Українські бренди за кордоном

[Un Ospite]

Нещодавно була новина, що Укрзалізниця створила філію в Польщі під назвою... Ukrainian Railways Cargo Poland. "Нова пошта" відкриває в Європі відділення під маркою Nova Post. От я й думаю - ми що, стидаємося власної мови?
Взагалі, коли національні залізниці відкривають філії у сусідніх країнах, ніхто не змінює назву "батьківської" компанії. Німецька DB Cargo, наприклад, має філію у Франції під назвою DB Cargo France,  а не переводить свою назву як "Chemins de Fer d'Allemagne France", або, наприклад, литовська LTG відкриває філію у тій же Польщі під назвою LTG Polska.
У кожній країні національні оператори залізниць називаються національною мовою - SNCF, PKP, DB, DSB, Renfe, FS, ÖBB, ČD, ŽSSK, та інші, та інші, й коли виходять на міжнародний рівень, назву не адаптують іншою мовою, бо ця абревіатура, власне, і є впізнаваним брендом. А в нас Ukrainian Railways Poland.
Те ж саме стосується і "Нової пошти". Особливо це "Nova Post" доречно виглядає в Польщі та Румунії. В нас забули як транслітерувати назви? Nova Pošta, Nova Poshta, Nowa Poszta, Nova Poșta.

Ми ж не перекладаємо назви іноземних брендів, що вони вийшли на український ринок!
Супермаркет "Горобець", автозаправка "Мушля", одяг "Зарезервовано", одяг "Тягни та забирай", кава "Фортеця", сигарети "Влучний постріл", "Кентукські смажені курчата".

[Un Ospite]

Шампунь "Голова та плечі". Дезодорант "Сокира".

[Волод]

Дезодорант "Сокира"

Це зросійщення.

Засіб для людського тіла має бути «топором».

[DarkMax2]

А що болгари? Можливо, це специфіка саме нелатинської графіки. Чи надто ми виділяємось, якщо враховувати греків і болгар?

Дезодорант "Сокира"

Це зросійщення.

Засіб для людського тіла має бути «топором».

Хтось пам'ятає, що секира=топір, а топор=сокира? Приємно здивований.

[Волод]

топір ≠ сокира

ТОПІ́Р, пора, чол.

1. іст. Сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя. Пішов же Мартин По чужих містах, — Три сокири за поясом, А топір у руках (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 98).

[Python]

Ми ж не перекладаємо назви іноземних брендів, що вони вийшли на український ринок!
Супермаркет "Горобець", автозаправка "Мушля", одяг "Зарезервовано", одяг "Тягни та забирай", кава "Фортеця", сигарети "Влучний постріл", "Кентукські смажені курчата".

А було б непогано. А то дивишся на вивіску, і уявлення зеленого не маєш, як та комбінація букв читається — за французькими правилами чи за китайськими, символіка назв, крім банальних англійських, українському споживачеві недоступна. Також вимога використовувати українські назви створила б більш сприятливі умови для українських виробників з власними брендами на внутрішньому ринку — що б там не казали, а протекціонізм рулить.

[Python]

Власне кажучи, на внутрішньому  ринку маркування товарів державною мовою — вимога закону. Але ми і тут спостерігаємо англомовні (чи схожі на англомовні) українські бренди. Ось візьмімо, наприклад, рошенівські цукерки, більшість з яких нині мають назви латиницею, схожі на англійські (пишу «схожі», бо прямим текстом про відмову від українських назв компанія не заявляла — лише про перехід на латиницю, пряму заборону якої закон не містить. Якби на цукерках справді не було українських назв, то це б, мабуть, спричинило численні перевірки та судові переслідування, особливо зважаючи на не надто теплі стосунки між власником компанії та поточною партією влади. Отже, назви формально мають вважатися українськими, навіть попри те, що це не так).

Як читається «Crazy Bee», якщо це назва української цукерки? Варіант «крейзі бі», найбільш очевидний для тих, хто знає англійську, мусимо одразу відкинути: формально назва українська, а в жодному з відомих латинських правописів чи транслітів для української мови англіцизми не передаються за правилами англійської мови — «крейзі бі» писалось би як «Kreizi Bi» чи «Krejzi bi», можливо, «Kreyzi bi». А отже, назву слід читати за правилами якоїсь із латинізацій української мови. Літера «C», використана не в складі диграфу «ch», свідчить про те, що це не може бути національний трансліт. У тих же українських латиницях, що використовують цю літеру як самостійну, вона відповідає кириличній «ц» (крім випадків, коли входить до складу диграфу). Таким чином, за правилами їречківки чи абецадла, які в випадку «Crazy Bee» застосувати можливо, цю назву слід читати як «Црази Бее». Можливо, для вуха пересічного українця вона звучить незовсім милозвучно, але така вимога закону...

[DarkMax2]

«Црази Бее» - це нагадує мої шкільні спроби читати польські етикетки за англійськими правилами.

[Python]

«Црази Бее» - це нагадує мої шкільні спроби читати польські етикетки за англійськими правилами.

Дуже ймовірно, що польську етикетку, якщо вона потрапить в англомовну країну, саме за англійськими правилами і намагатимуться прочитати. Англофонам відносно знайома переважно лише французька орфографія — чим далі від Франції, тим складніше їм відтворити оригінальне звучання латиничного тексту.

Випадок схожий, але протилежний: українські латиниці з самостійною літерою «C» походять від західнослов'янських латиниць, тому «Црази Бее» — це, скоріш, англійський текст, прочитаний за польськими правилами.