Скасування українського дубляжу в кіно

[Python]

Українську ситуацію з мовами слід розглядати з позиції колоніального минулого. Дискримінація за мовою в радянських республіках була таким же інструментом колоніального пригнічення, як расова дискримінація в африканських колоніях. Тому мовне питання для нас таке болюче.

З цієї точки зору, прийняття законів, що надають привілеї англійській мові в колишній радянській національній республіці, приблизно еквіваленте відновленню апартеїду в ПАР, але з привілеями не для білої раси, а для китайців.

[Волод]

Закон дискримінаційний.

Будете наїжачуватися,    то Вам конкретно титри будуть латинкою.

[Python]

Закон дискримінаційний.

Будете наїжачуватися,    то Вам конкретно титри будуть латинкою.

Ну а як тепер латинка може сприйматись? Тільки як нова ярижка, нав'язувана чи то «білим господарем», чи то місцевими його посіпаками.

[Python]

Тобто совкове ставлення до будь-яких мов -- насправді вороже. Тому раніше було таке, що російська не перекладалася, а англійська обов'язково перекладалася. Але ж російська -- така сама іноземна!

Тобто в ідеалі знання англійської має бути на рівні знання російської зараз.
Російську представники "РФ" до речі знають гірше ніж українці.

Уточнення: з російської на українську в радянські роки теж перекладали. Напр., Кір Буличов — Дівчинка з Землі — брав у дитинстві цю книжку в бібліотеці.
Або дещо з того, що є в мене вдома:

Утім, російський оригінал теж, як правило, був доступний, і не все, що було російською, мало український переклад.

Книги іноземних авторів  було представлено справді лише перекладами. Що, може, й обмежувало читача, але, з іншого боку, стимулювало перекладацьку діяльність. Чи погано це? Так, книги проходили ідеологічну фільтрацію, переклади видавались вибірково (до речі, от до російської в наш час варто було б застосовувати таку ж стратегію — перекладати на українську лише щось справді цінне й ідеологічно прийнятне, а не змушувати українського читача занурюватись у російське інформаційне середовище з ворожою пропагандою; звісно, це має бути без жодних авторських відрахувань в умовах війни).

Недоступність оригіналу — це так недемократично, але чи недоступність українського перекладу чимось краща? Навіть володіючи англійською на рівні гарвардського професора, ви все одно не зможете читати Лема, Боккаччо, Гете, Екзюпері в оригіналі. Справді, їх можна читати в англійському перекладі — і для пересічного українського читача таке читання крізь призму його англійської буде завідомо гіршим у плані якості варіантом, ніж якісний професійний український переклад, зроблений людиною, що повноцінно знає і мову оригіналу, і українську мову.

Крім того, українські переклади додають цінності українській мові, яка є консолідуючою силою нашої держави — тому відмашки «нащо вам українською, коли є англійською/російською» в ментально здоровій Україні не повинно бути в принципі. На жаль, масове володіння цими мовами стає приводом для таких відмашок. З точки зору виживання нації, доцільніше було б обмежити кількість тих, хто володіє англійською й російською, давши частині українців натомість якісь інші іноземні мови (французьку й польську, іспанську й угорську тощо). Такий розподіл мов дозволить українській нації охопити ширший їх спектр, але також створить стимул для перекладацької діяльності: ми отримаємо велику кількість потенційних перекладачів з різних мов, що обмінюватимуться своїми здобутками між собою, використовуючи для цього українську мову. Українська нація, що володіє безліччю іноземних мов, але вільна від монополії якоїсь із них, якою всі змушені/зобов'язані володіти, буде більш цілісною як нація, ніж 30-50 млн. розумних англомовних самотностей, що поодинці вливаються в глобальний світ, лишаючись у ньому разом нікими.

[DarkMax2]

[R]

Почитав подробиці того що пропонується.
Англійську мову хочуть зробити фактично державною.
Без статусу державної мови але з функціями державної мови.
Кіно то тільки невеличка частина.
Англійську мову хочуть скрізь запровадити на рівні української.

[Python]

Схоже, пункти про кіно та телебачення включили для відволікання уваги громадськості. Закономірно, що саме ці пункти викликали особливе обурення, саме на них зосередились усі петиції та протести. Далі, можна очікувати, з остаточного варіанту закону їх виключать — усі задоволені, демократія працює, влада нарешті прислухалась до своїх громадян, актори дубляжу разом з глядачами святкують перемогу. А що решта закону робить номінально єдину державну українську мову, фактично, другою державною, на це ніхто не зважає. Так би громадськість протестувала проти всього цього закону — а так народний гнів каналізували в спеціальних «пунктах для биття».

[R]

Я думаю, скасувати дублювання вони хотіли абсолютно щиро.
Стояла така задача.
Тепер міністра культури звільняють, бо під час війни нема грошей на музей голодомору і на герб.
А закон про запровадження англійської мови, правильно приймати.
Якраз під час війни.
І фінансування на англійську мову знайдеться. А також на англомовні написи.

[Andrey Lukyanov]

У Болгарії майже всі вивіски державних установ дублюються англійською мовою.

[Python]

Тепер міністра культури звільняють, бо під час війни нема грошей на музей голодомору і на герб.

Міністр, що йде в відставку, уже настільки всім не подобається, що рано чи пізно це б сталось.
А кого призначать на його місце? Чує моє серце, різниці ми не відчуємо. Правляча партія не хоче вкладатися в культуру — від призначуваного нею міністра культури вимигається давати відписки прохачам, допомагати дерибанити бюджетні кошти та майно, що в нього на балансі, робити гучні заяви про шалені успіхи незламної української культури, ну і бути хлопчиком для биття для невдоволеної громадськості. Відпрацьовані хлопчики для биття замінюватимуться новими. Дуже здивуюсь, якщо на цій вербі почнуть родити груші. Імовірніше, мінкульт згодом узагалі ліквідують, а всі його повноваження передадуть всепоглинаючому міністерству цифровізації.

[Python]

Я думаю, скасувати дублювання вони хотіли абсолютно щиро.
Стояла така задача.

Цілком може бути, що така задача стояла і стоїть. Але зараз це робити передчасно. Хоча після кількох років англіфікації можуть знову спробувати ліквідувати дубляж — можливо, не в такій примусовій формі, а просто знявши обмеження на покази без дубляжу, а далі воно «якось саме по собі» перейде на бездубляж.

[R]

Міністр, що йде в відставку, уже настільки всім не подобається, що рано чи пізно це б сталось.

Якби зміг забезпечити відсутність спротиву відміні дубляжу, то міг би ще трохи втриматись.

[Python]

У Болгарії майже всі вивіски державних установ дублюються англійською мовою.

Вивіски можна хоч китайською дублювати. Питання в тому, наскільки обмежений у правах болгарин, що знає болгарську мову й не знає англійської. Якщо він не може займати в своїй країні посад у державних органах, то в них дві фактично державні мови. А якщо ці посади може займати людина, що не знає болгарської, але знає англійську, то державний статус болгарської — лише на папері.

[Python]

Міністр, що йде в відставку, уже настільки всім не подобається, що рано чи пізно це б сталось.

Якби зміг забезпечити відсутність спротиву відміні дубляжу, то міг би ще трохи втриматись.

Та воно йому самому не дуже треба, втримуватись. Пару років тому він вже подавав на звільнення — ні, сказали йому, сиди далі. Ну а зараз з його мінусової репутації витисли все, що тільки змогли, ще й скандал про перевитрати коштів насувається. Ну який у нього вплив на громадську думку, і чи хтось узагалі якихось дій від нього очікував?

[R]

Стаття 10. Мова (мови) у дошкільній освіті
1. Мовою дошкільної освіти є державна мова.
2. Застосування мов у дошкільній освіті визначають закони України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", "Про застосування англійської мови в Україні" та "Про освіту".
3. У закладах дошкільної освіти забезпечується обов'язкове вивчення англійської мови для дітей старшого дошкільного віку.
4. Заклади дошкільної освіти забезпечують обов'язкове використання англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого дошкільного та середнього дошкільного віку.


Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти
...
6. Доктор філософії – це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми, яка передбачає, зокрема, опанування англійської мови на рівні В1 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR), та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.
...
Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присудження ступеня доктора мистецтва закладу вищої освіти мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми, яка передбачає, зокрема, опанування англійської мови на рівні В1 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR), та публічного захисту творчого мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.


Стаття 44. Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти
...
10. Прийом на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та вступних іспитів у закладі вищої освіти або творчих конкурсів з предметів (дисциплін), з яких не проводяться вступні іспити з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, включаючи єдиний вступний іспит з англійської мови з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання. Особа може вступити до закладу вищої освіти для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та вступних іспитів у закладі вищої освіти або творчих конкурсів з предметів (дисциплін), з яких не проводяться вступні іспити з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання.


Стаття 48. Мова освітнього процесу в закладах вищої освіти
1. Мовою освітнього процесу в закладах вищої освіти є державна мова.
2. Застосування мов у закладах вищої освіти визначається законами України "Про забезпечення функціонування української мови як державної",
"Про застосування англійської мови в Україні" та
"Про освіту".
3. Заклад вищої освіти має право прийняти рішення про викладання однієї, кількох або більшості дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою, про що чітко зазначається в описі освітньої програми під час вступу.


Стаття 20. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу
1. Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог.
2. Особа, яка претендує на зайняття посади державної служби, повинна відповідати таким загальним вимогам:
1) для посад категорії "А" - загальний стаж роботи не менше семи років; досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері не менш як три роки; вільне володіння державною мовою, володіння англійською мовою;


2) для посад категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апараті - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою, а також володіння англійською мовою для встановлених Кабінетом Міністрів України посад;
3) для посад категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, та його апараті - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою, а також володіння англійською мовою для встановлених Кабінетом Міністрів України посад;
4) для посад категорії "Б" в іншому державному органі, крім тих, що зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше одного року, вільне володіння державною мовою,     а також володіння англійською мовою для встановлених Кабінетом Міністрів України посад;
5) для посад категорії "В" - наявність вищої освіти ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра за рішенням суб'єкта призначення, вільне володіння державною мовою, а також володіння англійською мовою для встановлених Кабінетом Міністрів України посад.


Стаття 23. Державна мова у сфері культури
...
4. Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
Ця вимога не поширюється на публічне виконання та/або публічний показ театральних вистав англійською мовою, кількість яких не перевищує           10 відсотків загальної кількості виконань та/або публічних показів вистав у державному чи комунальному театрі на місяць.
Інформація про публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, та її супровід перекладом державною мовою завчасно доводиться до відома глядачів.
...
6. Мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.
...
Кіновидовищні заклади можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням державною мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування фільмів мовою оригіналу, відмінною від державної або англійської, не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кіновидовищному закладі на місяць.

[Python]

Утім, цілком може бути, міністр культури, якого призначать, буде активним просувачем англізації — не хлопчик для биття, як його попередник, але точно не захисник усього українського. І вже з цим міністром держава активно вкладатиметься в англіфікаторські колокультурні проекти, які він буде здатен здійснити.

[Python]

зокрема, опанування англійської мови на рівні В1 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR)

Це при тому, що аналогічна вимога до володіння українською не те що не ставиться, а й не може бути поставлена. Українська мова досі не має власного стандарту оцінювання — перевірити володіння українською мовою на рівні B1 фізично неможливо.

[Rusiok]

Питання в тому, наскільки обмежений у правах болгарин, що знає болгарську мову й не знає англійської. Якщо він не може займати в своїй країні посад у державних органах, то в них дві фактично державні мови.

Все вірно, так ми  (українці) хочемо. Йдемо у Євросоюз, тобто поступаємось частиною суверенітету. Наприклад, державницькими функціями української мови.

Але краще було би розглянути мовну ситуацію у Словенії. Там англійську знають краще, ніж в Болгарії. І там англійська витісняє з "вищих сфер" споріднену сербськохорватську. Як в Україні англійська має замінити російську.

[R]

Все вірно, так ми  (українці) хочемо. Йдемо у Євросоюз, тобто поступаємось частиною суверенітету. Наприклад, державницькими функціями української мови.

Але краще було би розглянути мовну ситуацію у Словенії. Там англійську знають краще, ніж в Болгарії. І там англійська витісняє з "вищих сфер" споріднену сербськохорватську. Як в Україні англійська має замінити російську.

Треба сказати, що на те нема ніяких об'єктивних причин.
Нема англомовної більшості в Євросоюзі.
Ні США ні Великобританія навіть не члени Євросоюзу.
Скажемо чесно, єдина причина то корупція.
Англійську мову нав'язує корумпована влада.

[R]

І єдиний спосіб нав'язування англійської мови, то ресурси держави.
Переважно ресурс примушування.

[Python]

Все вірно, так ми  (українці) хочемо. Йдемо у Євросоюз, тобто поступаємось частиною суверенітету. Наприклад, державницькими функціями української мови.

Нічого такого ми не хочемо! Європейського рівня життя, зарплат та демократії — хочемо. Втрати власних прав на своїй суверенній території — ні. За що наші бійці кров проливають — щоб бути після перемоги людьми другого сорту в своїй країні? Точно ні!

Але краще було би розглянути мовну ситуацію у Словенії. Там англійську знають краще, ніж в Болгарії. І там англійська витісняє з "вищих сфер" споріднену сербськохорватську. Як в Україні англійська має замінити російську.

Ми вже робили цю помилку (див. Переяславська рада), тому можемо сказати, що це так не працює. Поневолення може бути альтернативою поневоленню, але не може бути ліками від поневолення.

Словенська паралель незовсім точна: ключовою розбіжністю між словенцями та сербами була не мова, а релігія, і, наприклад, взаємини словенців з хорватами такої конфліктності не мають. Тоді як головний фактор, що досі утримував нас від добровільного поглинання російським народом — саме мова. Щоб підтримувати свою країну в живому стані, нам потрібна українська мова з сильними позиціями. Англійська мова з сильними позиціями ситуації не рятує: для українців вона чужа, ніхто не стане вмирати заради неї. Зате посилення її ціною ослаблення української веде до того, що позиції української (номінально державної, але без справжньої підтримки від власної держави) та російської (не державної, але з сильними позиціями) цілком урівнюються. Інакше кажучи, посилення англійської веде до посилення російської відносно української.

Як ми знаємо, спроба заручитися підтримкою московського царя в боротьбі проти поляків закінчилась тим, що Україну було розділено по Дніпру — між попереднім поневолювачем та наступним. Закономірний наслідок здачі власного ледве вибореного суверенітету.

[Un Ospite]

Все вірно, так ми  (українці) хочемо. Йдемо у Євросоюз, тобто поступаємось частиною суверенітету. Наприклад, державницькими функціями української мови.

А що, умову англізації хіба було висунуто Євросоюзом? Чи це придумали локально в нас, типу "ось заговоримо англійською - і тоді нас точно приймуть"? А, наприклад, від Польщі, Литві, Латвії, Румунії Європейська унія цього теж вимагала?

[Python]

Якщо дивитися дуже відсторонено, примусова англізація України скидається на той «щоденний прояв вдячності британцям» з нотками нездорового сарказму. Але якось воно далеко зайшло...

[R]

Є так звані космополіти, які дуже шкодують що не там народились.
Українська мова і українська культура не є для них ніякою цінністю.
Вони не проти то все здати на брухт, за копійки.
Головне щоб хтось ті копійки дав.

Але вони не ідіоти. Вони прекрасно знають наскільки такий продаж ризикований.
Ризикований для них. Вони ж себе підставляють.
Щоб вони це робили задаром? На ентузіазмі?
Подякувати Англії, а себе підставити під удар?

[Python]

Який від того зиск Англії? Хіба що  ми збираємося стати британським домініоном. Тема колоніальної експансії для британців досі актуальна?..

Імовірніше, ідея англізації надходить від тієї ж  групи в урядових структурах, що просуває цифровізацію (що б це не означало) чи відмову  від готівкової гривні — англізація за своєю радикальністю та відірваністю від реального життя не поступається цим радикально-реформаторським ідеям, тому почерк сходиться. Важко сказати, там справді сидять фанатики, що вірять у цю свою модель світлого майбутнього (ну або темного, з могутньою елітою й безправною черню — якщо дотримуватись більш песимістичних  теорій змови),  чи це  просто схема збагачення  цієї групи в процесі впровадження інновацій. Можна лише сказати, що ця група достатньо впливова. Тяжіє скоріш до космополітизму, ніж до традиції — свято вірить у дефектність усього успадкованого від минулих поколінь і успішність усього іноземного. Не «міцні господарники» — скоріш, «молоді й підприємливі». Наскільки вони пов'язують своє майбутнє з Україною — важко сказати; імовірно, розглядають її як підприємство, яке треба змусити приносити прибуток (що необов'язково в інтересах його «працівників»).
Імовірно, це внутрішня сила, а не зовнішня, хоча й до своєї землі не прикута — якщо що, з наслідками реформ ми залишимося самі (якщо взагалі залишимося).