Як відкрити Америку в античні часи?

[Волод]

Як мало б виглядати гребне судно, на якому можна було б за античних чи середньовічних часів відкрити Америку? Тобто мореплавці мали б шукати не маршрут з попутними вітрами, який психологічно занадто важкий, а маршрут де мало вітрів, і йти виключно на веслах.

[Andrey Lukyanov]

На веслах плавали лише військові судна, а торгаші всі під вітрилом.

[Волод]

Я імператор Калігула і можу послати військовий корабель в Атлантику, щоб плив на Захід поки не закінчиться половина припасів води і їди, а потім повернувся назад.
Чи я імператор Траян, що наказав посадити всіх прокурорів імперії на кораблі і заборонив цім кораблям приставати до берегів. Можу ж я проявити милосердя і дозволити їм сходити за океан.

[Волод]

а торгаші всі під вітрилом.

Я не такий кровожерливий, як Ви. Як я можу послати вітрильник за вітром, надій на повернення ніяких.

[Волод]

Перша думка до якої я допетрав така:
На кожного весляра треба взяти півтони води і їжі, тобто на старті корабель буде везти воду й їжу, здається що чим далі тим буде легше, і на фініші корабель буде вести лише веслярів. Однак, так добре не буде, бо вантаж на старті виконує функцію баласту, і скоріш за все доведеться заповнювати пусті бочки солоною водою, щоб корабель не зробив оверкіль. 

Такої проблеми мабуть не буде у катамарана. Однак невідомо, які проблеми мали б римські суднобудівники з катамараном.
У катамарана є ще одна проблема, коли збудувати два малих корабля сумарним тоннажем як один великий і на кожний посадити половину гребців, то вони будуть рухатися з меншою швидкістю ніж великий корабель. До того ж катамаран мабуть сильніше буде впливати вітер, а ми ж не збираємося йти    за вітром.

[DarkMax2]

https://ru.wikipedia.org/wiki/Плавание_финикийцев_вокруг_Африки
Фінікійці обпливли Африку на замовлення фараона. Думаю, нічого особливого не треба, окрім впертості.

[Волод]

Там справа мутна, проти канарської течії не попреш ні на гребному кораблі, ні на вітрильнику. Так само як шлях вітрильника з Європи до Південної Африки проходе біля Бразилії, шлях вітрильника з Південної Африки до Європи проходе біля Нью-Йорка.

[DarkMax2]

Португальцям повертатися додому не заважало.

[Волод]

І португальцям воно заважало, і вони вимушені були йти далеко на захід, краще всього до Америки. Тому, коли фінікійці обійшли навколо Африки, то вони напевно зупинялися в Америці і сіяли там зерно.

[Волод]

а торгаші всі під вітрилом

Коли зробити великий корабель, то він може бути торговим і без вітрил, бо потужність потрібна для його руху залежить від ваги корабля у степені 2/З. Тобто за тієї ж швидкості руху корабель, чиї розміри масштабовані у чотири рази, матиме вагу більшу у 64 рази, а потребуватиме гребців лише у 16 разів більше.

[Python]

Португальці суттєво вдосконалили вітрило, коли почали ходити по океану — тому й могли вертатися. Античні вітрильники могли рухатись лише за вітром, ну або зі спущеним вітрилом на веслах.

[Волод]

Ніт! І Ніт!

З прямим вітрилом і рульовим веслом можна ходити під гострим кутом до вітру, і можна ходити галсами. Походи на дракарах вікінгів це довели.
Португальці в перший раз припливли до Індії на кораблях з прямими вітрилами, серед яких була лише одна каравела. Коли ви подивитесь на великі вітрильники, то вони і у ХХ столітті залишалися з прямими вітрилами.
Але коли ходити галсами шлях стає в рази довший. Тому краще знати шляхи і час, коли можна йти за вітром.
Причина, чому вважають, що з прямим вітрилом не можна ходити галсами, все та ж залежність куба-квадрата. Тобто корабель, розміри якого масштабовані в чотири рази, має вагу у 64 рази більшу, а для руху з тією ж швидкістю  йому потрібне вітрило лише в 16 разів більший. Тобто екіпаж корабля може бути більше в 64 рази, а вітріло буде більше в 16 разів, на кожного матроса буде в чотири рази менше поверхні вітрила, відповідно керувати вітрилом простіше.
Тобто можна, як на дракарі, приспустити вітрило, перенести його на інший бік і знову підняти.

[DarkMax2]

І португальцям воно заважало, і вони вимушені були йти далеко на захід, краще всього до Америки. Тому, коли фінікійці обійшли навколо Африки, то вони напевно зупинялися в Америці і сіяли там зерно.

https://ru.wikipedia.org/wiki/Плавание_финикийцев_вокруг_Африки#Реконструкции
https://ru.wikipedia.org/wiki/Ра_(лодки)

[Волод]

Дві реконструкції по різному пройшли самий проблемний відрізок шляху пов'язаний Канарською течією.
http://emmanuel.guyetand.free.fr/Traditions/Pount/pount_livreb.jpg

https://www.sail-world.com/USA/photo/93350

«Пунт» тримався біля берегу, це більше відповідає розповсюдженій версії, що давні мореплавці намагалися тримати берег в полі зору. Однак такий маршрут небезпечний для  вітрильників, навіть коли добре знаєш берег і маєш прогноз погоди, бо переважно дують зустрічні вітри.
«Фінікія» обійшла Канарську течію с заходу, цей маршрут більш зручний для вітрильників, однак потребує доброго знання течії і вміння визначати свою довготу, бо так можна потрапити в Азорський антициклон, а зустріч зі штилем для вітрильника небажана.

[Волод]

https://ru.wikipedia.org/wiki/Ра_(лодки)

Повертаємося туди звідки почали.
Атлантику вже перепливали на будь якому лайні, бо лайно тримається на воді. Один француз переплив на діжці без весел і вітрил.
Однак для цього треба знати вітри і течії.

Коли не знаєш течії і вітри, то головна перепона психологічна. Піти на вітрильнику за вітром на захід, і не знати чи повернешся...

Вивчаючи розселення полінезійців на островах Тихого океану вченні дійшли до висновку, що вони шукали нові острови йдучи проти вітру. Тобто вони йшли проти вітру поки не знайдуть новий острів або вип'ють половину води, чи з'їдять половину їжі, а тоді поверталися додому за вітром.

Ось що робить з людьми психологія.

[Волод]

Як все ж скористатися тим, що головний вантаж човна вода і їжа?

Катамаран на старті потребуватиме на 25% більшу потужність ніж однокорпусний човен постійної ваги.
Коли катамаран за рахунок зменшення вантажу буде важити 50% відсотків від стартової ваги, то потребуватиме  потужність на 26% меншу ніж однокорпусний човен постійної ваги. Тобто виграшу в кількості гребців катамаран не дасть.

[R]

Зазвичай ірландські самітники виходили в Північну Атлантику на човнах - "каррех". В середині VII ст. вони виявили Фарерські острови, де і створили перші поселення та розводили овець. З Фарер мореплавці-відлюдники попрямували далі і в середині VIII ст. досягли Туле (саме так вони іменували острів Ісландія). Можливо, заселення розпочалось ще раніше оскільки Беда Шановний (674-735) згадував Туле в своїх працях.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Заселення_Ісландії

[Волод]

Для римлян Англія була далекою північною окраїною.
Кому цікаві ці холодні далекі краї з їх дикунами, хай собі відкривають північний полюс.
Щоб попасти в більш теплі землі Америки (хоча б на широту Нью-Йорку), треба плисти від Іспанії  чи Португалії на захід. Зрозуміло, що шлях по геодезичній лінії через північну Атлантику і усілякі Ньюфаундленди коротший, але там зустрічна течія і зустрічні вітри. А ось коли обрати шлях прямо на захід, то є ризик потрапити в Азорський антициклон, що для вітрильника погано.

[R]

Про базу йдеться.
Мало хто попливе далеко від берега в нікуди.
Ірландія-Фарерські острови-Ісландія-Гренландія-Канада.
А від Канади куди завгодно вздовж берега.
Чому протоку Магеллана відкрили раніше за протоку Дрейка?
Бо вздовж берега.

[Волод]

Вздовж берега ходити небезпечно, течія чи сильний вітер можуть понести корабель на скали чи мілини. Перебування в бухтах чи портах під час ураганів також може бути більш небезпечним ніж у відкритому морі. Тобто вздовж берега бажано ходити на таких човнах, які екіпаж може винести на берег і дуже добре вибирати час для подорожі, щоб не зустрітися з сильними вітрами.

Щодо протоки Дрейка, то там сильні вітри і течії з заходу на схід і великі хвилі, тобто оминати там Америку в напрямку зі сходу на захід дуже незручно.

[DarkMax2]

Для римлян Англія була далекою північною окраїною.
Кому цікаві ці холодні далекі краї з їх дикунами, хай собі відкривають північний полюс.
Щоб попасти в більш теплі землі Америки (хоча б на широту Нью-Йорку), треба плисти від Іспанії  чи Португалії на захід. Зрозуміло, що шлях по геодезичній лінії через північну Атлантику і усілякі Ньюфаундленди коротший, але там зустрічна течія і зустрічні вітри. А ось коли обрати шлях прямо на захід, то є ризик потрапити в Азорський антициклон, що для вітрильника погано.

Однак греко-римській світ кілька разів плавав до Льодовитого океану. Місця були дійсно нецікаві любителям вина й оливок, але античні греки та римляни чули про полярну ніч і полярне сяйво. Також від фінікійців мали свідчення про інше положення сонця в південній півкулі.

[Волод]

Астрономічні знання у них були. Вони знали радіус планети Земля, знали радіус Місяця, знали відстань до Місяця.

[Волод]

Недавно в одном из номеров журнала «Наука и жизнь» была опубликована статья под названием «Скоростные катера древних греков» со ссылкой на зарубежные источники. В ней говорится, что хотя ни чертежей, ни самих судов до наших дней не сохранилось, английским историкам удалось реконструировать судно. В своей нелегкой работе ученые опирались на свидетельства античных хроник, фрески и барельефы, изображения триер на старинных вазах, а также на остатки древнегреческих верфей в Пирее. В 1985–1987 годах современные греки, используя наработки англичан, построили точную копию триеры длиной 37 метров и водоизмещением 45 тонн. Ее неоднократно спускали на воду, причем в последний раз совсем недавно – в 2004 году, когда в Греции проходили летние Олимпийские игры. На веслах сидела отборная команда из 170 профессиональных гребцов, подготовленных заранее. Позволим себе небольшую цитату.
    Этим случаем воспользовались английские физиологи, чтобы измерить возможную скорость плавания и затраты энергии гребцов. Оказалось, что развивать скорость 7,6 километра в час (4,1 узла. – Л. Ш.) сколько-нибудь длительное время – это все, на что способны современные спортсмены. Обмен веществ при этом находится на грани возможного. Максимально достигнутую скорость 16,7 километра в час (9 узлов. – Л. Ш.) гребцы могли поддерживать лишь менее минуты.
    Быть может, Фукидид что-то напутал? Или преувеличил. Это свидетельство Фукидида, однако, не уникально. Другие античные историки пишут, что триеры (триремы) ходили со скоростью 13–16 километров в час (7,0–8,6 узла), причем такой темп без особого труда поддерживался на протяжении 16 часов даже не слишком опытной командой гребцов.

https://www.maxima-library.com/new-books-2/b/262016?format=read

[Волод]

Для сучасної вісімки в академічній греблі звичайна крейсерська швидкість 20 км/год.
Четвірка в морському виконанні продемонструвала середню швидкість 10 км/год. коли більше доби йшла Чорним морем.
Навіть, коли рахувати, що трієра має 45000/170чоловік=265 кг дров/людину,  припустити що у четвірки було 20кг дров/людину і додати до цих цифр вагу людини 80кг, то отримаємо  345 кг на людину для трієра і 100кг на людину для четвірки.
Вага четвірки  400 кг, вага трієри 58600, співвідношення потужностей необхідних для руху з однаковою швидкістю (58600/400)^2/3=27 а співвідношення кількості гребців 170/4=42,5. Тобто навіть така трієра має рухатися швидше четвірки.

Щось вони з веслами мабуть недопрацювали.

[DarkMax2]

Швидкість триреми: 8 вузлів у бою, 4-5 вузлів у плаванні. А те, шо люди нині не ті, - не вина Фукідіда.