наголос

[ou77]

Зі школи мені запам'яталось слово «о́б'єм» із наголосом на
першому складі. Десь за межами своєї школи такого не чув.

я чітко пам'ятаю "об'є́м" як фізична величина.

Може "о́б'єм", я великий масив? : "о́б'єм знань"

[Alone Coder]

полесск. кОлесо/колёсО/колесО (Лексика Полесья 172)
полесск. кИшка/кИчка/кишкА (Лексика Полесья 171)
полесск. заплИшки/зАплишки (Лексика Полесья 170)
полесск. дЫшло/дышлО (Лексика Полесья 169)
полесск. сопУха/сОпуха (Лексика Полесья 153)
полесск. пэрэвЕсло/пэрЭвисло (Лексика Полесья 146)
полесск. оконИца/окОньница (Лексика Полесья 144)
полесск. кочЭрэжнык/кочэрЫжник 'угол,где ставят кочергу,ухват' (Лексика Полесья 141)
полесск. Яловина/яловинА (Лексика Полесья 129)
полесск. скОпец/скопЕц (Лексика Полесья 123)
полесск. робИть/рОбить (Лексика Полесья 121)
полесск. пАшня/пашнЯ (Лексика Полесья 114)
полесск. новИна/новинА (Лексика Полесья 110)
завждИ (Encarta)/зАвжди (Дифтонги, зяяння та ін.)
кропивА/кропИва (оба Wikipedia)

[Python]

полесск. робИть/рОбить (Лексика Полесья 121)

В наддніпрянській українській «роби́ть» — коротка форма інфінітиву «роби́ти», тоді як «ро́бить» — ІІІ особа однини теперішнього часу. «Що будем роби́ть?», але «Чоловік ро́бить роботу».

[DarkMax2]

Вибачте, а ви завжди вживаєте виключно літературну мову, ніколи не послуговуєтесь діалектизмами? Чи вас просто дещо дратують помаранчеві кольори?

Мова має бути єдина.

люто та несамовито 

[DarkMax2]

Зі школи мені запам'яталось слово «о́б'єм» із наголосом на
першому складі. Десь за межами своєї школи такого не чув.

я чітко пам'ятаю "об'є́м" як фізична величина.

Може "о́б'єм", я великий масив? : "о́б'єм знань"

Є така практика.

[Artemon]

Вибачте, а ви завжди вживаєте виключно літературну мову, ніколи не послуговуєтесь діалектизмами? Чи вас просто дещо дратують помаранчеві кольори?

Мова має бути єдина.

люто та несамовито 

Вам обом краще застрелитися зразу.

[DOCTOR]

Навчався в українській школі (Кіровоградська область). Як в школі, так і в побуті, чув тільки один варіант - листопАд *(наголос на літері "А").

[oveka]

ЛистопАд, ЛистОпад і ПадолИст. А ще є ГілкопАд. Чув ці слова завжди. І це прикрашає мову. Слова несуть в собі крім всього, для мене, пам'ять про конкретних людей, про певні події.
ЛистопАд і ГілкопАд мабуть говорять про падання, ЛистОпад - про листя.
На догоду комусь слід обчухрувати свою мову? Щас!
І на розвагу - Де наголос в слові ПРАНЦІ і що це таке?

[Python]

І на розвагу - Де наголос в слові ПРАНЦІ і що це таке?

Що це таке — знайти не проблема: http://sum.in.ua/s/pranci
Наголос — див. там же скан сторінки: http://sum.in.ua/p/7/516/2

[Python]

ЛистопАд ... про падання, ЛистОпад - про листя.

Існує думка, що листопáд — назва місяця, листóпад — процес опадання листя (чи навпаки). Літ. норма — «листопáд» в обох випадках. Імовірно, «листóпад» — варіант, що виник або в діалектах, або внаслідок помилок при вивченні мови, а спроба розмежувати їх, давши кожному своє значення — мовою ЛФ, «джмелизм», що так і не став нормою.

[DarkMax2]

ЛистопАд ... про падання, ЛистОпад - про листя.

Існує думка, що листопáд — назва місяця, листóпад — процес опадання листя (чи навпаки). Літ. норма — «листопáд» в обох випадках. Імовірно, «листóпад» — варіант, що виник або в діалектах, або внаслідок помилок при вивченні мови, а спроба розмежувати їх, давши кожному своє значення — мовою ЛФ, «джмелизм», що так і не став нормою.

З кварталом те саме ж.

[SIVERION]

На каналi НТН говорять чоловIкiв/жIнок :-O

[Джереми]

Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!

[engelseziekte]

Зі школи мені запам'яталось слово «о́б'єм» із наголосом на першому складі. Десь за межами своєї школи такого не чув.

Те саме. Може, це якийсь жаргон українських фізиків?

[Pawlo]

Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!

у нас і січень не січе давно

[DarkMax2]

Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!

у нас і січень не січе давно

Лютий тільки іноді буває як треба, проте за часів мого школярства усе тануло у лютий вже.

[Pawlo]

Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!

у нас і січень не січе давно

Лютий тільки іноді буває як треба, проте за часів мого школярства усе тануло у лютий вже.

лютий потроху перебираєтсья на місце березня і взагалі весна зникає з одного боку на неї наповза зима з іншого травень вже жарить як літо

[Джереми]

Ну, то скрізь в наших широтах таке. Просто є зимовий період з 25.10 по 10.04 і зима "справжня" може по ньому сковзати туди-сюди, може розриватися на шматки. Не знаю, як тамички у Харкові, а в Богодухові 2 роки все чітко було - 10.09 - все жовте, 20.09 - почався листопад, 10.10- уже все голе, 10-15 11.- випав сніг, морози вдарили, 15.03 - почало одтавати, 25.03 - потекло: 2-5.04 - земля гола, 2о.4 - зазеленіли верби, 5. 05 - зацвіли вишні, 9.05 - зацвіли тюльпани, садовлять барабулю.

[Zavada]

полесск. робИть/рОбить (Лексика Полесья 121)

В наддніпрянській українській «роби́ть» — коротка форма інфінітиву «роби́ти», тоді як «ро́бить» — ІІІ особа однини теперішнього часу. «Що будем роби́ть?», але «Чоловік ро́бить роботу».

А Яценюк уважає, що чоловік ро́бе. 

[Zavada]

Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!

Листопа́д, -ду, м.
1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. Лебед. у.
2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. Срезневскій. Матеріалы для словаря др.-русск. языка. II. 23. То-же въ новой литературѣ: Левч., Опытъ р.-укр. слов.; Уманець, Словарь. Основа 1862, X. Такъ-же въ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября. Желех.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26377-lystopad.html

[Python]

Ходе/робе/носе — це діалектне. Хоча не певен, чи є Яценюк природженим носієм діалекту з такою особливістю (так більше на Слобожанщині говорять, а Яценюк — із Чернівців. Чи там теж це явище поширене?).

[Zavada]

ЛистопАд ... про падання, ЛистОпад - про листя.

Існує думка, що листопáд — назва місяця, листóпад — процес опадання листя (чи навпаки). Літ. норма — «листопáд» в обох випадках. Імовірно, «листóпад» — варіант, що виник або в діалектах, або внаслідок помилок при вивченні мови, а спроба розмежувати їх, давши кожному своє значення — мовою ЛФ, «джмелизм», що так і не став нормою.

З кварталом те саме ж.

І з судном. Цікаво, що в російській мові наголос в обох випадках теж один, але на іншому складі.

[oveka]

У нас Яценюк швидше Ходе/робе/носе, ніж Ходить/робить/носить.

[Zavada]

Ходе/робе/носе — це діалектне.

Так  Але чи личить це політику такого рангу? Чи він демонструє близкість до народу? 
Ще у прем'єра постійно - "зара" замість "зараз", "шо" замість "що", "недивлячись" замість "незважаючи"...

[engelseziekte]

Ходе/робе/носе — це діалектне. Хоча не певен, чи є Яценюк природженим носієм діалекту з такою особливістю (так більше на Слобожанщині говорять, а Яценюк — із Чернівців. Чи там теж це явище поширене?).

Атлас каже, що на Буковині -и переважає над -ит.