Українська глаголиця

[Olgerdt Dagrael]

Отже, Українська глаголиця:

а	Ⰰ
б	Ⰱ
в	Ⰲ
ѵі	ⰫⰊ
г	Ⰳ
ґ	ⰍⰃ
д	Ⰴ
д͡д	Ⰴ:
е	Ⰵ
є	Ⰵ:
ж	Ⰶ
д͡ж	Ⰼ
ж͡ж	Ⰶ:
з	Ⰸ
д͡з	Ⰷ
з͡з	Ⰸ:
и	Ⰻ
і	Ⰺ
ї	Ⰹ:
й	Ⰹ
к	Ⰽ
л	Ⰾ
л͡л	Ⰾ:
м	Ⰿ
н	Ⱀ
н͡н	Ⱀ:
о	Ⱁ
п	Ⱂ
р	Ⱃ
с	Ⱄ
с͡с	Ⱄ:
т	Ⱅ
т͡т	Ⱅ:
у	Ⱆ
ф	Ⱇ
х	Ⱈ
ц	Ⱌ
ч	Ⱍ
ч͡ч	Ⱍ:
ш	Ⱎ
ш͡ш	Ⱎ:
щ	Ⱋ
ь	Ⱐ
ю	Ⱓ
я	Ⱔ
апостроф	Ⱜ
ѿ	Ⱉ

Оскільки двокрапка використовується як діакритика, як розділовий знак використовуються дві крапки горизонтально: ...

[DarkMax2]

Привіт, Марате. Як уже казав, я б використав ґєрв для ґ.

[Upliner]

Привіт, Марате. Як уже казав, я б використав ґєрв для ґ.

Частина відповіді Марата, яка не містить образ, політики та переходів на особистості:

І?

Взагалі я детально обґрунтував, чому Ⰼ(Ꙉ) до Ґ геть ніякого відношен͡ня не має. Однак хтось турботливо видалив усі обґрунтуван͡ня. Ну ОК. Впринципі я не можу заборонити DarkMax2 використовувати Ⰼ(Ꙉ) для Ґ (так само як ѵін мені не може заборонити писати ⰍⰃ)

Літера Ⰼ (в кирилиці Ꙉ) ніколи не ѵідповідала літері Ґ: це є ѵідповідник сербохорватських Ћ/Ђ! Літера Ґ по-перше суто Вкраїнська, тоді як глаголиця використовувалася на Балканах, по-друге літера Ґ позначалася як "кг" або власне як Ґ, а не Ꙉ (в глаголиці Ⰼ). Вікіпедисти посилаються на ту тезу, що літера Ꙉ застосовувалася для позначен͡ня Новогрецького "ґь" однак в слов'янських мовах Ꙉ ніколи так не вимовлялася, себто Ꙉ позначала слов'янській відповідник грецького звуку.

Концепція глаголиці передбачала пари твердих і м'яких звуків [г] і [х]: [г] твердий — Ⰳ, [г] м'який — Ⰼ, [х] твердий — Ⱒ, [х] м'який — Ⱈ.

Типова вікі-маячня: концепція глаголиці є концепцією кирилиці з усіма фічами Грецької ортоґрафії, наприклад є ѵідповідники ети і йоти, омеги і омікрон, хоча їхня вимова не розрізняється, "у" -- це лігатура ο+υ і т.д. Ⱒ зустрічається буквально пару разів у текстах, Ⰼ ніяку "м'яку ґ" не позначала.

[DarkMax2]

Павукоподібне Х (Ⱒ) - цікава загадка. Причину виникнення цієї додаткової літери, здається, досі не розгадали.
У глаголиці, до речі, є принципові відмінності від кириличної орфографії. Це передача носових голосних.

• Ⱔ = Ѧ.
• Ⱗ = Ѩ, але графічно це Е+Ѧ (je+en),
• Ⱘ = Ѫ, але графічно це О+Ѧ (o+en),
• Ⱙ = Ѭ, але графічно це невідома літера (Ⱖ?) + малий юс: Ё+Ѧ?

Так само У (Ⱆ) не є ОѴ, бо Ѵ = Ⱛ. Ця літера нагадує подвійне О: Ⱁ+Ⱁ.

[Python]

Як уже казав, я б використав ґєрв для ґ.

Задіяти Ⰼ для д͡ж етимологічно більш виправдано принаймні в частині випадків (як у слові «ходжу»).

Колись у своїй спробі сконструювати вкраїнську глаголицю, придумав був для цього Ґ окрему літеру (Ⰳ з додатковим кружечком у заглибині між першими двома). Зрозуміло, її нема ні в оригінальній глаголиці, ні в юнікоді.

[Python]

Павукоподібне Х (Ⱒ) - цікава загадка. Причину виникнення цієї додаткової літери, здається, досі не розгадали.

А чому б не пристосувати на роль Ґ її?

[DarkMax2]

Як уже казав, я б використав ґєрв для ґ.

Задіяти Ⰼ для д͡ж етимологічно більш виправдано принаймні в частині випадків (як у слові «ходжу»).

Дивна теза. ДЖ від ДЬ, а то ҐЬ (первинно).