Джур - значение и происхождение слова

[Python]

Чомусь мені здається, що «журити» в значенні «вказувати на помилки» — досить пізнє явище (ймовірно, вже радянських років). Звідси й рідковживаність у такому контексті.

[hodzha]

Чомусь мені здається, що «журити» в значенні «вказувати на помилки» — досить пізнє явище (ймовірно, вже радянських років). Звідси й рідковживаність у такому контексті.

думаю все ж ви штучно відділяєте розвиток української мови від російської. в східних старокозацьких регіонах типу Слобожанщини вони тривалий час співіснували, що могло стати причиною росповсюдження деяких місцевих слів і конструкцій одночасно у обох мовах (у випадку якщо журити дійсно від джура).

[Python]

В чому штучність? Як ми бачимо у Фасмера, слово «журити» у різних слов'янських мовах пов'язане з різною семантикою, а основні центри українського й російського етногенезу досить-таки віддалені. Що ж стосується Слобожанщини, проникнення російської лексики в цьому регіоні більш помітне, ніж на Наддніпрянщині чи десь західніше (якщо таке значення там справді було розповсюджене здавна). Про «джура» від «журити» й навпаки я краще промовчу.

[DarkMax2]

Пригадую уроки літератури в школі... журити зустрічалось у книгах лише у сенсі повчання.

[DarkMax2]

А джуру би я не називав зброєносцем, назвав би ординарцем чи ад'ютантом.

[hodzha]

А джуру би я не називав зброєносцем, назвав би ординарцем чи ад'ютантом.

в ті часи це часто було одне й те ж - підмайстер, юнак на побігеньках. до речі, в епоху лицарства практично в усій Європі і Азії існували аналоги інституту джурства. У тій же Англії - це есквайри, що з часом стало назвою окремої суспільної верстви, яка стояла нижче повноправних лицарів-серів, але вище залежних селян.

[Python]

Пригадую уроки літератури в школі... журити зустрічалось у книгах лише у сенсі повчання.

Ви впевнені? Це не могло бути, наприклад, суб'єктивним розумінням під впливом знайомого значення?

[DarkMax2]

Пригадую уроки літератури в школі... журити зустрічалось у книгах лише у сенсі повчання.

Ви впевнені? Це не могло бути, наприклад, суб'єктивним розумінням під впливом знайомого значення?

те, що Ви маєте на увазі, то засмучувати. До речі, я до певного часу думав, що це у російській калька з української.

[oveka]

Доеччина.
Журити - навряд чи часто вживане. Як дія до Пожурити.
Журитися - сумувати самому (рівень нижчий), або жалітися комусь з якогось приводу.
Пожурити - це не лаяти, не сварити, не картати. Трошки. Сумнівно, що це повчання.
Пожуритися - одноактна дія до Журитися.

[SWR]

Уважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

Из татарского слово, должно быть...

Из гуннского-хуннского. "Дж" иногда полезно менять на "Г". Джур - Гур - Огур: Онногур, Сарагур, Утигур, Кутигур...
По всей видимости заимствовано хуннами у Юэ'чи - Юэ'джи (Юэ'гры) - Тохар (Тугур).
У хунн Тугры - рода (левый рог и правый рог), приближенные к Шаньюйю и самые близкие родственники, поэтому Тугры имеет еще и значение "Верный". Было десять хуннских родов (рогов), что сближает с именем Онногуры - Болгары, или Вонногуры - Венгры. Тут и до казаков недалеко... 

[Elischua]

Українське «журити» не має значення «відчитувати», «дорікати» чи, тим більше «ганяти як сидорову козу» — лише «засмучувати».

Питоне, коря тѧ чи ганя, би Ти весело?

[Elischua]

В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

Марьно, Питонє, сѫмьнишь. Слово журити є исполисловѧньскє, ис розманитъими ѡдводинами (дєриватами). И значенѥ "трѫтити (дєкого), досадити (дєкому)" охопить иньши похоџи (похѡдьни) значення, hє досадити-исмѫтити або трѫтити [докорами]-вєсти до исмѫтъку чєрєз (чутѫ) ганѫ. Не одина украïньска мълва сє слово иметь а-бихѡм могли тълмачити значенѥ "исмѫтити" дьля журити hє пьрвотє.

[Elischua]

В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

Марьно, Питонє, сѫмьнишь. Слово журити є исполисловѧньскє, ис розманитъими ѡдводинами (дєриватами). И значенѥ "трѫтити (дєкого), досадити (дєкому)" охопить иньши похоџи (похѡдьни) значення, hє досадити-исмѫтити або трѫтити [докорами]-вєсти до исмѫтъку чєрєз (чутѫ) ганѫ. Не одина украïньска мълва сє слово иметь а-бихѡм могли тълмачити значенѥ "исмѫтити" дьля журити hє пьрвотє.

Тако видъшє: досадити→исмѫтити, трѫтити [докорами]→вєсти до исмѫтъку чєрєз [чутѫ] ганѫ.

[Sandar]

Росїяни говорять "пожурить", без префікса "по" я не чув. І це означає в них "устыдить", "обличить".
Україньці кажуть "журитися", без частки "ся" не чув. Це означає в них "переживати смуток", "тривожитись", "бути пригніченим".

[Borovik]

Росїяни говорять "пожурить", без префікса "по" я не чув. І це означає в них "устыдить", "обличить".

Есть журить в российской мове. "Укорять, мягко ругать"

[Elischua]

...я не чув...
...не чув...

[Sandar]

Росїяни говорять "пожурить", без префікса "по" я не чув. І це означає в них "устыдить", "обличить".

Есть журить в российской мове. "Укорять, мягко ругать"

Вы правы. Я нескладно выразился. Слово редкое.

[Sandar]

...не чув...

Є лїтературні приклади без "ся"?

[Elischua]

в славянской кухне есть рецепт старинного блюда Джур;

Џур - есть и в украинском (как в прочих славянских) такое слово, но оно совершенно отличного происх. (германского) от џура в значении воинского звания. Первое слово диал. фонет. вариант (для краёв с характерным начальным *[ʒ]→[ʤ]) к регулярному жур. Второе слово, заметить: встречается только в женском грам. роде, тогда как первое только в мужском, другой фонет. (по-моему, скорее наддиалектный украинский, в отличие от первого) вариант озвончения начального *[ʧ]→[ʤ] (ср. чура→џура). Хотя, к последнему есть и вторичные фонет. варианты - деаффрикативизованный с [ʒ] ((*[ʧ]→)[ʤ]→[ʒ]) - жура, и с [ʨ] - цюра (этот может быть и польского происхождения). А в этой теме смешались эти слова в плане морфологии и значения: в самом названии темы приведённая форма значит только кушанье, а речь пошла о воинском звании (тогда в теме следовало написать "Джура - значение и происхождение слова").

[Wolliger Mensch]

Џур - есть и в украинском (как в прочих славянских) такое слово, но оно совершенно отличного происх. (германского) от џура в значении воинского звания. Первое слово диал. фонет. вариант (для краёв с характерным начальным *[ʒ]→[ʤ]) к регулярному жур. Второе слово, заметить: встречается только в женском грам. роде, тогда как первое только в мужском, другой фонет. (по-моему, скорее наддиалектный украинский, в отличие от первого) вариант озвончения начального *[ʧ]→[ʤ] (ср. чура→џура). Хотя, к последнему есть и вторичные фонет. варианты - деаффрикативизованный с [ʒ] ((*[ʧ]→)[ʤ]→[ʒ]) - жура, и с [ʨ] - цюра (этот может быть и польского происхождения). А в этой теме смешались эти слова в плане морфологии и значения: в самом названии темы приведённая форма значит только кушанье, а речь пошла о воинском звании (тогда в теме следовало написать "Джура - значение и происхождение слова").

Вы мастерски написали стопятсот слов непонятно о чём.

[арьязадэ]

в персидскком есть "джур" - "скординированный", отсюэда "джур кардан" - "скординировать", и "джура" - "приятель.

[dahbed]

Еще в тадж.- jur - 1. похожий, соответствующий, подстатный 2. образно - сопутник, совремяпроводитель, собеседник

[Elischua]

В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

Марьно, Питонє, сѫмьнишь. Слово журити є исполисловѧньскє, ис розманитъими ѡдводинами (дєриватами). И значенѥ "трѫтити (дєкого), досадити (дєкому)" охопить иньши похоџи (похѡдьни) значення, hє досадити-исмѫтити або трѫтити [докорами]-вєсти до исмѫтъку чєрєз (чутѫ) ганѫ. Не одина украïньска мълва сє слово иметь а-бихѡм могли тълмачити значенѥ "исмѫтити" дьля журити hє пьрвотє.

Тако видъшє: досадити→исмѫтити, трѫтити [докорами]→вєсти до исмѫтъку чєрєз [чутѫ] ганѫ.

Перепатривъши слово журити, приѧл емь тепьрвь, оже такы въ украïньскѡи мълви исмысл «корити, лаяти» нѣ му томан.

[Vikkivikki]

Уважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

В татарском языке есть слово "зур" переводится как "большой" или "старший"
Например:
зур кеше - большой человек;
зур бала - взрослый ребёнок;
Могу предположить о том что джур значится здесь как старший над всеми, т. е. старшина.

[Python]

Уважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

В татарском языке есть слово "зур" переводится как "большой" или "старший"
Например:
зур кеше - большой человек;
зур бала - взрослый ребёнок;
Могу предположить о том что джур значится здесь как старший над всеми, т. е. старшина.

Тільки от «джура» — не старший над усіма, а молодший, прислужник-зброєносець при козакові:

Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12000-dzhura-2.html#show_point

Хоча, якщо «джура» від «зур бала», якась логіка в цьому є.