограф (а за ним - декілька інших, для яких його карта була взірцем). 
3) щодо Житомира -  Ви даремно вважаєте цю назву безпроблемною. Радив би Вам ретельніше знайомитися з джерелами. Ось, наприклад, уже згадуваний тут Янко:

Походження назви остаточно не розв'язане. З цього приводу існує кілька тверджень.

Нехай джерело назагал не дуже надійне, але в даному випадку воно просто констатує факт. Або ось Вам слова корифея:

Наличие в русских памятниках формы Житомель, Житомль позволяет допустить возможность образования из личного имени Житом и суффикса принадлежности -j- (перед ним после губной согласной обязательно возникало л), но это маловероятно. - Никонов, Краткий топонимический словарь.

Отак-то  воно.